ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 677/1846/16-а
адміністративне провадження № К/9901/45870/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" до Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області про визнання нечинним рішення в частині, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Кузьминської сільської ради на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (суддя-доповідач Матохнюк Д.Б., судді Сапальова Т.В., Боровицький О.А.),
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (далі - позивач, ПАТ «Хмельницькрибгосп», Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (далі - відповідач, Кузьминська сільська рада) про визнання нечинним, з моменту прийняття, рішення Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради у 2016 році» від 26.06.2015 №1 (далі - рішення від 26.06.2016 №1), а саме пункту 2.3 в частині встановлення ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області, відповідно до положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради.
Обґрунтовуючи позов, позивач наголошував на тому, що рішення Кузьминської сільської ради від 26.06.2015 №1 не було офіційно оприлюднено до 15.07.2015 в друкованих засобах масової інформації відповідних рад або у місцевих друкованих засобах масової інформації; його копія не була надіслана у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, що не відповідає підпункту 12.3.4 пункту 12.3, пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України (далі - ПК), частині п`ятій статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Красилівський районний суд Хмельницької області постановою від 25.07.2017 відмовив у задоволенні позову.
Суд першої інстанції застосував норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3, пункту 12.5 статті 12 ПК, статті 50, частини п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до встановлених обставин у справі щодо оприлюднення проєкту рішення Кузьминської сільської ради від 26.06.2015 №1 на сайті територіального органу Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області 25.05.2015, а самого рішення - на стенді оголошень Кузьминської сільської ради, направлення цього рішення в лютому 2016 на адресу Красилівської ОДПІ та зробив висновок, що оприлюднення у зазначений спосіб відповідає законодавству.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 11.10.2017 скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив.
Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку щодо факту оприлюднення рішення Кузьминської сільської ради від 26.06.2015 №1. При цьому виходив з того, що доказів на підтвердження офіційного оприлюднення як проєкту зазначеного рішення, так і його самого в офіційних друкованих засобах масової інформації в судовому процесі не було надано, а розміщення рішення на дошці оголошень сільської ради не є офіційним оприлюдненням. Такий висновок зроблений із застосуванням норм частини першої статті 6, статтей 8, 13, 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а також статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Кузьминська сільська рада подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.11.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено у новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 19.11.2018 касаційну скаргу відповідача у цій справі прийняв до свого провадження, а ухвалою від 09.06.2021 зупинив касаційне провадження до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №0940/2301/18 (адміністративне провадження №К/9901/20508/19).
За результатами повторного автоматизованого розподілу справи №677/1846/16-а між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено колегію суддів для розгляду цієї справи: суддя доповідач Усенко Є.А., судді Юрченко В.П., Ханова Р.Ф.
Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2021 поновлено касаційне провадження у справі №677/1846/16-а.
Позивач не реалізував процесуальне право надати відзив на касаційну скаргу.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 26.06.2015 Кузьминська сільська рада Красилівського району Хмельницької області прийняла рішення №1 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2016 рік», згідно з підпунктом 1.1.3 якого на території Кузьминської сільської ради Красилівського району встановлено податок на майно, що складається з плати за землю.
Пунктом 2.3 пункту 2 зазначеного рішення затверджено Положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради, як додаток № 3 до цього рішення (далі - Положення про плату за землю).
Підпунктом 6 Положення про плату за землю встановлено ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, у розмірі 5 відсотків від одиниці площі ріллі по Хмельницькій області.
Відповідно до підстав позову основним питанням, від вирішення якого залежить висновок про правомірність рішення Кузьминської сільської ради від 26.06.2015 №1 (в частині, в якій це рішення оскаржено Товариством до суду), є питання щодо оприлюднення зазначеного рішення в установленому законом порядку. Товариство доводить, що зазначене рішення (в оскаржуваній частині) є протиправним у зв`язку з недотриманням спеціального порядку його оприлюднення в друкованих засобах масової інформації відповідних рад або у місцевих друкованих засобах масової інформації, тобто в порядку, передбаченому нормами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до підпунктів 12.3.1, 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Згідно з підпунктами 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті (пункт 12.5 статті 12 ПК).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно із пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Постановою від 10.12.2021 у справі №0940/2301/18 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів ПК та оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим дія цього Закону не поширюється на такі рішення. Також зазначено, що як у ПК, так і в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», або будь-якому іншому акті законодавства немає норм, якими б був визначений спосіб оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, не встановлено обов`язок опубліковувати ці рішення у офіційних друкованих виданнях та/або у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, у місцевих друкованих засобах масової інформації.
Підстав для відступу від такого висновку колегія суддів не вбачає. Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів не є регуляторним актом у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а дія цього Закону на такі рішення не поширюється.
Відповідно до частин першої, п`ятої, абзацу першого частини одинадцятої, частини дванадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не встановлено, в який спосіб підлягає оприлюдненню рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів. Як вже зазначено, до такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.12.2021 у справі №0940/2301/18.
Судом першої інстанції встановлено, що проєкт прийнятого рішення Кузьминської сільської ради про місцеві податки та збори на 2016 рік був оприлюднений 25.05.2015 на сайті територіального органу Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області, а також було зазначено про дату проведення сесії для прийняття вказаного рішення - 26.06.2015.
Прийняте рішення було оприлюднене на стенді оголошень Кузьминської сільської ради.
Обраний відповідачем порядок офіційного оприлюднення оскаржуваного Товариством рішення та набрання ним чинності узгоджується з правовим регулюванням спірних правовідносин, чинним станом на час їх виникнення, у зв`язку із чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про недотримання Кузьминською сільською радою передбаченої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» процедури офіційного оприлюднення цього рішення, оскільки вимоги цього Закону не поширювалися на рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів.
Позивач не навів доводів, що доступ до рішення Кузьминської сільської ради від 26.06.2015 №1 було ускладнено або ж він з яких-небудь причин взагалі не мав можливості ознайомитись з цим рішенням і не був обізнаний щодо нього. Це дає підстави вважати, що Товариство не мало перешкод у тому, щоб дізнатись про наявність такого рішення, про його зміст, сутність урегульованих ним питань і сферу дії та врахувати встановлені ним норми при виконанні податкового обов`язку.
Суд апеляційної інстанції не встановив іншого факту щодо оприлюднення рішення Кузьминської сільської ради від 26.06.2015 №1. Враховуючи наведене, у суду апеляційної інстанції не було підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 202 КАС (у редакції КАС, чинного на час розгляду справи судом апеляційної інстанції), для скасування постанови суду першої інстанції.
За правилами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
08.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 352 КАС (в редакції, чинній до 08.02.2020, далі так само) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частини перша статті 351 КАС).
Керуючись статтями 345 349 351 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кузьминської сільської ради задовольнити.
Скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 25.07.2017 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова