Постанова
Іменем України
20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 681/15/21
провадження № 61-15542св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року
у складі судді Горгулько Н. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину та зміну способу їх стягнення.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 06 лютого 2011 року він перебував із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 серпня
2013 року розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перебування у них народився син ОСОБА_3 .
Зазначав, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2015 року з нього на користь відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше
30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2015 року та до повноліття дитини.
Вказував, що його матеріальний стан змінився, внаслідок чого він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
26 листопада 2016 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , в якому
ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дочка ОСОБА_5 . Він проживає разом із дружиною ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_5 , веде з ними спільне господарство та несе витрати на їх утримання. ОСОБА_4 перебуває
у відпустці по догляду за дитиною та не працює.
На підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Львова
від 04 грудня 2020 року з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30 листопада
2020 року та до повноліття дитини.
Також він надає матеріальну допомогу у розмірі від 1 000,00 до 1 500,00 грн щомісяця своїй матері ОСОБА_6 , яка хворіє та потребує лікування,
а розмір її пенсії не дає можливості здійснювати належне лікування.
Зазначав, що у травні 2020 року він звільнився з військової служби у запас за станом здоров`я, а через захворювання, отримане під час виконання військового обов`язку, йому встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв`язку
з чим він потребує лікування. Під час проходження військової служби розмір його грошового забезпечення становив у середньому 17 088,00 грн, тепер отримує пенсію по інвалідності у розмірі 12 498,00 грн.
Зазначав, що аліменти на сина сплачував вчасно та в повному обсязі, заборгованість за аліментами відсутня, а розмір аліментів значно перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Вказував, що його син ОСОБА_3 як член сім`ї учасника бойових дій користується соціальними пільгами та допомогою.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 просив суд:
- змінити спосіб стягнення та розмір аліментів на сина ОСОБА_3
з 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 2 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття;
- відкликати з Шевченківського відділу державної виконавчої служби
м. Львова виконавчий лист Полонського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2015 року № 2/681/268/2015 про стягнення з нього аліментів на сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріальний
і сімейний стан позивача змінилися, проте, оскільки рішенням суду присуджено стягувати з нього аліменти в частці від заробітку, то, відповідно, зважаючи на те, що його доходи зменшились, 1/4 частина доходу, з якого вираховується розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання сина також зменшиться. При цьому зміна сімейного стану позивача, а саме народження у нього іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 12 травня
2021 року - без змін.
Постанову апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави для зміни розміру та способу стягуваних із ОСОБА_1 аліментів відсутні, оскільки зміни сімейного та майнового стану позивача є несуттєвими.
ОСОБА_2 як одержувач аліментів на дитину заперечувала щодо зміни способу їх стягнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статтю 192 СК України, в частині наявності підстав для зменшення розміру аліментів. При цьому суди попередніх інстанцій не оцінювали можливість зміни способу стягнення аліментів,
а лише констатували таку неможливість.
Вважає, що наявні достатні підстави для зміни способу стягнення аліментів, а саме: зменшення його доходу внаслідок звільнення зі служби, у зв`язку із встановленням інвалідності та призначенням пенсії по інвалідності;погіршенням стану здоров`я; народження та необхідність утримання дитини;наявність у нього на утриманні дружини, яка тимчасово непрацездатна
у зв`язку із вагітністю та пологами;надання допомоги непрацездатній матері, яка є пенсіонером, має хронічні захворювання, що потребують постійного амбулаторного лікування.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 686/23061/16-ц (провадження № 61-23847св18), від 18 вересня 2019 року у справі № 127/12177/17-ц (провадження № 61-17264св18), від 22 січня 2020 року у справі № 691/1497/18 (провадження № 61-15013св19),
від 05 лютого 2020 року у справі № 664/252/19-ц (провадження № 61-20737св19), від 13 лютого 2020 року у справі № 466/4009/18 (провадження № 61-10529св19), від 21 липня 2021 року у справі
№ 691/926/20 (провадження № 61-7627св21).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 06 лютого 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували
в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 серпня 2013 року розірвано.
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із ОСОБА_2 .
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2015 року та до повноліття дитини.
На час ухвалення судом вказаного рішення ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України. Розмір його грошового забезпечення становив: за 2017 рік - 151 813,52 грн, за 2018 рік - 165 143,42 грн,
за 2019 рік - 219 064,92 грн, за 6 місяців 2020 року - 173 376,60 грн.
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 26 листопада 2016 року укладено шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 20).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3
(а.с. 21).
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання особи та акта Львівського КП «Балатон-409» ОСОБА_5 , ОСОБА_4 зареєстровані,
а ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
(а.с. 22, 23, 24).
Відповідно до довідки обласної МСЕК № 2 Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи серії 12 ААБ № 347325, виданої 05 травня 2020 року, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, рекомендовано лікування у кардіолога, невропатолога (а.с. 39).
Наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 26 травня 2020 року № 72 ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за станом здоров`я.
Відповідно до даних посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 19).
Відповідно до інформації Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львів № 85395 від 23 листопада 2020 року, у відділі перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання свого сина ОСОБА_3 , заборгованість за період часу
з 29 травня 2015 року до 30 листопада 2020 року відсутня (а.с. 15, 16-18).
Згідно з судовим наказом Шевченківського районного суду м. Львова
від 04 грудня 2020 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи
з 30 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 20).
Згідно з довідкою про доходи, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і отримує пенсію по інвалідності в розмірі 12 498,00 грн. (а.с. 36).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої станом на 19 листопада 2020 року, в Державному реєстрі речових прав відсутні відомості на нерухоме майно ОСОБА_1 (а.с. 37).
Згідно з довідкою № 4, виданої директором Полонської дитячої художньої школи, ОСОБА_3 навчається в даному закладі, приладдя для навчання дітей купують батьки (а.с. 63).
Відповідно до довідки регіонального сервісного центру Головного сервісного центру у Львівській області № 31/13-4641 від 05 лютого
2021 року за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано
(а.с. 93).
Відповідно до довідки від 10 березня 2021 року № 2, виданої
ПП ОСОБА_12 , ОСОБА_2 з метою забезпечення своєї дитини навчальними матеріалами за програмою науково-педагогічного проекту «Інтелект України» сплатила з червня 2018 року до березня 2021 року
6 480 грн, ціна одного комплекту навчальних посібників на місяць становить 240,00 грн (а.с. 66).
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок площею
48,9 кв. м на АДРЕСА_2 , який вона отримала у спадщину 30 липня 2020 року; житловий будинок площею 76,9 кв. м. на
АДРЕСА_3 , набутий 14 березня 20218 року відповідно до договору купівлі-продажу; 23/150 житлового будинку площею 143,4 кв. м на АДРЕСА_4 , що 10 червня 2015 року ОСОБА_13 отримала у спадщину (а.с. 87-91).
ОСОБА_1 має матір - ОСОБА_6 , яка проживає в с. Оринин, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, є пенсіонером за віком і хворіє на хронічні захворювання. За період з січня до листопада 2020 року розмір її пенсії склав 18 388,00 грн.
ОСОБА_2 є самозайнятою особою та отримує дохід від реалізації косметики, на праві власності їй належить нерухоме майно. ОСОБА_2 несе витрати на навчання та розвиток здібностей сина ОСОБА_3 , оплачує харчування дитини у школі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру та способу стягнення аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан та погіршився матеріальний стан, внаслідок чого він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України)
і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється
за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).
За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») (постанова Верховного Суду України від 05 лютого
2014 року у справі № 6-143цс13).
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2015 року та до повноліття дитини.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня
2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини
від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме
в інтересах дитини.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, встановивши, що матеріальний і сімейний стан позивача ОСОБА_1 змінилися, проте, оскільки рішенням суду присуджено стягувати з нього аліменти в частці від заробітку, то, відповідно, зважаючи на те, що його доходи зменшились, 1/4 частина доходу, з якого вираховується розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання сина, також зменшиться. При цьому зміна сімейного стану позивача, а саме народження у нього іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Згідно з частиною першою статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
ОСОБА_2 як одержувач аліментів на дитину заперечувала щодо зміни способу їх стягнення.
Доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статтю 192 СК України в частині наявності підстав для зменшення розміру аліментів, не заслуговують на увагу та зводяться до неправильного розуміння позивачем змісту цієї норми.
Посилання у касаційній скарзі на те, що суди не врахували висновку
у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, на які посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки у справах встановлені інші фактичні обставини.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення -без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновку судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк