ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2025 року
м. Київ
справа № 683/1705/23
провадження № 61-2962св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області в особі Голови комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області Рокицького Володимира Володимировича; Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Гринчука Р. С., Костенка А. М., від 06 лютого 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області в особі Голови комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області Рокицького В. В., Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, тим що він працював на посаді виконуючого обов`язки начальника Старокостянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, проте у подальшому його було звільнено на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників.
3. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки відповідачем було допущено порушення вимог трудового законодавства, зокрема: його не було попереджено за два місяці до звільнення; не запропоновано наявних вакантних посад чи іншої роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку він міг би виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації досвіду роботи тощо; не було переведено та зараховано до складу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області.
4. Наголошує, що внаслідок незаконного звільнення йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв`язків, потребі у додаткових зусиллях для організації життя, хвилювання через втрату заробітку, що унеможливило його нормальне медичне та фінансове забезпечення.
5. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- скасувати наказ № 157-к від 12 квітня 2023 року про його звільнення з посади виконуючого обов`язки начальника Старокостянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області;
- поновити на зазначеній посаді з 19 квітня 2023 року із внесенням відповідних записів у трудову книжку;
- стягнути на його користь з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по день ухвалення рішення судом, а також 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Короткий зміст рішень судів першої інстанції
6. Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області, у складі судді Сагайдак І. М., від 30 листопада 2023 року позов задоволено частково. Скасовано наказ № 157-к від 12 квітня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки начальника Старокостянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки начальника Старокостянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області з 19 квітня 2023 року із внесенням відповідних записів у трудову книжку. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 136 242 грн, з яких підлягають відрахуванню податки та інші обов`язкові платежі. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 5 000 грн. моральної шкоди. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання. Вирішено питання розподілу судових витрат.
7. Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області
від 30 листопада 2023 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання в межах платежу за один місяць.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
8. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області
від 30 листопада 2023 року та додаткове рішення від 21 грудня 2023 року скасовано. Провадження у цивільній справі закрито. Роз`яснено позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутись до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
9. Колегія суддів вказала з того, що ОСОБА_1 , будучи звільненим із Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, просив поновити його на аналогійній посаді у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Отже, за предметом спору та можливими правовими наслідками цей спір виник у сфері публічно-правових відносин, відповідно, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 683/1705/23.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які у березні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 146/885/17-ц, від 27 лютого
2019 року у справі № 815/6096/17, від 05 червня 2019 року у справі
№ 686/23445/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 523/4139/17,
від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16-ц, у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 188/741/23 (пункт 1
частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Зауважує, що предметом позову є вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. На момент звільнення працював на посаді виконуючого обов`язки начальника Старокостянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, яке не є державним органом. Наголошує, що не був державним службовцем, а займана ним посада не належить до посад публічної служби.
15. Стверджує, що у цій справі спір виник з трудових правовідносин і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
16. Звертає увагу, що ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023 року вже було відмовлено у задоволенні клопотання відповідачапро закриття провадження у цій справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
17. У червні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Підстав для продовження строку на подання відзиву колегією суддів не встановлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. ОСОБА_1 було призначено на посаду виконуючого обов`язки начальника Старокостянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області за строковим трудовим договором.
19. Відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 16 січня 2023 року, наказано, зокрема скоротити увесь штат та усю чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та
м. Києві, з 18 квітня 2023 року.
20. 16 січня 2023 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області прийняло наказ № 13-к «Про скорочення чисельності та штату працівників відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області».
21. Наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області № 157-к від 12 квітня 2023 року звільнено ОСОБА_1 з 18 квітня 2023 року з посади виконуючого обов`язки начальника Старокостянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скорочення чисельності та штату працівників.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
22. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
23. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
24. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
26. Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
27. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
28. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
29. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
30. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
31. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).
32. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
33. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
34. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
35. У розглядуваній справі спір виник у фізичної особи, зокрема з Пенсійним фондом України як правонаступником Фонду соціального страхування України щодо недотримання Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області процедури вивільнення позивача у зв`язку зі скороченням всього штату працівників у процесі приєднання Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України.
36. ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених прав у зв`язку із звільненням без дотримання відповідачем обов`язку щодо його працевлаштування в органах Пенсійного фонду України.
37. 20 червня 2023 року до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Фонду соціального страхування України.
38. Позивач визначив спосіб задоволення позову як поновлення на роботі, оскільки втратив свою посаду в результаті реорганізації Фонду соціального страхування України шляхом приєднання його до Пенсійного фонду України, що не вважається ліквідацією.
39. Згідно з матеріалами справи основний штат працівників апарату Пенсійного фонду України та його територіальних органів складають посади державної служби.
40. Враховуючи наведене та те, що спори, які пов`язані із поновленням працівників, звільнених внаслідок реорганізації Фонду соціального страхування України та його виконавчої дирекції шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, на посадах, вакантний перелік яких віднесено до посад державної служби в органах Пенсійного фонду України, стосуються прийняття на публічну службу та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, апеляційний суд дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі.
41. До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2024 року у справі
№ 712/4776/23, яка підлягає врахуванню з огляду на положення
частини третьої статті 400 ЦПК України.
42. За вказаних обставин справи висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 146/885/17-ц (№ 146/885/14),
від 27 лютого 2019 року у справі № 815/6096/17, від 05 червня 2019 року
у справі № 686/23445/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 523/4139/17,
від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16-ц, на які заявник посилається у касаційній скарзі, та узгоджуються із висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові
від 09 грудня 2024 року у справі № 712/4776/23.
43. Цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 13 лютого
2019 року у справі № 130/1001/17, від 29 вересня 2021 року у справі
№ 166/1222/20, від 17 січня 2024 року в справі № 932/9029/23, від 19 лютого 2024 року в справі № 932/3602/22).
44. З огляду на зазначене, колегія суддів не враховує висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі
№ 188/741/23.
45. Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
46. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
47. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401
ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников