ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2021 року
Київ
справа №686/16578/16-а
адміністративне провадження № К/9901/32685/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, начальника Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду у складі судді Мороз В.О. від 21.04.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г., Драчук Т.О. від 29.06.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі у тексті також ОСОБА_1 позивачка) звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, начальника Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни (далі у тексті також УПФ, начальник УПФ відповідно, відповідачі), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила:
- визнати рішення, дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, начальника цього управління Мудрої Л.А. протиправними щодо:
- зменшення з 01.05.2016 складової її пенсійної виплати на 20,72 грн. індексації, що сформована за 2014 рік, з підстав збільшення складових пенсійної виплати - доплати за понаднормативний стаж та пенсії за особливі заслуги перед Україною у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму непрацездатної особи, за умови обчислення основного розміру пенсії згідно з нормою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та незмінності основного розміру пенсії з травня 2012 року, що був обчислений за середньою зарплатою у державі за 2007 рік, та без наступного збільшення за частиною другою статті 42 Закону у 2013-2016 роках;
- не проведення індексації пенсії за період з січня 2015 року по грудень 2016 року включно у порядку Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 №1078 за опублікованим Держстатом індексами споживчих цін, обчисленими наростаючим підсумком, що призвело до зменшення пенсійної виплати.
- зобов`язати доплатити за кожен місяць, починаючи з 01.05.2016 кошти в сумі 20,72 грн., на яку зменшено з 01.05.2016 складову пенсійної виплати - індексацію, що обчислена за індексами споживчих цін у 2014 році у зв`язку з тодішньою інфляцією та компенсацію індексації у зв`язку із несвоєчасною виплатою, нарахувати та виплатити індексацію пенсії у межах прожиткового мінімуму з січня 2015 року по грудень 2016 року включно відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за опублікованими індексами споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком до сформованого коефіцієнта індексації станом на грудень 2014 року 118,9 % при базовому місяці грудні 2013 р. та компенсацію цього доходу у зв`язку із несвоєчасною виплатою;
- стягнути з відповідачів 5000 грн. моральної шкоди.
2. Позивачка, посилаючись на норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, вказувала, що Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому повинно проводити нарахування індексації пенсії з урахуванням суми індексації попереднього 2014 року, виходячи із базового місяця та індексу споживчих цін.
3. Збільшення складових окремої пенсійної виплати за особливі заслуги і за понаднормативний стаж у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму, на думку позивачки, узагалі не є підвищенням пенсійної виплати у розумінні пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
4. Позивачка наголошувала, що ні у 2014, ні у 2015, ні у 2016 роках пенсії в Україні у зв`язку з інфляцією не індексувались та не підвищувались згідно з частиною другою статті 42 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки дія цих норм була призупинена, і її пенсійна виплата не підвищувалась узагалі.
5. У позові також зазначалось, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. При цьому, із листа УПФУ від 11.10.2016 №21765/03 вбачається, що індексація пенсійної виплати у зв`язку з інфляцією з січня 2015 року узагалі не провадилась.
6. На думку позивачки, збільшення її пенсійної виплати за рахунок її складових (пенсії за особливі заслуги перед Батьківщиною та доплати за понаднормативний стаж (17 років) у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму непрацездатної особи, без підвищення основного розміру пенсії, що призначений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не може зумовлювати зменшення суми індексації.
7. ОСОБА_1 також відзначала, що індексація її пенсійної виплати у 2015-2016 роках повинна була УПФУ здійснюватися зростаючим підсумком. Натомість, з січня 2015 року індексація з урахуванням наступного підвищення ІСЦ не проводилася, хоча у 2015 році цей індекс у січні- травні, вересні та листопаді перевищував тодішній поріг індексації 101%, а тому, застосовуючи алгоритм Порядку проведення індексації грошових доходів населення, нарахована УПФУ сума індексації включно по грудень 2014 року 179,36 грн. повинна була і далі нараховуватись зростаючим підсумком аж до січня 2016 року включно за індексом зростання споживчих цін включно з листопада 2014 року- 101,9% у січні 2016 року, і відповідно далі згідно з індексами.
8. Щодо моральної шкоди, позивачка наголошувала, що внаслідок вказаних обставин її життя перетворилося у страждання, приниження і неспокій. Протиправною поведінкою відповідачі завдали їй нестерпних душевних страждань, усі спілкування з відповідачами закінчуються для неї підвищеним артеріальним тиском, пекучим болем у серці, безсонням. Вказує, що вона втрачає своє здоров`я, це моральні знущання та важко пережити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21.04.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017, позов задоволено частково, а саме:
- визнано дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому протиправними та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з 01.05.2016 доплатити щомісячно ОСОБА_1 кошти в сумі 20,72 грн., на яку зменшено складову пенсійної виплати - індексацію, що обчислена у 2014 р. та компенсацію індексації у зв`язку із несвоєчасною виплатою, нарахувати та виплатити індексацію пенсії ОСОБА_1 у межах прожиткового мінімуму з січня 2015 року по грудень 2016 р. включно відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за опублікованими індексами споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком до сформованого коефіцієнта індексації станом на грудень 2014 року 118,9 % при базовому місяці грудні 2013 року та компенсацію цього доходу у зв`язку із несвоєчасною виплатою;
- стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди
10. Ухвалюючи такі судові рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до пункту 9 «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України від 28.12.2014 №80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначення особливого порядку проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік делеговано Кабінету Міністрів України.
11. Однак, як зазначено у оскаржуваних судових рішеннях, станом на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України так і не прийняв відповідної постанови, а тому, при нарахуванні та виплаті індексації пенсії у 2015 році, застосуванню підлягають положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» до набрання чинності відповідного порядку проведення індексації на 2015 рік, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
12. Таким чином, суди дійшли висновку, що Управління Пенсійного фонду України міста Хмельницького повинно проводити нарахування індексації пенсії з урахуванням суми індексації попередньому 2014 році, визначеної за ці періоди, виходячи з базового місяця та індексу споживчих цін, що були встановлені за минулі періоди.
13. Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, індексація пенсійної виплати ОСОБА_1 у 2015-2016 роках повинна була здійснюватися зростаючим підсумком з січня 2015 року за наростаючим підсумком з індексом листопада 2015 року, далі з лютого по травень 2016 року індексація повинна залишитися у розмірі, сформованому за наростаючим підсумком у січні 2016 року, а з червня 2016 року пенсія у межах прожиткового мінімуму непрацездатної особи повинна бути проіндексована наростаючим підсумком з урахуванням перевищення нового порогу індексації у квітні 2016 року.
14. При цьому, суди попередніх інстанцій підкреслили, що у зв`язку із збільшенням з 01.05.2016 розміру прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, пенсія позивачки повинна була також збільшитись, за рахунок її двох складових, які визначаються у відсотках від прожиткового мінімуму, а саме: пенсія за особливі заслуги перед Україною у розмірі 20 відсотків та за понаднормативний стаж (17 років) у розмірі 17 відсотків від прожиткового мінімуму.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у позові.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.
17. Із листів відповідача від 22.04.2016 №185/3-12 та від 27.07.2016 №301/3-12 вбачається, що складова пенсійної виплати з листопада 2015 року по квітень 2016 року - індексація становить 133,11 грн. згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
18. У цьому ж листі пенсійного органу зазначено, що розмір та порядок підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України. Разом з тим, відповідно до розділу III Закону України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» дію частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було зупинено до стабілізації економічної ситуації в країні.
19. Таким чином, як роз`яснив відповідач у відповідь на звернення позивачки, березневий перерахунок пенсій з 2014 року не проводиться, а з травня 2016 року по червень 2016 року - індексація пенсії 112, 39 грн. Базовий місяць взято грудень 2013 р. (в грудні 2013 року відбулося підвищення пенсії). Оскільки розмір пенсії з урахуванням суми підвищення за вересень (2770,26 грн.) менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до підвищення (2903,37 грн.) у базовому місяці вересні, сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
20. Окрім цього, відповідно до листа відповідача від 11.10.2016 №21765\03 індексація пенсії позивача була проведена з травня 2014 року. Базовий місяць - грудень 2013 року (оскільки у грудні 2013 року відбулося підвищення пенсії). У загальному випадку суму індексації пенсії визначають шляхом множення її частини, яка підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін ( далі - ІСЦ). Для того щоб правильно розрахувати цей показник, необхідно дотримуватися алгоритму, закладеного в пункті 1-1 Порядку. Так, ІСЦ наростаючим підсумком розраховують з місяця, наступного за базовим, тобто з січня 2014 року. Для цього використовують індекси інфляції, надані Державним комітетом статистики. Механізм простий: перемножують індекси інфляції до перевищення порога індексації (101 відсоток). Пенсію індексують з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано ІСЦ. Право на індексацію настає через місяць після такого перевищення. Так, оскільки березневий індекс інфляції було опубліковано тільки на початку квітня, то він не може бути врахований при проведенні індексації в березні і квітні 2014 року. 3 урахуванням цього індексу індексують пенсію за травень 2014 року. У зв`язку з тим, що відповідно до пункту 6-7 Закону України від 31.07.2014 №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» норми і положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік, при проведенні індексації пенсій з серпня 2014 року застосовуються коефіцієнти, які були встановлені для індексації у липні 2014 року. При проведенні індексації пенсій з січня по серпень 2015 року застосовуються коефіцієнти, які були встановлені для індексації у грудні 2014 р. Оскільки розмір пенсії з урахуванням суми підвищення за вересень (3077,43 грн.) менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до підвищення (3210,54 грн.) у базовому місяці вересні, сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
21. Спеціаліст Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому в судовому засіданні роз`яснив, що індексація була зменшена, оскільки пункт 6-7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний Бюджет України на 2014 рік», встановлює, що норми і положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
22. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач наполягає на помилковості висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення цього позову, оскільки вважає, що розрахунок індексації пенсії, призначеної позивачці, здійснювався пенсійним органом у відповідності з вимогами законодавства, чинного станом на час виникнення спірних правовідносин.
23. У зв`язку з чим, відповідач вказує на відсутність підстав для задоволення похідної вимоги позовної заяви щодо стягнення з УПФ на користь позивачки моральної шкоди, оскільки така, на думку пенсійного органу, у даному конкретному випадку фактично відсутня.
24. При цьому, відповідач звертає увагу на пропуск позивачкою строку звернення до адміністративного суду і вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо його поновлення, оскільки Управлінням неодноразово на запити ОСОБА_1 надавалась інформація щодо порядку проведення індексації її пенсії та розрахунку такої виплати, зокрема, у листопаді 2015 року та у квітні 2016 року.
25. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що позивачка була обізнана про порушення її прав, за захистом яких вона звернулась до суду.
26. Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються періоду з 01.01.2015, тоді як з цим позовом остання звернулась лише у серпні 2016 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
27. У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на аргументи, які раніше викладались нею у позовній заяві та інших документах під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, вважає, що доводи і вимоги касаційної скарги засновані на помилковому тлумаченні відповідачем норм права, є безпідставними і необґрунтованими, а тому не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанції, які, на думку позивачки, вирішили цей спір відповідно до закону.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, у тому числі, Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який, згідно з преамбулою до цього Закону, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
29. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
30. Встановлення громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту тощо, пенсій за особливі заслуги перед Україною, передбачає Закон України від 01.06.2000 №1767-III «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», який, як це можна констатувати з приписів частини першої статті 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», входить до структури законодавства про пенсійне забезпечення в Україні.
31. За змістом статті 5 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність від 20 до 25 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 6 і 7 статті 1 цього Закону.
32. Окрім цього, частиною другою статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено збільшення пенсії за кожний повний рік страхового стажу на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
33. Статтею 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також передбачено індексацію та перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу, частиною першою якої визначено, що Пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
34. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».
35. За приписами частин першої, другої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
36. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 - дати набрання чинності Законом України від 24.12.2015 №911-VIII, у розмірі 101 відсоток).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
37. З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який, згідно з його пунктом визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
38. Абзацами першим - п`ятим пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
39. Згідно з положеннями абзаців першого, другого пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку.
40. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзаци перший, п`ятий пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення).
41. За правилами абзаців першого - четвертого пункту 5 цього ж Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
42. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги і висновкам судів попередніх інстанцій стосовно наявності у даному випадку підстав для поновлення строку звернення до суду, колегія суддів зазначає таке.
43. Відповідно до частини першої другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній станом на час розгляду і вирішення цієї справи судами попередніх інстанцій, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
44. За висновками Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, якими регламентовано питання строку звернення до адміністративного суду, викладеними у постанові від 12.09.2019 у справі №826/3318/17 встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин.
45. Окрім цього, відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.11.2019 у справі №607/1402/16-а, застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку. якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
46. Колегія суддів звертає увагу й на те, що норми пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 15.12.2017, а також пункт 5 частини першої статті 171 цього ж Кодексу, викладеного у новій редакції після цієї дати, закріплював за суддею обов`язок після одержання позовної заяви з`ясовати, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Такі дії суддя повинен був виконати до моменту відкриття провадження у справі.
47. Наслідком пропущення строків звернення до адміністративного суду є залишення позовної заяви без розгляду, що передбачала стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 15.12.2017 і встановлює частина третя статті 123 цього ж Кодексу у чинній редакції (у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі). Наслідком пропуску строку звернення до адміністративного суду є також повернення позовної заяви (якщо це питання вирішено до відкриття провадження у адміністративній справі).
48. Отже, перевірка дотримання строку звернення до суду передує розгляду справи по суті спору, який може бути проведено судом лише у випадку дотримання строку звернення до суду або ж за наявності підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними.
49. Слід урахувати й те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
50. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
51. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
52. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
53. Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому у будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складників вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
54. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
55. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, досліджуючи питання, пов`язані із застосуванням строку звернення до суду у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшла таких висновків:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише посилатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас тривала пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
56. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
57. Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
58. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
59. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
60. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
61. Суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
62. До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
63. З встановлених судовим розглядом обставин цієї справи убачається, що на звернення позивачки відповідачем листами від 25.11.2015 №585/3-12 та від 22.04.2016 №185/3-12 надавались відповіді, у яких надавались роз`яснення щодо розміру та порядку нарахування індексації, містились розрахунки розміру цієї виплати.
64. Поновлюючи позивачці строк звернення до суду з цим позовом, суди попередніх інстанцій виходили з того, що такий строк нею не пропущено, оскільки інформація позивачу щодо складової пенсійної виплати за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року, з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року з наведенням розрахунку кожної складової у повному обсязі відповідачем так і не була надана, згідно її запитів від 08.04.2016 та від 11.11.2015, а рішенням суду було зобов`язано надати таку інформацію, проте рішення суду так і не виконано. Інформацію про складові пенсійної виплати вона дізналася в межах даної справи.
65. Водночас, вимоги позовної заяви охоплюють період з 01.01.2015, тоді як до суду позивачка звернулась лише у серпні 2016 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
66. Зазначені ж ОСОБА_1 обставини не дають підстав стверджувати, що вищевказаний строк нею не було пропущено. При цьому, відповідно до вищенаведених висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав у день отримання пенсійної виплати.
67. Реалізація ж позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, обсягу наданих ним відповідей стосовно порядку і розмірів пенсійних нарахувань. Позивачка, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати наявне у неї право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
68. Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій стосовно дотримання позивачкою строку звернення до адміністративного суду. При цьому, з наведених нею обґрунтувань і обставин цієї справи, встановлених її судовим розглядом у судах попередніх інстанцій, не вбачається підстав для поновлення такого строку, у зв`язку з чим та на підставі приписів частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240, пункту 5 частини першої статті 349 та статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без розгляду у частині вимог за період з 01.01.2015 по 17.02.2016, а судові рішення у цій частині скасувати.
69. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, аргументам учасників справи та висновкам судів попередніх інстанцій у частині вимог позовної заяви за період з 17.02.2016, колегія суддів вважає за необхідне навести такі мотиви.
70. Питання правильного застосування норм права щодо індексації пенсій у період з 2014 по 2016 роки включно вже вирішувалось Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.04.2020 у справі №263/13513/16-а та від 12.11.2020 у справі №№263/11366/16-а (2а/263/333/2016), де наведено такі мотиви і висновки.
71. Зокрема, враховано, що 28.12.2014 до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» були внесені зміни, а саме - доповнено статтю 5 частиною 6 такого змісту: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.».
72. Одночасно з цим, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а норми і положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік.
73. Отже, з 01.01.2015 проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України. Діючі на сьогоднішній час обмеження на проведення нарахування та виплату індексації мають застосовуватися Управлінням у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань, оскільки такі норми є чинними та не скасовані в установленому законом порядку, а вимоги пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» не визнані неконституційними.
74. Бюджетами Пенсійного фонду України, зокрема, на 2016 рік взагалі не було закладено коштів на проведення індексації пенсії.
75. Починаючи з 01.05.2016 проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
76. Відповідно, збільшились розміри складових пенсії позивачки, які обчислюються виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: пенсія за особливі заслуги перед Батьківщиною та доплата за понаднормативний стаж.
77. Обчислений наростаючим підсумком з січня 2016 року індекс споживчих цін для проведення індексації не перевищив порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки. За повідомленням Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 перевищив поріг індексації тільки у квітні 2017 (103,5%).
78. До прийняття постанови Кабінету Міністрів України про порядок індексації грошових доходів населення із врахуванням змін до статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», внесених Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у січні, лютому 2016 року застосовувалися коефіцієнти індексації та розміри прожиткових мінімумів для проведення індексації пенсій, які були встановлені у грудні 2014 року.
79. Для забезпечення проведення індексації пенсій із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 і від 9 грудня 2015 року №1013» у березні, квітні 2016 року застосовувалися коефіцієнти індексації та розміри прожиткових мінімумів для проведення індексації пенсій, які використовувалися для індексації пенсій у лютому 2016 року.
80. Для забезпечення проведення індексації пенсій із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 і від 9 грудня 2015 року №1013» щодо проведення індексації пенсій у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджету Пенсійного фонду України, у червні, липні, серпні, вересні 2016 року індексація пенсій не проводиться.
81. Відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який застосовується з 01.12.2015 року, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.
82. Отже, протягом 2015 року та по даний час проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться позивачу виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України.
83. Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
84. У пункті 2.2. цього ж Рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
85. Також колегія суддів відзначає, що прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014, 2015 та на 2016 роки» не визнані неконституційними.
86. Більше того, відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №369/8087/17, до об`єктів індексації, визначених у пункті 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України №1058-IV); додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.
87. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 08.09.2015 (справа №21-606а15) та Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 у справі №266/4612/14-а та від 15.06.2020 у справі №826/59/18.
88. Обчислення ж, нарахування і виплата індексації пенсії ОСОБА_1 здійснювалась пенсійним органам у 2016 році згідно з вищенаведеною законодавчою регламентацією спірних правовідносин, що підтверджується встановленими у справі обставинами, а тому колегія суддів констатує, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення цієї частини позову не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
89. Не може погодитись колегія суддів із висновками, викладеними у оскаржуваних судових рішеннях судів попередніх інстанцій, стосовно протиправного характеру дій УПФ щодо зменшення суми індексації пенсії позивачки.
90. З цього приводу колегія суддів зазначає, за змістом норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядку проведення індексації грошових доходів населення у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі, якщо підвищення мінімальних розмірів виплат не спричинило зростання доходів громадян, нарахування індексації провадиться на загальних підставах.
91. На підставі аналізу зазначених норм чинного законодавства, Верховний Суд раніше сформулював правову позицію та, зокрема у постанові від 02.10.2018 у справі №552/3407/17, дійшов правового висновку про те, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
92. У справі яка розглядається, суди установили, що з 01.05.2016, у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищились наявні у складі пенсійної виплати позивачки складові, а саме - доплата за понаднормативний стаж та пенсія за особливі заслуги перед Україною. Сума підвищення загалом склала 20,72 гривень. Сума нарахованої і виплачуваної позивачці індексації пенсії на той момент складала 133 гривні.
93. Беручи до уваги те, що розміри вищевказаних доплати і надбавки були збільшені відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, то це вважається підвищенням пенсії позивачки.
94. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, розмір такого підвищення (20,72 гривень) не перевищував суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (133 гривні), то відповідач правомірно розрахував суму індексації із застосуванням правила, закріпленого у абзаці четвертому пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
95. Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.03.2020 у справі №756/5948/16, правовідносини у якій є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається. Підстави для відступу від вищевказаних висновків Верховного Суду у даному конкретному випадку відсутні.
96. Оскільки, як встановлено за результатами касаційного розгляду цієї справи, відповідач, здійснюючи обчислення, нарахування і виплату позивачці суми індексації призначеної їй пенсії, діяв у відповідності з вимогами законодавства і прав ОСОБА_1 не порушив, колегія суддів вважає помилковими й висновки судів попередніх інстанцій стосовно наявності підстав для задоволення похідної позовної вимоги про стягнення з пенсійного органу на користь позивачки моральної шкоди.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
97. Ураховуючи наведене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи цей позов, неправильно застосували норми матеріального права, а отже ухвалили незаконні судові рішення, які, як наслідок, підлягають скасуванню.
98. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
99. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
100. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
101. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 21.04.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги за період з 01.01.2015 по 17.02.2016 залишити без розгляду, а у задоволенні решти позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, начальника Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін