Постанова
Іменем України
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 686/17914/21
провадження № 61-538св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявник - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області,
заінтересовані особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2021 року в складі судді Чевилюк З. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську інформацію.
Вимоги заяви мотивовані тим, що на підставі наказу від 23 лютого 2021 року ГУ ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські екопродукти» (далі - ТОВ «Європейські екопродукти») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року.
За результатами перевірки встановлено, що з метою мінімізації сплати податків ТОВ «Європейські екопродукти» здійснювало торгівлю продовольчими, бакалійними та побутовими товарами переважно імпортного виробництва через мережу орендованих магазинів із залученням фізичних осіб-підприємців, яким товариство надавало в суборенду частину торгових площ. Зокрема, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проводив підприємницьку діяльність із роздрібної торгівлі в магазинах без виділення торгової площі в окреме приміщення та компенсації орендодавцю комунальних послуг. Така реалізація товару здійснювалася без оприбуткування отриманих готівкових коштів в касу підприємства, без сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами чого видавалися нефіскальні чеки, окрім реалізації підакцизних товарів, яка здійснювалася від ТОВ «Європейські екопродукти».
Для отримання інформації щодо надходження коштів в безготівковому порядку від кінцевих споживачів за реалізовані в роздріб товари на рахунках у банках ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із письмовим запитом від 26 травня 2021 року про надання відомостей про рух коштів на його банківських рахунках, відповіді на який не отримало, а тому виникла об`єктивна потреба в розкритті банківської таємниці щодо нього.
Посилаючись на викладене, ГУ ДПС у Хмельницькій області просило зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк» надати інформацію про обсяг та обіг коштів за період з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року по розрахункових рахунках: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , із зазначенням контрагентів, з якими проводились господарські операції, назви та коду ЄДРПОУ контрагентів, дати та призначення платежів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, у задоволенні заяви відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності підстав для задоволення заяви, оскільки заявник не обґрунтував необхідність та обставини, за якими вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2022 року ГУ ДПС України у Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року й ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, зокрема не врахували, що ГУ ДПС України у Хмельницькій області не отримало від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 запитуваної в порядку статті 73 ПК України інформації, необхідної для виконання покладених на управління функцій та завдань, а призначення та проведення позапланової перевірки щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не є можливим у зв'язку з дією мораторію, встановленого пунктом 5.2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, а тому необґрунтовано відмовили в задоволенні заяви.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
15 лютого 2022 року справа № 686/17914/21 надійшла до Верховного Суду.
Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У касаційній скарзі ГУ ДПС України у Хмельницькій області заявило клопотання про розгляд справи за участі їх представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання ГУ ДПС України у Хмельницькій області.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі наказу від 12 лютого 2021 року № 404-П ГУ ДПС України у Хмельницькій області провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Європейські екопродукти» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року, за результатами якої складено акт № 2981/22-01-07-01/41069755 від 02 червня 2021 року.
Перевіркою встановлено, що в період з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2020 року ТОВ «Європейські екопродукти» здійснювало фінансово-господарську діяльність з роздрiбної торгiвлі у мережі магазинів «MOZZARELLA» із залученням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - суборендаря торгових площ, з метою мінімізації сплати податків, що полягала в здійсненні реалізації непідакцизної групи товарів невідомого походження, власником якої було ТОВ «Європейські екопродукти», кінцевим споживачам від імені ОСОБА_1 та інших підконтрольних фізичних осіб-підприємців, з використанням торгової марки «MOZZARELLA». Така реалізація здійснювалась без оприбуткування отриманих готівкових коштів в касу підприємства, без сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами чого видавалися нефіскальні чеки, окрім реалізації підакцизних товарів, яка здійснювалася від ТОВ «Європейські екопродукти».
Для отримання інформації щодо надходження коштів в безготівковому порядку від кінцевих споживачів за реалізовані в роздріб товари на рахунки в банках, відкриті фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з письмовим запитом № 1686/22-01-07-10 від 26 травня 2021 року, відповіді на який фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.
Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.
Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Статтею 348 ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.
Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 червня 2022 року в справі № 686/17906/21.
У справі, яка переглядається, установлено, що документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо правильності нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування проводилася щодо ТОВ «Європейські екопродукти», а не фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який перебував у господарських правовідносинах з ТОВ «Європейські екопродукти».
Таким чином, установивши, що ГУ ДПС у Хмельницькій області не надало суду доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законом, а також не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, фактично зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права та стосуються переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко