ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 686/25443/23
провадження № 61-13337св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Хмельницька обласна прокуратура,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О., і виходив з такого.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У вересні 2023 року Хмельницька обласна прокуратура звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення із службової квартири.
2. На обґрунтування позовних вимог Хмельницька обласна прокуратура зазначала, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 грудня 2015 року № НОМЕР_1 вона є власником двокімнатної квартири
АДРЕСА_1 .
3. Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26 жовтня 2017 року № 758 зазначену квартиру включено до числа службових і надано прокурору відділу ОСОБА_1 на сім`ю у складі чотирьох осіб, у тому числі він, дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 , дозвіл на вселення, видано ордер від 27 жовтня 2017 року № 000111. У подальшому рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14 січня 2021 року № 1 ОСОБА_1 на той же склад сім`ї надано двокімнатну квартиру
АДРЕСА_2 , видано ордер на вселення від 09 березня 2022 року № 000268.
4. Наказом від 09 червня 2021 року № 582к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу прокуратури Хмельницької області.
5. Хмельницька обласна прокуратура посилалася на те, що відповідачі забезпечені постійним житлом та мають обов`язок звільнити займане ними службове жиле приміщення, однак відмовляються зробити це.
6. Враховуючи наведене, Хмельницька обласна прокуратура просила суд виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зі службового житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
7. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року позов задоволено.
8. Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із службового житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення.
9. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю підлягає виселенню зі службової квартири Хмельницької обласної прокуратури на підставі статті 124 Житлового кодексу України, як такий, що звільнений з органів прокуратури та забезпечений іншим житлом.
11. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 10 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29 січня 2024 року залишено без задоволення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
12. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
13. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року скасовано, а провадження у справі закрито.
14. Повідомлено Хмельницьку обласну прокуратуру, що розгляд справи віднесено до адміністративної юрисдикції. Роз`яснено Хмельницькій обласній прокуратурі, що протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови вона вправі звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
15. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що робота в органах прокуратури України є різновидом публічної служби, а тому спори з приводу цієї роботи, зокрема з приводу соціального та матеріально-побутового забезпечення прокурорів, забезпечення прокурорів службовим житлом у зв`язку з проходженням ними публічної служби належать до юрисдикції адміністративних судів.
Узагальнені доводи касаційної скарги
16. 03 жовтня 2024 року Хмельницька обласна прокуратура через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду
від 05 вересня 2024 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду.
17. Підставою касаційного оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 05 вересня 2024 року Хмельницька обласна прокуратура зазначаєпорушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та посилається на неврахування судом висновків Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_1 на час пред'явлення позову та вирішення справи публічну службу в органах прокуратури не проходив, а предметом позову є лише вирішення питання про виселення відповідачів зі службового приміщення. Акцентує увагу на приватно-правовому характері спірних правовідносин та нерелевантності застосованої судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 686/25443/23, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
20. 22 листопада 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
21. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 рокусправу № 686/25443/23 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
22. 26 листопада 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
23. Відзив обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, та дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини підлягають вирішенню у порядку адміністративного судочинства. Наведені Хмельницькою обласною прокуратурою правові висновки Верховного Суду є нерелевантними спірним правовідносинам та зроблені до винесення Великою Палатою Верховного Суду зазначеної вище постанови.
Фактичні обставини справи
24. З 24 березня 2003 року ОСОБА_1 працював в органах прокуратури України на різних посадах.
25. Відповідно до свідоцтва про право власності від 29 грудня 2015 року
№ НОМЕР_1 за прокуратурою Хмельницької області зареєстрована двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
26. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26 жовтня 2017 року № 758 квартиру за вказаною адресою включено до числа службових та надано прокурору відділу прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 і сім`ю у складі 4 осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), видано ордер
від 27 жовтня 2017 року № 000111.
27. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14 січня 2021 року № 1 на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09 березня 2011 року у справі № 2-а/2218/1507/11 ОСОБА_1 на сім`ю у складі 4 осіб надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 житловою площею 29,5 кв. м. Ордер на жиле приміщення № 000268 серія ХМН видано та отримано ОСОБА_1 09 березня 2022 року на сім`ю у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
28. Наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 09 червня
2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу прокуратури Хмельницької області.
29. Згідно з висновком органу опіки та піклування від 23 серпня 2024 року №1990/01-31 виселення неповнолітнього ОСОБА_4 із службової квартири є доцільним, оскільки той забезпечений іншим житлом для проживання.
Позиція Верховного Суду
30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
31. Згідно з положеннями абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
32. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
33. Частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
34. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
35. Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
36. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
37. Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
38. ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
39. Верховний Суд України та Велика Палата Верховного Суду зазначали, що спір про захист права фізичної особи на житло є не публічним, а приватно-правовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства. У цьому випадку той факт, що стороною є суб`єкт владних повноважень, не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий (постанова Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 815/1277/14, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 358/460/16-ц).
40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, ухваленій в порядку цивільного судочинства, зауважено, що навіть якщо власник службового житла не висловив вимогу звільнити це житло, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно було надане на час існування вказаних правовідносин.
41. Колегія суддів зауважує, що Велика Палата Верховного Суду від зазначених правових висновків не відступала. Більше того, практика Верховного Суду щодо приватно-правового характеру спору, пов'язаного із застосуванням статей 124 125 Житлового кодексу України, є сталою (постанови Верховного Суду
від 07 грудня 2022 року у справі № 761/18533/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 761/39955/20, від 04 жовтня 2023 року у справі № 761/18365/20, 18 жовтня 2023 року у справі № 161/11838/21, від 19 січня 2024 року у справі № 502/386/18, від 12 червня 2024 року у справі № 161/21174/19, від 03 липня 2024 року у справі № 369/218/22, від 25 вересня 2024 року у справі № 760/139/17, від 30 жовтня
2024 року у справі № 369/16644/20).
42. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, ураховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду
від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19(910/13492/21)).
43. Колегія суддів зауважує, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається в касаційному порядку. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові виклала правовий висновок про юрисдикційність спорів щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій. Зазначено, що спори з проводу проходження позивачами військової служби належать до юрисдикції адміністративних судів.
44. У справі, що переглядається, спірні правовідносини стосуються виселення відповідача ОСОБА_1 , який не є та не був військовослужбовцем, припинив роботу в органах прокуратури, та членів його сім`ї із службового житла в порядку статті 124 ЖК України. Підстав вважати, що спірні правовідносини стосуються проходження публічної служби немає.
45. З урахуванням наведеного, висновок суду апеляційної інстанції, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства оскільки пов`язана з проходженням публічної служби,є помилковим.
46. Колегія суддів зауважує, що суд, встановлений законом, є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
47. Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду
від 09 вересня 2020 року у справі № 536/1267/18, постановіВерховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21.
48. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги Хмельницької обласної прокуратури про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
49. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
50. Підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
51. За викладених обставин, враховуючи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду перешкоджає провадженню у справі, рішення суду першої інстанції не було предметом апеляційного перегляду по суті, постанова Хмельницького апеляційного суду від 05 вересня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
52. Судові витрати підлягають розподілу за результатами вирішення спору по суті.
Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури задовольнити.
2. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 вересня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович