Постанова
Іменем України
22 січня 2021 року
м. Київ :
справа № 686/31698/19
провадження № 61-9053св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване в м. Хмельницькому, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Хмельницькому, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року у складі головуючого судді Козак О.В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 червня 2020 року у складі суддів: Костенка А.М., Гринчука Р.С., Грох Л.М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Хмельницькому (далі - ТУ ДБР в м. Хмельницький), Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР в м. Хмельницькому Ривак Ю. Р. виніс незаконну та протиправну постанову про закриття кримінального провадження № 62019240000000396 від З0вересня 2019 року, чим спричинив йому майнову та моральну шкоду.
Моральна шкода полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які він переніс під час читання незаконної постанови та усвідомлення витонченого знущання над ним, що викликало у нього почуття душевного болю, у зв`язку з чим він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, вживати додаткових заходів для захисту в суді своїх прав, що сприймає як зверхнє ставлення до нього, як до людини, та відчуває себе приниженим і морально подавленим. Унаслідок чого він в черговий раз був змушений звернутися до суду, що також вимагало додаткових витрат дорогоцінного часу з його безцінного життя. Винесення незаконної постанови призвело до порушення його честі, гідності і посилення впевненості безладдя, безвладдя та безкарності у системі органів державної влади та підриві авторитету державної влади, а також порушення його прав на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органів державної влади. Значна глибина моральних страждань, завданих йому порушенням немайнових прав, сильна і руйнівна біль для його душевного стану, яка. має тяжкий характер моральних страждань, завданих йому, такі довічні та непоправні втрати немайнового характеру підлягають безумовному відшкодуванню.
Завдана йому матеріальна шкода полягає у написанні клопотання про надання йому копії постанови про закриття кримінального провадження №62019240000000396 від З0 вересня 2019 року, у написанні скарги про скасування цієї постанови, у витраченому часі для участі у слуханні справи та скасуванні незаконної постанови, на що він витратив шість годин свого часу, які оцінює у 60 000, 00 грн та 30 грн на проїзд.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 1 000 000 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди, що буде адекватним відшкодуванням моральних страждань та 60 030, 00 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок прийняття слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР в м. Хмельницькому Ривак Ю. Р. постанови від 30вересня 2019 року про закриття кримінального провадження №62019240000000396 були порушені його права та завдано матеріальної та моральної шкоди, а також їх розміру. При цьому, суд зазначив, що факт скасування прийнятої слідчим постанови про закриття кримінального провадження в порядку, визначеному КПК України, не свідчить про незаконність дій відповідача та завдання позивачу моральної та матеріальної шкоди, а також про причинний зв`язок із заподіяною шкодою, оскільки постанову скасовано з процесуальних підстав.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, дав об`єктивну оцінку зібраним у справі доказам та з дотриманням норм процесуального права і вірним застосуванням норм матеріального права ухвалив рішення, яке відповідає закону.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили які саме права позивача порушені, проігнорували його доводи та надані на їх підтвердження належні докази, не врахувавши, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо незаконності рішення слідчого, а також на спростування заявленого розміру майнової та моральної шкоди. Суди не захистили права позивача, самоусунулися від надання правової оцінки наданих ним доказам на підтвердження розміру завданої йому шкоди, унаслідок чого порушили принцип змагальності та рівності сторін. При ухваленні оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій не врахували висновки Європейського суду з прав людини, вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також усталену судову практику. Відмова у задоволенні позову є звільненням відповідача від відповідальності та пряме стимулювання вчиняти регулярно і систематично подібне в майбутньому.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30червня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Справа надійшла до Верховного Суду у липні 2020 року.
Доводи інших учасників справи
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР в м. Хмельницькому Риваком Ю. Р. здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019240000000396 від 17 травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365 КК України щодо перевищення службових повноважень службовими особами слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
За результатами проведеного досудового розслідування 30 вересня 2019 року слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР в м. Хмельницькому Риваком Ю. Р. винесено постанову про закриття даного кримінального провадження.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2019 року, постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР в м. Хмельницькому Ривака Ю. Р. від 30 вересня 2019 року про закриття кримінального провадження № 62019240000000396 скасовано, оскільки під час досудового розслідування про обставини кримінального правопорушення не було допитано ОСОБА_1 , слідчим не надано належної оцінки доводам заявника, мотиви прийняття постанови, та їх обґрунтування.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме - у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості-.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу позову посилався на винесення незаконної постанови слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР в м. Хмельницькому Ривака Ю. Р. від 30 вересня 2019 року про закриття кримінального провадження, а також на наявність ухвали слідчого судді, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження.
Відповідно до положень частини третьої статті 12 ЦПК України, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факту заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між зазначеними діяннями відповідача та можливим настанням шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.
Сам по собі факт того, що прийняте слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР в м. Хмельницькому Риваком Ю. Р. процесуальне рішення про закриття кримінального провадження було скасовано судом, не свідчить про незаконність дій відповідача, оскільки постанова слідчого скасована з процесуальних підстав, цей факт не свідчить про заподіяння шкоди позивачу.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2019 року у справі № 285/3475/18-ц (провадження № 48184св 18), у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 522/3429/17 (провадження № 28015св18), у постанові від 04 березня 2020 року у справі № 639/1803/18 (провадження № 18842св19), у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 554/108/18 (провадження № 61-41514св18), у постанові від 04 листопада 2020 року у справі № 761 /20966/17 (провадження № 61 -17262св 19).
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки, що в силу статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (РВОИІМА V. ІЖНА1МЕ-, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Таким чином, наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення позову та не дають підстав вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права.
Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Наведені заявником аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в розумінні приписів частини п`ятої статті 403 ЦПК України, не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. А. Калараш
О. С. Ткачук