Постанова
іменем України
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 686/6788/16-к
провадження № 51-5169км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 вінтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 30 липня 2021 року вкримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240250000059, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладанням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_7 залишено у вигляді особистого зобов`язання.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 187 КК України та виправдано зач. 1 ст. 304 та ч. 3 ст. 185 КК України , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 засуджено зач.3 ст. 185 і ч. 2 ст. 187 КК України. Судові рішення щодо цих осіб у касаційному порядку не оскаржені.
Також суд у вироку задовольнив цивільний позов прокурора в інтересах держави вособі Міністерства охорони здоров`я тапостановив стягнути із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 по 519 грн на користь Хмельницької обласної лікарні.
Крім цього, прийнято рішення щодо розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів.
Хмельницький апеляційний суд скасував вирок в частині призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_10 покарання та ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив покарання: ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України увиді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією майна; ОСОБА_10 зач.3 ст.185, ч. 2 ст. 187, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі настрок 4роки без конфіскації майна. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
ОСОБА_7 засуджено за те, що він 20 січня 2016 року близько 00:15, спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_10 , перебуваючи неподалік зупинки громадського транспорту «Юність» на вул. Кам`янецькій 3, ум.Хмельницькому, діючи за попередньою змовою, групою осіб, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_11 , поєднаний із насильством, небезпечним для його життя чи здоров`я.
Так, засуджені, оточили потерпілого, після чого ОСОБА_8 ударив його кулаком вобласть правого ока, а ОСОБА_7 зробив підніжку та повалив ОСОБА_11 наземлю. Надалі засуджені спільно завдали ОСОБА_11 ще ряд ударів ногами вобласть обличчя, спини та ніг, подолавши таким чином його опір, тазаподіяли йому тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри нижньої повіки правого ока та ділянки перенісся, крововиливу м`яких тканин навколо очної ділянки обличчя з переходом на правий бічний схил носа, ран верхньої повіки правого ока, рани нижньої повіки правого ока з пошкодженням цілісності нижнього сльозового канальця, переломів кісток носу, струсу головного мозку, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Після цього ОСОБА_7 став утримувати руки потерпілого, а ОСОБА_8 витягнув із його кишені 80 грн, пачку цигарок та дві запальнички. Крім того, ОСОБА_9 підібрав із землі належний потерпілому мобільний телефон вартістю 198,75 грн, із сім-картою вартістю 25 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити вирок апеляційного суду тана підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням. Вважає, що суд апеляційної інстанції не зважив на конкретні обставини кримінального правопорушення, думку потерпілого та позитивні дані про особу засудженого, які у сукупності, на думку захисника, свідчать про можливість його виправлення без реального відбування покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просила задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Прокурор ОСОБА_5 просила залишити вирок апеляційного суду без зміни якзаконний, а касаційну скаргу захисника без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи захисника ОСОБА_6 , наведені нею у касаційній скарзі, про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості кримінального правопорушення ійого особі через суворість є безпідставними.
Згідно з положеннями статей 50 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності таіндивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їхнебезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк небільше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання звипробуванням.
Із системного аналізу вимог закону України про кримінальну відповідальність слідує, що, окрім вирішення питання про призначення певного виду та розміру покарання, суду потрібно встановити достатню підставу для звільнення від його відбування звипробуванням, при цьому належним чином вмотивувати таке рішення, дослідивши і оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, та врахувати, щост.75ККУкраїни застосовується лише в тому разі, коли для цього є умови іпідстави.
Так, мотивуючи своє рішення щодо обрання ОСОБА_7 міри покарання, суд першої інстанції врахував, що останній вчинив тяжке, корисливе, кримінальне правопорушення проти власності, яке характеризується підвищеною суспільною небезпекою (санкція ч. 2 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років із конфіскацією майна).
Також врахував, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на спецобліку у нарколога та психіатра, після вчинення кримінального правопорушення створив родину та влаштувався на роботу. Крім цього, суд зважив на те, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково відшкодував заподіяні потерпілому збитки та примирився з останнім, має на утриманні дружину та неповнолітню дитину 2008 року народження, та, визнавши ці обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, незначної вартості викраденого майна та позиції потерпілого щодо пом`якшення покарання, на підставі ст. 69 КК України, призначив ОСОБА_7 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією за вчинене кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Крім цього, з огляду на наведені обставини, а також молодий вік обвинуваченого тазвернення односельчан ОСОБА_7 про обіцянку забезпечити належну поведінку останнього, суд дійшов висновку, що виправлення таперевиховання обвинуваченого можливе при звільненні від відбування покарання звипробуванням іззастосуванням положень ст. 75 КК України.
Апеляційний суд, оцінюючи правильність та справедливість призначеного ОСОБА_7 покарання, взяв до уваги обставини, які були враховані місцевим судом.
Разом із цим, апеляційний суд дійшов висновку, що при призначенні покарання зможливістю виправлення та перевиховання винного без його відбування поза увагою суду першої інстанції, по суті, залишилися зміст й обсяг вчинених ОСОБА_7 дій під час вчинення нападу на потерпілого. До того ж, оцінюючи конкретні обставини справи, апеляційний суд зважив на пояснення потерпілого ОСОБА_12 , який хоч і просив пом`якшити покарання, однак зауважив, що ОСОБА_7 не визнав своєї вини, жодного разу не вибачився та поводився щодо нього зухвало, завдані йому збитки відшкодовані не в повному обсязі.
Тому апеляційний суд погодився з місцевим судом в частині рішення про призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, однак установив, щовисновок місцевого суду про можливість застосування щодо нього положень ст.75КК України зроблено безурахування особливостей правозастосування наведеної норми матеріального права іналежним чином не вмотивовано, оскільки тяжкість злочину, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого несвідчать про можливість його виправлення та перевиховання без відбування покарання.
Таким чином, повною міроюврахувавши всі обставини, які за законом мають правове значення, зокрема й ті, на які захисник ОСОБА_13 послалася у касаційній скарзі, зваживши на принцип індивідуалізації покарання, апеляційний суд правильно призначив ОСОБА_7 основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України увиді позбавлення волі на строк 5років, яке належить відбувати реально, а також застосував додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Зважаючи на зазначені вище дані, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке супроводжувалося не тільки заволодінням майна потерпілого, але йзастосуванням до нього групою осіб із чотирьох чоловіків насильства, небезпечного для його життя чи здоров`я, у якому ОСОБА_7 прийняв активну участь, колегія суддів вважає призначене йому покарання у зазначеному виді йрозмірі справедливим ітаким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України, єпропорційним характеру вчинених дій, їх небезпечності, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.Підстав вважати покарання явно несправедливим через суворість та звільнення від його відбування з випробуванням, про що захисник порушив питання у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Отже, обставини, наякі посилається захисник у касаційній скарзі, які здебільшого характеризують особу засудженого після вчинення кримінального правопорушення, були враховані судом апеляційної інстанції при призначенні покарання. Тому підстав для застосування положень ст. 75 КК України колегія суддів невбачає, оскільки обставини, наведені захисником у касаційній скарзі, зокрема перебування наутриманні ОСОБА_7 дружини та двох малолітніх дітей 2018 і 2020 року народження, а також працевлаштування, самі собою неєпротивагою суспільній небезпечності вчиненого засудженим злочину та даним про його особу. Крім цього, всупереч доводам захисника, суд апеляційної інстанції врахував позицію потерпілого щодо призначення покарання, однак вона не має вирішального значення при визначенні міри покарання.
Вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання достатньо вмотивований та відповідає вимогамст. 420 КПК України.
Переконливих доводів, які би спростовували висновок суду апеляційної інстанції про призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, захисник у касаційній скарзі не навів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду повно й усебічно розглянути справу іпостановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження не встановлено.
За таких обставин, підстави для задоволення касаційної скарги захисника відсутні.
Керуючись статтями 433 436 441 442 КПК України, Верховний Суд
у х в а л и в :
Вирок Хмельницького апеляційного суду від 30 липня 2021 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, єостаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_14 ОСОБА_2 ОСОБА_3