Постанова
Іменем України
01 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 686/7480/19
провадження № 51-524км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_12,
суддів ОСОБА_13, ОСОБА_14,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_15,
захисника ОСОБА_16,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_17,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_18, а також представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_19 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року в кримінальному провадженні № 12018240000000301 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ріпки Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та виправдано, оскільки судом встановлена відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення. Цивільний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.
2. Оскарженим вироком Хмельницького апеляційного суду від 25 травня
2022 року вищезазначений вирок скасовано. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, та призначено йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на її користь 350 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 16 175,00 грн на відшкодування витрат, понесених на поховання сина. Прийнято рішення щодо судових витрат та речових доказів.
3. Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 00:20, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння неподалік буд. АДРЕСА_2 , вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 при перевищенні меж необхідної оборони.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
4. У касаційних скаргах захисник ОСОБА_18 та засуджений ОСОБА_1 , посилаючись на неповноту та упередженість досудового слідства, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять обвинувальний вирок апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 скасувати, залишивши в силі виправдувальний вирок місцевого суду стосовно нього. Даючи власний детальний аналіз доказам у кримінальному провадженні, стверджують, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки він спричинив смерть потерпілому ОСОБА_3 під час необхідної оборони, захищаючись від протиправного посягання групи осіб, одна з яких була озброєна. При цьому наголошують, що жодних доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння органом досудового розслідування та судами не здобуто.
5. Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_19 у своїй касаційній скарзі просить вирок апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що відсутність на тілі потерпілого ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, характерних для нападу з його боку, та будь-яких погроз від нього на адресу ОСОБА_1 , наявність у останнього ножа та його непослідовні показання вказують на відсутність стану необхідної оборони і умисне вбивство ним ОСОБА_3 , а посилання судів на безпідставне тривале переслідування ОСОБА_1 групою осіб не може свідчити про наявність суспільно небезпечного протиправного посягання на життя і здоров`я останнього. Також наводить аргументи про недопустимість як доказів відеозаписів з камер спостереження, оскільки їх було отримано в примусовому порядку, видано особами, які не мали права ними розпоряджатися, та не уповноваженому на їх отримання слідчому. Крім того, ставить під сумнів належність та достовірність зафіксованої на них інформації про обставини події.
Позиції інших учасників судового провадження
6. У засіданні суду касаційної інстанції захисник та засуджений підтримали касаційні скарги, подані стороною захисту. Проти задоволення касаційної скарги представника потерпілої заперечили.
7. Прокурор просив касаційні скарги захисника і засудженого відхилити, касаційну скаргу представника потерпілої задовольнити частково.
Мотиви Суду
8. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що скарга представника потерпілої не підлягає задоволенню, а скарги засудженого та захисника слід задовольнити частково з огляду на таке.
9. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
11. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
12. Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ - з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
13. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, згідно з обвинувальним актом органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався за ч. 1 ст. 115 КК України в умисному вбивстві ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, вчиненому у стані алкогольного сп`яніння.
14. За результатом розгляду справи по суті суд першої інстанції, даючи кримінально-правову оцінку діям ОСОБА_1 , дійшов висновку про відсутність в діях обвинуваченого ознак складу злочину, передбаченого ч. 1
ст. 115 КК України. Мотивуючи своє рішення, місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони і перевищення її меж не допускав.
15. З таким рішенням не погодилася сторона обвинувачення і звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_1 .
16. Апеляційний суд у ході розгляду апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_19, повторно дослідивши матеріали кримінального провадження, допитавши свідків та перевіривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 118 КК України.
17. Як встановлено апеляційним судом, 22 жовтня 2018 року близько 23:20 в приміщенні закладу ТОВ «Лотері Дестребюшн», що по вул. Соборній, буд. 11 у м. Хмельницькому, між обвинуваченим ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, з одного боку та адміністраторами - касирами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - з іншого, виник конфлікт з приводу невиплати останніми обвинуваченому грошових коштів, які він вважав, що виграв.
18. Для залагодження цього конфлікту на прохання ОСОБА_5 у вказане приміщення зайшов ОСОБА_3 , який виконував обов`язки охоронця ТОВ «Статус - ОРД» та у вказану ніч здійснював охорону приміщення, що по
вул. Соборній, буд. 11 у м. Хмельницькому.
19. На вимогу ОСОБА_3 обвинувачений вийшов з грального залу на вулицю, після чого зателефонував ОСОБА_6 , попросив його прибути до вказаного закладу та допомогти йому врегулювати конфлікт, а ОСОБА_3 викликав охоронців ТОВ «Статус - ОРД» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
20. Після прибуття цих осіб у приміщенні закладу ТОВ «Лотері Дестребюшн» за вищезазначеною адресою між ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 продовжився конфлікт, під час якого ОСОБА_1 вийшов із приміщення, а за ним попрямував ОСОБА_3 .
21. Неподалік буд. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_3 з групою осіб. Зупинивши обвинуваченого, ОСОБА_3 зблизився з ним впритул і схопив за тулуб, у відповідь ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у виді смерті ОСОБА_3 , перевищуючи межі необхідної оборони, умисно наніс останньому два удари ножем в область знаходження життєво важливих органів людини - грудної клітки, заподіявши легкі тілесні ушкодження у виді рани шкіри по боковій поверхні грудної клітки ліворуч між передньою аксилярною та задньою аксилярною лініями в проекції 7-10 ребер, а також тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у виді рани шкіри по передній поверхні грудної клітки на 1 см ліворуч від лівого грудинно - ключичного суглобу та на 1 см нижче лівої ключиці, рани м`яких тканин в лівій надключичній ділянці на 1 см ліворуч від лівого грудинно - ключичного суглобу з проникненням в ліву плевральну порожнину, рани по передній поверхні між сходової частини лівої підключичної артерії, від яких, у зв`язку з розвитком гострої крововтрати, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 01:00 помер на місці події .
22. З огляду на вищенаведені обставини, визнані доведеними апеляційним судом, цей суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, тобто в умисному вбивстві ним ОСОБА_3 при перевищенні меж необхідної оборони.
23. Згідно з ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
24. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 ККУкраїни).
25. Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
26. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
27. Під тяжкою шкодою при перевищенні меж необхідної оборони слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження. Невідповідність тяжкої шкоди, заподіяної тому, хто посягає, небезпечності посягання або обстановці захисту слід визнавати явною тоді, коли це з урахуванням обставин справи є очевидним для кожної людини, а отже і для того, хто обороняється.
28. При цьому відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КК України не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
29. Мотивуючи свої висновки про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 118 КК України, суд апеляційної інстанції зазначив, що він вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 з метою захисту від посягання на нього, яке виникло на ґрунті переслідування його групою осіб з участю потерпілого. При цьому, відхиляючи доводи сторони обвинувачення про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано вказала на те, що вони суперечать фактичним обставинам справи, оскільки в дійсності мало місце безпідставне переслідування групою осіб обвинуваченого, який намагався уникнути конфлікту та бійки, втікаючи від переслідувачів, а коли йому це не вдалося і потерпілий впритул підійшов до нього, він, перевищуючи межі необхідної оборони, наніс останньому, який не мав у руках будь-яких предметів для нанесення тілесних ушкоджень, два удари ножем у життєво важливу частину тулубу, заподіявши смерть.
30. Касаційний суд цілком погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки його дії були обумовлені необхідністю захисту від протиправного посягання.
31. Так, згідно з послідовними показаннями самого ОСОБА_1 , коливони разом із ОСОБА_6 зайшли в приміщення ТОВ «Лотері Дестребюшн», останній підійшов до співробітниць закладу, а він знаходився біля вхідних дверей. У цей момент до закладу під`їхав автомобіль і в приміщення забіг ОСОБА_3 та троє невідомих йому осіб, які одразу ж налетіли на ОСОБА_6 та почали його бити. Злякавшись, він залишив указане приміщення. Трохи відійшовши та побачивши, що його наздоганяє ОСОБА_3 та ще декілька осіб, почав від них втікати по вулиці Соборній в напрямку до вулиці Подільської. Коли він біг по вул. Соборній, його двічі збивали з ніг переслідувачі, проте він підіймався і знову втікав. Коли його збили вдруге, то він, лежачи на землі, ногою вибив з рук одного із нападників ніж, який підняв і, в подальшому, вже на
вул. Подільській, відступаючи від ОСОБА_3 та інших нападників, які наносили йому удари руками та ногами, почав хаотично відмахуватись ним та кричав, щоб вони відстали від нього, адже він нічого поганого не зробив. Неподалік підземного переходу нападники обступили його та почали наносити йому удари руками і ногами по різних частинах тіла, а він, захищаючись, розмахував указаним ножем. В який саме момент і як саме він цим ножем поранив
ОСОБА_3 , не помітив. Однак той відійшов і впав. Після цього особи, які його переслідували, застосовуючи бейсбольні бити, та інші особи, застосовуючи скляні пляшки, побили його, а працівники поліції, які прибули на місце події, - затримали. Умислу вбивати ОСОБА_3 він не мав, а навпаки весь час намагався уникнути конфлікту.
32. За даними висновку судово-медичної експертизи причиною смерті
ОСОБА_3 є ножове проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням лівої підключичної артерії з розвитком гострої крововтрати. ОСОБА_3 було заподіяно дві травмуючі дії гострим предметом у ділянку грудної клітки; в момент заподіяння цих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні. Після заподіяння смертельних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 міг здійснювати активні дії протягом дуже короткого проміжку часу і при наданні йому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги врятувати його життя не було можливим.
33. Як убачається з даних висновку судово-медичної експертизи, у
ОСОБА_1 виявлено легкі тілесні ушкодження, які могли утворитися не менше ніж від 10-12-тиразової травмуючої дії, у виді численних саден шкіри голови, обличчя та кінцівок, а також поверхневих ран м`яких тканин кінцівок, локалізація та характер яких не виключає можливість їх утворення під час боротьби та самооборони.
34. Згідно з даними висновків судово-біологічних експертиз встановлені генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на перочинному ножі, який було вилучено під час огляду місця події, є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 .
35. Свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які працювали адміністраторами -касирами у гральному закладі ТОВ «Лотері Дестребюшн», підтвердили, що між ними та ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу невиплати йому грошових коштів у сумі 200,00 грн, які, на його думку, він виграв, а фактично - ні. Для залагодження цього конфлікту вони покликали охоронника ОСОБА_3 , який попросив обвинуваченого залишити заклад та виніс його речі на вулицю. Згодом на допомогу обвинуваченому у вирішенні зазначеного конфлікту прибув його товариш ОСОБА_6 , якому вони пояснили суть проблеми, що виникла. В цей час в приміщення закладу зайшли охоронці ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , яких вони викликали на прохання ОСОБА_3 . Усі охоронці та ОСОБА_6 зайшли у віп - кабіну, де розмовляли на підвищених тонах, а обвинувачений залишився біля адміністраторів у загальному залі, стояв мовчки і участі у розмові не брав. Через деякий час (5-10 хв.) ОСОБА_1 з власної ініціативи залишив заклад. Відразу ж за ним на вулицю пішов ОСОБА_3 , за яким через невеликий проміжок часу побіг ОСОБА_7 . За 10 - 15 хв. після цього хтось зателефонував ОСОБА_8 , який разом із ОСОБА_6 залишався у залі, і він крикнув «навіщо принесли ніж» та наніс ОСОБА_6 удар кулаком, від якого той впав на підлогу. Пізніше вони дізнались, що ОСОБА_3 вбили.
36. Наведені обставини підтвердив також свідок ОСОБА_8 , зазначивши, що під час з`ясування стосунків з ОСОБА_6 йому зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_3 вдарили ножем.
37. Свідки - очевидці події ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 розповіли, що бачили, як по вулиці спиною вперед (відступаючи) йшов обвинувачений, а на нього наступало троє хлопців (один - потерпілий - по центру ближче до обвинуваченого, а два - по боках на відстані 3-5 м від них). В руці одного з цих двох хлопців, який був у червоних кросівках, а на голові кепка, одягнута козирком назад, був предмет, схожий на бейсбольну биту. Обвинувачений при цьому постійно кричав, що він нічого не зробив і щоб вони відчепились від нього. Так вони рухались біля 3 хв., після чого між обвинуваченим та потерпілим виникла сутичка, здалеку схожа на обійми (потерпілий зблизився з обвинуваченим), яка тривала 3-5 секунд, по закінченню якої обвинувачений підійшов в їх сторону і ОСОБА_9 побачив в його руках ніж. При цьому обвинувачений був у розпачі, викрикував ті ж самі слова і дивився розгубленим поглядом.
38. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи, зроблені камерами відеоспостереження, що встановлені на адміністративних будівлях по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , на яких видно, як ІНФОРМАЦІЯ_2 о 00:19 по вул. Соборній у напрямку вул. Проскурівської йде особа, схожа на обвинуваченого, його наздоганяє особа, схожа на ОСОБА_3 . Коли останній відвертає голову назад, перший починає втікати, а другий побіг за ним. О 00:21 з`являються ще три особи, які біжать у тому ж напрямку, одна з яких повертається назад. Через 8 хв. о 00:29 вже на вул. Подільській особа, схожа на ОСОБА_1 , відступаючи, рухається спиною вперед, а його, наступаючи, переслідує три особи: по центру - особа, схожа на ОСОБА_3 , яка протягом декількох секунд двічі наносить відступаючому удари ногою, від яких той ухиляється, а інші двоє переслідувачів ідуть по боках. Далі усі троє наздоганяють, обступають особу, що схожа на обвинуваченого, та наносять йому удари руками і ногами. Потім особа, схожа на ОСОБА_3 , переходить дорогу і падає.
39. Згідно з картою можливого маршруту обвинуваченого, потерпілого та інших осіб, які разом із потерпілим переслідували ОСОБА_1 , що виготовлена стороною обвинувачення в особі слідчого під час огляду вищевказаних відеозаписів, відстань від приміщення ТОВ «Лотері Дестребюшн» до місця, де ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 смертельне поранення, становить близько 300 м. Причину такого тривалого переслідування обвинуваченого, як і особу третього із переслідувачів, свідок ОСОБА_7 , який був у числі цих переслідувачів, під час дачі показань не назвав.
40. Відхиляючи доводи представника потерпілої про недопустимість зазначених відеозаписів як доказів, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що дані відеозаписи отриманні слідчим у порядку ч. 2 ст. 93 КПК України, згідно з якою сторона обвинувачення здійснює збирання доказів не тільки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, а й шляхом витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експерта, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим кодексом. При цьому чинний КПК України не вимагає обов`язкового складення слідчим саме протоколу отримання речей, документів чи відомостей. Складення слідчим рапорту про отримання вказаних відеозаписів та їх подальший огляд, що зафіксовано у відповідному протоколі, на переконання апеляційного суду, відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону. До того ж Управління адміністративних послуг Хмельницької міської ради та фірма «Кіновідеопрокат» письмово підтвердили факт добровільного надання слідчому ОСОБА_20 вказаних відеозаписів. Ці відеозаписи здійснено не в результаті оперативно - розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а випадково камерами відеоспостережень сторонніх осіб, тому, з огляду на рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі
№ 1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, вони є такими, що одержані з додержанням прав і основоположних свобод людини, закріплених у Конституції України. З такими аргументами погоджується також і колегія суддів суду касаційної інстанції.
41. Також апеляційним судом обґрунтовано відхилено твердження представника потерпілої про неналежність як доказів даних, зафіксованих на вищезазначених відеозаписах, оскільки відображені на них події повністю узгоджуються з показаннями очевидців - свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо їх часу, місця і змісту, а також з показаннями самого ОСОБА_1 , який під час їх дослідження в засіданні суду ідентифікував як себе, так і ОСОБА_3 .
42. З вищевказаних доказів убачається, що в розмові ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у приміщенні закладу ТОВ «Лотері Дестребюшн» ОСОБА_1 участі не брав, а мовчки стояв осторонь у загальній залі, порядку не порушував і з власної ініціативи добровільно залишив заклад. Коли він побачив, що за ним іде ОСОБА_3 та ще декілька осіб, то почав втікати від них. Молоді, фізично розвинуті, натреновані охоронці ТОВ «Статус - ОРД» ОСОБА_3 та ОСОБА_7 разом із невстановленою особою, озброєною биткою, у темну пору доби безпідставно переслідували
ОСОБА_1 близько 300 м, адже до повноважень охоронців входила лише охорона приміщення ТОВ «Лотері Дестребюшн», до того ж жодних заборгованостей перед останнім ОСОБА_1 не мав, а навпаки вважав, що останнє безпідставно відмовило йому у видачі виграшу. При цьому протягом часу переслідування обвинувачений зробив усе від нього залежне, щоб уникнути будь - якого конфлікту (втікав, неодноразово просив переслідувачів дати йому спокій, знову втікав, однак останні наздоганяли його та наносили йому удари руками і ногами по різних частинах тіла). Коли ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та невстановлена особа вкотре наздогнали, обступили обвинуваченого та почали його бити, ОСОБА_1 , захищаючись від цього суспільно небезпечного посягання, заподіяв ОСОБА_3 смертельне ножове поранення,після чого виглядав розгубленим, був у розпачі, говорив, що не хотів цього. Крім того, жодних даних, які би вказували на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, здобуто не було.
43. Апеляційний суд правильно встановив фактичні обставини, а саме те, що дії ОСОБА_1 були зумовлені обстановкою захисту від протиправного посягання з боку групи осіб, одна з яких була озброєна битою і тривалий час його переслідувала, не маючи на це законних підстав та відповідних повноважень. Однак, вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого, суд апеляційної інстанції надав неправильну кримінально-правову оцінку встановленим фактичним обставинам. Адже мотивом дій ОСОБА_1 було негайне припинення триваючого посягання групи осіб на його життя та здоров`я і застосування ним ножа для захисту від ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та невстановленої особи при вищевказаних, встановлених у судовому засіданні обставинах, відповідало як небезпечності посягання, так і обстановці захисту. Відтак суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_1 , дійшов обґрунтованого висновку про те, що він перебував у стані необхідної оборони і перевищення її меж не допускав, а тому в його діях відсутній складу злочину.
44. Відповідно до ч. 1 ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
45. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
46. На підставі вищенаведеного Суд дійшов висновку, що вирок апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 слід скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Керуючись статтями 433 434 436 438 440 441 442 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_19 залишити без задоволення, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_18 задовольнити частково.
Вирок Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_21 ОСОБА_22 ОСОБА_23