ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 686/9016/23
провадження № 61-15468св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2024 року в складі судді Чевилюк З. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року в складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 367 600 дол. США, з яких сума боргу за договором позики від 31 березня 2022 року складає 200 000 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання - 73 698,63 дол. США, відсотки річних - 4 421,92 дол. США, відсотки за користування коштами - 29 479 дол. США, штраф - 60 000 дол. США.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
УхвалоюХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач та його представник повторно не з`явилися у підготовче судове засідання без поважних причин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення попередніх інстанцій, у якій просила їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про залишення позову без розгляду.
На обґрунтування доводів касаційної скарги заявник вказала, що 10 червня 2024 року, тобто за 2 дні до судового засідання, вона за допомогою поштового зв'язку надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, однак ця заява до суду своєчасно доставлена не була, а була отримана судом першої інстанції 19 червня 2024 року. Зауважила, що неналежна організація роботи пошти не може бути підставою для позбавлення її права на справедливий судовий розгляд.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У січні 2025 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
На обґрунтування доводів відзиву заявник вказав, що подання заяви про розгляд справи за відсутності заявника не є ні обов`язком позивачки, ні процесуальною дією, виконання якої покладено на сторону судом. Відтак, до часу та способу подання такої заяви не можуть бути застосовані положення частини шостої статті 124 ЦПК України, відповідно до якого строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Процесуальні дії позивачки неможна вважати добросовісними, оскільки остання мала вжити усіх можливих заходів задля забезпечення отримання судом її заяви до судового засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2023 року відкрито провадження у цій справі, призначено підготовче судове засідання в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з повідомленням сторін на 11 травня 2023 року на 14 год. 30 хв.
У подальшому підготовче судове засідання у даній справі призначалося на 26 липня 2023 року, 23 листопада 2023 року, 21 березня 2024 року, 01 квітня 2024 року, 23 квітня 2024 року, 17 травня 2024 року, 12 червня 2024 року.
Згідно із письмовими розписками, складеними секретарем судового засідання 23 квітня 2024 року та 17 травня 2024 року, учасники справи повідомлені про призначені підготовчі засідання на 17 травня 2024 року та 12 червня 2024 року відповідно.
Про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання у справі, призначеного на 17 травня 2024 року та 12 червня 2024 року сторона позивача була повідомлена шляхом направлення електронного повідомлення представнику ОСОБА_1 - адвокату Талалай М. О.
Згідно з штампом вхідної кореспонденції Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та копією поштового конверта зі штампом ОСОБА_1 10 червня 2024 року направила простим листом на адресу суду першої інстанції заяву про розгляд справи, призначений на 12 червня 2024 року, без її участі. Вказана заява була отримана судом 19 червня 2024 року (а. с. 189-190).
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судового рішення визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення відповідають з таких підстав.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче судове засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно із частиною другою статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
У справі, що переглядається, у становлено, що про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання в даній справі на 17 травня 2024 року та 12 червня 2024 року сторона позивача була повідомлена шляхом направлення електронного повідомлення представнику ОСОБА_1 - адвокату Талалай М. О., від якої на вказані дати судових засідань заяв щодо розгляду справи у відсутність позивачки не надходило.
Враховуючи викладене, суди, встановивши те, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи в суді першої інстанції, не з`явилась у судові засідання, призначені на 17 травня 2024 року та 12 червня 2024 року, і не надіслала заяви до суду про розгляд справи за її відсутністю, дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223 257 ЦПК України. Разом з тим, законних підстав для відкладення розгляду справи суд першої інстанції не мав.
Водночас суд апеляційної інстанції підставно відхилив доводи позивачки щодо подання нею заяви про розгляд справи за її відсутності, обґрунтовано звернувши увагу на те, що вказана заява була отримана судом першої інстанції засобами поштового зв`язку 19 червня 2024 року (вх. № 34796), відтак станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали суду - 12 червня 2024 року, відповідна заява до суду не надійшла, тому у суду не було правових підстав для розгляду справи за відсутності позивачки.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Колегія суддів враховує, що позивачка була належним чином проінформована про хід розгляду її позову, однак не проявляла належну увагу в захисті своїх інтересів та не вживала необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями судового процесу.
Отже, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 , діючи добросовісно, мала вжити усі можливі заходи задля забезпечення отримання судом її заяви щодо розгляду справи у її відсутність до судового засідання, зокрема, вона мала враховувати час поштового перебігу.
За таких обставин колегія суддів дійшла до переконання, що судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми процесуального права, оскільки вимоги статті 223, пункту 3 статті 257 ЦПК України зобов`язують суд залишити позовну заяву без розгляду у випадку повторної неявки позивача у підготовче судове засідання або у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.
Така судова практика є сталою і передбачуваною (див. зокрема постанову Верховного Суду від 16 січня 2025 року в справі № 363/1525/21 (провадження № 61-14453св24).
При цьому колегія суддів вважає, що право ОСОБА_1 на доступ до суду не є порушеним, оскільки після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, тому доводи касаційної скарги про порушення права заявника на судовий захист є безпідставними.
Інших доводів касаційна скарга ОСОБА_1 не містить, а згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України Верховний Суд переглядає справу у межах доводів, що стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара