ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 694/1327/15-а
адміністративне провадження № К/9901/11694/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про неправомірність дій та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ватутінського міського суду Черкаської області у складі судді Здоровила В.А. від 22.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л., Шостака О.О. від 02.02.2016,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (далі - УПФ, відповідач), у якому просив:
- визнати неправомірною відмову УПФ здійснити перерахунок та виплатити йому індексацію пенсії, починаючи з грудня 2003 року на підставі Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII, Постанова КМУ №1078, Порядок №1078 відповідно) з урахуванням сплачених сум;
- зобов`язати УПФ здійснити перерахунок та виплатити йому індексацію пенсії, починаючи з грудня 2003 року на підставі Закону №1282-XII та Постанови КМУ №1078 з урахуванням сплачених сум (далі - спірний перерахунок пенсії).
2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви ОСОБА_1 зазначав, що починаючи з грудня 2003 року його пенсія індексувалася відповідно до вимог Закону №1282-XII та Постанови КМУ №1078, однак УПФ, при нарахуванні індексації, її недонараховує, призупиняє її виплату, зменшує в декілька разів проти попереднього місяця, відраховує раніше нараховану індексацію із пенсії у вигляді соціальних виплат, які є складовими загальної пенсії.
3. Позивач зазначав, що таким чином пенсійний фонд перешкоджає реалізації конституційного права пенсіонера на отримання належних йому виплат відповідно до судових рішень, які ухвалюються іменем України і відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковими до виконання на всій території України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 22.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016, у задоволенні позову відмовлено.
5. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що оскільки з грудня 2013 року збільшився розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а згідно з офіційними даними Держстандарту індекс інфляції у березні - квітні перевищував поріг індексації, то УПФ правомірно проводив індексацію пенсії позивача з травня 2014 року з визначенням базового місяця індексації - грудень 2013.
6. Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що розмір пенсії позивача неодноразово, а саме: у червні і серпні 2012 року; у серпні 2013 року, збільшувався внаслідок перерахунку пенсійної виплати на підставі судових рішень та відповідно до статей 51, 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII), статті 6 Закону України від 18.11.2004 №2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон №2195-IV).
7. Згідно з позицією судів попередніх інстанцій, оскільки статтею 63 Закону №796-XII і статтею 7 Закону №2195-IV встановлено, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією вказаних актів законодавства, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також враховуючи приписи статей 72, 73 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), якими визначено, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не можуть бути використані на інші цілі ніж виплата пенсій та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, то й проведення індексації додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4, і підвищення пенсії як дитині війни за кошти ПФУ не передбачено.
8. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку і про те, що на спірні правовідносини не розповсюджуються приписи абзацу дев`ятого пункту 5 Порядку №1078, яким встановлено, що у разі коли в результаті перерахунку пенсій за рішеннями судів, які набрали законної сили, виплати перерахованих сум до пенсії фактично не здійснені і строки їх виплати не визначені, базовий місяць для визначення індексації пенсій не змінюється.
9. Такий висновок судів попередніх інстанцій ґрунтується на тому, що вищевказані положення законодавства введено в дію у січні 2014 року, тоді як перерахунок пенсії позивача на підставі судових рішень здійснювався у червні і серпні 2012 року, а також у серпні 2013 року, тобто до внесення цих змін у законодавство.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із вищенаведеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ з 01.11.1996 та йому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
12. 22.07.2015 позивач звернувся з заявою до УПФ у якій просив: негайно нарахувати та здійснити перерахунок індексації наростаючим підсумком, починаючи з грудня 2003 року по даний час на підставі Закону №1282-XII та постанови КМУ №1078; надати розрахунок нарахованої та виплаченої індексації за весь період, починаючи з грудня 2003 року по даний час з розбивкою по місяцях та вказати, який місяць зазначено як базовий для розрахунку сум індексації; надати копії всіх розпоряджень керівника Звенигородського Пенсійного фонду, які стосуються нарахування, призупинення та утримання з моєї пенсії раніше нарахованої індексації.
13. УПФ 05.08.2015 на адресу ОСОБА_1 направило лист №2607/02, в якому повідомило, що роз`яснення по сумах індексації пенсії на неодноразові звернення були надані позивачу листами УПФ України в Звенигородському районі від 22.10.2010, від 19.09.2012, від 16.11.2012, від 14.01.2013, від 14.03.2013, від 08.05.2014 та надало розрахунок нарахованої та виплаченої суми індексації починаючи з грудня 2003 року по даний час.
14. Перерахунок пенсії проведено не було.
15. Під час судового розгляду справи також встановлено, що відповідач на виконання постанови ВП №31867801 від 23.03.2012 головного державного виконавця Головного управління юстиції в Черкаській області про виконання виконавчого листа Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.12.2011 № 2-а-3159/11 та постанови ВП № 31863943 від 23.03.2012 головного державного виконавця Головного управління юстиції в Черкаській області від 05.03.2012 №2-а-3158/11 проведено перерахунок пенсії позивача в червні 2012 року, відповідно вимог статті 6 Закону №2195-IV за період з 28.08.2010 по 07.04.2011 та згідно статей 51, 39 Закону №796-XII за період з 14.09.2010 по 05.04.2011, доплата становить 7421,54 гривень.
16. Крім цього, на виконання постанови Вищого адміністративного суду України по справі К-10806/10 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в серпні 2012 року, відповідно до вимог статті 6 Закону №2195-IV за період з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 27.08.2010, з 08.04.2011 по 22.07.2011 та згідно з статтею 51 Закону №796-XII за період з 31.03.2005 по 13.09.2010 з 06.04.2011 по 22.07.2011, доплата по перерахунку становить - 7524,25 гривень.
17. Також, на виконання постанови ВП №28744791 від 05.07.2013 головного державного виконавця Головного управління юстиції в Черкаській області про виконання виконавчого листа Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.12.2011 №2-а-7872/11 проведено перерахунок пенсії позивача в серпні 2013 року, відповідно статті 39 Закону №796-XII за період з 12.06.2011 по 22.07.2011, доплата становить 1282,30 гривень.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
18. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції розглянув справу без урахування доказів, наданих позивачем, а висновки суду не узгоджуються з вимогами законодавства, яким урегульовані спірні правовідносини, і не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому, скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи дану справу, не з`ясували у повному обсязі усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, а також було застосовано норми законодавства, які у даному конкретному випадку не підлягали застосуванню.
19. Скаржник зазначає, що його пенсія, призначена як державному службовцю, підвищувалась постановами Кабінету Міністрів України шість разів, а саме: 01.09.2003, 01.11.2004, 01.01.2005, 01.04.2006, 01.05.2007, 01.02.2008, й після цих дат підвищення пенсії не відбувалось. Поряд із цим скаржник вказує, що загальний розмір його грошового доходу змінювався лише за рахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю (статті 39, 51 Закону №796-XII) і підвищення до пенсії як дитині війни (стаття 6 Закону №2195-IV), а тому вважає, що визначення базовими для проведення індексації інших місяців, на думку позивача, є протиправним.
20. Оскільки, як вважає позивач, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову й апеляційний суд допущених порушень норм матеріального і процесуального права не виправив, скаржник наголошує на незаконності та необґрунтованості оскаржуваних судових рішень, які, як наслідок, підлягають скасуванню.
21. У запереченнях на касаційну скаргу УПФ висловлює незгоду з доводами та вимогами скаржника й вважає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, повно і всебічно з`ясували обставини справи і не допустили порушень норм процесуального права, правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
22. Відповідач наполягає на тому, що індексація пенсії проводилась ним у відповідності з вимогами Закону №1282-XII та постанови КМУ №1078, а отже погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення даного позову.
23. У зв`язку з наведеним, УПФ просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон №1282-XII.
26. За змістом абзаців першого, другого частини першої статті 2 вищевказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
27. Частиною п`ятою цієї ж статті визначено, що Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
28. Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (стаття 3 Закону №1282-XII).
29. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-XII згідно з приписами частин першої - четвертої якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
30. Питання, пов`язані з джерелами коштів на проведення індексації грошових доходів населення, унормовані статтею 5 Закону №1282-XII, відповідно до частини четвертої якої індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.
31. Крім того, у відповідності з положеннями частин першої, другої статті 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
32. У разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.
33. Своєю чергою, згідно з статтею 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
34. На виконання вищезазначеної правової норми Закону №1282-XII Урядом України затверджено Порядок №1078, який, відповідно до пункту 1 цього Порядку, визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
35. Абзацами першим, другим пункту 2 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.
36. Згідно з приписами абзаців першого, третього, п`ятого пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
37. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
38. Поряд із цим, як визначено у пункті 5 Порядку №1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків (речення, включене до абзацу першого пункту 5 відповідно до змін, внесених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №36). Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1 1 і 4 цього Порядку.
39. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету (підпункт 4 пункту 6 Порядку №1078).
40. Вищевказаним пунктом Порядку №1078 також встановлено, що у разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
41. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідача, а також висновкам судів попередніх інстанцій в частині вимог позовної зави щодо проведення спірного перерахунку пенсії за період з травня 2014 року, колегія суддів зазначає таке.
42. Аналіз положень пункту 5 Порядку №1078 дає колегії суддів підстави для висновку, що базовим, при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення, вважається місяць у якому відбулося підвищення розміру пенсії.
43. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач, починаючи з 1996 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII).
44. За правилами статті 37-1 вищеназваного Закону, яка визначає порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
45. Однак, у справі, яка розглядається, відповідач, визначив базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації пенсії позивача грудень 2013 року, виходячи з того, що у цьому місяці відбулось зростання розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
46. Разом з тим, як передбачено частиною третьою статті 42 Закону №1058-IV, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону.
47. З встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи вбачається, що позивачу в грудні 2013 року не проводився перерахунок пенсії в порядку статті 37-1 Закону №3723-XII і розмір призначеної йому пенсії, не було обчислено відповідно до статті 28 Закону №1058-IV.
48. Тому, підвищення розміру прожиткового мінімуму у грудні 2013 року не зумовлювало підвищення пенсії, призначеної та виплачуваної позивачу, та, як наслідок, не могло спричинити підстав для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації такої пенсійної виплати.
49. За таких обставин, дії відповідача щодо індексації пенсії ОСОБА_1 починаючи з травня 2014 року є протиправними, а висновки судів попередніх інстанцій у вищенаведеній частині - помилковими.
50. В той же час, враховуючи, що з місяця, наступного за базовим, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення, зокрема й пенсії ОСОБА_1 , провадиться наростаючим підсумком, для правильного вирішення даного спору необхідно встановити місяць, у якому востаннє відбулось підвищення пенсії позивача, який, відповідно, й буде вважатись базовим у розумінні пункту 5 Порядку №1078.
51. Проте, суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу, не надали жодної оцінки спірним правовідносинам за період з грудня 2003 року і лише вказали, що пенсія позивача неодноразово у 2012 і 2013 роках підвищувалась внаслідок її перерахунку на підставі судових рішень згідно статей 39, 51 Закону №796-XII, статті 6 Закону №2195-IV, й враховуючи, що фінансування видатків, пов`язаних з реалізацією зазначених Законів, здійснюється з Державного бюджету України, а також зважаючи на положення статей 72, 73 Закону №1058-IV, суди дійшли висновку, що індексація пенсії не може бути проведена за рахунок коштів Пенсійного фонду.
52. Врахувавши лише ці обставини, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про правомірність відмови УПФ у здійсненні спірного перерахунку пенсії.
53. Такі висновки судів Верховний Суд вважає помилковими, оскільки, як вбачається з аналізу вищенаведених правових норм Закону №1282-XII і Порядку №1078, під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії» в розумінні пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
54. Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв`язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.
55. Перерахунок пенсії з урахуванням спірних складових є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії.
56. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 07.03.2018 у справі №727/5413/17, від 04.05.2018 у справі №688/213/17, від 26.06.2018 у справі №497/4/17, від 20.09.2018 у справі №766/15099/16-а.
57. Верховний Суд звертає увагу й на те, що відповідно до статей 5, 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів, зокрема, за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, як встановлює стаття 9 Закону №1282-XII і пункт 6 Порядку №1078, у разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.
58. Слід врахувати й те, що згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають пенсії з урахуванням, зокрема, підвищень і додаткової пенсії, які, як встановлено судами попередніх інстанцій входили до складу пенсії позивача і виплачувались на підставі статей 39, 51 Закону №796-XII, статті 6 Закону №2195-IV.
59. Таким чином, той факт, що видатки, пов`язані з реалізацією Законів №796-XII і №2195-IV здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а не коштів Пенсійного фонду України, не може слугувати підставою для не проведення цим органом індексації пенсії позивача з урахуванням відповідного підвищення до пенсії як дитині війни і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з виплатою індексації за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході в межах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
60. Вищевказані норми матеріального права були неправильно застосовані судами першої та апеляційної інстанції, внаслідок чого ухвалені ними судові рішення не можна визнати законними.
61. Поряд із цим, під час судового розгляду цієї справи не було з`ясовано того, як саме вплинув на індексацію пенсії позивача її перерахунок на підставі судових рішень, зокрема, чи змінювався у зв`язку з цим базовий місяць для проведення індексації цієї пенсійної виплати. Не встановлено судами й обставин справи щодо того, як змінювались базові місяця упродовж періоду з грудня 2003 року, коли востаннє здійснювалось підвищення пенсії і чи зумовлювало таке підвищення підстави для зміни базового місяця.
62. Усі ці обставини мають значення для правильного вирішення даного спору, однак залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, не були перевірені належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами. Колегія суддів зауважує, що докази, які містять таку інформацію, перебувають у матеріалах справи, однак не були досліджені у ході судового розгляду справи, їм не було надано жодної правової оцінки.
63. Крім того, як суд першої, так і апеляційної інстанції, жодним чином не врахував доводів позивача, висловлених ним у позовній заяві та апеляційній скарзі, стосовно неправомірності дій УПФ щодо змін базового місяця після 2008 року, який, як вважає позивач, у подальшому не змінювався, оскільки розмір його пенсії фактично не підвищувався.
64. Судами попередніх інстанцій були проігноровані й приписи статей 99 100 КАС України в редакції, чинній станом на день подання цього позову.
65. Так, вищевказані положення процесуального закону встановлюють правило, згідно з яким для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (частина друга статті 99, стаття 100 КАС України у вказаній вище редакції).
66. Колегія суддів звертає увагу на імперативний характер вищенаведених норм процесуального закону, якими безальтернативно передбачено залишення позовної заяви без розгляду в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
67. Разом з тим, позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії стосуються періоду починаючи з грудня 2003 року, тоді як з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 03.08.2015 згідно з відбитком штампу вхідної кореспонденції суду, який міститься на позовній заяві.
68. Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач наполягав на тому, що ним не було пропущено строк звернення до адміністративного суду. В свою чергу, УПФ у поданих ним заявах по суті, а також окремих клопотаннях висловлював позицію про те, що позивач пропустив встановлений статтею 99 КАС України строк й тому просив залишити позовну заяву без розгляду.
69. Водночас, суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки аргументам сторін в частині дотримання строку звернення до суду й не вирішили подане УПФ клопотання з цього приводу, не перевірили, чи такий строк не пропущено, а якщо пропущено, то чи зумовлюють позовна заява та додані до неї матеріали підстави для визнання причин пропуску цього строку поважними.
70. Без встановлення вищеназваних обставин справи і перевірки їх доказами висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність позовних вимог є передчасними.
71. Як зазначається у Рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 №16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині 3 статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).
72. Проте, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
73. Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
74. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
75. Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи та витребуваних необхідних документів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
76. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
77. Своєю чергою, за змістом частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
78. Як встановлено під час касаційного розгляду справи, суди попередніх інстанцій не забезпечили повного і всебічного з`ясування обставин даної справи з перевіркою їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, та застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень з цією метою, а тому ухвалили судові рішення, які не відповідають закону.
79. Вищезазначене свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, й це, у розумінні частини другої статті 353 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.
80. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати викладені в цій постанові висновки Верховного Суду, повно і всебічно встановити обставини справи, що стосуються спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, надати їм належну юридичну оцінку, перевірити їх доказами та ухвалити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
81. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
82. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 22.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про неправомірність дій та зобов`язання вчинити певні дії направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний