ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 703/965/21
провадження № 61-5507св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Ротмістрівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, державний кадастровий реєстратор міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яна Андріївна, державний кадастровий реєстратор міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Пономаренко Ірина Олександрівна, державний кадастровий реєстратор відділу у Синельниківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Шудегова Ніла Анатоліївна, державний кадастровий реєстратор відділу у Роменському районі Головного управління Держгеокадстру у Сумській області Заворотько Анатолій Олександрович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виконавчий комітет Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, виконавчий комітет Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Лисянська районна державна адміністрація Черкаської області правонаступником якої є Звенигородська районна державна адміністрація Черкаської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось-Інвест»,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2022 року у складі судді Биченка І. Я. та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Пономаренко Ірини Олександрівни, державного кадастрового реєстратора відділу у Синельниківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Шудегової Ніли Анатоліївни, державного кадастрового реєстратора відділу у Роменському районі Головного управління Держгеокадстру у Сумській області Заворотько Анатолія Олександровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виконавчого комітету Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області правонаступником якої є Звенигородська районна державна адміністрація Черкаської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось-Інвест» про зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконними наказів, визнання незаконними рішень, скасування відомостей про земельні ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області), Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (далі - Ротмістрівська сільська рада), державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Семко Я. А., державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Пономаренко І. О., державного кадастрового реєстратора відділу у Синельниківському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Шудегової Н. А., державного кадастрового реєстратора відділу у Роменському районі ГУ Держгеокадстру у Сумській області Заворотько А. О., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виконавчого комітету Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області правонаступником якої є Звенигородська районна державна адміністрація Черкаської області (далі - Звенигородська РДА), товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось-Інвест» (далі - ТОВ «Агро-Рось-Інвест») про зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконними наказів, визнання незаконними рішень, скасування відомостей про земельні ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.
Позов обґрунтував тим, що він у 2016 році замовив у ТОВ «Теодоліт» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 12,6770 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої за межами населеного пункту в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Черкаського району Черкаської області (далі - Ташлицька сільська рада). Дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення колективної власності, яка належала КСГП «Зоря» с. Ташлик.
Після виготовлення технічної документації із землеустрою позивач подав заяву до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області разом з вказаною технічною документацією та обмінним файлом для здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Рішенням від 31 липня 2020 року № 1 державний кадастровий реєстратор міськрайонного управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області відмовив позивачу у здійсненні реєстрації земельної ділянки площею 12,6770 га за його технічною документацією із землеустрою. Підставою для відмови стала наявність зареєстрованих земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:002:0816, 7123789000:02:002:0804, 7123789000:02:002:0803, 7123789000:02:002:0799, 7123789000:02:002:0819, 7123789000:02:002:0855. Частина земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:002:0799, 7123789000:02:002:0803, 7123789000:02:002:0819, 7123789000:02:002:0855 та 7123789000:02:002:0856 передана в приватну власність громадянам для ведення особистого селянського господарства на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та рішення Ротмістрівської сільської ради.
Земельна ділянка з кадастровим номером 7123789000:02:002:0816 для ведення особистого селянського господарства перебуває у комунальній власності Ротмістрівської сільської ради.
Позивач вважає, що накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про передачу земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та рішення Ротмістрівської сільської ради про передачу земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прийняті з порушенням порядку передачі земельних ділянок у власність громадян, передбаченого статтями 118 122 ЗК України, крім того, порушено порядок реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та як наслідок державна реєстрація права за вказаними громадянами та Ротмістрівською сільською радою проведена з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконними накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
- визнати незаконними рішення Ротмістрівської сільської ради від 14 вересня 2020 року № 44-33/VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- скасувати відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 7123789000:02:002:0799, 7123789000:02:002:0803, 7123789000:02:002:0804, 7123789000:02:002:0816, 7123789000:02:002:0819, 7123789000:02:002:0855, 7123789000:02:002:0856;
- зобов`язати Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області здійснити запис у Поземельній книзі про скасування кадастрових номерів 7123789000:02:002:0799, 7123789000:02:002:0803, 7123789000:02:002:0804, 7123789000:02:002:0816, 7123789000:02:002:0819, 7123789000:02:002:0855, 7123789000:02:002:0856;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Тернівської сільської ради за відповідними індексними номерами;
- визнати недійсними договори оренди земельних ділянок укладені між ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ТОВ «Агро-Рось-Інвест» та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Тернівської сільської ради з відповідними індексними номерами та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором Лисянської РДА за відповідним індексним номером.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 28 грудня 2022 року, яке Черкаський апеляційний суд постановою від 14 березня 2023 року залишив без змін, у задоволенні позову відмовив.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтоване тим, що оспорюванні позивачем накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не можуть порушувати права, які не були ним набуті. Тобто відсутнє порушення права, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.
18 травня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 369/6516/16-ц, від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19 та інших.
У касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що спірні земельні ділянки відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.
Суди не врахували рішення Апеляційного суду Черкаської області від 25 травня 2017 року у справі № 703/1990/16, яке спростовує висновок суду про те, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області є належним розпорядником спірних земельних ділянок.
Суди першої та апеляційної інстанцій помилково вважали, що оспорювані накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не порушують права позивача.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що ОСОБА_1 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради площею 12,6770 га для оренди строком на 49 років.
Рішенням від 31 липня 2020 року № 1 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до абзацу п`ятого частини шостої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» оскільки в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, знаходяться інші земельні ділянки або її частини.
Відповідно до державного акта на право колективної власності на землю від 16 січня 1996 року КСГП «Зоря» с. Ташлик передано у колективну власність земельну ділянку площею 3 395,5 га для ведення сільськогосподарського виробництва.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16 жовтня 2018 року № 23-4280/14-18СГ надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Ташлицької сільської ради за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ 01.03).
Аналогічні дозволи надано також ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .
Наказами ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 10 квітня 2019 року, 25 лютого 2019 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:002:0819, 7123789000:02:002:0799, 7123789000:02:002:0803, 7123789000:02:002:0804, площею по 2,00 га та надано їх у власність громадянам.
Згідно із витягом із рішення Ротмістрівської сільської ради від 14 вересня 2020 року № 44-33/VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_10 земельні ділянки з кадастровими номерами 7123789000:02:002:0855, 7123789000:02:002:0856, площею 1,8975 га та 1,8900 га відповідно.
Земельна ділянка з кадастровим номером 7123789000:02:002:0816, площею 2 га перебуває у комунальній власності Ротмістрівської сільської ради (т. 1 а. с. 41).
Земельні ділянки з кадастровими номерами 7123789000:02:002:0855, 7123789000:02:002:0799, 7123789000:02:002:0819, 7123789000:02:002:0803, 7123789000:02:002:0856, 7123789000:02:002:0804 передано в оренду ТОВ «Агро-Рось-Інвест».
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із статтею 1 ЗК України використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Статтею 78 ЗК України встановлено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 виготовив технічну документацію із землеустрою для встановлення меж земельної ділянки площею 12,6770 га в адміністративних межах Ташлицької сільради з метою оренди строком на 49 років.
Державний кадастровий реєстратор міськрайонного управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішенням від 31 липня 2020 року № 1 відмовив ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру на підставі абзацу п`ятого частини шостої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», оскільки в межах зазначеної ділянки розташовані інші земельні ділянки. До рішення додано висновок із викопіюванням з кадастрової карти.
У матеріалах справи міститься копія державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСГП «Зоря» с. Ташлик, площею 3 395,5 га. Також наявна інформація про право власності та речові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 7123789000:02:002:0855, 7123789000:02:002:0799, 7123789000:02:002:0819, 7123789000:02:002:0803, 7123789000:02:002:0856, 7123789000:02:002:0804, які передано в оренду ТОВ «Агро-Рось-Інвест».
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07 вересня 2020 року, Ротмістрівська сільська рада є власником земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 7123789000:02:002:0816), форма власності - комунальна.
Згідно із частинами першою, третьою та четвертою статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь.
Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно із абзацом першим частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом абзаців першого-шостого частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16 жовтня 2018 року № 23-4280/14-18СГ ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в адміністративних межах Ташлицької сільської ради за межами населеного пункту. Орієнтовна площа ділянки становить 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Подібні дозволи також отримали ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц зазначено, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.
Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у разі формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України) першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього немає законних перешкод.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як вбачається з матеріалів справи, наказами ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 10 квітня 2019 року № 23-994/14-19СГ, від 25 лютого 2019 року № 23-519/14-19СГ, № 23-526/14-19СГ та № 23-518/14-19СГ затверджено проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею по 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Ташлицької сільської ради. У наказах зазначено, що ділянки є ріллею із земель сільськогосподарського призначення державної власності, без зміни цільового призначення.
Вказані ділянки надано ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з кадастровими номерами: 7123789000:02:002:0819, 7123789000:02:002:0799, 7123789000:02:002:0803, 7123789000:02:002:0804.
Відповідно до витягу із рішення Ротмістрівської сільської ради від 14 вересня 2020 року № 44-33/VII, затверджено проекти землеустрою та передано у власність земельні ділянки: ОСОБА_6 (1,8975 га, кадастровий номер 7123789000:02:002:0855); ОСОБА_7 (1,8900 га, кадастровий номер 7123789000:02:002:0856).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було розроблено технічну документацію із землеустрою з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Ця документація була основою для набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди, що регулюється відповідними нормами законодавства. У цьому випадку йшлося виключно про створення передумов для укладення договору оренди, який надає орендарю обмежене право володіння та користування земельною ділянкою.
Водночас правовідносини, які виникли між ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , мали зовсім інший правовий характер, оскільки стосувалися набуття права власності на земельні ділянки. Право власності, відповідно до статті 317 ЦК України є більш широким за своїм змістом, оскільки передбачає одночасне володіння, користування та розпорядження майном на власний розсуд, якщо це не суперечить закону.
Слід зазначити, що юридична природа права власності та права користування є суттєво відмінною. Право користування виникає на підставі договору, що передбачає обмеження у користуванні майном відповідно до встановлених умов. Натомість право власності виникає за іншими підставами, такими як передача у власність, придбання за договором купівлі-продажу, дарування чи внаслідок безоплатної передачі земельної ділянки у власність відповідно до законодавства.
Таким чином, правовідносини, в яких перебували зазначені особи, стосуються різних правових інститутів, що відрізняються за своєю сутністю, обсягом правомочностей та правовими підставами їх виникнення.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Дозвіл на розробку проекту землеустрою означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц).
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,6770 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради на умовах оренди строком на 49 років.
Водночас фізичні особи - відповідачі, діючи у відповідності до чинного законодавства, отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою та набути право власності на земельні ділянки, які розташовані в межах ділянки, що була предметом намірів для оренди ОСОБА_1 . Відтак, у позивача відсутнє суб`єктивне право на земельну ділянку, яке б могло бути обмежене чи скасоване внаслідок прийняття оспорюваних наказів.
Зважаючи на те, що позивач не набув права власності чи права оренди на спірні земельні ділянки, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність порушення прав позивача є обґрунтованими.
Таким чином, оспорювані накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо передачі у власність земельних ділянок іншим особам не порушують прав позивача, оскільки такі права у нього не виникли і не могли виникнути без завершення передбаченої законодавством процедури набуття права користування.
З огляду на це, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 369/6516/16-ц, від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19 та інших є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують зроблені у справі висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров