№ 709/407/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 709/407/22

провадження № 51-1565 км 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202225320000164, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Матусів Шполянського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2023 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винуватими та засуджено за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень кожному.

Вирішено цивільний позов, питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , засуджені за те, що 01 квітня 2022 року близько 05:30 год, у порушення вимог п.п. 3.15., 4.13.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 269/3562 (далі - Правила), без належного дозволу, займалися незаконним рибним добувним промислом у акваторії Кременчуцького водосховища в адміністративних межах АДРЕСА_1 , використовуючи заборонене знаряддя лову - дві месинові риболовні сітки довжиною близько 200 метрів кожна, вічко 60x60 мм кожна. У результаті чого добули велику кількість риби різного виду на загальну суму 88859 грн, що заподіяло істотну шкоду водним біоресурсам України.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що апеляційний суд всупереч вимогам статей 404 419 КПК України не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги сторони захисту та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів. Захисник не погоджується з оцінкою судом доказів та вважає, що винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не доведена належними, достатніми та допустимими доказами.

Позиції інших учасників судового провадження

На касаційну скаргу надійшли заперечення прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_9 , в яких вона, обґрунтовуючи безпідставність наведених захисником доводів, просила касаційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Прокурор, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції також заперечила проти задоволення касаційних вимог захисника і вважала, що підстав для їх задоволення немає.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому воно безумовно повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України.

У статті 419 КПК України наведено чітку вимогу про те, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що зміст доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_6 аналогічний змісту та доводам його апеляційної скарги, яка була предметом апеляційного розгляду та за результатом якої постановлено ухвалу, що повністю відповідає наведеним вимогам кримінального процесуального закону.

Так, суд першої інстанції за наслідком розгляду даного провадження дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм кримінального проступку і правильності кваліфікації їх дій саме за ч. 1 ст. 249 КК України. При цьому, перевірив твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та обґрунтовано визнав їх неспроможними.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставив питання про його скасування і закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки стверджував, що останні здійснювали дозволений вилов риби на спінінги, а наявні в справі докази жодним чином не підтверджують їх винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. Крім того, захисник наводив доводи щодо допущених, на його думку, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, зокрема, щодо недопустимості деяких доказів, оспорював фактичні обставини кримінального провадження, не погоджувався з оцінкою доказів та просив повторно дослідити в судовому засіданні апеляційного суду деякі докази.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника, погодився з вироком суду першої інстанції щодо доведеності винуватості засуджених у вчиненні інкримінованого їм кримінального проступку та обґрунтовано виснував, що суд першої інстанції у вироку навів переконливі мотиви, з яких підстав він не прийняв до уваги позицію сторони захисту щодо їх версії розвитку подій, з огляду на те, що вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: показанням свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , даними протоколу огляду місця події від 01 квітня 2022 року з відеозаписом до нього та протоколу огляду предмету від 03 серпня 2023 року з відеозаписом до нього, даними висновку експертизи № 456/665/22-23 від 02 травня 2022 року.

Перевіривши вирок за апеляційною скаргою захисника апеляційний суд, у відповідності з вимогами ст. 419 КПК України, надав їм належну оцінку та обґрунтовано залишив вирок суду першої інстанції без змін. При цьому, визнав безпідставними посилання на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснювали дозволений вилов риби на спінінги, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї версії, в тому числі спінінгів про які стверджувала сторона захисту, виявлено та вилучено на місці події не було.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що при ухваленні вироку судом першої інстанції дотримано стандарт доведення поза розумним сумнівом, оскільки сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований кримінальний проступок був вчинений і саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є винними у його скоєнні.

Апеляційний суд не встановив порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції.

Постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу захисника, вказаний суд дав належну оцінку всім посиланням сторони захисту на наявність, на їх думку, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, і ретельно перевіривши їх зміст та матеріали кримінального провадження, обґрунтовано не знайшов підстав для їх задоволення. З наведеними в ухвалі апеляційного суду мотивами визнання доводів сторони захисту безпідставними погоджується і колегія суддів, а нових доводів, які б свідчили, що цю справу розглянуто з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону у касаційній скарзі захисника не наведено.

При цьому, що стосується посилань в касаційній скарзі захисника про безпідставність відмови апеляційного суду в задоволенні його клопотання про повторне дослідження деяких доказів, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до положень ч. 3 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції за клопотанням учасників судового провадження зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Зважаючи, що наведених в ч. 3 ст. 404 КПК України обставин для повторного дослідження доказів встановлено не було, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання захисника.

Таким чином, кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу не допущено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційних вимог захисника немає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_12