ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 711/6566/21
провадження № 61-8269св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Новікова О. М., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (далі - ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ») про скасування боргу за надані послуги з гарячого водопостачання.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що є власником частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло. Іншим співвласником житлового приміщення є її колишній чоловік ОСОБА_4 , особові рахунки розділені.
У 1997 році вона знялася з реєстрації в м. Черкаси та переїхала проживати до чоловіка у квартиру АДРЕСА_2 .
Зазначала, що в квартирі АДРЕСА_1 ніхто не проживав, комунальні послуги нараховувалися лише за теплопостачання та квартплату.
Оскільки її колишній чоловік ОСОБА_4 чинив перешкоди щодо доступу до квартири, приховував квитанції про нарахування комунальних платежів, тому їй не було відомо про суму нарахувань.
У березні 2021 року ОСОБА_4 з дозволу ВП «Черкаська ТЕЦ» від`єднався від мережі централізованого теплопостачання, але на її особовий рахунок НОМЕР_1 до теперішнього часу щомісячно нараховується плата за гаряче водопостачання в сумі 275,14 грн.
З урахуванням наведеного, просила суд зобов`язати ВП «Черкаська ТЕЦ» списати нараховану суму боргу у розмірі 9 189.28 грн за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , що належить їй на праві власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем наявності підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвали апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 , про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2024 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не виконала вимог ухвали Черкаського апеляційного суду від 25 березня 2024 року, якою апеляційну скаргу залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору, недоліки апеляційної скарги не усунула.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
31 травня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, повернути справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та передчасно визнав неподаною та повернув апеляційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2024 року.
Зазначає, що апеляційний суд позбавив її права на доступ до правосуддя через її фінансову неспроможність сплатити судовий збір.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У неї відсутня можливість отримати довідку про доходи чи майно через відсутність доступу до таких послуг, оскільки перебуває в окупації, тому доходів вона не може мати, а житло у м. Маріуполі знищене.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Придніпровського районного суду міста Черкаси справу № 711/6566/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» про скасування боргу за надані послуги з гарячого водопостачання.
01 липня 2024 року справа № 711/6566/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2024 року справу № 711/6566/21 призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду заявник зазначає порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
Європейський суд з прав людини зауважував, що:
відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року);
згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року, пункт 54);
внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110-111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України, відповідно до пункту 3 частини четвертої якої до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає на АДРЕСА_4 .
У березні 2024 року до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2024 року, в якій позивачка також просила звільнити її від сплати судового збору, оскільки знаходиться в скрутному матеріальному становищі, від початку збройної агресії російської федерації проживає на тимчасово окупованій території у м. Маріуполі Донецької області.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 березня 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання заявником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме, для сплати судового збору в сумі 1 362,00 грн. або надання доказів на підтвердження вимог клопотання про звільнення від сплати судового збору.
08 квітня 2024 року ОСОБА_2 , яка представляє інтереси ОСОБА_5 подала заяву про продовження строку виправлення недоліків апеляційної скарги, мотивуючи тим, що позивач не встигає отримати довідку про проживання у м. Маріуполі у встановлений в ухвалі строк.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року заявнику надано додатковий строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Черкаського апеляційного суду від 25 березня 2024 року, до 30 квітня 2024 року.
30 квітня 2024 року представник позивачки ОСОБА_2 подала заяву та просила продовжити строк для усунення недоліків. Заява мотивована також тим, що заявник перебуває на тимчасово окупованій території, що унеможливлює надати відповідні докази скрутного матеріального становища, у зв`язку з окупацією не має джерел доходу.
Оскарженою ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року суд визнав неподаною апеляційну скаргу та повернув її заявнику, оскільки ОСОБА_1 не усунула недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 25 березня 2024 року.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2024 року внаслідок несплати судового збору, а, в подальшому, визнаючи її неподанню та повертаючи, апеляційний суд не звернув увагу на те, що наведені заявником підстави звільнення від сплати судового збору є об`єктивними та зумовлюють настання для учасника негативних наслідків, що унеможливлює здійснити справляння судового збору у зв`язку з перебуванням на окупованій території.
За таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвал апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року скасувати, справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов