Постанова
Іменем України
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 712/6555/21
провадження № 61-10442 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Азот»,
відповідач - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Кондакова Неля Володимирівна,
треті особи: приватне підприємство «ТОВА»; Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ); Черкаське управління поліції Головного управлінняНаціональної поліції в Черкаській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси у складі судді Пироженко С. А. від 14 липня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л. від 13 вересня
2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2021 року приватне акціонерне товариство «Азот» (далі - ПрАТ «Азот») звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Н. В., треті особи: приватне підприємство «ТОВА», Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі - відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області), Черкаське управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - Черкаське управління поліції ГУ НП в Черкаській області), в якому просило суд: визнати протиправною вчинену приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу
Кондаковою Н. В. нотаріальну дію - видачу свідоцтва № 2244 про придбання майна з прилюдних торгів від 29 жовтня 2018 року на користь приватного підприємства «ТОВА» (далі - ПП «ТОВА») та скасувати його; визнати протиправною та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Н. В. про державну реєстрацію прав від 21 березня 2019 року й скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1791163371101.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що приватним нотаріусом Кондаковою Н. В. було неправомірно видано свідоцтво від 29 жовтня 2018 року ПП «ТОВА» про право власності на нерухоме майно, а саме: дитячого садка « Колосок », розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (раніше Калініна), 40, оскільки на вказане нерухоме майно було накладено арешт ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2018 року у справі № 712/11519/18 в кримінальному провадженні
№ 42018251010000144 від 23 серпня 2018 року, яке відкрито за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою
статті 365-2 КК України. При цьому, вказане нерухоме майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому підприємство вважало, що зазначена нотаріальна дія була неправомірною.
Ураховуючи вищевикладене, ПрАТ «Азот» просило суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2022 року провадження у цій справі закрито.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу ПрАТ «Азот» залишено без задоволення. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2022 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що, враховуючи суб`єктний склад учасників, предмет позову, а також ту обставину, що ПрАТ «Азот» оспорював електронні торги із реалізацією дитячого садка «Колосок» в господарському суді, вказана справа не підсудна суду загальної юрисдикції і наявний спір слід вирішувати в господарському суді.
Крім того, суди вказали, що в провадженні господарського суду Черкаської області перебувала справа № 925/440/18 за позовом ПрАТ «Азот» до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області,
ПП «ТОВА», ДП «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів із реалізацією дитячого садка «Колосок», які оформлені протоколом від 14 квітня 2018 року № 326692. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду
від 13 квітня 2021 року, у задоволенні даного позову ПрАТ «Азот» було відмовлено. Таким чином, ПрАТ «Азот» фактично звернулося до суду з повторним позовом, який стосується обставин правомірності набуття
ПП «ТОВА» вказаного майна на електронних торгах, що не належить до цивільної юрисдикції, оскільки справу необхідно розглядати за правилами господарського судочинства.
Також суди послалися на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577 цс 19) про те, що вимога про визнання нотаріальної дії з видачі свідоцтва про придбання майна з торгів не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року ПрАТ «Азот» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 липня
2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 вересня
2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 02 листопада 2022 року касаційну скаргу ПрАТ «Азот» залишено без руху. Запропоновано заявникові звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ПрАТ «Азот» надіслало матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2022 року поновлено ПрАТ «Азот»строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 712/6555/21 із Соснівського районного суду м. Черкаси та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПрАТ «Азот» мотивована тим, що суди належним чином не встановили фактичні обставини у справі, помилково вказали, що предмет та підстави позову у цій справі є аналогічними з позовом у господарській справі № 925/440/18. При цьому, вказує, що у справі № 712/6555/21 не оскаржується неправомірність набуття права власності ПП «ТОВА» на електронних торгах,
а оскаржується протиправні реєстраційні (нотаріальні) дії нотаріуса, які суперечать вимогам законодавства, а саме вчинено нотаріальну дію щодо нерухомого майна, на яке було встановлено обтяження (накладено арешт), тому вважає, що судами помилково зроблено висновок про те, що справа відноситься до господарської юрисдикції, так як предмет позову підпадає під цивільну юрисдикцію.
Також посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду щодо порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, які підлягали застосуванню судом апеляційної інстанції.
Крім того, зазначає, що суд порушив норми процесуального права, оскільки залишив без уваги ігнорування відповідачем ухвали про витребування доказів, не вживши жодних заходів до відповідача, тобто не забезпечив повного та всебічного розгляду справи.
Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник вказує те, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ПрАТ «Азот» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Порядок реалізації арештованого майна визначається наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги.
Стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна як укладення договорів на біржах, ауціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, які мають встановлювати особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і зміст припису частини четвертої статті 656 ЦК України, згідно з яким до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
За змістом частини другої статті 638 та частини першої статті 640 ЦК України моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни.
Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час видачі свідоцтва, до нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, належить видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Така нотаріальна дія спрямована на фіксацію (підтвердження) факту продажу майна боржника покупцеві та переходу до останнього права власності на відповідне майно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі
№ 438/610/14-ц, провадження № 14-577 цс 19 було сформульовано правову позицію, відповідно до якої обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб. Втім, нотаріальна дія з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є одномоментною та не має самостійного значення, оскільки завершується виданням свідоцтва. Тому оскарження нотаріальної дії з його видачі не дозволить ефективно захистити та відновити права позивача
(пункт 43).
Велика Палата Верховного Суду (пункт 45 постанови) вважала, що позовну вимогу про визнання незаконною нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів не можна розглядати за правилами
будь-якого судочинства.
У пункті 47 постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що порушене чи оспорюване право або інтерес зазвичай мають бути ефективно захищені в одному судовому процесі та в одному виді судочинства.
До подібних висновків про те, що нотаріус не може бути відповідачем, якщо
у позивача виник спір про право дійшла Велика Палата Верховного Суду
у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15, провадження
№ 14-190 цс 20 (пункти 124-133). У цій справі спір у позивача виник не з нотаріусом, а з учасниками торгів.
Ураховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій встановили, що в провадженні господарського суду Черкаської області перебувала справа
№ 925/440/18 за позовом ПрАТ «Азот» до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області, ПП «ТОВА», ДП «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів із реалізацією дитячого садка «Колосок», які оформлені протоколом від 14 квітня 2018 року № 326692. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 жовтня
2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 13 квітня
2021 року, у задоволенні позову ПрАТ «Азот» відмовлено.
Тобто, ПрАТ «Азот» фактично звернувся до суду повторно з позовом, який стосується обставин правомірності набуття ПП «ТОВА» вказаного майна на електронних торгах, що не належить до юрисдикції судів загальної юрисдикції, оскільки справу необхідно розглядати за правилами господарського судочинства.
Отже, позов ПрАТ «Азот» до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Н. В. пов`язаний з майновим правом належного набувача нерухомого майна - ПП «ТОВА». Незважаючи на те, що позивач оскаржує правомірність дій нотаріуса, однак спірні правовідносини у справі виникли між суб`єктами господарювання щодо придбання майна з прилюдних торгів. Тому, вирішення такого спору виходить за межі компетенції цивільного суду. А те, чи є ефективним обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання протиправною вчинену приватним нотаріусом нотаріальну дію - видачу свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів і скасування його, має оцінити господарський суд.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів, які належним чином встановили обставини справи та ухвалили оскаржувані судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги про те, що предмет позову - скасування нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна відноситься до цивільної юрисдикції, є безпідставними, так як стосується обставин правомірності набуття ПП «ТОВА» нерухомого майна на електронних торгах, що не належить до юрисдикції судів загальної юрисдикції, які були предметом розгляду в господарській справі № 925/440/18.
Посилання в касаційній скарзі на те, що на майно - дитячий садок «Колосок» було накладено арешт в порядку кримінального судочинства, а тому зазначена нотаріальна дія є протиправною, не приймаються до уваги, так як суди по суті не розглядали вимоги позовної заяви, а вирішували питанню процесуального характеру, а саме підстави закриття провадження у справі. З цих саме підстав безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що суд не забезпечив повного та всебічного розгляду, так як такий розгляд справи забезпечує суд, до юрисдикції якого належить спір.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не впливають на законність оскаржуваних судових рішень, вони не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Оскільки касаційну скаргу ПрАТ «Азот» залишено без задоволення, розподіл судових витрат за подання відповідної касаційної скарги Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Азот» залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць