ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 715/1130/13-ц
провадження № 61-10804св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник -Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 червня 2023 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст рішення по суті спору та вимог заяви
Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 серпня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 29 грудня 2005 року № 376 у розмірі 32 171,69 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 22 квітня 2013 року становить 257 148,34 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У березні 2023 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи заяву тим, що воно є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк» та наразі є належним стягувачем за виконавчим листом про стягнення із боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 257 148,34 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 березня 2023 року у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про заміну сторони у виконавчому листі відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що заміна стягувача у виконавчому документі неможлива, якщо заява про правонаступництво подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, а також оскільки зобов`язання за кредитним договором припинене.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» задоволено.
Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 березня 2023 року скасовано.
Заяву АТ «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону стягувача у виконавчому листі, виданому 16 жовтня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту від 29 грудня 2005 року № 376 у розмірі 32 171,69 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 22 квітня 2013 року становить 257 148,34 грн та судових витрат у розмірі 2 571,48 грн з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Сенс Банк».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що положенням частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого у цій справі, після повернення його у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, встановлюється з дня закінчення строку дії відповідної заборони, тобто з 23 вересня 2021 року, коли втратив чинність Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», і на час подання заяви АТ «Сенс Банк» вказаний строк не сплинув.
При цьому суд вказав, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, а реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 червня 2023 року скасувати та залишити в силі ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 березня 2023 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що її не було належно повідомлено про розгляд справи апеляційним судом, що позбавило права на відповідний судовий захист та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відзив на касаційну скаргу подано не було.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Судом встановлено, що суд апеляційної інстанції належно не повідомив ОСОБА_1 про розгляд справи, оскільки зі зворотного повідомлення з поштової установи чітко не вбачається даних про її повідомлення. Крім того, ОСОБА_1 у першому процесуальному документі в справі, а саме у запереченні на заяву АТ «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження вказувала іншу адресу свого проживання ( АДРЕСА_1 ) (а.с. 47)), у той час, як апеляційний суд направляв повістку на вказану саме банком адресу ( АДРЕСА_2 (а. с. 127, 130, 131)).
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 128-130 372 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно із частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, її розгляд не відклав, причин неявки останньої до суду не з`ясував, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи та ця обставина підтверджується матеріалами справи, то оскаржуване судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400-402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 червня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник