ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 720/2156/18
провадження № 61-8886св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Мамалигівська сільська рада Новоселицького району Чернівецької області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Топали Анатолія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2019 року в складі судді Павлінчука С. С. та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 березня 2019 року в складі колегії суддів Височанської Н. К., Лисака І. Н., Яремка В. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою та просила встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 в шлюбі, який було зареєстровано 20 жовтня 1958 року Костичанською сільською радою Новоселицького району Чернівецької області, актовий запис № 46 серії НОМЕР_1 .
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка на випадок своєї смерті заповіла все своє майно ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла в установлений законом строк. Інших спадкоємців ОСОБА_2 не мала.
При вивченні матеріалів спадкової справи нотаріус виявив невідповідності, які полягають у різному написанні прізвища, імені та по батькові спадкодавиці, а саме: у свідоцтві про смерть зазначено « ОСОБА_2 », у свідоцтві про народження - « ОСОБА_2 », а в свідоцтві про одруження - « ОСОБА_2 ».
Метою встановлення відповідного факту заявник указала необхідність підтвердження тієї обставини, що саме ОСОБА_2 була спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 як його дружина.
Зазначає, що внесення виправлень у свідоцтво про одруження в позасудовий спосіб на даний момент неможливе у зв`язку зі смертю подружжя.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2019 року в задоволенні заяви відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що заявник не надала належних та допустимих доказів на підтвердження факту, про встановлення якого вона просила.
Суд не вбачав підстав уважати, що ОСОБА_6 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , яка вказана в свідоцтві про одруження, на яке посилається заявник, є однією і тією ж особою.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2019 року змінено; в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено з підстав, зазначених у мотивувальній частині постанови.
Апеляційний суд виходив із того, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту права не відповідає вимогам закону, оскільки встановленню в судовому порядку підлягають факти, що мають юридичне значення, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, а заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує відповідний факт.
Суд апеляційної інстанції з посиланням на Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12 січня 2011 року, відхилив доводи ОСОБА_1 про неможливість внести виправлення в свідоцтво про одруження спадкодавиці в позасудовому порядку та зазначив, що заявник як спадкоємець ОСОБА_2 не позбавлена права на звернення до органу РАЦС із відповідною заявою.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року адвокат Топала А. М., який за дорученням діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2019 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 березня 2019 року й просив скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви задовольнити в повному обсязі.
Указує, що до апеляційної скарги було додано довідку № 83 від 25 січня 2019 року, яка підтверджує той факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_6 є однією і тією ж особою, однак як указана довідка, так і позиція заінтересованої особи, яка підтримала подану ОСОБА_1 заяву, не були враховані судом апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка згідно заповіту від 20 квітня 2015 року все своє майно заповіла ОСОБА_1 .
Апеляційний суд установив, що приватний нотаріус Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області Унгуряну В. А. відмовив ОСОБА_1 в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що в свідоцтві про одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 допущена помилка в імені та по батькові спадкодавиці, а саме: вказано « ОСОБА_2 »замість « ОСОБА_2 ».
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення та які можуть бути встановлені в порядку окремого провадження, серед яких факт перебування осіб у шлюбі відсутній.
Посилання заявника на те, що в даному випадку вона просить встановити факт родинних відносин, не заслуговує на увагу, оскільки відносини між подружжям не є родинними та не передбачають кровного споріднення.
Разом з тим, перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (пункт 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 287/167/18-ц, провадження № 14-505цс19)..
Апеляційний суд установив, що в даній справівиникненню майнових прав ОСОБА_1 перешкоджає наявна в свідоцтві про одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 помилка в імені та по батькові спадкодавиці, а не відсутність документального підтвердження такого шлюбу взагалі.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
За змістом частини другої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» спадкоємці померлого входять до переліку осіб, які наділені правом на звернення до органу ДРАЦС з заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану.
За таких обставин, установивши, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до органу ДРАЦС із заявою про зміну актового запису щодо укладеного ОСОБА_2 шлюбу в частині написання імені та по батькові вказаної особи, апеляційний суд правильно змінив мотиви рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в незміненій частині - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу адвоката Топали Анатолія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2019 року в незміненій частині та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Крат
М. М. Русинчук