ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 725/35/17
адміністративне провадження № К/9901/2065/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 725/35/17
за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 жовтня 2017 року (суддя Іщенко І.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (головуючий суддя Залімський І.Г., судді: Сушко О.О., Смілянець Е.С.),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (далі також - відповідач, Інспекція) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №31/129/18-1/15.5 від 21.12.2016.
Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23.10.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Судами встановлено, що до Інспекції надійшла заява ОСОБА_2 від 04.10.2016 щодо проведення перевірки здійснення будівельних робіт позивачем в будинку по АДРЕСА_1 .
У відповідності до направлення для проведення позапланової перевірки від 09.12.2016 №44/8-16, виданого посадовій особі Інспекції на підставі наказу Інспекції від 08.12.2016 №44/8-16п та заяви ОСОБА_2 , посадовою особою Інспекції з 09.12.2016 по 14.12.2016 у присутності позивача було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил по АДРЕСА_1 (квартира НОМЕР_1 ).
Позивачем було надано перевіряючим: свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 від 03.04.1992; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.12.2005; технічний паспорт, виготовлений Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації; витяг з рішення Чернівецької міської ради «Про надання та відмову у наданні громадянам земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів відведення та затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність і внесення змін до окремих рішень з цих питань» від 06.03.2014 №1126; договір оренди землі від 13.05.2014 №8899; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 25.05.2014, індексний номер 21996791; - нотаріально завірена заява власника квартири НОМЕР_2 ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 про надання згоди на реконструкцію та добудову до квартири НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 від 09.02.2011; нотаріально завірена заява власника квартири НОМЕР_3 ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 про надання згоди на реконструкцію та добудову до квартири НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 від 11.02.2011; протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складений головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області від 08.12.2011 №179/11; постанова про накладення адміністративного стягнення, винесена 1-им заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області від 09.12.2011 №624/11.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.12.2016, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2016, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил від 14.12.2016.
В ході перевірки було виявлено порушення позивачем вимог пункту 2 частини 1 статті 34, абзацу 2 частини 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказане порушення полягає в тому, що позивачем проводяться будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку (квартира НОМЕР_1) з прибудовою по АДРЕСА_1 (продовжено будівельні роботи на самочинно виконаній прибудові, а саме: реконструкція покрівлі із заміною її дерев`яних конструкцій та покриття з шиферу на металочерепицю, влаштовано дверний проріз виходу на горище, в приміщенні ванної 2-3 закладено віконний проріз, в житловій кімнаті 2-7 на місці двох віконних прорізів влаштовано один з розбиранням перестінка) без набуття права на виконання будівельних робіт.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 14.12.2016 (розділ - пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) позивач зазначив, що виконував роботи, оскільки не знав про необхідність отримання дозволу.
21.12.2016 у приміщенні Інспекції в присутності позивача начальником Інспекції розглянуто справу про адміністративне правопорушення та, з урахуванням документів, складених за результатами позапланової перевірки та пояснень позивача, винесено постанову №31/129/18-1/15.5 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Не погодившись з такою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 34, абзацу 2 частини 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в межах та у спосіб, передбачені КУпАП.
Позивач, не погодившись рішеннями судів попередніх інстанцій, подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Вказує на невідповідність висновків судів обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач, як він вважав, мав право виконувати будівельні роботи в прибудові до будинку по заміні вікон в житловій кімнаті, зміні покриття будівлі, перенесені входу на горище, без отримання будь-яких дозволів, оскільки при виконанні цих робіт не було порушено несучої конструкції будинку.
Інспекція у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за № 3038-VI від 17.02.2011 ( далі - Закон № 3038-VI )державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджено Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 533).
Пунктом 1 указаного Порядку закріплено, що цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. 3 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (п. 6 Порядку №553 ).
При цьому державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п. 9 Порядку №553).
Пунктами 13 та 14 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.п.16-21 Порядку №553).
Виходячи із системного аналізу наведених правових положень можна дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 695/3442/17.
Загальні засади отримання права на виконання будівельних робіт визначені ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у відповідності до якої, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І - III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Згідно абзацу 2 частини 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Відповідно до ч.7 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об`єктів IІ категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судами встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.12.2011 №624/11 позивача було притягнуто до відповідальності за здійснення будівництва прибудови літ «а» з підвалом до житлового будинку літ «А» по АДРЕСА_1 (квартира НОМЕР_1 ) без оформлення права на виконання таких будівельних робіт.
Також, суди попередніх інстанцій констатували, що на час проведення позапланової перевірки у період з 09.12.2016 по 14.12.2016 частина будинку (квартира НОМЕР_1) на АДРЕСА_1 після здійснення реконструкції з прибудовою не введена в експлуатацію. Отже, позивачем, на час проведення позапланової перевірки, продовжувались самочинні будівельні роботи.
У свою чергу, суди вказали, що позивачем не було надано жодних належних доказів на спростування обставин, встановлених контролюючим органом за наслідками здійснення позапланової перевірки.
Посилання ж позивача на те, що будівельні роботи здійснено ним без втручання в несучі конструкції колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, в даному випадку, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт на самочинній прибудові без отримання дозволу на виконання таких робіт.
Враховуючи наведене, Верховний Суд прийшов до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 у справі №725/35/17- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик