ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 725/3871/24
адміністративне провадження № К/990/44158/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.06.2024 (головуючий суддя - Маренич І.В.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді - Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.)
у справі № 725/3871/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області,
Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в особі Киселиці Олександра Васильовича,
Управління поліції з превентивної діяльності Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області в особі Кушніра Олександра Васильовича
про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в особі Киселиці О.В., Управління поліції з превентивної діяльності Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області в особі Кушніра О.В., в якому просив зобов`язати службову особу суб`єкта з назвою «Національна поліція України Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області» уповноважену на внесення та видалення відповідних відомостей в Інтегрованій інформаційно-пошуковій системі органів внутрішніх справ України «АРМОР» видалити (деактивувати) з відповідної бази даних власні дані ОСОБА_1 як розшукуваного громадянина за зверненням начальника суб`єкта приватного права з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
2. Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 08.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в особі Киселиці О.В., Управління поліції з превентивної діяльності Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області в особі Кушніра О.В. передано за підсудністю Чернівецькому окружному адміністративному суду.
3. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.06.2024, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Підставою для постановлення ухвали судом першої інстанції про повернення позову слугувало не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
5. Суд апеляційної інстанції виснував про правильність застосування судом першої інстанції вимог процесуального закону, а саме: приписів статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким зобов`язати суд першої інстанції відкрити провадження у справі.
7. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що позивачем у справі зазначено який саме суб`єкт владних повноважень порушив права та інтереси позивача, яким чином, якими діями (рішеннями) відбулося втручання в ці права, які саме права були порушені, які обставини про це свідчать. За позицією позивача, поданий ним позов відповідає вимогам процесуального закону щодо змісту позовної заяви. Натомість суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача та не вивчили докази, надані позивачем на підтвердження наведених позивачем обставин.
Позиція інших учасників справи
8. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, відповідно до положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
10. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Оцінка Верховного Суду
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
12. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції повернув позовну заяву позивачу з огляду на те, що позивач не усунув виявлені судом недоліки позовної заяви, про які суд вказав в ухвалі про залишення позову без руху.
13. Так, ухвалою від 03.06.2024 позовна заява ОСОБА_1 залишена судом без руху із наданням позивачу терміну у п`ять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом приведення тексту позовної заяви у відповідність до вимог, визначених пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також долучення до позовної заяви документу,
14. З матеріалів справи встановлено, що вказану ухвалу отримано позивачем 10.06.2024, що підтверджується пошуком з трекінгу відправлень на сайті Укрпошта за № 0600270029091
15. Позивачем 11.06.2024 надіслано до суду заяву на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та позовну заяву у новій редакції.
16. Водночас, судом першої інстанції встановлено невиконання позивачем вимог ухвали суду від 03.06.2024 в частині приведення позовної заяви у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, що і стало підставою для постановлення судом першої інстанції ухвали про повернення позовної заяви з підстав неусунення її недоліків.
17. Суд апеляційної інстанції постановою від 16.09.2024 погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх процесуальних підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
18. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачу з огляду на таке.
19. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
20. За правилами частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
21. Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
22. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
23. З матеріалів справи встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачу вказувалось, зокрема, на невідповідність позовної заяви вимогам пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не зазначення позивачем змісту позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доказів, що підтверджують вказані обставини, обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
24. Так, за приписами пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
25. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, зокрема, у постанові 16.02.2022 у справі № 9901/482/21, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
26. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19, від 26.02.2020 у справі № 520/12042/18, від 06.05.2020 у справі № 9901/42/20, від 03.06.2021 у справі № 9901/41/21, від 27.10.2021 у справі № 9901/337/21.
27. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/380/21 вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
28. Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов`язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.
29. Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
30. Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 990/81/22).
31. Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
32. За обставинами цієї справи, у позовній заяві в новій редакції позивачем визначено відповідачами у справі - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області в особі начальника Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області Нечитайла В.О., начальника Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області Киселиці О.В., заступника начальника Управління поліції з превентивної діяльності Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області Кушніра О.В.
33. Аналіз мотивувальної частини позову дає підстави вважати, що підставою для звернення до суду було те, що позивачу повідомлено про те, що згідно з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України «АРМОР» позивач рахується у списках розшукуваних громадян.
34. Прохальна частина позовної заяви містить вимогу наступного змісту: «Зобов`язати відповідача видалити (деактивувати) з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України «АРМОР» власні дані ОСОБА_1 як розшукуваного громадянина за зверненням начальника суб`єкта приватного права з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
35. Водночас, як правильно зазначено судом першої інстанції, зі змісту мотивувальної та прохальної частини позову не зрозуміло до якого з відповідачів пред`явлені вимоги позивача.
36. Суд зауважує, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту.
37. Натомість, зі змісту позовної заяви позивача неможливо встановити, які права, свободи чи інтереси позивача порушені кожним з відповідачів, мотивувальна частина позовної заяви не містить конкретного опису дій чи бездіяльності відповідачів, що оскаржуються.
38. З огляду на незазначення позивачем змісту позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також доказів, що підтверджують вказані обставини та обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, суд першої інстанції правомірно констатував факт неусунення позивачем недоліків позовної заяви і повернув позовну заяву.
39. Пунктом 1 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
40. Частиною п`ятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
41. Тож, враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що повертаючи позовну заяву позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції діяв в межах процесуального закону.
42. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
43. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки щодо розподілу судових витрат
44. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі № 725/3871/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк