№ 727/11422/19

Постанова

Іменем України

06 червня 2022 року

м. Київ

справа № 727/11422/19

провадження № 61-450св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА», ОСОБА_2 .

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Кулянди М. І., Литвинюк І. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА», ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА» (далі - ТОВ ТРК «ТВА»), ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 зазначав, що 27 лютого 2019 року ТОВ ТРК «ТВА» шляхом трансляції по телебаченню та розміщенню у мережі Інтернет, поширило інформацію, яка була озвучена ОСОБА_3 , ведучою телепрограми «Теми Дня», про те, що ОСОБА_1 - депутат Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області був причетний до замаху на підпал будинковолодіння та автомобіля жителів с. Санківці Хотинського району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який відбувся вночі 25 лютого 2019 року та був вчинений з використанням «коктейлів Молотова». Ведуча зазначила зокрема, - «…виникали конфлікти з підприємцем, який орендує земельні наділи в селі, а також з головою та депутатом сільради, за словами постраждалих ці особи неодноразово їм погрожували» після чого інформація була озвучена жителькою с. Санківці Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_2 , про те, що ОСОБА_1 погрожував підпалом майна (дослівно) «казав, що горіли, мало ще горіли, будете ще горіти, це іменно ОСОБА_1 ».

Поширена відеоінформація містить коментар начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області Козана Віктора, який доводить до відома, що за цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за частиною третьою статті 15, частиною другою статті 194 КК України.

Позивач вказував, що оприлюднене твердження ОСОБА_2 у лінгвістично-смисловому зв`язку є нічим іншим, як звинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого статтею 195 КК України - «Погроза знищення майна».

12 липня 2019 року надійшла відповідь Хотинського відділення поліції Кельменецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - Хотинський ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області) на адвокатський запит, в якій було зазначено, що слідчим відділенням поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019260160000071 з правовою кваліфікацією за частиною другою статті 15, частиною другою статті 194 КК України, на даний час особа, яка вчинила вищезазначене кримінальне правопорушення, не встановлена, а тому повідомлення про підозру нікому не оголошено.

У відповіді Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області від 01 серпня 2019 року на адвокатський запит зазначено, що факти звернення ОСОБА_2 до Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 195 КК України відсутні, в зв`язку з чим відомості за цим фактом в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені не були і жодній особі підозра про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 195 КК України, оголошена не була.

Вважав, що внаслідок поширення вищенаведеної недостовірної, негативної інформації, відповідачі принизили честь та гідність позивача у суспільній думці, думці окремих громадян з точки зору дотримання ним законів, загальновизнаних у суспільстві уявлень про добро і зло, морально-етичних принципів, а також принижено внутрішнє усвідомлення позивача про власну цінність та значення у суспільному житті.

Також поширенням вказаної інформації відповідачі створили негативну соціальну оцінку особи позивача як депутата Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області.

Внаслідок поширення недостовірної інформації щодо позивача, завдано шкоди його немайновим інтересам, порушено його гідність, честь та ділову репутацію.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просив суд визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а також порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену в ефірі телепрограми від 27 лютого 2019 року «Теми Дня» ТОВ ТРК «ТВА», що міститься у фрагментах інтерв`ю жительки с. Санківці Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_2 та зобов`язати ТОВ ТРК «ТВА» не пізніше 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили спростувати дану недостовірну інформацію, відшкодувати завдану йому моральну шкоду шляхом стягнення з ТОВ ТРК «ТВА» 30 000 грн, з ОСОБА_2 20 000 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 05 серпня 2020 року у складі судді Смотрицького В. Г. позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а також порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію - «виникали конфлікти з підприємцем, який орендує земельні наділи в селі, а також з головою та депутатом сільради, за словами постраждалих ці особи неодноразово їм погрожували», поширену в ефірі телепрограми від 27 лютого 2019 року «Теми Дня» ТОВ ТРК «ТВА» та озвучену ведучою ОСОБА_3 та інформацію «казав, що горіли, мало ще горіли, будете ще горіти, це іменно ОСОБА_1 » поширену в ефірі телепрограми від 27 лютого 2019 року «Теми Дня» ТОВ ТРК «ТВА», що міститься у фрагментах інтерв`ю жительки с. Санківці Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_2 .

Зобов`язано ТОВ ТРК «ТВА» не пізніше 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили спростувати дану недостовірну інформацію, поширену в ефірі телепрограми від 27 лютого 2019 року «Теми Дня» ТОВ ТРК «ТВА» та озвучену ведучою ОСОБА_3 та інформацію «казав, що горіли, мало ще горіли, будете ще горіти, це іменно ОСОБА_1 », що міститься у фрагментах інтерв`ю жительки с. Санківці Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_2 , шляхом зачитування телеведучим у програмі «Теми Дня» ТОВ ТРК «ТВА» резолютивної частини даного рішення та зобов`язати ТОВ ТРК «ТВА» видалити сюжет під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розміщений в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі: https://www.youtube.com/watch?v=RM-DKbUHmfE.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 моральне відшкодування з ТОВ ТРК «ТВА» 2 000 грн, з ОСОБА_2 1 500 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ ТРК «ТВА» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору в сумі по 1 344,70 грн з кожного та витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги в сумі по 1 500 грн з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наведена недостовірна інформація у спірному відеосюжеті викликає негативну соціальну оцінку. Наявність юридичного складу правопорушення доводиться тим, що відбулося поширення недостовірної інформації ТОВ ТРК «ТВА», яка є доступною для сприйняття та використання досить широкого (необмеженого) кола осіб, в т. ч. мешканців Хотинського району Чернівецької області. Суд вважав, що на підставі такої інформації у широкого загалу споживачів інформації, а саме - у мешканців Хотинського району та загалом Чернівецької області, може сформуватися думка про вчинення позивачем діянь, що підпадають під кримінальне переслідування.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Кулянди М. І., Литвинюк І. М., апеляційну скаргу ТОВ ТРК «ТВА» та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 05 серпня 2020 року скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ТРК «ТВА» 4 034,10 грн витрат по сплаті судового збору за апеляційну скаргу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 034,10 грн витрат по сплаті судового збору за апеляційну скаргу.

Апеляційний суд виходив з того, що журналіст доводив для глядача тільки інформацію, як зазначено журналістом і зрозуміло із сюжету, отриману зі слів жителів села, і жодного ставлення до цієї інформації (позитивного чи негативного) журналістом не висловлено. Як вбачається з сюжету, вислови, наведені ОСОБА_2 відображають її власні думки, переконання, критичну оцінку нею певних фактів, а отже на підставі частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» є оціночними судженнями.

Чинне законодавство не покладає на відповідача обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, як презумпцію добропорядності особи, оскільки відповідну норму, що була закріплена у частині третій статті 277 ЦК України, виключено на підставі Закону України від 27 березня 2014 року № 1170-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Особисте сприйняття позивачем зазначених в сюжеті висловлювань, як таких, що принижують його честь, гідність і ділову репутацію, не може бути підставою для задоволення позову.

Крім того, необхідно врахувати особливий статус позивача, який є публічною особою - депутатом сільської ради, а тому повинен мати вищий «поріг вразливості», бути відкритим і готовим до критики та дискусії з питань, що становлять певний інтерес для громадськості.

06 листопада 2020 року ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_6 , подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 503,70 грн.

Додатковою постановою Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Кулянди М. І., Литвинюк І. М., заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_6 , про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 18 000 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Судове рішення мотивоване тим, що враховуючи складність справи та наданий адвокатом обсяг послуг у суді першої та апеляційної інстанцій, враховуючи кількість судових засідань, принципи співмірності та розумності судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд вважав, що необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 18 000 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Шевченківського районного суду міста Чернівці.

01 червня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем порушено процесуальні норми щодо подання доказів.

Адвокат не зазначив який обсяг робіт ним виконано.

Крім того, зазначена сума є неспівмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Разом з тим? заявник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування в подібних правовідносинах при стягненні судових витрат, понесених на правничу допомогу, а саме щодо застосування норм ЦПК України при подачі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також щодо застосування норм ЦПК України під час подачі до суду доказів понесення таких витрат на правничу допомогу.

Відзив на касаційну скаргу

У березні 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з відзивом на касаційну скаргу, ОСОБА_2 подала клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана додаткова постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

В суді першої інстанції представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бабічук Д. Д. подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення на користь позивача, відповідно судові витрати були покладені на відповідачів в рівних частинах.

Суд апеляційної інстанції встановив, що витрати відповідача на правничу допомогу підтверджуються актом про надання правничої допомоги від 06 листопада 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_2 у зв`язку із розглядом цієї справи в суді першої інстанції понесла витрати на правничу допомогу в розмірі 16 594,50 грн та у зв`язку із розглядом справи в апеляційній інстанції в розмірі 7 909,20 грн, а всього в розмірі 24 503,70 грн. Вартість послуг сплачена у відповідності до умов договору про надання правничої допомоги від 25 листопада 2019 року № 41-11/2019 та угод про узгодження розміру гонорару від 25 листопада 2019 року і від 04 вересня 2020 року.

Обсяг наданих послуг та розмір витрат понесених ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, яку надавав адвокат Бабічук Д. Д., підтверджується умовами договору про надання професійної правничої допомоги, актом виконання робіт за таким договором та квитанціями про сплату витрат на правничу допомогу.

Отже, апеляційний суд, враховуючи письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких представник позивача просив відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що зазначена сума є неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру, дійшов висновку щодо часткового стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 понесених витрат на правничу допомогу - в розмірі 18 000 грн.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Пономарьов проти України» та ін.) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновку суду апеляційної інстанції.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження

У березні 2021 року, разом з відзивом на касаційну скаргу, ОСОБА_2 подала клопотання про закриття касаційного провадження, в якому просила на підставі пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Тельновим О. А., на додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року, посилаючись на те, що 30 грудня 2020 року закінчився строк дії договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року, а тому вказаний договір не міг бути пролонгований додатковою угодою від 31 грудня 2020 року. Таким чином, адвокат Тельнов О. А. не мав повноважень на підписання поданої касаційної скарги у даній справі.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Подана касаційна скарга підписана представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Тельновим О. А.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано для усунення недоліків, зокрема для надання відповідного документа на підтвердження повноважень Тельнова О. А., як представника ОСОБА_1 станом на момент подачі касаційної скарги.

05 лютого 2021 року надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема, копії додаткової угоди № 2 від 31 грудня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року, а також ордера на надання правничої (правової) допомоги від 01 лютого 2021 року.

Отже, на момент подання касаційної скарги адвокат Тельнов О. А. мав повноваження щодо підпису такої скарги.

З огляду на вищезазначене, клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Тельновим О. А., на додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Представник ОСОБА_2 - адвокат Бабічук Д. Д. у відзиві на касаційну скаргу просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з розглядом касаційної скарги, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 405 грн.

Клопотання обґрунтоване тим, що на виконання доручення ОСОБА_2 , адвокат Бабічук Д. Д. підготував відзив на касаційну скаргу та документи, що додаються до заяви.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Бабічук Д. Д. разом з відзивом на касаційну скаргу надав: копію договору про надання правової допомоги від 20 лютого 2021 року № 65-02/2021; копію угоди про узгодження розміру гонорару від 20 лютого 2021 року, в якій згідно з пунктами 1, 7 передбачено, що дана угода визначає порядок встановлення розміру та оплати гонорару за надання правової допомоги у Верховному Суді в цивільній справі № 727/11422/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ТРК «ТВА», ОСОБА_2 , а орієнтовна вартість надання правової допомоги становить 3 405 грн; копію акта про надання правової допомоги від 22 лютого 2021 року, в якому згідно з пунктами 1, 3 передбачено, що послуги за договором про надання правової допомоги від 20 лютого 2021 року № 65-02/202, угодою про узгодження розміру гонорару від 20 лютого 2021 року за представництво інтересів у Верховному Суді надані своєчасно, якісно та в повному обсязі відповідно до умов вказаного договору, а вартість послуг за надання правової допомоги становить 3 405 грн; квитанцію від 22 лютого 2021 року № 0901/65-02/2021 про оплату послуг адвоката з надання професійної правничої допомоги у розмірі 3 405 грн; попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат в касаційному провадженні від 22 лютого 2021 року; фіскальний чек від 09 березня 2021 року про направлення копії відзиву на касаційну скаргу разом з додатками ОСОБА_1 .

Від позивача заперечення щодо розміру судових витрат не надходили.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про доведеність представником ОСОБА_2 - адвокатом Бабічуком Д. Д. розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, співмірність цих витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

При цьому, адвокатом Бабічуком Д. Д. дотримано строк і порядок подання доказів про розмір судових витрат, визначених у частині восьмій статті 141 ЦПК України.

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Бабічука Д. Д. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Тельновим Олександром Анатолійовичем, на додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року залишити без змін.

Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Бабічука Дмитра Дмитровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) гривень 00 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров