№ 727/4355/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня2024 року

м. Київ

Справа № 727/4355/22

провадження № 61-8908св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Чернівецька обласна рада,

третя особа - Комунальне некомерційне підприємство «Чернівецький обласний перинатальний центр»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Попової-Завгородньої Сніжани Григорівни на постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, прийняту у складі суддів: Половінкіної Н. Ю., Дембіцької О. О., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної ради, третя особа - Комунальне некомерційне підприємство «Чернівецький обласний перинатальний центр» (далі - КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр») про визнання незаконним та скасування розпорядження про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою, зобов`язання негайно допустити до виконання обов`язків, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що розпорядженням голови Чернівецької обласної ради №36-П від 01 червня 2022 року призначено проведення службового розслідування стосовно позивача щодо правомірності укладання з ним Чернівецькою обласною радою контракту від 02 квітня 2020 року, яким його призначено на посаду директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Предметом службового розслідування визначено з`ясування підстав перебування позивача в трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою. Указував, що за змістом пункту 4 розпорядження на час проведення службового розслідування його відсторонено від здійснення повноважень за посадою без збереження заробітної плати.

Позивач уважав розпорядження голови обласної ради незаконним та таким, що порушує його трудові права. Вказував на відсутність передбачених чинним законодавством підстав як для проведення службового розслідування відносно нього, так і для його відсторонення від виконання посадових обов`язків генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр».

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним, протиправним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної ради О. Бойка від 12 червня 2022 року № 36-П «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою»;

- зобов`язати голову Чернівецької обласної ради допустити його негайно до виконання обов`язків генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр»;

- стягнути з КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 липня 2022 року, ухваленим у складі судді Смотрицького В. Г., позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 01 червня 2022 року № 36-П «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою».

Допущено ОСОБА_1 до виконання обов`язків на посаді генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсторонення від роботи можливе лише у випадках, передбачених законодавством. Проте відповідач не навів жодних правових підстав проведення службового розслідування та відсторонення позивача. Суд зазначив, що у Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядку № 950), дія якого поширюється на позивача, чітко визначено, що службове розслідування може бути призначене тільки у разі встановленого (закінченого) складу правопорушення, яке виразилось у невиконанні або неналежному виконанні зазначеними особами службових обов`язків, перевищенні своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян.

Суд указав, що такої підстави для відсторонення та проведення службового розслідування як з`ясування підстав перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою, чинним законодавством не передбачено. Суд також акцентував увагу на тому, що контракт від 02 квітня 2020 року підготувала саме Чернівецька обласна рада, яка є ініціатором укладання та стороною цього трудового договору. Дійшов висновку, що оспорюване розпорядження порушує права та інтереси позивача як під час його прийняття, так і на час розгляду справи, а відповідач не довів наявність обумовлених пунктами 1, 4 Порядку № 950 підстав для проведення службового розслідування відносно позивача та його відсторонення від посади.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначив, що вказана позовна вимога пред`явлена до КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», який залучений до участі в справі як третя особа, а клопотання про залучення як співвідповідача до участі в справі позивач не заявив.

Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Чернівецької обласної ради задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 липня 2022 року в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові, змінено розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 вересня 2022 року у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради про визнання протиправним і скасування розпорядження та зобов`язання допустити до виконання посадових обов`язків скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-10097св22).

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції у частині вимог про оскарження розпорядження, суд касаційної інстанції вказав, що аналіз матеріалів справи свідчить, що в судах попередніх інстанцій проведення службового розслідування відповідач мотивував необхідністю з`ясування обставин укладення 02 квітня 2020 року контракту з позивачем від імені Чернівецької обласної ради, яка насправді не мала волевиявлення на призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора комунального медичного закладу. Зазначав, що відносно колишньої посадової особи Чернівецької обласної ради ОСОБА_2 , яка підписала контракт з позивачем, відкрито кримінальне провадження. Відповідач також указував, що 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку статті 208 КПК України й 07 квітня 2021 року повідомлено йому про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України, а також відсторонено від займаної посади терміном на 3 місяці. Зазначав, що позивач підозрюється в пропозиції надання неправомірної вигоди з метою позитивного вирішення проблемного для нього питання щодо безстрокового призначення на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», а матеріли кримінального провадження щодо ОСОБА_1 перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду. Обставину заподіяння шкоди підприємству внаслідок укладення 02 квітня 2020 року контракту з позивачем відповідач обґрунтовував виплатою йому заробітної плати в період з квітня 2020 року по квітень 2021 року.

Проте, апеляційний суд указані обставини взагалі не досліджував та жодним чином не мотивував свій висновок про наявність у Чернівецької обласної ради підстав для проведення службового розслідування щодо позивача, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу Чернівецької обласної ради задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 липня 2022 року у частині задоволення позову ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради про визнання протиправним і скасування розпорядження голови Чернівецької обласної ради О. Бойка від 12 червня 2022 року № 36-П «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою» та зобов`язання голови Чернівецької обласної ради допустити ОСОБА_1 негайно до виконання обов`язків генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» скасовано.

У позові ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради про визнання протиправним і скасування розпорядження голови Чернівецької обласної ради О. Бойка від 12 червня 2022 року № 36-П «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою» та зобов`язання голови Чернівецької обласної ради допустити ОСОБА_1 негайно до виконання обов`язків генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження про відсторонення, суд апеляційної інстанції, вказав, що суд першої інстанції не врахував положення пункту 1 Порядку № 950, у результаті чого дійшов помилкового висновку про відсутність у Чернівецької обласної ради правових підстав для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попова- Завгородня С. Г. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду м. Чернівці, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

18 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 727/386/17 (провадження № 61-35881св18), від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19), від 03 червня 2020 року у справі № 205/4333/17 (провадження № 61-45345св18).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 46 КЗпП України та пункт 1 Порядку № 950, тому дійшов помилкових висновків, визнаючи у відповідача як підставу для проведення службового розслідування та відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень за займаною ним посадою підставу - перевірку правомірності та законності складання контракту, підписаного з Чернівецькою обласною радою 02 квітня 2020 року.

Вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав, які винайдено самим апеляційним судом як нові «підстави» для проведення службового розслідування 01 червня 2022 року - можливе невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, а саме через :

- відсутність в особовій справі ОСОБА_1 розпорядчого документа, який засвідчував би факт укладення з ним контракту про призначення на посаду генерального директора;

- відсутність відповідного запису у трудовій книжці про призначення на посаду з 02 квітня 2020 року;

- невиконання ОСОБА_1 нормативно-правових і розпорядчих актів органу управління майном, в частині відсутності при підписанні 02 квітня 2020 року контракта висновку постійної комісії з питань приватизації та управління об`єктами спільної власності територіальних громад.

Заявник стверджує, що відсутність в особовій справі ОСОБА_1 розпорядчого документа, який засвідчував би факт укладення з ним контракту про призначення на посаду генерального директора та відсутність відповідного запису у його трудовій книжці про призначення на посаду з 02 квітня 2020 року (переукладанні контракту) - жодним чином не залежить від самого ОСОБА_1 та не може бути покладено йому в його обов`язки та відповідно у відповідальність.

Більше того, не є службовим обов`язком ОСОБА_1 отримання висновку постійної комісії з питань приватизації та управління об`єктами спільної власності територіальних громад для переукладення 02 квітня 2020 року свого контракту на виконання обов`язків на посаді генерального директора.

Можлива відсутність під час підписання 02 квітня 2020 року контракту висновку постійної комісії з питань приватизації та управління об`єктами спільної власності територіальних громад та недотримання при цьому підпунктів 2.4, 2.4.1 Положення про порядок призначення та звільнення керівників № 164-15/17 не може бути поставлене в провину ОСОБА_1 , оскільки він не міг припустити, що голова обласної ради виявить волевиявлення на переукладення із ним контракту в квітні 2020 року без отримання такого висновку постійної комісії. Вказана обставина не є свідченням існування в діях ОСОБА_1 можливого невиконання або неналежного виконання службових обов`язків, оскільки отримання висновку постійної комісії покладено в обов`язки голови обласної ради, а не працівнику ОСОБА_1 , та відповідно жодним чином відсутність його не є свідченням неналежного виконання службових обов`язків ОСОБА_1 .

Відповідач не встановив настання наслідків, визначених пунктом 1 Порядку № 950, внаслідок перевищення позивачем своїх повноважень, що передбачено абзацом 2 пункту 1 Порядку № 950, а визначення предмета службового розслідування «з`ясування підстав перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою» виходить за межі визначених у пункті 1 Порядку № 950 підстав для проведення службової перевірки та є грубим порушенням трудових прав.

Окрім того, ОСОБА_1 перебуває на посаді генерального директора перинатального центру та виконує обов`язки керівника відповідно до контракту з 02 квітня 2020 року по червень 2022 року, і в обласної ради не виникало питань, щодо законності та правомірності складання нею контракту із ОСОБА_1 . Ці питання вже були предметом службової перевірки від 18 жовтня 2021 року, відсторонення за якою суд визнав незаконним.

Відповідач не встановив настання наслідків, визначених пунктом 1 Порядку № 950 внаслідок перевищення позивачем своїх повноважень, що передбачено абзацом 2 пункту 1 Порядку № 950, а визначення предмета службового розслідування «з`ясування підстав перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою» виходить за межі визначених у пункті і Порядку підстав для проведення службової перевірки та є грубим порушенням трудових прав.

Оскаржуваними розпорядженнями здійснено втручання відповідача у права позивача, які гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (через призму права на працю, див. Олександр Волков проти України (Оіекзапдг Уоікоу V. Цкгаіпе), рішення у справі від 09 січня 2013 року, заява №21722/11) та статтею 43 Конституції України (право на працю), адже при відсутності підстав передбачених статтею 46 КЗпП України та пункту 1 Порядку № 950 для призначення та проведення службового розслідування, відсторонення позивача без виплати йому заробітної плати є грубим порушенням його трудових прав.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2023 року Чернівецька обласна рада подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі пунктів 1.2, 1.5 Статуту КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», затвердженого розпорядженням голови Чернівецької обласної ради від 20 листопада 2020 року № 536, засновником (власником) підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Чернівецької обласної ради, від імені якої діє Чернівецька обласна рада.

Підприємство створене за рішенням ХХХVI сесії VII скликання Чернівецької обласної ради від 04 лютого 2020 року № 17-36 шляхом прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області.

На підставі контракту від 02 квітня 2020 року, укладеного між Чернівецькою обласною радою в особі першого заступника голови Чернівецької обласної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 призначений на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» на строк з 02 квітня 2020 року по 01 квітня 2025 року.

Підпунктом 22 пункту 6 розділу ІІ «Права та обов`язки сторін» вказаного контракту передбачено, що генеральний директор підприємства зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі виконувати нормативно-правові і розпорядчі акти органу управління майном, видані відповідно до законодавства.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 березня 2022 року у справі № 727/385/22 частково задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 07 липня 2021 року № 230 «Про відсторонення ОСОБА_3 від посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Допущено ОСОБА_1 до виконання обов`язків на посаді генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр».

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу Чернівецької обласної ради залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 березня 2022 року - без змін.

Із рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 березня 2022 року у справі № 727/385/22 встановлено наступне:

- відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2021 року у справі № 991/4432/21 ОСОБА_1 06 квітня 2021 року затримано в порядку статті 208 КПК України.

07 квітня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2021 року № 42021260000000062, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України.

Крім того у рамках кримінального провадження № 42021260000000062 від 25 березня 2021 року, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2021 року відсторонено ОСОБА_1 від посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Ухвалою слідчого судді цього ж суду від 02 червня 2021 року строк дії заходу забезпечення кримінального провадження продовжено до 07 липня 2021 року. Ухвалою від 05 липня 2021 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовив у продовженні відсторонення від посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність достатніх доводів вважати, що обставини, які є підставою для відсторонення ОСОБА_1 від посади, продовжують існувати;

- розпорядженням голови Чернівецької обласної ради від 07 липня 2021 року № 229 «Про проведення службової перевірки стосовно генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр Манчуленка Д.», призначено проведення службової перевірки стосовно генерального директора ОСОБА_1 щодо можливого неналежного виконання посадових обов`язків на посаді та створено комісію з проведення службової перевірки;

- представник Чернівецької міської ради у відзиві та безпосередньо в судовому засіданні суду першої інстанції вказував на те, що в уповноважених осіб Чернівецької обласної ради виникла підозра про неправомірність призначення позивача ОСОБА_1 на зазначену посаду і саме це слугувало причиною службової перевірки та відсторонення ОСОБА_1 на час її здійснення. Як на підставу своїх доводів представник посилався, серед іншого, на Положення про порядок призначення і звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, організацій - об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області. Однак ці доводи суд до уваги не прийняв, оскільки вони не стосувалися предмету доказування у межах спірних правовідносин;

- до Чернівецької обласної ради не надходило будь-яких повідомлень про суперечність між особистими інтересами та посадовими обов`язками ОСОБА_1 , наявність яких може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття ним рішень, а також на вчинення чи не вчинення певних дій під час виконання наданих йому повноважень, що може свідчити про виникнення конфлікту інтересів;

- матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.

Зі змісту доповідної записки заступника начальника відділу юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Чернівецької обласної ради С. Бабіцького щодо наявності у ОСОБА_1 діючих контрактних трудових відносин з Чернівецькою обласною радою, складеної 31 травня 2022 року, встановлено, що про наявність контракту про призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», його підписання 02 квітня 2020 року з Чернівецькою обласною радою в особі першого заступника голови Чернівецької обласної ради ОСОБА_2, його змістовного навантаження Бабіцькому О. стало відомо лише з моменту отримання матеріалів позову у справі № 727/385/22, тобто 31 січня 2022 року.

В особовій справі ОСОБА_1 немає жодного розпорядчого документа, який засвідчував би факт укладення з ОСОБА_1 контракту про призначення його на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» від 02 квітня 2020 року, відсутній відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу засідання комісії з проведення службової перевірки стосовно генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» від 18 жовтня 2021 року № 1 вирішено, що у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували трудові відносини ОСОБА_1 з Чернівецькою обласною радою, вважати зайняття посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 незаконним, враховуючи вимоги трудового законодавства, за відсутністю діючого контракту.

Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради від 01 червня 2022 року №36-ІІ «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою» призначено проведення службового розслідування відносно генерального директора ОСОБА_1 щодо правомірності та законності складання контракту, підписаного з Чернівецькою обласною радою 02 квітня 2020 року.

Визначено предметом службового розслідування - з`ясування підстав перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою.

Встановлено строк службового розслідування з 01 червня 2022 року по 31 липня 2022 року.

Відсторонено ОСОБА_1 від здійснення повноважень за посадою на час проведення службового розслідування, починаючи з 01 червня 2022 року без збереження заробітної плати.

Встановлено, що ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», тобто особою, яка для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівняна до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

На спірні правовідносини поширюється дія Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 листопада 2022 року, яке постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2022 року залишено без змін, у справі № 727/6703/22 за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради, голови Чернівецької обласної ради, КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» про визнання розпорядження протиправним та скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановлено, що за трудовим контрактом (строковий трудовий договір) Чернівецького міського голови з генеральним директором КНП «Міський клінічний пологовий будинок №1» Чернівецької міської ради, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці від 01 серпня 2019 року № 2208 ОСОБА_1 призначений на посаду генерального директора КНП «Міський клінічний пологовий будинок №1» Чернівецької міської ради на термін з 01 серпня 2019 року по 31 липня 2022 року.

Розпорядженням Чернівецького міського голови «Про внесення змін в трудовий контракт Чернівецького міського голови з ОСОБА_1 генеральним директором КНП «Міський клінічний пологовий будинок №1» Чернівецької міської ради» від 14 лютого 2020 року №190-к внесено зміни до розпорядження міського голови «Про поновлення на роботі, про трудовий контракт міського голови з ОСОБА_1 , генеральним директором КНП «Міський клінічний пологовий будинок №1» Чернівецької міської ради» від 7 лютого 2020 року №167-к, викладено пункт 2 в наступній редакції: «призначити ОСОБА_1 на посаду генерального директора комунального некомерційного підприємства «Міський клінічний пологовий будинок №1» Чернівецької міської ради за трудовим контрактом (строковим трудовим договором), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, у порядку переведення (стаття 32 КЗпП України) на термін з 01 серпня 2019 року по 31 липня 2022 року за його згодою. З урахуванням перейменування КНП «Міський клінічний пологовий будинок №1» Чернівецької міської ради на КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 є призначеним на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що на час прийняття оскаржуваного розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 05 серпня 2022 року № 64-П «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 » діяв контракт між Чернівецькою обласною радою в особі першого заступника голови Чернівецької обласної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 02 квітня 2020 року, який і регулює трудові відносини між Чернівецькою обласною радою та ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції спростував посилання Чернівецької обласної ради про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 розпорядженням голови Чернівецької обласної ради О. Бойка від 05 серпня 2022 року № 64-П «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_3 » у зв`язку із закінченням строку дії контракту, оскільки строк дії контракту між Чернівецькою обласною радою та ОСОБА_1 від 02 квітня 2020 року визначений до 01 квітня 2025 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Попової- Завгородньої С. Г. задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено «Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного розпорядження.

У пункті 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), затвердженого Постановою № 950, тут і надалі - у редакції, чинній на час укладення прийняття розпорядження, передбачено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

- у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Відповідно до пункту 2 Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Згідно з пунктом 3 Порядку рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до пункту 4 Порядку службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «По запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 167 та частиною другою статті 169 ЦК України державні та комунальні підприємства, а також навчальні заклади, спільні комунальні підприємства належать саме до юридичних осіб публічного права, безвідносно до мети їхньої діяльності.

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права потрібно розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Так, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.

Так, відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи ? це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тобто працівник не звільнений з роботи, а лише тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи

у встановленому законом порядку.

Відсторонення не має на меті покарання працівника, це особливий тимчасовий захід, що має попереджувальний характер. Воно триває або до встановлення юридичного факту, зазначеного в законі, або до припинення обставин, що призвели до відсторонення, або до вирішення питання про подальшу долю відстороненого працівника.

Отже, за суттю відсторонення від роботи є попереджувальним заходом, який застосовується роботодавцем для запобігання настанню негативних наслідків.

За змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативно-правовим актом.

Згідно з частиною першою статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції у постанові від 08 лютого 2023 року вказав, що суд апеляційної інстанції не врахував, що до предмета доказування у справі, яка переглядається, входить обставина наявності або відсутності підстав для проведення службового розслідування, перелік яких визначено у пункті 1 Порядку № 950. Дійшовши висновку про наявність у Чернівецької обласної ради підстав для проведення службового розслідування щодо позивача, суд апеляційної інстанції не надав оцінку доводам відповідача, зокрема тому, що: 06 квітня 2021 року ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України й 07 квітня 2021 року йому повідомлено про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України, а також відсторонено від займаної посади терміном на 3 місяці; що позивач підозрюється в пропозиції надання неправомірної вигоди з метою позитивного вирішення проблемного для нього питання щодо безстрокового призначення на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», а матеріли кримінального провадження щодо ОСОБА_1 перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду; обставину заподіяння шкоди підприємству внаслідок укладення 02 квітня 2020 року контракту з позивачем відповідач обґрунтовував виплатою йому заробітної плати в період з квітня 2020 року по квітень 2021 року.

При новому розгляді справи суд апеляційної інстанції надав оцінку:

-доповідній записці заступника начальника відділу юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату обласної ради С. Бабіцького про відсутність в особовій справі ОСОБА_1 розпорядчого документа, який засвідчував би факт укладення з ОСОБА_1 контракту про призначення його на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» від 02 квітня 2020 року, відсутність відповідного запису у трудовій книжці ОСОБА_1 , що стало підставою для висновку про можливе невиконання або неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, зокрема, нормативно-правових і розпорядчих актів органу управління майном, виданих відповідно до законодавства, що могло заподіяти значну матеріальну шкоду підприємству виплатою йому заробітної плати;

- протоколу засідання комісії з проведення службової перевірки стосовно генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» від 18 жовтня 2021 року №1, яким вирішено, що у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували трудові відносини ОСОБА_1 з Чернівецькою обласною радою, комісія вирішила вважати зайняття посади КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 незаконним, враховуючи вимоги трудового законодавства, за відсутністю діючого контракту;

- постанові Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у справі № 727/6703/22 за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради, голови Чернівецької обласної ради, КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» про визнання розпорядження протиправним та скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з якої встановлено, що у справі відсутній спір між Чернівецькою обласною радою та ОСОБА_1 щодо правомірності контракту від 02 квітня 2020 року, укладеного між Чернівецькою обласною радою в особі першого заступника голови Чернівецької обласної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- відзиву на позов Чернівецької обласної ради щодо обставин оспорювання самого факту укладення контракту між Чернівецькою обласною радою в особі першого заступника голови Чернівецької обласної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 02 квітня 2020 року та завдання шкоди підприємству.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині, що переглядалася у касаційному порядку, у повному обсязі й з дотриманням частини першої статті 417 ЦПК України виконав вказівки суду касаційної інстанції та зробив правильний висновок про те, що у відповідача були наявні підстави, передбачені пунктом 1 Порядку № 950 для проведення службового розслідування стосовно позивача, а саме - невиконання або неналежного виконання ним службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело заподіяло матеріальної шкоди підприємству.

Оскільки положенням пункту 4 Порядку № 950 відсторонення особи у разі проведення службового розслідування щодо неї є дискреційним повноваженням керівника органу, яким прийнято рішення про проведення службового розслідуванням, оскаржуване розпорядження Чернівецької міської ради від 01 червня 2022 року є законним та таким, що прийняте у відповідності до вимог пунктів 1, 4 Порядку № 950.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення статті 46 КЗпП України та пункт 1 Порядку № 950, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не встановив настання наслідків, визначених пунктом 1 Порядку № 950 внаслідок перевищення позивачем своїх повноважень, що передбачено абзацом 2 пункту 1 Порядку № 950, а визначення предмета службового розслідування «з`ясування підстав перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою» виходить за межі визначених у пункті і Порядку підстав для проведення службової перевірки та є грубим порушенням трудових прав спростовується висновками, викладеними у цій постанові.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини вислів «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, зокрема, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який ідеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права. Отже, конструкція «згідно із законом» передбачає inter alia, що формулювання національного законодавства повинне бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права. Крім того, законодавство повинне забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

Оскільки оскаржуване розпорядження голови Чернівецької обласної ради про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 прийнято з урахуванням вимог, передбачених статтею 46 КЗпП України та за наявності підстав, визначених у пункті 1 Порядку № 950, не ґрунтуються на нормі закону доводи касаційної скарги про те, що відсторонення позивача без виплати йому заробітної плати є порушенням його трудових прав, гарантованих статтею 43 Конституції України чи втручанням у його права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Посилання представника ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 727/386/17 (провадження № 61-35881св18), від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19), від 03 червня 2020 року у справі № 205/4333/17 (провадження № 61-45345св18), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.

Так у справах № 755/6458/15-ц, № 761/12073/18, № 205/4333/17 відсторонення працівників відбулося на підставі статті 46 КЗпП України, при цьому працівники (позивачі) не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У справі № 727/386/17 розпорядження Чернівецького міського голови було скасовано, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження наявності передбачених пунктом 1 Порядку № 950 підстав для проведення службового розслідування відносно головного лікаря Комунальної міської установи «Міський клінічний пологовий будинок № 1» ОСОБА_1 за фактами неналежного виконання посадових обов`язків в частині дотримання трудової дисципліни не було надано суду, натомість у справі, яка є предметом касаційного перегляду, суд встановив підстави, визначені пунктом 1 Порядку № 950.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість судового рішення, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попової-Завгородньої Сніжани Григорівни залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець