ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №732/393/19
адміністративне провадження №К/9901/21408/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №732/393/19
за позовом ОСОБА_1 до Городнянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов і визнання неправомірними дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Карпинської Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городнянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просив визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області при винесенні ним постанов від 11 січня 2019 року № 58054357 з виконання постанови Городнянського районного суду № 732/414/18 від 17 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 352,40 грн.; від 11 січня 2019 року № 58054414, від 11 січня 2019 року № 58054414 з виконання постанови Городнянського районного суду № 732/414/18 від 17 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 20400 грн.; від 11 січня 2019 року № 58054414 про стягнення Городнянським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області виконавчого збору та скасувати вищевказані постанови державного виконавця.
2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до норм статті 303 КупАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. Постанова апеляційного суду Чернігівської області була прийнята 12 червня 2018, а постанова про відкриття виконавчого провадження № 58054357, № 58054414 прийнята 11 січня 2019 року. Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» орган державної виконавчої служби, за переконанням позивача, мав повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 12 червня 2018 року у справі № 732/414/18 ОСОБА_1 визнано винним і притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КупАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
3.1. Вказаною постановою суду також роз`яснено, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352 гривні 40 копійок на користь держави.
3.2. Постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2018 року набрала чинності 12 червня 2018 року.
3.3. Постановою заступника начальника відділу Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Розенка Ю.П. від 11 січня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 58054357 з примусового виконання постанови Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2018 року №732/414/18 про стягнення із ОСОБА_1 судового збору у розмірі 352,40 грн. на користь держави.
3.4. Постановою заступника начальника відділу Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Розенка Ю.П. від 11 січня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 58054414 з примусового виконання постанови Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2018 року №732/414/18 про стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 20400,00 грн.
3.5. 11 січня 2019 року заступником начальника відділу Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Розенком Ю.П. винесено постанову ВП №58054414 про стягнення виконавчого збору, згідно з якою із ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 20400,00 грн. на підставі частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
3.6. Постановою заступника начальника відділу Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Розенка Ю.П. від 02 квітня 2019 року внесено виправлення до постанови про стягнення виконавчого збору від 11 січня 2019 року, а саме: виправлено суму виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника з 20400,00 грн. на 2040,00 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
4.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2018 року у справі №732/414/18 була звернута до виконання в межах строку передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення.
IV. Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.
6. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2018 року у справі №732/414/18 не була звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а тому виконавчі дії, які полягали у відкритті державним виконавцем 11 січня 2019 року виконавчого провадження №58054357, вчинені з порушенням процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.
7. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
8. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
10. Частиною 2 статті 74 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
11. Порядок провадження по виконанню постанов про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
12. Відповідно до статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
13. Згідно з статтею 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
14. Частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
15. За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
16. Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено, що до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону віднесено ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
17. Пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
VI. Позиція Верховного Суду
18. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
19. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
24. Судами попередніх інстанцій, що згідно з супровідним листом Городнянського районного суду Чернігівської області за підписом судді Березовського О.Д. (вихідний № 732/414/18/6275/18) постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2018 року направлена до Городнянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області 18 червня 2018 року.
25. Разом з цим, згідно штампу на вказаному листі, його зареєстровано Городнянським районним ВДВС ГТУЮ 11 січня 2019 року за № 08-40/109, хоча в журналі прийняття вхідної кореспонденції проставлений підпис реєстратора Городнянського районного ВДВС ГТУЮ з датою отримання виконавчого документа відносно ОСОБА_1 „03.07.2018".
26. Тобто, постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2018 року була звернута до виконання в межах строку передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення.
27. В свою чергу, відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 1404-VІІІ порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
28. Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем правомірно прийнято оскаржувані постанови з дотриманням процедури, передбаченої Законом № 1404-VІІІ.
29. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
30. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
VIІ. Судові витрати
31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду