Постанова
Іменем України
30 вересня2020 року
м. Київ
справа № 733/34/18
провадження № 61-12657св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Парафіївська селищна рада Ічнянського району Чернігівської області,
особа, яка подала касаційну скаргу, - заступник прокурора Чернігівської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2019 року в складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Лакізи Г. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (далі - Парафіївської селищної ради) та просила визнати за нею право на довічне володіння земельною ділянкою площею 14, 70 га, яка розташована на території Парафіївської селищної ради (колишньої Іваницької сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), надана для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно з державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею, виданим на підставі рішення районної ради народних депутатів Ічнянського району Чернігівської області від 29 жовтня 1992 року № 13, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння за № 20, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на вищевказану земельну ділянку, яка була надана йому в довічне успадковуване володіння для ведення селянського (фермерського) господарства. За життя батько склав заповіт на її ім`я.
У встановлений законом строк вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак оформити в нотаріальному порядку спадкові права на земельну ділянку не вдалось за можливе, оскільки державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею було втрачено.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на довічне володіння земельною ділянкою площею 14, 70 га, яка розташована на території Парафіївської селищної ради, надана для ведення селянського (фермерського) господарства згідно державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого на підставі рішення районної ради народних депутатів Ічнянського району Чернігівської області № 13 від 29 жовтня 1992 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння за № 20, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 в установленому законом порядку набув право на довічне успадковуване володіння спірною земельною ділянкою, яке відповідно до положень статей 1216 1218 ЦК України перейшло в порядку спадкування до позивача як єдиної спадкоємиці за заповітом, яка прийняла спадщину після його смерті.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 15 лютого 2019 року заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Чернігівській області на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2018 року.
Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції не впливає на права Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, оскільки спірна земельна ділянка на даний час перебуває у комунальній власності Парафіївської селищної об`єднаної територіальної громади.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2019 року заступник прокурора Чернігівської області Юшин І. В., який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2019 року і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження є помилковим, оскільки на день ухвалення судом першої інстанції рішення у справі спірна земельна ділянка перебувала в державній власності, а тому розпоряджатися нею мало право виключно Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, яке до участі в справі залучене не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року відмовлено в відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі в частині оскарження ухвали Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2019 року та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
29 серпня 2019 року справа № 733/34/18 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 надіслала до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради про визнання за нею в порядку спадкування права на довічне володіння земельною ділянкою площею 14, 70 га, яка розташована на території Парафіївської селищної ради.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, 15 лютого 2019 року заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що на день ухвалення цього рішення власником спірної земельної ділянки було Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, яке до участі в справі залучене не було.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями реалізації права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
З огляду на наведені норми закону право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Як установлено судом апеляційної інстанції, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-10013/14-18-сг від 21 грудня 2018 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», відповідно до вимог статей 15-1 117 122 ЗК України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад», наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 45 від 15 березня 2018 року, Положення про Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, у комунальну власність Парафіївської селищної об`єднаної територіальної громади передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2344, 6460 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Парафіївської селищної об`єднаної територіальної громади Ічнянського району Чернігівської області, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 7421785200:07:000:0708, тобто спірна земельна ділянка.
На даний час земельна ділянка перебуває у комунальній власності.
За викладених обставин обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, оскільки встановлено, що на момент звернення прокурора з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не було власником спірної земельної ділянки, а отже ухвалене судом першої інстанції рішення в цій справі не впливало на його права та обов`язки і підстав для висновку про настання для нього негативних наслідків у зв`язку з ухваленням цього рішення не було.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2019 року без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов