№ 740/1004/22

Постанова

Іменем України

24 липня 2023 року

м. Київ

справа № 740/1004/22

провадження № 61-2675св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Хопти С, Ф.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат»,

відповідачі: Фермерське господарство «Шугаївське», ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 вересня 2022 року у складі судді Ковальової Т. Г. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 січня 2023 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних заяв

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» (далі - ТОВ АК «Магнат») звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства «Шугаївське» (далі - ФГ «Шугаївське»), ОСОБА_1 про визнання переважного права на укладення договору оренди та переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ФГ «Шугаївське» уклали договір оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , чим порушили першочергове право ТОВ АПК «Магнат» на укладення договору оренди земельної ділянки.

Позивач зазначав, що спірна земельна ділянка, яка розташована в масиві поля № 509, перебуває у користуванні ТОВ АПК «Магнат» близько 10 років у зв`язку із чим, на підставі положень частини четвертої статті 37-1 ЗК України воно є особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогогосподарського призначення та згідно із частиною четвертою статті 8-2 Закону України «Про оренду землі» товариство має переважне право на укладення договору оренди цієї земельної ділянки, належної ОСОБА_1

01 липня 2021 року товариство письмово повідомило останню про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди вказаної земельної ділянки на тих саме умовах, що і укладений нею договір з ФГ «Шугаївське», однак, відповідь на пропозицію від ОСОБА_1 не отримали.

Посилалося на те, що товариство здійснює діяльність щодо обробітку полів (земельних ділянок) з вирощуванням сільськогосподарських культур на території Ніжинського та Прилуцьких районів. Межі земельної ділянки ОСОБА_1 у масиві поля не встановлені, що унеможливлює визначення точного місця її розташування.

Ураховуючи наведене, ТОВ АК «Магнат» просило суд:

- визнати за ним переважне право на укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7423388900:05:001:2306 та у зв`язку із цим перевести права та обов`язки орендаря за договором оренди від 17 грудня 2018 року земельної ділянки площею 0,503 га, кадастровий номер 7423388900:05:001:2306, розташованої на території Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, номер запису про інше речове право 32087300 від 14 червня 2019 року з ФГ «Шугаївське» на ТОВ АПК «Магнат»;

- вирішити питання щодо судових витрат.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 вересня 2022 року у задоволенні позову ТОВ АК «Магнат» відмовлено.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 січня 2021 року у справі № 181/599/19, районний суд зазначив, що орендар і власник за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на вказані правовідносини не поширюється правило переважного права на оренду.

Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач правомірно користувався земельною ділянкою, власником якої є ОСОБА_1 .

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 січня 2021 року у справі № 181/599/19, від 19 травня 2021 року у справі №181/598/19, суд зазначив, що орендар і власник паю за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому, на вказані правовідносини не поширюється правило переважного права на оренду.

Районний суд вважав, що позовні вимоги в частині переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди землі спірної земельної ділянки з ФГ «Шугаївське» на ТОВ АПК «Магнат» не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від вимог про визнання за ТОВ АПК «Магнат» переважного права на укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки.

Додатковим рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2022 року стягнуто з ТОВ АК «Магнат» на користь ФГ «Шугаївське» витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 10 000 грн.

Додаткове рішення районного суду мотивовано наявністю підстав для зменшення заявленого ФГ «Шугаївське» до стягнення розміру витрат на правничу допомогу з 13 000 грн до 10 000 грн у зв`язку з тим, що заявлена сума є неспівмірною зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ АК «Магнат» залишено без задоволення, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 вересня 2022 року - без змін.

Стягнуто з ТОВ АК «Магнат» на користь ФГ «Шугаївське» витрати на правову допомогу у розмірі 9 200 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки за приписами статті 13 Закону України «Про державний земельний кадастр» землі сільськогосподарського призначення вважаються такими, що входять до масиву земель після внесення про них відомостей до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ АК «Магнат», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 вересня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 січня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ АК «Магнат» задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ АК «Магнат» мотивована тим, що товариство здійснює свою виробничу сільськогосподарську діяльність у Ніжинському та Прилуцькому районах Чернігівської області, для провадження якої товариством більше п`ятнадцяти років орендуються значні масиви земель, що складаються із земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної, державної та комунальної власності.

Вважає, що як істотний землекористувач масиву сільськогосподарського призначення (поле) № 509, мав та має визначене законом переважне перед іншими особами право на укладення договорів оренди землі щодо неорендованих земельних ділянок, розташованих у ньому.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам апеляційної скарги в частині стягнення з нього районним судом витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та не надано оцінки запереченням щодо заявленого у суді апеляційної інстанції розміру витрат на правничу допомогу у сумі 9 200 грн.

Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ АК «Магнат» вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/2388/20 та від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження судових рішень ТОВ АК «Магнат» вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Матвійчук А. С. подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, відтак оскаржувані судові рішення скасуванню не підлягають.

Посилається на те, що одного лише факту користування понад 75 % земельних ділянок поля № 509 не достатньо, щоб вважати їх такими, що входять до масиву.

При цьому навіть, якщо припустити, що земельна ділянка з кадастровим номером 7423388900:05:001:2306 входить до масиву земель сільськогосподарського призначення, а ТОВ АПК «Магнат» є особою, якій належить право користування істотною частиною цього масиву, то позивач має право на отримання цієї земельної ділянки у суборенду, оскільки вона вже перебуває в оренді ФГ «Шугаївське».

У квітні 2023 року представник ФГ «Шугаївське» - адвокат Лутай Н. М. подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Вважає, що заявником у касаційній скарзі не надано обґрунтованих доводів на підтвердження того, що судами попередніх інстанцій ухвалено судові рішення без додержання норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини, встановлені судами

17 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ «Шугаївське» укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,50 га, зі строком дії до 17 грудня 2025 року (а. с. 53,57, 58). Державна реєстрація речового права на земельну ділянку здійснена 14 червня 2019 року (а. с. 60).

Даний договір недійсним в установленому законом порядку не визнано.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна 14 червня 2019 року державним реєстратором здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423388900:05:001:2306 площею 0,503 га, власником є ОСОБА_1 , орендарем - ФГ «Шугаївське» (а. с. 20).

Згідно з копією списку земельних ділянок масиву поля № 509 орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7423388900:05:001:2306 площею 0,503 га, належної ОСОБА_1 , зазначено ФГ «Шугаївське» (а. с. 24-25).

01 липня 2021 року ТОВ АПК «Магнат» направило на адресу ОСОБА_1 та ФГ «Шугаївське» листа-повідомлення вих. № 308, у якому висловило намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах, на яких було укладено договір оренди землі із ФГ «Шугаївське» (а. с. 21).

На вказаний лист-повідомлення ОСОБА_1 відповідь не надала.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга ТОВ АК «Магнат» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтю 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 13 Закону про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону про оренду землі).

За частиною першою статті 14 Закону про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі, а статтею 18 цього Закону передбачено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Частиною четвертою статті 37-1 ЗК України та частиною третьою статті 8-2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому Законом України «Про оренду землі».

Особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.

Для реалізації права оренди земельної ділянки згідно з нормами статті 8-2 Закону України «Про оренду землі» необхідно: наявність наміру власника земельної ділянки передати її в оренду; звернення істотного землекористувача до власника земельної ділянки з листом-пропозицією укласти договір оренди на певних умовах; звернення іншої особи (осіб) до власника земельної ділянки з пропозицією укласти договір оренди землі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на спірні правовідносини не поширюється правило переважного права оренди спірної земельної ділянки.

Такі висновки судів попередніх інстанцій є правильними та відповідають нормам матеріального права.

Зокрема, ТОВ АК «Магнат», звертаючись до суду з позовною заявою та під час судового розгляду, не надало доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 .

При цьому, ОСОБА_1 , укладаючи договір оренди земельної ділянки з ФГ «Шугаївське», як власник спірної земельної ділянки, не порушувала прав ТОВ АК «Магнат», а скористалася наявним у неї правом на розпорядження своєю власністю, а саме укладення договору оренди землі з вибором особи орендаря.

Наявний у матеріалах справи лист-повідомлення ТОВ АК «Магнат» № 308 від 01 липня 2021 року, адресований ОСОБА_1 та ФГ «Шугаївське», свідчить про те, що позивач повідомляв адресатів листа про свій намір укласти договір оренди земельної ділянки у зв`язку з наявністю у нього переважного права на укладення договору. Також у зазначеному листі-повідомленні ТОВ АК «Магнат» просить адресатів у добровільному порядку розірвати укладений між ними 17 грудня 2018 року договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7423388900:05:001:2306.

Колегія суддів вважає, що у супереч нормам частини четвертої статті 37-1 ЗК України, ТОВ АК «Магнат» не заявило про намір отримати спірну земельну ділянку у суборенду.

Ураховуючи наведе, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ АК «Магнат» та відсутність підстав для їх задоволення.

Отже, оскаржувані судові рішення відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України, відтак скасуванню не підлягають.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання ТОВ АК «Магнат» на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/2388/20 та від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21) колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначеній справі встановлені інші фактичні обставини, відмінні від справи, що є предметом касаційного перегляду.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам апеляційної скарги в частині стягнення з нього районним судом витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та не надано оцінки запереченням щодо заявленого у суді апеляційної інстанції розміру витрат на правничу допомогу у сумі 9 200 грн не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

При цьому додаткове рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2022 року заявник не оскаржував, що виключає можливість надання оцінки доводам заявника у цій частині.

Визначений апеляційним судом розмір витрат на правничу допомогу під час апеляційного провадження у справі відповідає положенням статей 137-141 ЦПК України, підстави для його зміни відсутні.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення- без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» залишити без задоволення.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 вересня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник С. Ф. Хопта