ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2025 року
м. Київ
справа № 741/1428/23
провадження № 61-785св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Куровський Володимир Васильович, на постанову Чернігівського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., від 25 грудня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну черговості права на спадкування.
2. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після тривалої тяжкої хвороби у віці 75 років помер її рідний брат ОСОБА_3 , який на час своєї смерті був самотнім і проживав у належному йому на праві приватної власності житловому будинку по АДРЕСА_1 .
3. Дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а син - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4. Позивачка, як рідна сестра померлого, є спадкоємцем другої черги за законом, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата.
5. Крім того із заявою про прийняття спадщини після смерті
ОСОБА_3 до нотаріуса звернулась також онука померлого - відповідачка ОСОБА_2 , яка є донькою його покійного сина ОСОБА_5 .
6. Спадкова справа відкрита приватним нотаріусом Дмитренко В. М.
7. Позивачка стверджує, що, починаючи з 03 липня 2022 року, коли у ОСОБА_3 стався серцевий напад та до моменту його смерті,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона, незважаючи на свій вік та наявність ряду хронічних захворювань, у повному обсязі за власні кошти здійснювала постійне піклування та догляд за братом, взявши на себе тягар його утримання та забезпечення. Вважає, що без її допомогибрат не зміг би прожити жодного дня.
8. Вважає, що відповідачка, як єдина онука та спадкоємець першої черги за правом представленням, чітко усвідомлюючи своє пріоритетне, щодо інших, право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , свідомо ухилилась від обов`язку надання допомоги спадкодавцю, який через свій вік і тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, залишивши його напризволяще.
9. Після смерті ОСОБА_3 відповідачка усунулась від допомоги в організації його поховання, у той час як позивачка, витративши майже усі свої заощадження на догляд за братом під час його тяжкої хвороби, вимушена була самостійно займатись похованням та нести матеріальні витрати.
10. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд змінити черговість одержання нею права на спадщину після померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з другої на першу чергу за законом разом з відповідачкою, онукою спадкодавця ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області
від 02 травня 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки
від 04 червня 2024 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкоємцем першої черги за правом представлення ОСОБА_2 , змінивши черговість одержання ОСОБА_1 права на спадкування після смерті її рідного брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з другої черги спадкування за законом на першу чергу спадкування за законом.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що спадкоємець другої черги за законом ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувалась, матеріально підтримувала, забезпечувала та надавала іншу допомогу, необхідну для підтримання життєдіяльності спадкодавця
ОСОБА_3 , який знаходився у безпорадному стані, що відповідно до вимог статті 1259 ЦК України є підставою для зміни черговості одержання права на спадщину.
13. Додатковим рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
14. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 25 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 02 травня 2024 року задоволено. Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 02 травня 2024 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про відмову в позові.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2024 року залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2024 року задоволено. Додаткове рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня
2024 року скасовано та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд оцінив наявні у справі докази та дійшов висновку, що позивачкою не доведено надання спадкодавцю матеріальної допомоги, яка б була його основним засобом до існування. Натомість із досліджених доказів суд встановив, що спадкодавець ОСОБА_3 мав власні кошти, розміщені в банківських установах, за рахунок яких, зокрема у період з 03 липня 2022 року по 25 січня 2023 року, здійснювались оплата комунальних послуг, придбання медикаментів та продуктів. Крім того частина коштів була знята готівкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У касаційній скарзіОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Куровський В. В., просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Куровський В. В., подала касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 грудня 2024 року.
18. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у березні 2025 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2020 року у справі № 373/1144/17, від 20 січня 2022 року у справі № 916/2869/19, від 26 червня 2024 року у справі № 489/8011/18,
від 20 листопада 2024 року у справі № 373/2163/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Касаційна скарга мотивована тим, що загальний розмір підтверджених належними доказами витрат, які понесла позивачка у зв`язку з доглядом за спадкодавцем для забезпечення його існування та щоденних життєвих потреб, лікування та реабілітаційних заходів складає близько 280 000 грн.
21. ОСОБА_1 вказує, що апеляційний суд взяв до уваги лише один з фактів та не дослідив всіх обставин матеріального забезпечення спадкодавця у їх сукупності протягом періоду її догляду за братом.
22. Звертає увагу, що загальний розмір витрат спадкодавця на оплату поточних комунальних рахунків та дрібних витрат на придбання товарів є незначним, символічним та мізерним порівняно до її реальних матеріальних витрат, за рахунок яких забезпечувався належний безперервний цілодобовий, протягом семи місяців поспіль догляд за братом, а також до реальних витрат на його утримання та лікування.
Доводи особи, яка подала відзив касаційну скаргу
23. У березні 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат
Ткаченко О. В., подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення. Вважає правильними висновки апеляційного суду по суті вирішення спору, оскільки позивачкою не доведено передбачених законом підстав для зміни черговості спадкування.
24. Стверджує, що вона разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 навідували спадкодавця, привозили йому їжу кожні вихідні, допомагали по господарству та з упорядкуванням документів.
25. Наголошує, що апеляційний суд встановив, що позивачка надала неправдиву інформацію щодо повного забезпечення нею спадкодавця за рахунок власних коштів, на чому наполягала впродовж розгляду справи в суді першої інстанції.
26. Звертає увагу, що ОСОБА_1 звернулась до суду з іншим позовом до неї про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з доглядом, лікуванням та похованням спадкодавця відповідно до вимог статті 1232 ЦК України.
Обставини справи, встановлені судами
27. ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років у м. Носівка Чернігівської області помер ОСОБА_3 , який станом на 27 січня 2023 року був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
28. Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1884/06-14-А/04.2023, виданою Носівською міською радою 04 квітня 2023 року, вбачається, що за вказаною адресою ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований один.
29. Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, сформованого 11 липня 2023 року
ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу мала прізвище ОСОБА_3 .
30. Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого на ім`я
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_1 та копії свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 вбачається, що позивачка є рідною сестрою померлого.
31. 03 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Дмитренко В. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті її діда ОСОБА_3 , 1948 року народження, який на день смерті мешкав за адресою:
АДРЕСА_1 , у заяві зазначила, що право на спадкове майно має у зв`язку з тим, що її батько, син спадкодавця ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
32. 03 березня 2023 року приватний нотаріус Ніжинського районного нотаріального округу Дмитренко В. М. відкрив спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 70347104, спадкодавець ОСОБА_3 , дата смерті
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
33. З копії експертного висновку, наданого Українським бюро лінгвістичних експертиз від 09 червня 2021 року № 056/968-m, слідує, що прізвище ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , а також. рос. ОСОБА_11 у документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними.
34. 05 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Дмитренко В. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті її рідного брата ОСОБА_3 .
35. 07 серпня 2023 року ОСОБА_2 подала до приватного нотаріуса Дмитренко В.М. заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті її ОСОБА_3 .
36. Відповідно до довідки КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Чернігівської обласної ради від 11 грудня 2023 року № 1089, виклик 03 липня 2022 року на телефонний номер «103» до ОСОБА_3 здійснила онука. ОСОБА_3 супроводжувала та була постійно присутня невістка.
37. З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого
№ 4575, виданої КНП «Ніжинська центральна міська лікарня
ім. М. М. Галицького», вбачається, що ОСОБА_3 перебував у стаціонарі з 03 липня до 05 серпня 2022 року; діагностовано: гострий мозковий інсульт
(08 липня 2022 року), гострий Q-інфаркт міокарда (03 липня 2022 року).
38. З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого
№ 1473, виданої КНП «Носівська центральна районна лікарня
ім. Ф. Я. Примака», вбачається, що ОСОБА_3 надійшов до стаціонару
05 серпня 2022 року з діагнозами: атеросклеротичний та постінфарктний
(03 липня 2022 року) кардіосклероз; наслідки гострого порушення мозкового кровообігу в басейні правої середньо мозкової артерії; лівобічний геміпарез
(08 липня 2022 року); цукровий діабет середньої важкості.
39. З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого
№ 1626, виданої КНП «Носівська центральна районна лікарня
ім. Ф. Я. Примака», вбачається, що ОСОБА_3 надійшов до стаціонару
23 серпня 2022 року, виписаний 29 серпня 2022 року, повний діагноз: атеросклеротичний та постінфарктний (03 липня 2022 року) кардіосклероз; гіпертонічна хвороба, ІІІ ст; лівобічний геміпарез. Консультація: стійко втрачена здатність до самообслуговування. Потребує стороннього догляду.
40. З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого
№ 11366, наданої КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради, вбачається, що ОСОБА_3 знаходився у стаціонарі з 30 по 31 серпня 2022 року з основним діагнозом: постінфарктний та дифузійний кардіосклероз; гіпертонічна хвороба ІІІ, гіпертензивне серце. Також у виписці указано перелік ускладнень та супутніх захворювань.
41. З виписного епікризу ТОВ «Реабілітаційний центр «Сосни» від 23 серпня 2022 року пацієнта ОСОБА_3 вбачається, що він знаходився на реабілітації у оздоровчо-реабілітаційному центрі з 18 по 23 серпня 2022 року з основним клінічним діагнозом: атеросклеротичний та постінфарктний (03 липня
2022 року) кардіосклероз СН ІІА ст. Наслідки гострого порушення мозкового кровообігу в басейні правої середньо-мозкової артерії, лівобічний геміпарез
(08 липня 2022 року). Супутній - цукровий діабет ІІ типу середньої важкості.
42. ОСОБА_1 надані копії накладних, фіскальних чеків про придбання ліків, медичних препаратів, масажеру для ніг, оплати мобільного зв`язку і комунальних послуг.
43. Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_3 мав власні кошти розміщені в банківських установах, зокрема в АТ КБ «ПриватБанк» за рахунок яких зокрема у період з 03 липня 2022 року по 25 січня 2023 року здійснювались оплата послуг мобільного зв`язку, комунальних послуг, придбання медикаментів та продуктів, переказ коштів. Крім того частина коштів була знята готівкою. Станом на 25 січня 2023 року залишок коштів становив 25 198,21 грн.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
44. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
45. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
46. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
47. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
48. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
49. Предметом позову у цій справі є зміна черговості одержання права на спадкування, що є винятком із загального правила черговості спадкування за законом та встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом.
50. Згідно зі статтями 1216 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
51. Статтями 1217 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
52. Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
53. Згідно із статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
54. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).
55. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (частина перша статті 1266 ЦК України).
56. Стаття 1259 ЦК України визначає підстави та порядок зміни черговості одержання права на спадкування.
57. Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
58. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду щодо застосування статті 1259 ЦК України (див. постанови від 18 лютого 2019 року у справі
№ 569/18047/17-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17,
від 09 жовтня 2019 року у справі №552/8452/17, від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18, від 01 червня 2020 року у справі № 431/5445/19,
від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц, від 27 серпня 2020 року у справі № 266/2391/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 755/14155/16-ц,
від 02 грудня 2020 року у справі № 592/1045/18-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18, від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14,
від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18), суд може задовольнити позов щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування за наявності сукупності наступних обставин, встановлених у судовому порядку: 1) опікування над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (прихильне ставлення і спілкування, емоційна підтримка тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири тощо; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах
1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
59. Для задоволення позову щодо зміни черговості одержання права на спадкування необхідна наявність всіх п`яти зазначених вище обставин.
60. При цьому під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
61. За правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
62. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
63. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
64. Вирішуючи спір, апеляційний суд, в межах наданих йому законом повноважень, оцінив наявні у справі докази та дійшов висновку, що позивачкою не доведено надання спадкодавцю матеріальної допомоги, яка б була його основним засобом до існування.
При цьому із досліджених доказів апеляційний суд встановив, що спадкодавець ОСОБА_3 отримував щомісячну пенсію у розмірі 7 600 грн та мав власні кошти, розміщені в банківських установах, за рахунок яких, зокрема у період з 03 липня 2022 року по 25 січня 2023 року, здійснювались оплата комунальних послуг, придбання медикаментів та продуктів, частина коштів була знята готівкою, а залишок коштів станом на 25 січня 2023 року становив 25 198,21 грн.
65. Встановивши обставини справи, які мають значення для її вирішення, та правильно застосувавши норми матеріального права, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зміни черговості одержання права на спадкування, оскільки у розглядуваній справі позивачкою не доведено сукупності юридичних фактів, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України, для зміни черговості одержання права на спадкування.
66. Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують та фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі.
67. Водночас встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).
68. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
69. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
70. Оскаржене судове рішення є достатньо вмотивованими та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
71. З урахуванням встановлених обставин, висновки апеляційного суду по суті вирішення спору не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі
№ 350/67/15-ц, у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2020 року у справі № 373/1144/17, від 20 січня 2022 року у справі № 916/2869/19, від 26 червня 2024 року у справі № 489/8011/18, від 20 листопада 2024 року у справі
№ 373/2163/21, на які заявниця посилалась у касаційній скарзі.
72. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
73. Питання відшкодування ОСОБА_1 витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця у розглядуваній справі не вирішувались і є предметом розгляду у справі № 741/2315/24.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Куровський Володимир Васильович, залишити без задоволення
2. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников