ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 748/3987/23
провадження № 61-4196св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Висоцької Н. В., Євстафіїва О. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» (далі - ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ»), у якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46617504 від 23 квітня 2019 року, на підставі якого здійснено державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки площею 2,2544 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0004, за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» та зобов`язати ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» повернути йому земельну ділянку.
Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2023 року в позові відмовлено.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задоволено.
Прийнято відмову від позову ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди та повернення земельної ділянки.
Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2023 року визнано нечинним, а провадження у справі закрито.
Ухвала мотивована тим, що заява про відмову від позову відповідає закону, підстав для її неприйняття не встановлено.
Одночасно з цим суд апеляційної інстанції відмовив позивачу у стягненні з відповідача понесених ним судових витрат, посилаючись на те, що на час його звернення до суду з цим позовом його права порушені не були. Договір оренди землі припинений сторонами 10 червня 2023 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року в частині відмови в задоволенні його заяви про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, та передати справу в цій частині на новий розгляду до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи. Не врахував, що лист з підписаними відповідачем угодою від 10 червня 2023 року про припинення договору оренди землі та актом приймання-передачі об`єкта оренди від 10 червня 2023 року він отримав 07 листопада 2023 року, тобто після відкриття провадження у справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
11 червня 2024 року справа № 748/3987/23 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Порядок розподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі визначений статтею 142 ЦПК України.
Так, згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про відмову від позову, ОСОБА_1 зазначав, що заявлені ним позовні вимоги фактично були задоволені відповідачем після пред`явлення позову до суду. У зв`язку з цим просив стягнути з відповідача понесені ним витрати в суді першої інстанції: 2 147,20 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; а також в судіапеляційної інстанції: 1 610,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Установлено, що позов пред`явлений ОСОБА_1 до суду у вересні 2023 року.
Предметом позову є скасування рішення від 19 квітня 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» та зобов`язання ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» повернути йому земельну ділянку.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що термін дії укладеного між ним та відповідачем договору оренди земельної ділянки від 09 червня 2016 року закінчився 09 червня 2023 року, однак відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою.
Водночас у відзиві на позовну заяву ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» заперечувало проти позовних вимог. Надало суду, зокрема, підписаний сторонами акт приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 10 червня 2023 року.
Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б підтверджували задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, судапеляційної інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в стягненні з відповідача понесених ним судових витрат.
Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що угода про припинення договору оренди землі та акт приймання-передачі об`єкта оренди фактично надіслані йому після пред`явлення позову на висновки суду на впливають, оскільки предметом позову не було зобов`язання відповідача укласти угоду про припинення договору оренди (який до того ж був припинений 09 червня 2023 року у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, про свідчить пункт 36 договору оренди та про що зазначав сам позивач), а за змістом акта приймання-передачі об`єкта оренди від 10 червня 2023 року (примірник якого складав позивач) земельна ділянка вважається такою, що повернута йому 10 червня 2023 року, тобто до пред`явлення позову до суду.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко