14.07.2024

№ 750/5550/17

Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

місто Київ

справа № 750/5550/17

провадження № 61-1151св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Адвокатське об`єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Адвокатського об`єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2017 року у складі судді Рахманкулової І. П. та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адвокатського об`єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів»

(далі - АО «ЧОКА», адвокатське об`єднання) про поновлення його у складі адвокатського об`єднання і на попередньому робочому місці в Деснянській юридичній консультації АДРЕСА_1, що знаходиться на першому поверсі будинку за цією адресою, без нарахування та стягнення членських внесків і вартості будь-яких платежів, за взаємно погодженою угодою наданих можливих послуг, до дня фактичного допуску його до наведеного робочого місця і за зазначеною адресою; зобов`язання АО «ЧОКА» прийняти та затвердити президією і загальними зборами АО «ЧОКА» мотивовані (не протокольні) рішення з долученням до них повних текстів протоколів засідання президії і загальних зборів АО «ЧОКА» зі списками присутніх на них; стягнення з АО «ЧОКА» 370 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 21 квітня 2017 року його втретє рішенням зборів відраховано зі складу АО «ЧОКА» з позбавленням визначеного ще з 1975 року робочого місця в Деснянській районній юридичній консультації АДРЕСА_1 на першому поверсі, яке повернуто йому на підставі рішення суду від 24 березня 2016 року.

Зазначив, що протиправність рішень відповідача підтверджена рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2017 року у справі № 750/2669/17, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року, яким визнано незаконність рішень відповідача та стягнуто на його користь 500, 00 грн на відшкодування моральної шкоди, проте, лише за фактом прийняття незаконних рішень.

Розмір відшкодування моральної шкоди позивач оцінив у 370 000, 00 грн, яка полягає у тому, що відповідач позбавив його членства в АО «ЧОКА» та попереднього робочого місця, позбавив доступу до коштовної особистої правової літератури, оргтехніки, численних адвокатських проваджень сотень його клієнтів, особисто придбаних меблів, канцелярських виробів, коштовного власного одягу тощо.

Стислий виклад заперечень інших учасників справи

Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що оскільки судом вже відновлено порушене право позивача, ухвалено рішення про визнання неправомірним та скасування рішення загальних зборів членів АО «ЧОКА» від 21 квітня 2017 року про відрахування позивача зі складу адвокатського об`єднання з 14 квітня 2017 року, тому ОСОБА_1 є адвокатом АО «ЧОКА», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, сформованим станом на 16 листопада 2017 року.

Також суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав для зобов`язання відповідача прийняти та затвердити рішенням президії і загальних зборів АО «ЧОКА» мотивовані (непротокольні) рішення з долученням до них повних текстів протоколів засідання президії і загальних зборів АО «ЧОКА» зі списками присутніх на них, оскільки такі вимоги є втручанням у діяльність АО «ЧОКА» і не відновлюють права позивача, який на час розгляду справи судом зазначений у Єдиному реєстрі адвокатів України у складі АО «ЧОКА», тобто його право не порушено.

Суд першої інстанції також врахував, що на момент розгляду справи рішення суду у справі № 750/3192/14 про зобов`язання АО «ЧОКА» забезпечити ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні Деснянської юридичної консультації без сплати ним основних членських внесків за період з 06 лютого 2014 року і до дня набрання цим рішенням законної сили, а також додаткових членських внесків за період з 06 лютого 2014 року і до дня фактичного допуску ОСОБА_1 до робочого місця адвоката за адресою: АДРЕСА_1 , залишається невиконаним.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1167 ЦК України, для відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2017 року скасовано, позов задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 в складі АО «ЧОКА», відшкодовано моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 грн, в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовувалося тим, що попри наявність судових рішень про визнання незаконними рішення президії АО «ЧОКА» від 10 лютого 2017 року та загальних зборів АО «ЧОКА» від 21 квітня 2017 року про відрахування позивача зі складу АО «ЧОКА», які набрали законної сили, ОСОБА_1 не поновлений у складі АО «ЧОКА». Вимоги про зобов`язання АО «ЧОКА» прийняти та затвердити рішенням президії і загальних зборів АО «ЧОКА» мотивовані (непротокольні) рішення з долученням до них повних текстів протоколів засідання президії і загальних зборів АО «ЧОКА» зі списками присутніх на них, апеляційний суд вважав неефективним засобом захисту прав позивача.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги ОСОБА_1 .

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2017 року, рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову, рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року в частині поновлення в АО «ЧОКА» залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, ОСОБА_1 .

Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заявник зазначає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на обставинах, що не стосуються позову; судами не надано оцінку зібраним у справі доказам, а також не наведено мотивів відхилення доводів заявника та не враховано норм права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги АО «ЧОКА»

У січні 2018 року АО «ЧОКА» звернулося із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2017 року та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення, закрити провадження у справі в частині позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 в АО «ЧОКА», відмовити у позові про відшкодування моральної шкоди.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, АО «ЧОКА»

Заявник вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 підлягають закриттю, оскільки такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а відносяться до внутрішньої компетенції адвокатського об`єднання. Також зазначає, що вирішуючи питання про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, судами не встановлено характер та правову природу спірних відносин, а також якими правовими актами вони регулюються.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У квітні 2018 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, у яких просив відмовити у задоволенні касаційної скарги АО «ЧОКА».

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АО «ЧОКА».

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX

(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що касаційні скарги у справі, що переглядається, подані у 2017 та 2018 роках, вони підлягають розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавчий лист № 2/750/603/16, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов`язання АО «ЧОКА» забезпечити ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні Деснянської юридичної консультації без сплати ним основних членських внесків за період з 06 лютого 2014 року і до дня набрання цим рішенням законної сили, а також додаткових членських внесків за період з 06 лютого 2014 року і до дня фактичного допуску ОСОБА_1 до робочого місця адвоката за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 05 квітня 2017 року закінчено виконавче провадження № 53536108 з виконання виконавчого листа № 2/750/603/16, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов`язання АО «ЧОКА» забезпечити ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні Деснянської юридичної консультації без сплати ним основних членських внесків за період з 06 лютого 2014 року і до дня набрання цим рішенням законної сили, а також додаткових членських внесків за період з 06 лютого 2014 року і до дня фактичного допуску ОСОБА_1 до робочого місця адвоката за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

Також встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2017 року, яка набрала законної сили, визнано неправомірною постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 05 квітня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53536108 з виконання виконавчого листа № 2/750/603/16, виданого 23 лютого 2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова. Під час розгляду зазначеної скарги судом встановлено, що судове рішення у повному обсязі не виконано, проте, враховуючи, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2017 року зупинено виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2016 року та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 лютого 2017 року до закінчення розгляду касаційної скарги, і на час розгляду справи касаційне провадження не завершено, а тому суд визнав неправомірною постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 05 квітня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53536108 з виконання виконавчого листа № 2/750/603/16, виданого 23 лютого 2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року, у справі № 750/2669/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до АО «ЧОКА» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання повідомлення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення президії АО «ЧОКА» від 10 лютого 2017 року про відрахування ОСОБА_1 зі складу адвокатського об`єднання. Визнано неправомірним та скасовано рішення загальних зборів членів АО «ЧОКА» від 21 квітня 2017 року про відрахування ОСОБА_1 зі складу АО «ЧОКА» з 14 квітня 2017 року. Стягнуто з адвокатського об`єднання на користь ОСОБА_1 500, 00 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

Оцінка аргументів касаційної скарги

Перевіряючи законність та обґрунтованість постановлених у справі рішень, Верховний Суд зробив такі висновки.

Підставою звернення з позовом у цій справі позивач вважає порушення його прав як члена адвокатського об`єднання, а саме що 21 квітня 2017 року його втретє рішенням зборів відраховано зі складу АО «ЧОКА» з позбавленням визначеного з 1975 року робочого місця в Деснянській районній юридичній консультації АДРЕСА_1 на першому поверсі, яке йому повернуто на підставі рішення суду від 24 березня 2016 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частин перша статті 15 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

У Державному класифікаторі України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», затвердженому наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, така організаційно-правова форма передбачена за кодом 280 у групі форм, об`єднаних загальною назвою «Господарські товариства» (код 200), а не кооперативів (код 300) і не громадських об`єднань, профспілок, благодійних та інших подібних організацій (код 800).

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (частина друга статті 8 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасованим (частина друга статті 22 Конституції України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 750/319/14 (провадження № 14-439цс19) зазначила, що ЦПК України 2004 року, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 19 ЦПК України.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

28 березня 2014 року набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2013 року № 642-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Згідно з підпунктом 1 пункту 3 цього Закону пункт 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України

(далі - ГПК України) викладено у новій редакції, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Отже, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою, яка не є господарським товариством, та її учасниками (засновниками, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 478/2192/13-ц).

З позовом у цій праві позивач звернувся у червні 2017 року, тобто після набрання чинності змінами до ГПК України.

Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній з 28 березня 2014 року до 15 грудня 2017 року, або пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, необхідно враховувати, чи пов`язаний цей спір із корпоративними відносинами. Ці відносини характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні останньою й інші правоможності, передбачені законом і статутом (для прикладу: постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (пункт 5.31), від 13 листопада 2019 року у справі № 146/616/15-ц (пункти 32-33)).

Згідно з пунктом 2.1 статуту відповідача адвокатське об`єднання є добровільним професійним некомерційним об`єднанням адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, має статус юридичної особи, печатку, штамп зі своїм найменуванням, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, в тому числі валютні.

Члени адвокатського об`єднання, крім прав адвоката, передбачених законодавством, мають право обирати та бути обраними до органів управління адвокатського об`єднання (пункт 12.1 статуту).

З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позивач є носієм корпоративних прав, а відносини між ним і відповідачем щодо членства в адвокатському об`єднанні, діяльності останнього та його припинення є корпоративними.

Адвокатське об`єднання є юридичною особою, а спір стосується, зокрема, членства у ньому та пов`язаних з членством прав позивача, який оскаржив управлінські рішення загальних зборів і президії цього об`єднання. Отже, ці вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління адвокатського об`єднання. Вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду.

Вимоги позивача зобов`язати відповідача повернути робоче місце та відшкодувати моральну шкоду є похідними від вирішення питання членства у адвокатському об`єднанні, що визначає суть корпоративного спору, а тому такі вимоги також треба розглядати за правилами господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Згідно з частиною першою та другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Верховний Суд, застосувавши правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 750/319/14 (провадження № 14-439цс19), зробив висновки, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції, а тому касаційні скарги необхідно задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.

Щодо наслідків закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Верховний Суд бере до уваги, що зміни до ЦПК України, внесені

Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі».

Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 08 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З огляду на те, що Верховний Суд дійшов висновку на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, Суд відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, частиною першою статті 256, пунктом 5 частини першої статті 409, частинами першою та другою статті 414, статтею 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Адвокатського об`єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2017 року та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» про поновлення в адвокатському об`єднанні, зобов`язання прийняти рішення та стягнення відшкодування моральної шкоди закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд за заявою позивача вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко