№ 751/10440/16-ц

Постанова

Іменем України

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 751/10440/16-ц

провадження № 61-16494св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Чернігівська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 березня 2019 року у складі судді Маслюк Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Лакізи Г. П. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Чернігівська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення порушених прав на належну їй на праві власності земельну ділянку на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7410100000:01:010:5348 відновити межу цієї земельної ділянки, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно встановлений паркан, звільнити та повернути позивачеві в користування самовільно зайняту ним частину належної їй на праві власності земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:01:010:5348) на підставі Державного акту на право власності серії ЯК № 860775 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний № 38614937. Власником земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:010:6118) на АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , який 09 листопада 2015 року зніс паркан позивача зі сторони своєї земельної ділянки та встановив свій, захопивши таким чином частину її земельної ділянки. ОСОБА_1 з цього приводу зверталась до Чернігівського відділу поліції, але кримінальне провадження було закрите з підстав того, що завдані матеріальні збитки в грошовому еквіваленті недостатні для кримінальної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати самочинно встановлений паркан.

Суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження той факт, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою шляхом самовільно встановленого паркану на частині земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , тому слід задовольнити вимоги в частині зобов`язання відповідача демонтувати самочинно встановлений паркан, проте здійснюючи розгляд справи в межах заявлених позовних вимог та враховуючи, що відновлено порушене право позивача на користування вищезазначеною частиною земельної ділянки, вимоги про відновлення меж земельної ділянки, звільнення та повернення їй в користування самовільно зайнятої частини земельної ділянки не підлягають задоволенню.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 березня 2019 року змінено в частині способу задоволення позовних вимог. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7410100000:01:010:5348, шляхом демонтажу самочинно встановленого паркану та перенесення його з точки В1 в точку В на 1,08 м в бік ділянки АДРЕСА_2 та вирівнювання межі з т.В до т.Е шляхом перенесення огорожі розміром 3,50 м та 3,86 м на межу відповідно до координат, внесених до Національної кадастрової системи (показано в збірному плані № 1, додаток № 1 до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 25 серпня 2018 року АДРЕСА_6-17, проведеної судовим експертом ОСОБА_3 ). В іншій частині рішення залишене без змін.

Частково задовольняючи касаційну скаргу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що для відновлення прав ОСОБА_1 судом першої інстанції не повно визначено спосіб усунення перешкод у користуванні, а саме щодо звільнення і повернення землі, зазначено лише що огорожу слід знести, однак, для відновлення прав позивача слід зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, звільнити та повернути її позивачу шляхом демонтажу самочинно встановленого паркану та перенесення його відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 25 серпня 2018 року АДРЕСА_6-17, проведеної судовим експертом ОСОБА_3 .

В частині відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 апеляційний суд виходив з необґрунтованості доводів апеляційної скарги про наявність між земельними ділянками сторін вільної ділянки площею 0,0026 га. Суд апеляційної інстанції вказував, що достовірно встановлено, що вільної земельної ділянки площею 0,0026 га фактично не існує, а ОСОБА_2 здійснив будівництво паркану на земельній ділянці, яка належить позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 березня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У поданій касаційній скарзі заявник посилається не те, що апеляційним судом не було надано належної уваги тому, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 та яка належить позивачу не межує з земельною ділянкою належною відповідачеві, а висновок земельно-технічної експертизи не відповідає координатам національної кадастрової системи, адже на його переконання між земельними ділянками існує проміжок розміром 1,45 м.

Доводом касаційної скарги також є те, що експертний висновок спростовується рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2015 року в рамках якого була проведена земельно-технічна експертиза та встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 1,7 кв. м, що розташована за господарською будівлею - сараєм.

Вказує, що проміри експертного висновку виконані не в масштабі, який зазначений в додатках до експертизи.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

В листопаді 2019 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення посилаючись на її необґрунтованість. Вказує, що доводи касаційної скарги зводяться до прохання вирішити питання про недостовірність наявних у справі доказів, про перевагу одних доказів над іншими та встановити по іншому ніж суд першої та апеляційної інстанцій обставини у справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Новозаводського районного суду м. Чернігова.

04 листопада 2019 року справа № 751/10440/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0481 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7410100000:01:010:5348 зареєстрована 25 травня 2007 року на підставі Державного акта ЯГ №860775.

В матеріалах справи наявний кадастровий план цієї земельної ділянки з описом меж. Від А до Б ділянка громадянина ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ); від Б до В землі не надані у власність або постійне користування; від В до Г ділянка громадянина ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ); від Г до Д ділянка громадянина ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ); від Д до А землі загального користування ( АДРЕСА_3 ).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:010:5348 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_1 09 листопада 2015 року звернулась до Чернігівського відділу поліції з заявою стосовно пошкодження паркану за адресою: АДРЕСА_1 , проте, оскільки шкода, яка спричинена, не підлягає під ознаки істотної, під час кримінального провадження встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, кримінальне провадження було закрите.

Матеріали справи містять технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вказаної земельної ділянки загальною площею 0,0481 га ОСОБА_1 від 2015 року.

В пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що в ході проведення робіт було встановлено, що земельна ділянка площею 0,0481 га має іншу конфігурацію, відмінну від тої, що вказана у державному акті на право власності на земельну ділянку, а саме, проміри зовнішньої межі земельної ділянки у акті відрізняються від тих, які були встановлені на місцевості. Замовники про це були попереджені та дали згоду на внесення змін у конфігурацію земельної ділянки. При цьому в даній записці зазначено, що поворотні точки від Д до А як землі міської ради (вулиця Рильського) та зафіксовані 22 травня 2015 року поворотні точки. Межові знаки передані за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 . Власники суміжних земельних ділянок - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погодили межі. Складено креслення перенесення в натуру зовнішніх меж земельної ділянки.

Зі схеми зйомки та прив`язки меж земельної ділянки встановлено, що відстань від точки А до точки Б ділянка ОСОБА_4 складає 32 м; від Б до В землі не надані у власність або постійне користування - 15,04 м; від В до Г ділянка ОСОБА_5 - 16,95 м; від Г до Д ділянка ОСОБА_6 - 17,27 м; від Д до А землі загального користування - 14,28 м.

За державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 860775, виданого ОСОБА_1 . Чернігівською міською радою 25 травня 2007 року на підставі рішення Чернігівської міської ради (3 сесія 5 скликання) від 15 травня 2006 року зазначено: від точки А до точки Б ділянка ОСОБА_4 складає 33,30 м; від Б до В землі не надані у власність або постійне користування - 14,80 м; від В до Г (яка складається на даний час з ділянка ОСОБА_5 - 16,95 м; від Г до Д ділянка ОСОБА_6 - 17,27 м, а разом 34,22 м) - 32,87 м; від Д до А землі загального користування - 14,29 м.

Згідно плану земельної ділянки, відведеної під індивідуальне будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 площа ділянки складає 465 кв. м.

Згідно акту про відвід меж ділянки в натурі від 17 листопада 1980 року ОСОБА_1 виділена земельна ділянка площею 465 кв. м для будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 . За повідомленням Чернігівської міської ради від 19 травня 2014 року у протоколах виконавчого комітету з 19 грудня 1988 року до 20 лютого 1989 року щодо збільшення земельної ділянки на АДРЕСА_1 на 19 кв. м не знайдено.

ОСОБА_1 звернулась до Державного кадастрового реєстратора з заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру 28 травня 2015 року на підставі якої внесені виправлення у координатах поворотних точок меж земельної ділянки 7410100000:01:010:5348 про що зазначено в поземельній книзі.

ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 06 березня 2017 року за №9-25-0.2-6378/2-17 повідомлено, що земельна ділянка 7410100000:01:010:5348 не була перенесена до архівного шару Державного земельного кадастру, а державним кадастровим реєстратором управління було внесено зміни до відомостей про координати поворотних точок земельної ділянки, на підставі заяви власника та документації із землеустрою.

Згідно Договору надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності 11 травня 1982 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 надано земельну ділянку на АДРЕСА_2 площею 480 кв. м згідно плану земельної ділянки.

За планом земельної ділянки, відведеної під індивідуальне будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2 , відведеної ОСОБА_7 та ОСОБА_2 площа ділянки складає 480 кв. м.

Матеріали справи містять технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що свідчать про право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 , складену 2012 року.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0223 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7410100000:01:010:6118, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 22 березня 2013 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Актом встановлення та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 від 01 вересня 2012 року визначено, що в присутності співвласників (землекористувачів) суміжних земельних ділянок: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 погоджено зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 , площею 0,0223 га.

З кадастрового плану земельної ділянки 7410100000:01:010:6118 вбачається, що ділянка ОСОБА_2 від т. Г до т. Д межує з земельною ділянкою ОСОБА_1 при цьому сама межа не наведена, а лише наявні такі точки.

В подальшому, рішенням Чернігівської міської ради від 28 серпня 2015 року було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в тому числі ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 , орієнтованою площею 0,0026 га (на умовах оренди).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру Качану О. Ю. розроблявся проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0026 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7410100000:01:010:0411. Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. В матеріалах справи наявний кадастровий план цієї земельної ділянки з описом меж від А до Б ділянка АДРЕСА_2 ; від Б до В земельна ділянка АДРЕСА_7; від В до Г ділянка № АДРЕСА_4; від Г до А ділянка АДРЕСА_1 . Наявне викопіювання з кадастрової карти ділянки ОСОБА_2 та план.

За повідомленням Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 09 лютого 2015 року ширина житлового кварталу в межах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за матеріалами топографічного знімання М1:500, станом на 1988 рік, становить 63 м.

За повідомленням Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 22 вересня 2015 року, розглянуто звернення ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки в користування (на умовах оренди) загальною площею 0,0026 га за рахунок земель запасу, де зазначено, що йому відмовлено в погодженні проекту, оскільки земельна ділянка від точки Г до точки А на кадастровому плані межує з земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , проте не зазначено її кадастровий номер та кадастрові номери інших суміжних земельних ділянок. В листі зазначено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, що перебуває у власності ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 фактично межує з земельною ділянкою, яка перебуває в власності ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 , тобто між зазначеними ділянками відсутні землі запасу Чернігівської міської ради площею 0,0026 га. Крім того, в акті визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 11 лютого 2014 року відсутній підпис суміжного землевласника - ОСОБА_1 , що суперечить вимогам статті 198 ЗК України, відповідно до якої кадастрова зйомка включає в тому числі й погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Також в проекті відсутня довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, що суперечить статті 50 Закону України «Про землеустрій».

Матеріали справи містять висновок № ЕД-3-1-02/13 земельно-технічного експертного дослідження від 16 серпня 2013 року складений за заявою ОСОБА_2 де зазначено, що частина ділянки, відображена червоним кольором на схемі в додатку до Заяви від 31 липня 2013 року, відноситься до земельної ділянки на АДРЕСА_2 , виділеної ОСОБА_11 та ОСОБА_12 рішенням Чернігівської міської ради від 10 березня 1982 року № 130 в безстрокове користування. Загальна площа земельної ділянки на АДРЕСА_2 , в тому числі: земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_10 (0,0223 га) та земельної ділянки, переданої у власність та приватизованої ОСОБА_2 (0,0223 га) згідно даних з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 лютого 2013 року № НВ-7400077441013 та даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 березня 2013 року № 1539228 і даних Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 березня 2013 року, індексний номер 1539115, менша на 32 кв. м площі земельної ділянки на АДРЕСА_2 , первинно виділеної ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Рішенням Чернігівської міської ради № 130 від 10 березня 1982 року в безстрокове користування.

За клопотанням учасників судового розгляду у цій справі проводилась судова експертиза та, відповідно до висновку експерта від 25 серпня 2018 року №16-17:

1) для приведення у відповідність фактичних меж земельної ділянки АДРЕСА_1 земельної ділянки АДРЕСА_1 кадастрового номеру 7410100000:01:010:5348, координати якої зареєстровані в державному земельному кадастрі та внесені до Національної кадастрової системи (далі - НКС), потрібно: т.Д-1 перенести в т.Д на 0,35 м в бік ділянки № 41, т.Б-1 перенести в т.Б на 0,43 м у бік сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_3 -1 перенести в т.В на 1,08 м в бік ділянки АДРЕСА_2 , та вирівняти межу з т.В до т.Е шляхом перенесення огорожі розміром 3,50 м та 3,86 м на межу відповідно до координат внесених до НКС;

2) фактичні межі земельної ділянки на АДРЕСА_1 кадастрового номеру 7410100000:01:010:5348 не відповідають координатам меж внесених до НКС. Межа АБ відповідно до координат внесених до НКС не співпадає з фактичною межею АБ-1. Для приведення до відповідності координат внесених до НКС потрібно т.Б1 перенести в т.Б на 0,43 м. Межа БВ відповідно до координат внесених до НКС не співпадає з фактичною межею Б1В1. Для приведення до відповідності до координат внесених до НКС потрібно т.В1 перенести в точку В на 1,08 м та вирівняти межу з т.В до т.Е, шляхом перенесення огорожі розміром 3,50 м та 3,86 м на межу відповідно до координат внесених до НКС. Межа ВГД відповідно до координат внесених до НКС не співпадає з фактичною межею В1Д1. Для приведення до відповідності до координат внесених до НКС потрібно т.В1 перенести в точку В на 1,08 м, т.Д1 перенести в т.Д на 0,35 м. Частина земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 5,0 кв. м, в межах, що внесені в НКС, кадастрового номеру 7410100000:01:010:5348, що належить ОСОБА_1 знаходиться в користуванні ОСОБА_2 (на збірному плані № 1 показано жовтим кольором, додаток № 1);

3) земельна ділянка, координати якої внесені до НКС та зареєстровані в державному земельному кадастрі за ОСОБА_2 , не відповідає фактичному користуванню земельною ділянкою АДРЕСА_2 та не співпадає з прив`язкою до об`єктів нерухомості на земельній ділянці, а саме:

- згідно візуального обстеження та згідно ортофотоплану (додаток № 2) встановлено, що червона лінія вулиці Руднєва співпадає з червоною лінією земельної ділянки АДРЕСА_2 фактичного користування, межа по червоній лінії відповідно до координат внесених до НКС не співпадає з червоною лінією вулиці Руднєва, межа відповідно до координат внесених до НКС зміщена в бік вулиці Руднєва на 1,10 м-1,35 м, при цьому частина земельної ділянки АДРЕСА_2 накладається на землі загального користування - вулицю Руднєва;

- згідно збірного плану № 1 (додаток № 1) та згідно ортофотоплану (додаток №2) встановлено, що бічна межа координати якої внесені до НКС на плані зазначена Б2В3, зміщена від фактичної межі Б3В1 в бік сусідньої земельної ділянці та проходить по сусідній земельній ділянки АДРЕСА_6 , при цьому частина земельної ділянки АДРЕСА_2 накладається на земельну ділянку АДРЕСА_6 ;

- згідно збірного плану № 1 (додаток № 1) та згідно ортофотоплану (додаток № 2) встановлено, що межа, координати якої внесені до НКС на плані зазначена B3E1 зміщена в бік ділянки АДРЕСА_2 та проходить по сараю, який належить ОСОБА_2 , таким чином, що частина сараю розташована за межами земельної ділянки АДРЕСА_2.

- згідно збірного плану № 1 (додаток № 1) встановлено координати контуру житлового будинку та сараю (на збірному плані жовтим кольором), що внесені до НКС, не відповідають фактично розташованому контуру житлового будинку та сараю, контур житлового будинку та сараю (на збірному плані жовтим кольором), що внесені до НКС зміщений по відношенню до фактично розташованих будівель;

4) згідно візуально-інструментального обстеження встановлено, що фактично між земельними ділянками АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7410100000:01:010:5348, що належить на праві власності ОСОБА_1 та земельною ділянкою АДРЕСА_2 кадастровий номер 7410100000:01:010:6118, що належить на праві власності ОСОБА_2 встановлена огорожа, вільна земельна ділянки фактично відсутня.

5) питання не входить до компетенції судового експерта зі спеціальності 10.7 «Розподіл земельних ділянок та визначення порядку користування земельними ділянками», п`яте питання відноситься до питання експертизи з землеустрою.

6) земельна ділянка, що зображена у викопіюванні з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру від 11 березня 2015 року № НВ-7401834672015 (аркуш справи 56-57) між земельними ділянками на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , відносно якої 28 серпня 2015 року Чернігівською міською радою прийнято рішення «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» відповідно до п.3 п.п.3.11 якого, ОСОБА_2 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0026 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_2 для передачі такої земельної ділянки ОСОБА_2 в оренду, частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 410100000:01:010:5348, сформовану згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості загальною площею 0,0481 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 2015 року, розробленої ФОП ОСОБА_13 , на підставі якої були виправлені помилки в Державному земельному кадастрі у відповідності до п.156-2 Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами та доповненнями та видано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 травня 2015 року № НВ-7401996602015 складений державним кадастровим реєстратором Луценко О. В.

7) каталог координат точок кутів повороту зовнішніх меж земельної ділянки АДРЕСА_1 в додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 травня 2015 року № НВ-7401996602015 відсутній, тому провести відповідність неможливо.

За результатами аналізу шостого питання складений збірний план № 5 в якому відображені земельна ділянка АДРЕСА_1 , відповідно фактичного користування, земельна ділянка АДРЕСА_1 кадастрового номеру 7410100000:01:010:5348, згідно технічної документації по складанню державного акта на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 , розробленої Багатопрофільним науково-виробничим підприємством «Черона-Л» 2005 рік (матеріали справи №751/6027/14, аркуш 114-131), земельна ділянка АДРЕСА_2 , відповідно фактичного користування, земельна ділянка АДРЕСА_2 кадастровий номер 7410100000:01:010:0411 згідно технічної документації.

8) площа земельної ділянки 741010000:01:010:5348, державну реєстрацію якої було проведено державним кадастровим реєстратором Луценко О. В. 28 травня 2015 року сформованої згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості загальною площею 0,0481 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) 2015 року, розробленої ФОП ОСОБА_13 не змінилася.

Конфігурація, лінійні проміри земельної ділянки 741010000:01:010:5348, державну реєстрацію якої було проведено державним кадастровим реєстратором Луценко О. В. 28 травня 2015 року сформованої згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості загальною площею 0,0481 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) 2015 року, розробленої ФОП ОСОБА_13 змінилися (відображено в таблиці № 3 висновку), а саме межа АБ відповідно до кадастрового плану 2005 року більше межі АБ відповідно до кадастрового плану 2015 року на 1,30 м, межа БВ відповідно до кадастрового плану 2005 року менше межі БВ відповідно до кадастрового плану 2015 року на 0,24 м, межа ВГ відповідно до кадастрового плану 2005 року менше межі ВГД відповідно до кадастрового плану 2015 року на 1,35 м. Питання стосовно статусу та форми власності земельної ділянки не відноситься до компетенції експерта.

З відомостей наданих ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 26 грудня 2018 року № 07/1029 вбачається, що свідоцтво від 15 січня 2017 року № 2418 про повірку засобу вимірювальної техніки - тахеометра електронного SOKKIA SET 600 зав. № 014682, власником якого є ФОП ОСОБА_14 ДП «Чернігівстандартметрологія» не видавало, також не видавалось на цей прилад і свідоцтво про повірку № 32931 від 15 січня 2017 року. Згідно відповіді від 01 лютого 2019 року № 86/01-14 встановлено, що з 01 січня 2017 року до 31 січня 2019 року ФОП ОСОБА_14 була проведена повірка засобу вимірювальної техніки тахеометра електронного SOKKIA SET 600 зав. №014682, та видано свідоцтво № 05 від 14 січня 2019 року.

З приводу підроблення свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки ОСОБА_2 звертався до СВ ЧВП ГУНП України в Чернігівській області.

Судовим експертом ОСОБА_3 06 березня 2019 року надано доповнення до висновку експерта від 25 серпня 2018 року АДРЕСА_6-17, згідно якого внесено виправлення технічної помилки щодо інформації вимірювального приладу та надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №23-21/0001161, чинне до 22 грудня 2017 року на прилад SET 610 зав. № 200391, яким проводився обмір земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 для проведення земельно-технічної експертизи.

Управління земельних ресурсів листом від 22.09.2015 року № 5463 повідомило відповідача ОСОБА_2 , що земельна ділянка, що перебуває у власності ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 фактично межує з земельною ділянкою, яка перебуває у його власності. Між зазначеними земельними ділянками відсутні землі запасу Чернігівської міської ради площею 0,0026 га.

З матеріалів справи, пояснень сторін встановлено, що дійсно, між сторонами тривалий час існує спір щодо користування вищезазначеними земельними ділянками.

Апеляційний суд вказував, що ОСОБА_2 звертався до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності ЧМР стосовно тривалого розгляду питання з приводу затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 0,0026 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7410100000:01:010:0411), який розроблений Багатопрофільним ПП «Позитив»; визнання неправомірною відмову ЧМР стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки в оренду строком на 5 років для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та зобов`язання ЧМР повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою однак, рішення по справі відсутнє.

ОСОБА_2 також звертався до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дії Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області щодо виявленої помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:010:0411) та зобов`язання державного кадастрового реєстратора Луценка О. В. скасувати повідомлення про виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, у електронному документі та документації із землеустрою (оцінки земель, помилки, допущеної у його відомостях від 27 жовтня 2016 року № 22-28-99.2-5810/2-16).

Встановлено, що за вказаним повідомленням від 27 жовтня 2016 року виявлено помилку: не правильні координати земельної ділянки, так як кадастровий реєстратор Степаненко О. В. 10 грудня 2015 року зареєстрував земельну ділянку кадастровий номер 7410100000:01:010:0411 з порушенням вимог земельного законодавства, а саме, земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:010:0411 накладається на три інші, раніше зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами 7410100000:01:010:5348 (ділянка Кривопуск), 7410100000:01:010:6118 та 7410100000:01:010:6119. Помилка допущена у координатах поворотних точок меж земельної ділянки. З заявою про помилку 28 травня 2015 року звернулась ОСОБА_1 .

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задоволено: зобов`язано ОСОБА_1 , власника земельної ділянки АДРЕСА_1 , усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою на АДРЕСА_2 , шляхом знесення самочинно встановленого паркану від т.В до т. в межах Е та від т.З до т.Д-1, визначених у Збірному плані земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 (додаток № 2) висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 02 лютого 2015 року; зобов`язано ОСОБА_1 звільнити і повернути ОСОБА_2 самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,7 кв. м, що розташована за господарською будівлею - сараєм позначеного в технічному плані на житловий будинок на АДРЕСА_2 під літерою Б-1 , в межах визначених у Збірному плані земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 (додаток № 2) Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 02 лютого 2015 року.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня 2015 року у справі № 751/8036/14 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення Чернігівської міської ради від 30 січня 2014 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0.0026 на умовах оренди. Цим рішенням встановлено, що згідно висновку експерта по сьомому питанню земельна ділянка площею 0.0026 га, яка розташована між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 згідно документів, розроблених БПП «Позитив», фактично відсутня в натурі (на місцевості), є думкою експерта. Згідно відповіді на 5 запитання суду (також на думку експерта) при виготовленні технічної документації по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 було допущено технічну помилку. Таким чином, висновок експерта не є однозначним і ґрунтується на припущеннях. Судом не враховано, що Державний акт ОСОБА_1 на земельну ділянку на АДРЕСА_1 є чинним, його чинність підтверджена рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 25 червня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про визнання недійсним зазначеного державного акту про право власності недійсним.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області, Державного кадастрового реєстратора Луценка О. В. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа на стороні відповідачів - ОСОБА_1 .

В суді першої інстанції були допитані експерт ОСОБА_3 та спеціаліст ОСОБА_14 , з пояснень яких встановлено, що земельні ділянки сторін між собою не межують згідно даних Національної кадастрової системи, однак фактично між ними відсутня вільна земельна ділянка. В той же час, згідно висновку експерта від 25 серпня 2018 року межі земельної ділянки, належної ОСОБА_1 не відповідають координатам меж внесених до НКС та знаходиться в користуванні ОСОБА_2 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до частин першої та третьої статті 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 211 ЗК України визначено, що самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої-другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись з цим позовом до суду, ОСОБА_1 стверджувала, що ОСОБА_2 перешкоджає їй користуватись частиною належної позивачеві земельної ділянки площею 0,026 га.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли правильного висновку про те, що позивач в порядку статті 81 ЦПК України надала докази того, що ОСОБА_2 своїми самовільними діями, які полягали у будівництві паркану здійснив самовільне захоплення належної їй земельної ділянки площею 0,026 га.

Зокрема, висновком №16-17 від 25 серпня 2018 року встановлено, що для приведення у відповідність фактичних меж земельної ділянки АДРЕСА_1 до меж земельної ділянки АДРЕСА_1 кадастровий номер 7410100000:01:010:5348, координати якої зареєстровані в державному земельному кадастрі та внесені до НКС, потрібно: т.Д-1 перенести в т.Д на 0,35 м в бік ділянки № 41, т.Б-1 перенести в т.Б на 0,43 м у бік сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_3 -1 перенести в т.В на 1,08 м в бік ділянки АДРЕСА_2 , та вирівняти межу з т.В до т.Е шляхом перенесення огорожі розміром 3,50 м та 3,86 м на межу відповідно до координат внесених до НКС.

Крім того в суді першої інстанції були допитані експерт ОСОБА_3 та спеціаліст ОСОБА_14 , з пояснень яких встановлено, що земельні ділянки сторін між собою не межують згідно даних НКС, однак фактично між ними відсутня вільна земельна ділянка. В той же час, згідно висновку експерта від 25 серпня 2018 року, межі земельної ділянки, належної ОСОБА_1 не відповідають координатам меж внесених до НКС та знаходиться в користуванні ОСОБА_2 .

Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом не було надано належної уваги тому, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 , яка належить позивачу не межує з земельною ділянкою відповідача, а висновок земельно-технічної експертизи не відповідає координатам національної кадастрової системи, адже на його переконання між земельними ділянками існує проміжок розміром 1,45 м.

Разом із тим колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно того, що експертний висновок викладений у цій справі спростовується рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2015 року в рамках якого була проведена земельно-технічна експертиза та встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 1,7 кв. м, що належала відповідачу та розташована за господарською будівлею - сараєм з огляду на таке.

Судами встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задоволено: зобов`язано ОСОБА_1 , власника земельної ділянки АДРЕСА_1 , усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , шляхом знесення самочинно встановленого паркану від т.В до т. в межах Е та від т.З до т.Д-1, визначених у Збірному плані земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 (додаток № 2) висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 02 лютого 2015 року; зобов`язано ОСОБА_1 звільнити і повернути ОСОБА_2 самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,7 кв. м, що розташована за господарською будівлею - сараєм позначеного в технічному плані на житловий будинок АДРЕСА_8 , в межах визначених у Збірному плані земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 (додаток № 2 ) Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 02 лютого 2015року.

В рамках розгляду цієї справи судами встановлено, що ОСОБА_2 своїми самовільними діями, які полягали у будівництві паркану здійснив самовільне захоплення належної позивачу земельної ділянки площею 0,026 га, а питання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 1,7 кв. м., що розташована за господарською будівлею - сараєм було предметом розгляду іншої справи.

Інші доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів.

При цьому суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися із характером спірних правовідносин, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю.

За таких обставин оскаржені судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду суду та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 березня 2019 року у незміненій частині та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська