Постанова
Іменем України
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 751/4890/19
провадження № 61-2583св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 листопада 2019 року у складі судді Філатової Л. Б. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у складі колегії суддів Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Іванової Г. П. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
11 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення з них шкоди, спричиненої залиттям належної йому квартири: матеріальної - в сумі 263 721 грн 65 коп. та моральної - в сумі 263 721 грн 65 коп., а також відшкодування судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишено без розгляду.
Ухвалу суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач, явка якого у судове засідання визнана обов`язковою, неодноразово в судові засідання не з`являвся, про причини своєї неявки не повідомляв.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 листопада 2019 року - залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ухвалена з дотриманням норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
03 лютого 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 листопада 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 січня 2020 року, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а саме пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки повинен був не залишати позовну заяву без розгляду, а перенести розгляд справи на іншу дату відповідно до частини другої статті 223 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із Новозаводського районного суду міста Чернігова.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 24 липня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху.
09 вересня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 228 721,65 грн, моральної шкоди - 6 278,35 грн.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 вересня 2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі і призначено до розгляду у відкритому судовому засідання на 31 жовтня 2019 року о 08 год. 00 хв. Копію цієї ухвали ОСОБА_1 отримав особисто 15 жовтня 2019 року, що підтверджується розпискою відповідного змісту.
31 жовтня 2019 року в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, відомості про причину неявки останнього у справі відсутні. Ухвалою, постановленою судом без видалення до нарадчої кімнати, визнано явку ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою, розгляд справи відкладено на 19 листопада 2019 року о 08 год. 00 хв. Ці обставини підтверджено журналом судового засідання від 31 жовтня 2019 року.
31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід головуючої - судді Філатової Л. Б. з посиланням на статтю 36 ЦПК України.
31 жовтня 2019 року секретарем судового засідання в присутності консультанта суду повідомлено ОСОБА_1 про те, що розгляд цієї справи відкладено на 19 листопад 2019 року о 08 год. 00 хв. і що його явку до суду визнано обов`язковою, від підпису в розписці позивач ОСОБА_1 відмовився. Ці обставини підтверджено актом відповідного змісту.
Ухвалою від 05 листопада 2019 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Філатової Л. Б. визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншому судді впорядку, визначеному частиною першою статті 33 ЦПК України.
06 листопада 2019 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Новозаводського районного суду міста Чернігова головуючим суддею у справі для вирішення питання про відвід визначено Цибенко І. В.
Ухвалою суду від 08 листопада 2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Філатової Л. Б. відмовлено й вирішено судовий розгляд продовжити у тому ж складі.
Згідно з довідкою підприємства поштового зв`язку від 07 листопад 2019 року, повістку про виклик до суду на 19 листопада 2019 року о 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (яка власноручно вказана ним у всіх без винятку наявних у справі процесуальних документах) не вручено через відсутність адресата, що також підтверджується конвертами, які містяться в матеріалах справи з відміткою «адресат відсутній».
Крім того, оголошення про виклик позивача в судове засідання було опубліковано на веб-сайті «Судова влада».
18 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про другий відвід головуючої судді Філатової Л. Б. з посиланням на статтю 36 ЦПК України.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 листопада 2019 року повторну заяву ОСОБА_1 про відвід судді Філатової Л. Б. залишено без розгляду.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
У справі відсутні дані про подання ОСОБА_1 заяви про розгляд справи, який мав відбутися 19 листопад 2019 року, у його відсутність.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.
За змістом статей 43 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи на 31 жовтня 2019 року о 08 год. 00 хв. та на 19 листопада 2019 року о 08 год. 00 хв., дійшли правильного висновку, про залишення заяви без розгляду у зв`язку із неявкою позивача в судове засідання без неповажних причин.
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не встиг отримати заяву, яка була відправлена простою кореспонденцією про розгляд справи без участі або перенесення розгляду справи з підстав часткового перебування ОСОБА_1 у місті Києві, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 вчасно не повідомив суд про причини своєї неявки у судове засідання, яке було призначено на 19 листопада 2019 року о 08 год. 00 хв., а тому суд першої інстанції у зв`язку з повторною неявкою заявника у судове засідання на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України залишив позовну заяву без розгляду. Крім того, частиною першою статті 240 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 ЦПК України, проте судом у цій справі не встановлені випадки, які б давали підстави для відкладення розгляду справи.
Отже, висновки суду першої та апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані.
Підсумовуючи вищенаведене Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 листопада 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська