№ 751/6763/18

Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 751/6763/18

провадження № 61-12171 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, Державна казначейська служба України;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2019 року у складі судді Ченцової С. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Висоцької Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомдо Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вона та її дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають статус потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильскій атомній електростанції (далі - ЧАЕС).

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року, визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради та зобов`язано нарахувати та виплатити їй щомісячну допомогу на дитину - ОСОБА_2 , відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 лютого 2014 року і проводити перерахунок виплат у зв`язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати.

Однак, станом на 01 жовтня 2018 року судове рішення не виконується, перерахунок не проведено, кошти їй не виплачено.

Зазначала, що її дитині встановлена інвалідність, він постійно перебуває на лікуванні, потребує постійного медичного нагляду, ліків, посиленого харчування та догляду. На даний час перебуває на диспансерному обліку у лікаря-невропатолога з діагнозом «епілепсія».

Тривалим невиконанням судового рішення їй та її дитині завдано моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, руйнуванні життєвих планів, проведенням необхідних витрат у зв`язку з відновленням здоров`я, почуття розпачу, зверненням до суду за захистом порушених прав, душевними стражданнями. Своєчасна виплата всіх належних сум дала б можливість своєчасно і повно пролікуватися, отримувати санаторно-курортне лікування, належне харчування.

Ураховуючи викладене, позивач просила суд стягнути на її користь 200 тис. грн на відшкодування моральної шкоди шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади, на користь ОСОБА_1 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2014 року, що набрала законної сили, було встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради протиправно не сплачувалась і не сплачується щомісячна допомога на дитину позивачки - ОСОБА_2 відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення суду, яким управління зобов`язано нарахувати та виплачувати вказану допомогу, протягом тривалого часу не виконується. Відтак, наявні підстави для відшкодування моральної шкоди з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, розмір якої визначено судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 травня 2019 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2019 року змінено, зменшивши стягнуту з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму відшкодування моральної шкоди з 100 тис. грн до 60 тис. грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що рішенням суду встановлено протиправність дій Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, проте рішення суду тривалий час не виконується. При цьому суд зазначив, що саме на Державну казначейську службу України та її територіальні органи покладено обов`язок виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджетів шляхом їх безспірного списання, і відсутність коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання органом державної влади своїх зобов`язань. За таких обставин, навіть за відсутності бездіяльності Державної казначейської службо України щодо виконання рішень суду, ухвалених на користь позивачки, наявні підстави для стягнення з держави, як гаранта виконання судових рішень та виконавчих документів, завданої позивачці тривалим невиконанням судових рішень моральної шкоди, розмір якої визначено судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року Державна казначейська служба України подала касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 751/6763/18 із Новозаводського районного суду м. Чернігова.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції помилково ототожнюється порядок відшкодування шкоди, завданої органами державної влади (відшкодування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України) та порядок відшкодування шкоди, завданої органами місцевого самоврядування (відшкодування здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету), що призвело до неправильного, на його думку, застосування норм матеріального права.

Крім того, судами встановлено, що спір виник у зв`язку із бездіяльністю Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради.

Зазначало про неможливість відшкодування шкоди у разі відсутності судового рішення про визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності державного органу чи конкретної посадової (службової) особи державного органу (заподіювача шкоди).

Жодні рішення або дії державних органів, на які посилалася позивачка, та розцінені нею як бездіяльність, не визнані протиправними судом.

Вважало, що вказані обставини не є безумовною підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вважало розмір відшкодування моральної шкоди, визначеного судом, необґрунтованим. При цьому послалося на відповідну правову позицію Верховного Суду.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Зазначала, що не заслуговують на увагу твердження Державної казначейської служби України про неможливість відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої органом місцевого самоврядування.

Так, належним відповідачем у справах вказаної категорії є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами у цій справі є відповідний орган Казначейської служби, який відповідно до законодавства є органом, який здійснює списання коштів з державного бюджету. При цьому послалася на відповідну правову позицію Верховного Суду.

У вересні 2019 року Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради подало відзив на касаційну скаргу, в якому підтримало вимоги касаційної скарги. Зазначало, що управління виконало постанову адміністративного суду в частині нарахування допомоги на дитину за період з 01 лютого 2014 року по 31 серпня 2014 року, що становить 4 147 грн 50 коп. У подальшому позивач змінила місце проживання і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року, у справі № 751/3105/14 визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про виплату ОСОБА_1 допомоги на дитину у розмірі меншому, ніж визначено пункту 6 статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради Новозаводської районної у м. Чернігові ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу на дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 лютого 2014 року і проводити перерахунок виплат в зв`язку зі збільшенням мінімального розміру заробітної плати (а.с. 10-12).

На виконання вказаного судового рішення Новозаводським районним судом м. Чернігова 18 червня 2014 року видано ОСОБА_1 виконавчий лист, який знаходиться на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Чернігівській області) (а.с. 25, 157-158).

25 червня 2014 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа ВП № 43812513 (а.с. 25, 159).

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» організовано та проводяться виконавчі дії (а.с. 18-19, 24, 25 зворот, 26-27, 160, 164-174, 177, 178).

Зокрема, 29 серпня 2014 року за № 02.01-25/987-1, 14 січня 2015 року за № 02.01-25/987-1, 02 квітня 2015 року за № 02.01.-25/352/1, 15 квітня 2015 року за № 02.01-25/352/1, 27 листопада 2015 року за № 02.01-25/352/1 та 10 травня 2016 року за № 02.01-25/36/ Управлінню праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради направлялись вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду (а.с. 160, 164, 165, 167, 173, 175).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2015 року залишено без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року, якою скасовано ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2014 року та у задоволенні подання головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Чернігівській області про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради відмовлено (а.с. 16-17, 161-163).

Згідно з ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 березня 2016 року у задоволенні подання ВПВР УДВС ГУЮ у Чернігівській області про зміну способу та порядку виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2014 року у справі № 751/3105/14 шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої суми грошового стягнення в розмірі 4 147 грн 50 коп. відмовлено (а.с. 174).

Листами від 09 березня 2016 року № 2470/05 та від 17 січня 2017 року № Т-5 Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради повідомило ОСОБА_1, що виконало рішення суду в частині зобов`язання здійснити останній нарахування щомісячної допомоги на дитину за період з 01 лютого 2014 року по 31 серпня 2014 року, згідно з яким сума доплати становить 4 147 грн 50 коп., а з 01 вересня 2014 нарахування має проводити Управління праці та соціальної захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, у зв`язку із зміною ОСОБА_1 місця проживання. Також зазначено, що пункт 6 частини першої статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключено на підставі Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» і з 01 січня 2015 року виплата не проводиться (а.с. 20-23, 86).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення. Роз`яснено постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2014 року у справі № 751/3105/14 (провадження № 2-а/751/119/14), вважаючи кінцевою датою нарахування та виплати щомісячної допомоги на дитину - досягнення ОСОБА_2 18 років (а.с. 13-15, 176).

31 липня 2017 року ВПВР УДВС головного територіального управління юстиції (далі - ГТУЮ) в Чернігівській області звернулося до Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної Поліції (далі - ВП ГУНП) в Чернігівській області з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення (а.с. 178-179).

Станом на день звернення ОСОБА_1 до суду (01 жовтня 2018 року) постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2014 року не виконана, тобто судове рішення не виконується більше чотирьох років.

З матеріалів справи вбачається, що Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради неодноразово зверталося до вищестоящих органів з метою вирішення питання фінансування з Державного бюджету на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту населення, які фінансуються з Державного бюджету, або внесення змін до чинного законодавства, які б дали можливість виконувати рішення судів зобов`язального характеру, ухвалені після 01 січня 2013 року, відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440 (а.с. 87-123).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Державної казначейської служби України підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 6 Конституції України визначає, що Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» установлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження»,

а також особливості їх виконання.

Статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» установлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником яких є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу,

а в разі відсутності в зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений постановою Кабінету Міністрів України

від 03 вересня 2014 року № 440.

Відповідно до підпункту 2) пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, врегульований Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок) (пункт 1 Порядку).

У пункті 3 Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного

та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

При цьому боржники в контексті пункту 2 Порядку - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

У частині другій статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Тлумачення статей 2 11 172 1167 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, яка бере участь

у справі як відповідач.

Вказані правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 459/274/17 (провадження № 61-25576сво18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради є органом місцевого самоврядування, який завдав шкоди та на якого поширюються правила передбачені статтею 1173 ЦК України.

Протиправність дій Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради в частині недоплати ОСОБА_1 допомоги на дитину встановлена постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року у справі № 751/3105/14.

При розгляді справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної влади, бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, судам слід враховувати, що співвідповідачами у таких справах є відповідні органи Державної казначейської служби України,

до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. До того ж, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

У свою чергу, у справі, яка переглядається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач посилалася на довготривале невиконання Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2014 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року, у справі № 751/3105/14 щодо здійснення перерахунку та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної допомоги на дитину.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що через бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, проте завдана позивачу моральна шкода має бути відшкодована винною особою - боржником в контексті пункту 2 вказаного вище Порядку (Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради), а на Державне казначейство України покладається функція з виконання рішення суду щодо стягнення коштів з боржника - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на підставі виконавчого документу (пункт 3 Порядку).

Унаслідок протиправної поведінки відповідача позивач зазнала фізичних, психічних та душевних страждань, які призвели до зміни звичайного способу життя, а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Колегія суддів не погоджується із розміром відшкодування моральної шкоди, визначеним судом апеляційної інстанції, оскільки судом не враховано часткове виконання управління постанови адміністративного суду, а також той факт, що з 01 вересня 2014 року позивач не перебуває на обліку в управлінні у зв`язку із зміною місця проживання.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5 тис. грн.

За таких обставин рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 травня 2019 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 травня 2019 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на користь ОСОБА_1 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович