Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 751/7512/18
провадження № 61-11092св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, Державної казначейської служби України,
третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2019 року у складі судді Яременко І. В., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Лакізи Г. П.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, про стягнення моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010, яке набрало законної сили, Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради зобов`язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат незалежно від інших виплат з урахуванням виплаченої суми. Вказаним Управлінням здійснено відповідний перерахунок, але борг у сумі 4300,00 грн не виплачено. Тобто на дату пред`явлення позову вищезгадане рішення суду не виконане. Внаслідок його невиконання ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, зокрема розпачі, руйнуванні життєвих планів, необхідності здійснення витрат для відновлення здоров`я та звернення до суду за захистом своїх прав. Просила відшкодувати їй 100 000,00 грн моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання цієї суми коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, позов задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України 3000 грн шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року № 2-а-1467/10 не виконано у строки, встановлені Закону України «Про виконавче провадження», що були чинними протягом спірного періоду. Застосований спосіб захисту прав ОСОБА_1 відповідає Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року Державна казначейська служба України через засоби поштового зв`язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції помилково ототожнено порядок відшкодування шкоди, завданої органами державної влади (відшкодування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України) та порядок відшкодування шкоди, завданої органами місцевого самоврядування (відшкодування здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету). Судом допущено істотні помилки при застосуванні норм права та не враховано практику Верховного Суду, а саме постанови касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року № 686/16161/16-ц, від 04 липня 2018 у справі № 641/2328/17, від 22 березня 2018 року у справі № 638/13100/14-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 308/1990/16-ц.
Судом не проаналізовано, чи дійсно позивачці заподіяно страждання (фізичні, душевні або психічні) та не зазначено, у чому вони конкретно полягали, не досліджено характер немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення).
Позиція інших учасників справи
У вересні 2019 року управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові радинаправило відзив на касаційну скаргу, у якому просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відзив мотивований тим, що дії позивача щодо виконання постанови суду у зазначеній справі в примусовому порядку, тривале не звернення за її виконанням відповідно до зазначеного порядку, яким урегульовано процедуру виконання таких судових рішень, призвели до її невиконання. Стягувач не повинен зловживати своїми процесуальними правами при наявності реальної можливості виконання судового рішення, винесеного на його користь.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у малозначній справі, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, матеріали цивільної справи витребувані з суду. Зупинено виконання рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
У вересні 2019 року матеріали цивільної справи № 751/7512/18 надійшли до Верховного Суду та 06 лютого 2020 року передані судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає доводи, викладені у касаційній скарзі за таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка має інвалідність ІІ групи (безстроково) внаслідок захворювання, пов`язаного з роботою по ліквідації аварії на ЧАЕС, та має пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з чим їй протипоказані фізичні та емоційні перевантаження.
Позивач 5 разів у період з січня 2011 року по вересень 2018 року проходила курси амбулаторного та санаторно-курортного лікування з діагнозами: головний біль, церебральний атеросклероз, хронічна дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ступеню на фоні гіпертрофічної хвороби та церебросклерозу з розсіяною неврологічною симптоматикою, помірно вираженою вестибулопатією, цефалгією, вегето-судинними пароксизмами.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року у справі № 2-а-1467/10, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року, зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особі з ІІ групою інвалідності внаслідок захворювання, зв`язаного з роботою по ліквідації аварії на ЧАЕС, згідно з ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 05 грудня 2011 року відкрите виконавче провадження ВП № 30178007 з виконання виконавчого листа № 2-а-1467/10, виданого 18 жовтня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова.
У вищеназваному виконавчому провадженні державним виконавцем приймалися:
- постанова від 20 травня 2014 року про поновлення виконавчого провадження; мотиви, з яких воно було зупинене, у цій постанові не зазначено.
- постанова від 20 січня 2015 року про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради штрафу відповідно до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» в сумі 1360 грн 00 коп. за невиконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.10.2010 у справі № 2-а-1467/10
- постанова від 22 січня 2015 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника та про направлення до правоохоронних органів подання про притягнення посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до відповідальності,
- постанова від 25 травня 2015 року про поновлення виконавчого провадження у зв`язку з визнанням судом незаконною постанови від 22 січня 2015 року про закінчення виконавчого провадження,
- постанова від 25 червня 2015 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», про що зазначено у відзиві Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на позовну заяву і що жодним з учасників справи не оспорюється.
Згідно з листом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 05/5432 від 17 квітня 2018 року, останнє виконало постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року у справі № 2-а-1467/10 в частині зобов`язання його здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, але воно не має можливості виконати цю постанову в частині обов`язку виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу у зв`язку з тим, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у Державному бюджеті на 2010-2018 роки не передбачались, видатки на зазначені цілі у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм не затверджувались.
13 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з заявою про виконання рішення суду відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Згідно з повідомленням про прийняття для обліку рішення, виконання якого гарантується державою, № 02-43/29913/1 від 27 червня 2018 року, постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року № 2-а-1467/10 прийнята для обліку та включена до першої черги задоволення вимог відповідно до п. 7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440; дані про вказану постанову 27 червня 2018 внесені до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за № 8605433
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року № 2-а-1467/10 не виконано у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» у всіх його редакціях, що були чинними протягом спірного періоду.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині другій статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями,
дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).
Тлумачення статей 2 11 172 1167 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто, боржником є відповідний орган державної влади, який бере участь у справі як відповідач.
Спір щодо визначення належного відповідача у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої діями (бездіяльністю) органів державної влади, для забезпечення єдності судової практики розглядався Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 459/274/17 (провадження № 61-25576сво18) визначено, що «тлумачення статей 2 11 172 1167 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто, боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, який бере участь у справі як відповідач».
Отже, Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради є органом місцевого самоврядування, який завдав шкоди та на якого поширюються правила, передбачені статтею 1173 ЦК України.
Протиправність дій Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради в частині недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік встановлена постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі № 2-а-1467/10.
У свою чергу, у справі, яка переглядається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач посилалася на довготривале невиконання Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі № 2-а-1467/10 щодо здійснення перерахунку та виплатити на користь ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення з 2010 рік.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно вважав, що через бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, проте завдана позивачу моральна шкода має бути відшкодована винною особою - Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, а на Державне казначейство України покладається функція з виконання рішення суду щодо стягнення коштів з боржника - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на підставі виконавчого документу.
Враховуючи верховенство права, засади розумності і справедливості, обставини справи, колегія суддів вважає, що розмір компенсації моральної шкоди слід визначити в сумі 3000 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але при ухваленні судових рішень неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 400, 412 (в редакцій, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргуДержавної казначейської служби України задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року скасувати.
Позов ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на користь ОСОБА_1 3000 грн компенсації моральної шкоди.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2019 року та постанова Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков