25.03.2023

№ 752/5167/15-ц

Постанова

Іменем України

22 березня 2023 року

м. Київ

справа №752/5167/15-ц

провадження № 61-10246св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Кирилюк Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» (далі - ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву про визнання недійсним кредитного договору та стягнення суми.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року позов ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» задоволено.

Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором в сумі 159 803,73 грн.

Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 598,04 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 вересня

2017 року, внесено виправлення до рішення Голосіївського районного суду

м. Києва від 24 грудня 2015 року, зазначивши в його резолютивній частині вірний ідентифікаційний номер ОСОБА_2 .

Поновлено ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №752/5167/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованості за кредитним договором в сумі 159 803,73 грн.

У квітні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просив замінити стягувача ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року заяву задоволено.

Замінено стягувача - ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» у справі № 752/5167/15-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У лютому 2022 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Як на підставу для поновлення строку на звернення із заявою про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами заявник посилався на те, що відповідь та копії документів, які мають значення для справи, на адвокатський запит за б/н від 14 січня 2022 року було отримано 21 січня 2022 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Заяву ОСОБА_2 про скасування ухвали Голосіївського районного суду

м. Києва від 14 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі заяви суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 про ухвалу суду про заміну стягувача у справі № 752/5167/15-ц обізнаний з 2019 року, що не позбавляло його права з того часу звернутись із відповідним запитом для отримання копій документів.

Будь-яких переконливих доказів, на підтвердження поважності пропуску строків до суду, заявником не наведено, а зазначені ним підстави для поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є поважними, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_2 про скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами, без розгляду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2

24 травня 2022 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого

2022 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху для подання доказів сплати судового збору у розмірі 496,20 грн та обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва

від 04 лютого 2022 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року продовжено ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що в наданому на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 25 липня

2022 року клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначає, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 13 травня 2022 року, що підтверджується конвертом з номером трекінгу Укрпошти «0312719280635», проте ані до апеляційної скарги, ані до клопотання про поновлення строку він не надає копію вказаного конверта або інші докази на підтвердження доводів свого клопотання. З трекінгу Укрпошти «0312719280635» неможливо встановити ким було направлено поштове відправлення та на яку адресу.

З огляду на вказане апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 подана з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження і ним не надано доказів на підтвердження своїх доводів про поважність причин пропуску цього строку, а тому вказаний пропущений строк не підлягає поновленню.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд не надав оцінки тій обставині, що матеріали справи містили належні докази вручення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції заявнику та помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що з матеріалів справи, до яких мав бути долучений чек про поштове відправлення, апеляційний суд мав можливість встановити, ким було направлене поштове відправлення та на яку адресу, а тому доводи суду апеляційної інстанції є необґрунтованими.

Так, згідно трекінгу Укрпошти відправлення «0312719280635» є рекомендованим з повідомленням про вручення ф.119:0318707030569. Дата пересилання: 13 травня 2022 року.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Заяву ОСОБА_2 про скасування ухвали Голосіївського районного суду

м. Києва від 14 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Згідно супровідного листа Голосіївського районного суду міста Києва копію ухвали суду від 04 лютого 2022 року надіслано заявнику ОСОБА_2

04 лютого 2022 року.

24 травня 2022 року ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва

від 04 лютого 2022 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для подання доказів сплати судового збору у розмірі 496,20 грн та обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року.

22 липня 2022 року ОСОБА_2 на виконання ухвали суду від 07 липня

2022 року подав квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року продовжено ОСОБА_3 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала суду мотивована тим, що в поданому до суду клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року ОСОБА_2 не вказав причин пропуску вказаного строку. Його доводи стосуються поважних причин пропуску ним строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Голосіївського районного суду

м. Києва від 14 серпня 2019 року.

З урахуванням вище викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом частково усунено недоліки апеляційної скарги, які були зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року, а саме: в частині подання квитанції про сплату судового збору, разом з тим, апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року, в частині подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року.

11 серпня 2022 року, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року, ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив, що копію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року він отримав 13 травня 2022 року, доказом чого є конверт з номером трекінгу Укрпошти

№ 0312719280635, проте не долучив його до матеріалів справи.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційнаскарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, серед яких передбачено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

Згідно зі статтею 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених у статті 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (Volovik v. Ukraine,

№ 15123/03, § 53, 55, від 06 грудня 2007 року).

ЄСПЛ зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ

від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії), № 11681/85).

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06,

§ 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Частиною першою статті 126 ЦПК Українипередбачено, що правона вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи зі змісту статті 354 ЦПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відносити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі № 904/3541/15).

Тобто поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке останній реалізує лише встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду

від 19 червня 2020 року у справі № 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі № 904/3541/15, від 21 грудня 2022 року у справі № 758/4418/19.

Відмовляючи ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку доводам щодо наведених ним підстав для поновлення процесуального строку на оскарження ухвали суду першої інстанції від 04 лютого 2022 року та визнав їх неповажними.

Зокрема, суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції була постановлена 04 лютого 2022 року.

Відповідно до вимог статей 122 123 124 ЦПК України перебіг визначеного статтею 354 ЦПК України строку на оскарження ухвали суду почався

з 05 лютого 2022 року і закінчився 21 лютого 2022 року (з урахуванням вихідних днів).

З апеляційною скаргою на ухвалу суду від 04 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного суду 24 травня 2022 рокута не просив поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 04 лютого 2022 року і не надав обґрунтованої заяви про поновлення строку, внаслідок чого ухвалою Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року його апеляційна скарга була залишена без руху.

На виконання вказаної ухвали апеляційного суду від 07 липня 2022 року заявник надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте не вказав у ньому причин пропуску вказаного строку. Його доводи стосувалися поважних причин пропуску ним строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року, у зв`язку із чим ухвалою апеляційного суду від 25 липня 2022 року йому було продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

В наданому на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду

від 25 липня 2022 року клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначав, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 13 травня 2022 року, що підтверджується конвертом з номером трекінгу Укрпошти «0312719280635», проте ані до апеляційної скарги, ані до клопотання про поновлення строку не надав копію вказаного конверта або інші докази на підтвердження своїх доводів.

Апеляційним судом перевірено трекінг Укрпошти «0312719280635» та зазначено, що з нього неможливо встановити ким було направлено поштове відправлення та на яку адресу.

Отже, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку обставинам, на які посилався заявник на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та обґрунтовано відхилив його аргументи про те, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 13 травня 2022 року, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження його доводів.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд з трекінгу Укрпошти (відправлення «0312719280635») мав можливість встановити, ким було направлене поштове відправлення та на яку адресу, є безпідставними, оскільки заявник не надав будь-яких доказів, зокрема і роздруківки з трекінгу Укрпошти (відправлення «0312719280635»), або копії конверту, надісланого з суду першої інстанції, з яких можливо було б встановити, що він отримав копію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва

від 04 лютого 2022 року саме 13 травня 2022 року.

Згідно трекінгу Укрпошти (відправлення «0312719280635») вбачається, що дані про відправлення за номером «0312719280635» відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що він отримав копію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року саме

13 травня 2022 року заявником не надано.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому її відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович