Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 753/16809/18
провадження № 61-18877св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют 2016»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют 2016» на постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют 2016» (далі - ОСББ «Салют 2016») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява ОСББ «Салют 2016» мотивована тим, що відповідач є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що перебуває в управлінні ОСББ «Салют 2016».
Відповідач використовує зазначену квартиру як так званий «хостел», тобто для здавання в оренду койко-місць стороннім особам, які не є членами його сім`ї та не проживають постійно в даному будинку. Таке використання належної йому квартири вже впродовж кількох років створює значні проблеми для решти мешканців будинку.
Для обстеження вказаної квартири та визначення фактичної кількості її мешканців, а також умов їх проживання та дотримання санітарних норм, створено спільну комісію. За результатами здійсненого комісією огляду вказаного приміщення складено акт від 20 листопада 2017 року, яким визначено, що дійсна кількість мешканців квартири АДРЕСА_2 становить 28 осіб, загальна кількість двоярусних ліжок - 14, санітарний стан незадовільний, місця загального користування на 2 поверсі, де розташована квартира, також перебувають у незадовільному санітарному стані.
Позивач зазначав, що використання квартири не за цільовим призначенням є порушенням вимог цивільного та житлового законодавства, прав та інтересів інших мешканців вказаного будинку, створює небезпеку та незручності для решти мешканців даного багатоповерхового будинку та для працівників комунальних служб. Вказаний «хостел» перебуває в жахливому санітарному стані - з чорною пліснявою на стінах, паразитами та брудною підлогою, що робить непридатним для проживання людей цю квартиру та створює небезпеку для мешканців сусідніх квартир. Велика кількість мешканців «хостелу» створює істотне додаткове навантаження на всі комунікації будинку, забруднюються місця загального користування та прибудинкова територія. Мешканці «хостелу», пори те, що він розташований на другому поверсі, постійно користуються трьома ліфтами, що також ускладнює користування ліфтами для мешканців вищих поверхів, особливо вранці та ввечері робочих днів. Через те, що нерідко в «хостелі» орендують ліжка особи, схильні до вживання алкогольних напоїв та наркотиків, особи, які щойно звільнилися з місць позбавлення волі, за їхньої участі в будинку регулярно трапляються сварки, бійки, дебоші, мали місце крадіжки приватного майна мешканців будинку та обладнання з місць загального користування, на сходах другого поверху та балконах лишаються пристрої для вживання наркотиків. Неодноразово між мешканцями «хостелу» та іншими мешканцями даного будинку виникали конфлікти, мали місце затоплення першого поверху, десятки разів викликалася поліція та подавалися скарги, та заяви про порушення санітарних норм у під`їздах, збільшення експлуатаційних витрат на будинок та порушення громадською спокою у вечірні та нічні години.
Крім того, попри те, що в даному приміщенні проживає велика кількість осіб, відповідач сплачує комунальні платежі як за одну особу, втім навіть ці платежі здійснюються вкрай нерегулярно, через що виникали великі борги перед комунальними службами.
З урахуванням зазначеного, ОСББ «Салют 2016» просило зобов`язати відповідача припинити дії щодо використання належної йому квартири АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням, а саме для розташування «хостелу» (для проживання більше ніж шести осіб, не пов`язаних із відповідачем та між собою родинними стосунками) та зобов`язати відповідача привести вказану квартиру у стан, придатний для постійного проживання однієї сім`ї або однієї людини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року позов ОСББ «Салют 2016» задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 припинити дії щодо використання квартири АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням, а саме для проживання більше ніж шести осіб, не пов`язаних з ним та між собою родинними стосунками.
Зобов`язано ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 у стан, придатний для постійного проживання однієї сім`ї або однієї людини.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Салют 2016» 1 762,00 грн судового збору.
У задоволенні частини позову ОСББ «Салют 2016» до ОСОБА_1 , третя особа - Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, про стягнення 10 000,00 грн правничої допомоги відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що дії відповідача, який організував так званий «хостел» у квартирі багатоквартирного будинку, порушують норми цивільного та житлового законодавства, суперечать нормам ДБН, порушують житлові права інших мешканців цього будинку. Розташування так званого «хостелу» в багатоквартирному житловому будинку є незаконним, оскільки це є нецільовим використанням квартири у багатоквартирному будинку, яка призначена для постійного проживання однієї сім`ї чи однієї особи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСББ «Салют 2016» до ОСОБА_1 , третя особа - Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, про зобов`язання вчинити дії, відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що чинне законодавство України не містить прямих обмежень щодо використання квартир у багатоквартирних житлових будинках не за призначенням (крім промислового виробництва), зокрема в якості об`єктів тимчасового розміщення інших осіб.
Позивач не довів належними та допустимими доказами, що здійснення відповідачем діяльності з надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) у квартирі осіб, які не є його сім`єю та не пов`язані з ним родинними стосунками, порушують права мешканців будинку та позивача.
При цьому апеляційний суд зазначив, що зобов`язання відповідача припинити дії щодо використання квартири для проживання більше ніж шести осіб, не пов`язаних з ним та між собою родинними стосунками, є надмірним втручанням держави у право власності відповідача та у його право мирно володіти своїм майном.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2021 року ОСББ «Салют 2016» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСББ «Салют 2016» мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував положення статті 319 ЦК України в частині визначення балансу інтересів між правом власника щодо користування належним йому майном та правами інших громадян.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення частини сьомої статті
319 ЦК України, якою визначено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом, не врахував, що саме таким випадком, зокрема, є використання права власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, що передбачено частиною п`ятою статті 319 ЦК України.
При цьому апеляційний суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин норми ДБН В.2.2-15-2005, частину першу статті 382 ЦК України, статтю 127 ЖК України, статтю 1 Закону України «Про туризм», які визначають, що саме вважається квартирою, гуртожитком, готелем, для чого призначено таке нерухоме майно, порядок його використання тощо.
Крім того, апеляційний суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення статті 810 ЦК України та постанови Кабінету Міністрів України № 297 від 15 березня 2006 року, якою затверджено Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), які регулюють правовідносини, пов`язані із договором найму житла, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які договори найму й відповідач вказував на те, що він ніколи не укладав договори найму житла або будь-які інші договори з особами, які проживали в належній йому квартирі.
Також апеляційний суд ухвалою від 06 липня 2021 року необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про відвід.
Крім того, після отримання оскаржуваної постанови з`ясовано, що ухвалу від 06 липня 2021 року та постанову від 14 вересня 2021 року від імені одного із членів колегії - судді Семенюк Т. А., підписали різні особи. Який саме з підписів належить судді Семенюк Т. А. невідомо, втім їхня відмінність кидається в око навіть без експертного дослідження. Даний факт ставить під сумнів дійсність підпису судді Семенюк Т. А. в оскаржуваній постанові, що є беззаперечною підставою для її обов`язкового скасування.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 13, частини другої-п`ятої, сьомої статті 319, частини першої статті 382, статті 810 ЦК України, статті 127 ЖК України, статті 1 Закону України «Про туризм» (розміщення та експлуатація у багатоквартирних житлових будинках «хостелів») (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); судове рішення підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , який перебуває в управлінні ОСББ «Салют 2016». Квартира розташована на другому поверсі будинку.
У серпні 2016 року мешканці будинку АДРЕСА_3 зверталися до РТМ Позняки СВП «КТМ» та технічного департаменту ПАТ «АК «Київводоканал» з приводу того, зокрема, що мешканці квартири АДРЕСА_2 користуються пральною машиною, готують їжу, миють посуд, підлогу, купаються, вмиваються, користуються унітазами, однак не сплачують за холодну та гарячу воду, маніпулюють показниками лічильників, які встановлені у квартирі, чим завдають збитки ПАТ «АК «Київводоканал» та ПАТ «Київенерго».
У вересні 2016 року голова правління ОСББ «Салют 2016» звертався до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з приводу використання власниками квартир у будинку для розміщення «хостелів», тобто для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) у квартирах інших осіб.
Також голова правління ОСББ «Салют 2016» звертався до органів поліції з приводу незручності проживання мешканцям будинку у зв`язку із розташуванням «хостелів» у квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 .
До органів поліції зверталися і мешканці будинку з приводу незаконного функціонування «хостелів» у вищезазначених квартирах та протиправної поведінки їх мешканців.
Згідно з актом від 20 листопада 2017 року, складеним комісією у складі представників Дарницької районної в м. Києві адміністрації, ТОВ «Фірма «Компас», Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та ОСББ «Салют 2016», у трьох кімнатах квартири АДРЕСА_1 розташовано 14 двоярусних ліжок, у квартирі знаходяться 28 осіб, квартира перебуває у неналежному санітарному стані з ремонтом після будівельників 2012 року, санвузли у дуже поганому стані, бруд, меблі старі, пліснява.
Відповідач не заперечував, що здає койко-місця у квартирі в оренду фізичним особам.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив зобов`язати відповідача припинити дії щодо використання належної йому квартири не за цільовим призначенням, а саме для розташування «хостелу», та зобов`язати відповідача привести вказану квартиру у стан, придатний для постійного проживання однієї сім`ї або однієї людини.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (стаття 379 ЦК України).
Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (частина перша статті 382 ЦК України).
Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (частина перша статті 383 ЦК України).
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина сьома статті 319 ЦК України).
У частині четвертій статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.
Згідно з положеннями частини сьомої статті 41 Конституції України та частини п`ятої статті 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно з положеннями Статуту ОСББ «Салют 2016» співвласник зобов`язаний, зокрема, використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями, не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У справі, що переглядається, апеляційний суд не встановив, а позивач не довів, що здійснення відповідачем діяльності з надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) у квартирі осіб, які не є його сім`єю та не пов`язані з ним родинними стосунками, порушують права мешканців будинку та позивача.
За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСББ «Салют 2016» до ОСОБА_1 , третя особа - Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, про зобов`язання вчинити дії.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01 квітня 2020 року в справі № 757/11067/16-ц, провадження № 61-22482св18.
При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою апеляційним судом, а також пов`язуються з необхідністю встановлення обставин, які, на думку заявника, встановлені судом неповно і неправильно. Переоцінка доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют 2016» залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець