Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 753/22517/17-ц
провадження № 61-19963св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року у складі судді Вовка Є. І. та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року
у складі колегії суддів: Олійника В. І., Желепи О. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(далі - ПАТ «Універсал Банк»)
про визнання іпотеки припиненою, скасування заборони відчуження.
Позов мотивований тим, що 30 травня 2008 між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» (далі - ВАТ «Універсал Банк»), правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», і ОСОБА_2 укладено генеральний договір щодо надання кредитних коштів та дві додаткові угоди до нього, за умовами яких позичальник отримав кредит у вигляді кредитної лінії на загальну суму
150 000,00 дол. США.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором 30 травня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Звертав увагу на те, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня
2016 року було скасовано заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року та відмовлено у задоволенні позовних вимог
ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки після смерті боржника, який був стороною кредитного договору, хоча івідбулась заміна боржника в зобов`язанні, проте після заміни боржника іпотекодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
Посилаючись на те, що обставини, встановленні рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року, є підставою для припинення правовідносин з банком, позивач просив визнати припиненим договір іпотеки від 30 травня 2008 року, укладений між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С.
та зареєстрований в реєстрі за № 2583; вилучити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заборони відчуження предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 ,
зі скасуванням заборони щодо відчуження цього нерухомого майна, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада
2018 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано припиненим договір іпотеки від 30 травня 2008 року, укладений між
ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»,
та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрований в реєстрі за № 2583. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що визнання припиненим договору іпотеки є необхідним і достатнім способом захисту прав позивача щодо спірної квартири, оскільки у зв`язку зі смертю боржника за основним договором іпотека позивача припинилась через те, що він не давав згоди нести відповідальність за невиконання кредитних зобов`язань іншою особою після смерті ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» залишено без задоволення. Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року залишено
без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив
з правильності його висновків щодо наявності підстав для припинення договору іпотеки, оскільки позивач довів, і це встановлено у рішенні Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року, що після смерті боржника, який був стороною кредитного договору, відбулася заміна боржника у зобов`язанні, проте іпотекодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, а тому визнання припиненим договору іпотеки від 30 травня
2008 року є необхідним і достатнім способом захисту прав позивача.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року ПАТ «Універсал Банк» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не належним чином встановили фактичні обставини справи, не надали належної правової оцінки змісту оспорюваного договору іпотеки, не врахували наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором, виконання умов якого забезпечено іпотекою позивача, що призвело до неправильного вирішення спору.
Крім того, в касаційній скарзі зазначено, що за основу оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій взяли висновок апеляційного суду
м. Києва від 13 грудня 2016 року, при цьому не звернули уваги на те, що відмова в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки сама по собі не свідчить про припинення правовідносин між позивачем та відповідачем
за спірним договором іпотеки. Банк звертав увагу на те, що суди не врахували норм спеціального законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини щодо виключного переліку підстав для припинення іпотеки.
Доводи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року справу призначено
до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва
від 29 серпня 2016 року в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за генеральним договором щодо надання кредитних коштів
від 30 травня 2008 року та додатковими угодами у розмірі 203 711,00 дол. США звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру
АДРЕСА_1 . Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни
на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року скасовано,
в задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» відмовлено.
У рішенні Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року, що набрало чинності, зокрема, були встановлені такі обставини.
30 травня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», і ОСОБА_2 укладено генеральний договір щодо надання кредитних коштів та дві додаткові угоди до нього, за умовами
яких позичальник отримав кредит у вигляді кредитної лінії на загальну суму
150 000,00 дол. США. Того ж дня з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком
та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого він передав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру
АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник за кредитним договором ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно. За життя спадкодавець не визначив подальшу долю майна, що залишилося після його смерті, і не скористався правом на складання заповіту. Спадкоємцями першої черги за законом були діти ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_5 .
Відповідно до копії матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 після його смерті до першої Київської нотаріальної контори звернулися
із заявами про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_3 , ОСОБА_1
та ОСОБА_4 . Дружина спадкодавця ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті чоловіка на підставі частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки постійно проживала разом
зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до пункту 6.8 заключних положень договору іпотеки, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , іпотека за цим договором зберігає силу у випадку, коли у встановленому порядку відбувається переведення іпотекодавцем боргу за договором, що обумовлює основне зобов'язання, на іншу особу або змінюється власник предмета іпотеки з інших підстав.
Зазначені обставини, які встановив апеляційний суд у цивільній справі № 753/15903/15-ц, стали основою оскаржуваних судових рішень у справі,
що переглядає Верховний Суд.
В оскаржуваних судових рішеннях також зазначено, що тлумачення
ПАТ «Універсал Банк» пункту 6.8 договору іпотеки не відповідає нормам частини першої статті 523 ЦК України щодо правових наслідків заміни боржника
у зобов`язанні.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». У частині другій розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ «АМТ-Україна» на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року Верховний Суд здійснює у порядку та за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого
2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи
в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,
про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598, стаття 599 ЦК України), у тому числі виконанням, проведеним належним чином.
При цьому відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним
з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно зі статтями 1218 1219 ЦК України зобов'язання боржника за кредитним договором не є такими, що нерозривно пов`язано з його особою, оскільки
до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається
вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається
у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому
цим Законом.
Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека
має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Підстави припинення іпотеки визначені у статті 17 Закону України
«Про іпотеку»: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрата) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Отже, статтею 17 Закону України «Про іпотеку»не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором, а згідно з наведеними вище нормами ЦК України, смерть боржника за кредитним договором не є підставою для припинення основного зобов`язання.
Таким чином, відмова в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку зі смертю боржника також не може бути підставою
для припинення договору іпотеки.
На зазначені обставини суди попередніх інстанцій уваги не звернули,
не застосували норми статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка є спеціальною у цих правовідносинах, не врахували, що відмова в задоволенні позову
про звернення стягнення на предмет іпотеки не є безумовною підставою
для припинення іпотеки навіть у разі смерті боржника за основним зобов`язанням, оскільки воно допускає правонаступництво. При цьому суди попередніх інстанцій за основу оскаржуваних судових рішень взяли висновки, викладені в рішенні Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня
2016 року, проте не врахували наявність спадкоємця боржника, який прийняв спадщину.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів виконання належним чином спадкоємцями боржника зобов`язань за кредитним договором,
та з огляду на пункт 6.8 заключних положень договору іпотеки, відповідно до якого іпотека за цим договором зберігає силу у випадку, коли
у встановленому порядку відбувається переведення іпотекодавцем боргу
за договором, що обумовлюють основне зобов'язання, на іншу особу
або змінюється власник предмета іпотеки з інших підстав,Верховний Суд дійшов висновку, що немає підстав для припинення оспорюваного договору іпотеки.
Зазначений пункт оспорюваного договору іпотеки сформульований
з урахуванням випадків, коли іпотекодавець не є відмінним від боржника,
але в будь-якому разі закріплює дійсність іпотеки навіть за умови переведення боргу за основним договором. Таким чином, висновки судів попередніх інстанції щодо неправильного тлумачення банком пункту 6.8 договору іпотеки є безпідставними.
З огляду на викладене в задоволенні позову ОСОБА_1 про припинення іпотеки слід відмовити.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині
або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права
або порушення норм процесуального права.
З огляду на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки
чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.
Щодо судових витрат
Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції
та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку
із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням касаційної скарги ПАТ «Універсал Банк»
та ухваленням нового рішення у справі судові витрати за подання апеляційної
і касаційної скарг, а також судовий збір, стягнутий з відповідача рішенням суду першої інстанції, слід компенсувати за рахунок позивача шляхом стягнення
з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк»судового збору, стягнутого заочним рішенням суду першої інстанції, в розмірі 640,00 грн; за подання апеляційної скарги - у розмірі 1 920,00 грн та за подання касаційної скарги -
у розмірі 2 560, 00 грн,всього 5 120,00 грн.
Керуючись статтями 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада
2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року
в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання договору іпотеки припиненим скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання договору іпотеки припиненим відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 5 120,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною
та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун