ПОСТАНОВА
24 травня 2024 року
м. Київ
справа № 753/3943/17
провадження № 51- 2612 ск 24
Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 розглянула касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року і
встановила:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга від засудженого ОСОБА_2 .
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України
в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року) справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 1 ст. 398, ст. 350 КПК 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року у касаційній скарзі зазначається вказівка на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на її обґрунтування.
Одночасно ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року передбачено, що підставами для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав для скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 КПК 1960 року.
Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 398 КПК 1960 року, що є підставою для зміни чи скасування судових рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Також відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року, прохальна частина скарги має бути викладена з урахуванням положень ст. 396 КПК 1960 року, якою передбачені судові рішення, які може ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Крім того, у порушення ч. 1 ст. 387 КПК 1960 р., до скарги не долучена копія рішення суду, що оскаржується.
Виходячи з наведеного, касаційна скарга засудженого ОСОБА_2 як така, що не відповідає вимогам статей 350 398 КПК 1960 року, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Слід зазначити, що відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.
Ураховуючи зазначене та керуючись ст. 388 КПК 1960 року, п. 4 § 3 Перехідних положень Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII,
ухвалила:
відмовити у витребуванні справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року для перевірки в касаційному порядку.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3