Постанова
Іменем України
01 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 753/4944/16-ц
провадження № 61-3783св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування»;
відповідач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду
м. Києва від 05 лютого 2020 року у складі судді Каліушка Ф. А. та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року у складі колегії суддів:Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування» (далі - ТзДВ «СК «ВіДі Страхування») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позовна заява мотивована тим, що 12 лютого 2015 року у м. Києві
по вул. Лаврській сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП)
за участю транспортного засобу марки «Renge Rover Sport», номерний
знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , власником якого
є ОСОБА_4 , та транспортного засобу марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Унаслідок вказаної ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у ТзДВ «СК «ВіДі Страхування», він подав відповідну заяву про виплату страхового відшкодування, яке товариство виплатило йому у розмірі 152 348,10 грн. У подальшому ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» зверталося до ОСОБА_1 з пропозицією добровільно відшкодувати завдану майнову шкоду у розмірі 102 848,10 грн, так як 50 тис. грн - ліміт відповідальності приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», проте відповідач не вжив заходів щодо відшкодування зазначених коштів.
Посилаючись на викладене, ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 102 848,10 грн витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, у порядку регресу.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня
2016 року позов ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 102 848,10 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 січня 2020 року
заяву ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено. Замінено сторону у виконавчих листах, виданих на виконання вказаного вище заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року, а саме божника ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника - ОСОБА_2 .
У січні 2020 року ОСОБА_2 , як правонаступник ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року у справі № 753/4944/16-ц за позовом ТОВ «СК «ВіДі Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, залишено без розгляду.
Судове рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 пропустив строк для подання заяви про перегляд заочного рішення,
заяву про поновлення пропущеного процесуального строку суду не надав, що з урахуванням положень частини другої статті 126 ЦПК України
є підставою для залишення його заяви про перегляд заочного рішення суду без розгляду.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року - без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що ОСОБА_2 пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, зазначений у статті 284 ЦПК України, клопотання про поновлення цього строку суду не подав, що передбачено частинами другою, четвертою статті 127 ЦПК України, унаслідок чого суд першої інстанції
був позбавлений процесуальної можливості розглядати його заяву по суті,
а тому заява підлягала залишенню без розгляду відповідно до статті 126 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судами
норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Дарницького районного суду м. Києва.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2021 року справу за позовом ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд першої інстанції не мав права залишати його заяву про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску ним процесуального строку для подання такої заяви, а повинен був надати йому строк для усунення недоліків заяви,
а саме для подання ним клопотання про поновлення такого строку. Судом першої інстанції належним чином не досліджено його доводи, які містяться у заяві про перегляд заочного рішення суду, а також долучені до заяви додатки - копії судових рішень, ухвалених в інших справах, зі змісту яких вбачається, що Шевченківським районним судом м. Києва заява про перегляд заочного рішення суду була розглянута без клопотання про поновлення строку на подання такої заяви.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня
2016 року позов ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 102 848,10 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У січні 2020 року ОСОБА_2 , як правонаступник ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист
(стаття 55).
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних
засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед
законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права
на апеляційний перегляд справи.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України та стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його
справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з положеннями частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене
у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Статтею 285 ЦПК України визначені вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Частиною восьмою статті 285 ЦПК України передбачено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України врегульовано питання щодо підстав залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.
Ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не звернули належної уваги на зміст заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення
суду (а. с. 164-165), з якої вбачається, що він обґрунтовує питання процесуального строку подання заяви про перегляд заочного рішення, наводить мотиви того, що такий строк ним не пропущено. Саме тому він і не подав клопотання про поновлення процесуального строку.
Суди послалися на положення частини другої статті 126 ЦПК України,
а також на частину першу статті 127 ЦПК України, згідно з якими документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Проте зазначені норм ЦПК України повинні тлумачитися і застосовуватися
у системному зв'язку з положеннями статей 284 285 ЦПК України, які передбачають право на поновлення пропущеного процесуального строку
на подання заяви про перегляд заочного рішення суду при наявності відповідного клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Вказані положення норм процесуального права є універсальними
і загальними для всіх подібних інститутів цивільного процесуального
права, зокрема, для подання заяви про скасування судового наказу, апеляційної, чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Таким чином, аналізуючи наведені вище положення цивільного процесуального законодавства України, Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції повинен був залишити заяву про перегляд заочного рішення без руху і роз`яснити заявнику право на звернення до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку та наведення відповідних причин пропуску такого строку з наданням відповідних доказів.
Залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду у цій справі позбавляє відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач позбавлений права оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку (частина четверта статті 287 ЦПК України), що не буде відповідати завданню цивільного судочинства (стаття 2 ЦПК України).
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій залишили без розгляду заяву про перегляд заочного рішення без належного врахування обставин, що мають значення для справи, неправильно застосували положення процесуального законодавства України та порушили порядок вирішення питання про перегляд заочного рішення.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець