Постанова
Іменем України
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 754/4352/21
провадження № 61-9391св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Гулька Б. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «ОТП Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Зленком Юрієм Вікторовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») про захист прав споживача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 вересня 2019 року він уклав з відповідачем договір про надання банківських послуг шляхом приєднання за заявою-анкетою про надання банківських послуг, за яким йому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . Станом на 14 листопада 2019 року на його поточному рахунку обліковувалась сума в розмірі 3 215 911,92 грн. У період з 15 по 19 листопада 2019 року ним через електронну платіжну систему «OTP SMART» було подано банку три платіжних доручення про переказ коштів на поточний рахунок іншої особи. Однак, АТ «ОТП Банк» указані платіжні доручення не виконав та відхилив їх, про що в системі «OTP SMART» з`явилось відповідне повідомлення, яким пропонувалось за отриманням інформації звернутися до Довідкового центру АТ «ОТП Банк». У ході таких звернень він довідався, що кошти на його поточному рахунку арештовано і рахунок заблоковано, причини та правові підстави щодо таких обмежень права розпорядження рахунком або про ініціатора арешту тощо - протягом тривалого часу банком не повідомлялись, його звернення ігнорувались.
З метою захисту своїх порушених прав у березні 2020 року він звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до АТ «ОТП Банк» про захист прав споживача (справа № 754/2880/20), рішенням якого від 05 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 2021 року, було встановлено, що причиною обмежень права розпорядження рахунком була ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року у справі № 757/58268/19-к (провадження № 1-кс-51808/2019) про накладення арешту на його грошові кошти на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк», яка була доставлена до банку у неналежний спосіб (простим поштовим листом) і тому, на його думку, виконанню не підлягала. 12 березня 2021 року, після набрання законної сили рішенням суду у справі № 754/2880/20, АТ «ОТП Банк» перерахував суму у розмірі 3 215 000 грн з його поточного рахунку на поточний рахунок ОСОБА_2 , без стягнення плати за виконання цього переказу.
Вказував, що внаслідок неправомірних дій відповідача для нього настали негативні правові наслідки у вигляді матеріальних збитків. Так, внаслідок невиконання грошових зобов`язань у правовідносинах із продавцем - ОСОБА_2 за попереднім договором купівлі-продажу нерухомості від 11 жовтня 2019 року, а саме неперерахування їй до 22 листопада 2019 року суми у розмірі 3 215 000 грн, продавець звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до нього про стягнення коштів. Рішенням суду від 03 грудня 2020 року у справі № 754/78/20 вказаний позов було задоволено та стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 22 344 250 грн, з яких штраф у розмірі 16 075 000 грн та пеня у розмірі 6 269 250 грн.
Посилаючись на викладені обставини, а також, стверджуючи про порушення відповідачем його прав на належну якість банківської послуги, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» та про недоліки з боку останнього, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь на підставі частини другої статті 625 ЦК України інфляційні нарахування у розмірі 242 089,5 грн та три проценти річних у сумі 126 045,61 грн, а також пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 22 березня 2020 року до 11 березня 2021 року у розмірі 34 143 300 грн, а всього 34 511 435,11 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року у складі судді Скрипки О. І. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 інфляційні нарахування у розмірі 242 089,50 грн, три проценти річних у розмірі 126 045,61 грн, пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період часу з 22 березня 2020 року до 11 березня 2021 року у розмірі 22 344 250 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що невиконання або неналежне виконання зобов`язань банку за договором банківського рахунка, зокрема відмова виконати розпорядження клієнта з видачі йому відповідних сум, має наслідком настання відповідальності банку, встановленої договором або законом. Позивач довів факт неналежного виконання банком своїх зобов`язань.
Суд дійшов висновку, що у даному випадку позивачу внаслідок неправомірних дій банку було заподіяно збитків у сумі 22 344 250 грн - штрафні санкції, які стягнуто на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2020 року у справі № 754/78/20 з позивача на користь ОСОБА_2 , що утворились внаслідок невиконання банком платіжних доручень.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ «ОТП Банк» задоволено.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки у спірних правовідносинах положення частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються, а посиланням районного суду на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року у справі № 754/78/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій за порушення умов попереднього договору купівлі-продажу нерухомості від 11 жовтня 2019 року на загальну суму 22 344 250 грн, з яких: 16 075 000 грн штрафу та 6 269 250 грн пені, є безпідставними, оскільки вказане рішення не має преюдиційного значення під час вирішення спору у цій справі, адже суб`єктний склад та предмет позову у вказаних справах є різними. АТ «ОТП Банк» не було учасником судового провадження під час вирішення справи № 754/78/20, а тому обставини, встановлені судом в межах розгляду вказаної справи, не мають обов`язкового значення для відповідача у цій справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що його не було належно повідомлено про розгляд справи апеляційним судом, що позбавило права на відповідний судовий захист.
Крім того, вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення районного суду, не надавши належної правової оцінки доводам позовної заяви, наданим ним доказам та встановленим судом першої інстанції обставинам справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 рокуАТ «ОТП Банк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, не спростовують правильність оскаржуваного судового рішення та не впливають на викладені апеляційним судом правові обґрунтування, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме постанова апеляційного суду оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Верховним Судом встановлено, що суд апеляційної інстанції належно не повідомив ОСОБА_1 чи його представника про розгляд справи 15 вересня 2022 року, в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення, а матеріали справи не містять даних про таке повідомлення чи доказів направлення відповідного повідомлення.
Наявний на аркуші справи 228 тому третього скріншот смс повідомлення не є належним повідомленням про дату судового засідання, оскільки з нього неможливо встановити особу отримувача, номер справи, дату судового засідання і воно не зареєстроване у відповідному журналі кореспонденції апеляційного суду.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128-130 372 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно із частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними
Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд на зазначені вимоги процесуального законодавства уваги не звернув, розглянув справу без повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи 15 вересня 2022 року, її розгляд не відклав, причин неявки позивача до суду не з`ясував, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - ОСОБА_1 , не забезпечив останньому можливості реалізувати надані законом права.
Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив його про розгляд справи та ця обставина підтверджується матеріалами справи, то оскаржуване судове рішення підлягає обов`язковому скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому, оскільки справа направляється на новий розгляд, то Верховний Суд не вирішує питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400-402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Зленком Юрієм Вікторовичем - задовольнити.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Б. І. Гулько