05.08.2024

№ 755/17812/17

Постанова

Іменем України

26 березня 2020 року

м. Київ

справа № 755/17812/17

провадження № 61-45328св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АВТ Баварія»,

треті особи: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юр-Карпінос Андрій Євгенович,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 та рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року в складі судді Катющенко В. П. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2018 рокув складі колегії суддів: Панченка М. М., Слюсар Т. А., Волошиної В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АВТ Баварія» (далі - ТОВ «АВТ Баварія») та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила: розірвати укладені між нею та ТОВ «АВТ Баварія» контракт від 31 серпня 2016 року № 16-3962 та договір купівлі-продажу транспортного засобу № 16-3962Р від 02 вересня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А. Є. та зареєстрований в реєстрі за № 1752, стягнувши з відповідача на її користь грошові кошти в загальному розмірі 856 073, 31 грн, з яких: 756 073, 31 грн сплачених нею за автомобіль марки «BMW 218d Grand Tourer F46», 2015 року випуску, та 100 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди; а також стягнути з відповідача понесенні нею судові витрати, в тому числі на правову допомогу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 31 серпня 2018 року між нею та ТОВ «АВТ Баварія»укладено контракт, згідно з яким вона придбала у відповідача за 756 073, 31 грн легковий автомобіль марки «BMW 218d Grand Tourer F46», 2015 року випуску, що був у використанні як демонстраційний. Перед придбанням транспортний засіб був повністю оглянутий нею, видимих внутрішніх і зовнішніх пошкоджень не мав.

У серпні 2017 році під час огляду автомобіля кваліфікованим фахівцем виявлено, що транспортний засіб мав механічні пошкодження та здійснювався кузовний ремонт передніх правої і задньої дверей: рихтування, рівняння, шпаклювання та фарбування, що свідчить про те, що автомобіль раніше перебував у дорожньо-транспортній пригоді. Про вказані істотні недоліки товару перед укладенням контракту її не повідомили.

За таких обставин вважає, що при укладенні контракту відповідач діяв із застосуванням нечесної підприємницької практики, навмисно обмежив її в наданні необхідної, доступної, достовірної і своєчасної інформації про транспортний засіб, ввів в оману щодо основних його характеристик, що спонукало її придбати такий автомобіль, на купівлю якого в інакшому випадку, при обізнаності про його пошкодження та кузовний ремонт, вона б не погодилася.

Окрім цього, вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача їй завдано моральну шкоду, яка виразилася в постійних моральних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, порушенні стосунків з оточуючими людьми, сором`язливості перед родичами і знайомими. Розмір моральної шкоди оцінений нею в 100 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки позивач не надала суду доказів наявності обману, ведення відповідачем нечесної підприємницької діяльності та не довела, що виявлені нею пошкодження автомобіля є істотним недоліком.

При цьому суди зазначили, що купуючи транспортний засіб позивачу було відомо, що він перебував у відповідача в користуванні як демонстраційний, автомобіль їй проданий в повній технічній справності зі скидкою на 42 % від його роздрібної ціни, що її влаштовувало під час його придбання і будь-яких претензій до відповідача по якості автомобіля, як на момент його придбання, так і до закінчення гарантійного терміну обслуговування вона не мала.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2018 рокуі ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновкам судів фактичним обставинам справи.

Вказує, що перед придбанням транспортного засобу вона дійсно візуально його оглянула і видимих недоліків не помітила, автомобіль перебував у технічно-справному стані, під час експлуатації нарікань до їзди на ньому не було.

Разом з тим зазначає, що перед його придбанням працівники відповідача запевнили її в тому, що транспортний засіб практично новий, жодних дефектів немає, в дорожньо-транспортній пригоді не був, ремонтних робіт у ньому не здійснювались, що й спонукало її придбати цей автомобіль, тим більше, що на нього пропонувалась значна знижка.

Однак, як виявилося пізніше, під час укладення контракту та продажу їй автомобіля відповідач ввів її в оману, навмисно приховавши факт пошкодження транспортного засобу та його кузовного ремонту, що свідчить про застосування ним нечесної підприємницької практики.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 03 липня 2019 року справа № 755/17812/17 надійшла до Верховного Суду.

Від представника ТОВ «АВТ «Баварія» Федоренко О. В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються в редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Встановлено, що 31 серпня 2016 року між ТОВ «АВТ Баварія» та ОСОБА_1 укладено контракт № 16-3962, за умовами якого продавець ТОВ «АВТ Баварія» зобов`язався поставити та передати, а покупець ОСОБА_1 зобов`язалася оплатити та прийняти один легковий автомобіль марки «BMW 218d Grand Tourer F46», 2015 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , що був у використанні, як демонстраційний, найменування моделі, ціна та специфікація якого міститься в додатку № 1 від 31 серпня 2016 року, який є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2. контракту продавець гарантує покупцю, що товар, переданий за цим контрактом, відповідає вимогам до якості, затвердженим заводом-виробником і визначеним в експлуатаційних документах. Товар не має явних видимих внутрішніх або зовнішніх пошкоджень. Продавець приймає на себе зобов`язання здійснити безоплатно передпродажну підготовку товару. Обсяг робіт з перепродажної підготовки визначено заводом-виробником і міститься в експлуатаційних документах. Подальше регулярне технічне обслуговування товару в межах гарантійного терміну здійснюється продавцем на загальних засадах, на підставі окремих звернень покупця до авторизованих сервісних центрів продавця.

Згідно з пунктом 8.4. контракту гарантія на товар, проданий покупцю за цим контрактом, становить два роки з дати першої реєстрації товару в органах ДАІ, тобто починаючи з 30 липня 2015 року без обмеження пробігу.

02 вересня 2016 року між сторонами також було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 16-3962Р, за умовами якого продавець ТОВ «АВТ Баварія» передає у власність, а покупець ОСОБА_1 приймає у власність легковий автомобіль марки «BMW 218d Grand Tourer F46», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно з пунктами 3, 4 даного договору за домовленістю сторін вартість (ціна) автомобіля становить 756 073, 31 гривень, включаючи податок на додану вартість 126 012, 22 гривень. На дату укладення сторонами цього договору вартість автомобіля повністю оплачена покупцем.

При цьому відповідно до розрахунку вартості спірного автомобіля, його роздрібна вартість складає (без ПДВ) становить 1 100 094, 14 грн. Тобто вартісна скидка для позивача складає 42, 3% від роздрібної вартості автомобіля.

На момент передачі транспортного засобу його пробіг становив 21, 340 км, що відповідає запису в сервісній книжці на обслуговування автомобіля.

02 вересня 2016 року сторони підписали акт № 16-2018 прийому-передачі автомобіля, за яким ОСОБА_1 прийняла один легковий автомобіль марки «BMW 218d Grand Tourer F46», що був у використанні, як демонстраційний у повній комплектності та технічно-справному стані.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною першою статті 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару споживач має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. А у разі виявлення істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, споживач має право вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміну товару на такий же товар або на аналогічний.

Продавець, виробник зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

За приписами частин першої, другої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що при укладенні оскаржуваного договору купівлі-продажу відповідач не повідомив її про страховий випадок із придбаним автомобілем, участі автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді та фарбування елементів кузова автомобіля, що свідчить про вчинення ним обману щодо істотних недоліків товару із застосуванням нечесної підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з положеннями частини першої статті 76, частини першої статті 77 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди встановили, що транспортний засіб проданий позивачу зі знижкою 42 % від його роздрібної ціни, що влаштовувало її під час його придбання, позивач знала про те, що до продажу автомобіль перебував у користуванні відповідача як демонстраційний та мав пробіг майже 21, 340 км, на момент його продажу перебував у технічно справному стані та будь-яких недоліків не мав, до того ж будь-яких претензій до відповідача по якості автомобіля, як на момент його придбання, так і до закінчення гарантійного терміну обслуговування позивач не мала. При цьому факт участі транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді не знайшов свого підтвердження матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, враховуючи вищевказані норми матеріального права, обґрунтовановиходив з недоведеності позовних вимог, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що придбаний нею автомобіль має істотні недоліки або фальсифікацію товару, як і доказів ведення відповідачем нечесної підприємницької діяльності позивач не надала.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судів попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2018 рокубез змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук