№ 755/18751/18

Постанова

Іменем України

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 755/18751/18

провадження №61-3043св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа:державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корнат Руслан Олександрович,

стягувач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната Р. О., заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 755/10288/14-ц, виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з неї на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 962 156,03 грн та витрати пов`язанні із вирішенням спору третейським судом у сумі 10 021,56 грн.

02 листопада 2018 року старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корнатою Р. О. було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні, а саме для визначення вартості нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

20 листопада 2018 року Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Денис Н. В. було направлено висновок про вартість майна від 02 листопада 2018 року. 27 листопада 2018 року нею було отримано рекомендовану кореспонденцію з висновком про ринкову вартість нежитлового приміщення, згідно якого нежитлове приміщення оцінено у сумі 497 695,00 грн.

Після ознайомлення з повним звітом про оцінку майна, вважала, що даний висновок та оцінка майна проведена з істотними порушеннями норм діючого законодавств України, так як не проводився огляд (обстеження) об`єкту оцінки, що вплинуло на визначення вартості майна. Також звіт про визначення оцінки не містить усіх необхідних даних для визначення вартості майна, а саме: відсутність фотографій, опис приміщень, які були обрані для порівняння, тому не зрозуміло, як оцінювач визначав характеристики вказаних приміщень, які згідно звіту були критеріями при коригуванні вартості об`єкта оцінки відносно об`єктів порівняння, зокрема коефіцієнт, який враховує відмінності у стані приміщень об`єкта порівняння, оскільки об`єкт оцінки оцінювачем не оглядався.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати незаконними дії старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корнати Р. О. по проведенню оцінки нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки від 02 листопада 2018 року виконаного ТОВ «Меркурій Партнере», оцінювач ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2019 року скасовано, скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії державного старшого виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната Р. О. щодо проведення оцінки нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано такою, що не підлягає застосуванню, оцінку в формі письмового звіту про оцінку майна боржника та висновок про ринкову вартість майна (нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 02 листопада 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що визначення вартості майна боржника проведено з недотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав». Скарга про визнання незаконними дії старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корнати Р. О. щодо визначення вартості майна є обґрунтованою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору. Суд апеляційної інстанції не дослідив докази, які свідчать про правильне застосування експертом порівняльного методу. Крім того, вимоги боржника про оскарження звітів про оцінку майна в судовому порядку задоволенню не підлягають.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому вона просила залишити постанову апеляційного суду без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2014 року у справі № 755/10288/14-ц заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 вересня 2013 року у справі № 750/13 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 962 156,03 грн та витрат пов`язаних із вирішенням спору третейським судом у сумі 10 021,56 грн.

25 вересня 2017 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Слишик О. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54772227, щодо примусового виконання виконавчого листа від 09 липня 2014 року № 755/10288/14-ц виданого Дніпровським районним судом м. Києва.

18 жовтня 2017 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Слишик О. М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

02 листопада 2018 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Карнатою Р. О. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Меркурій Партнере», що діє на підставі статуту та сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 26/16, виданим Фондом державного майна України 15 січня 2016 року, директора ОСОБА_2 , та на підставі договору про надання послуг, щодо проведення незалежної оцінки № 14/02-02.11.2018 від 02 листопада 2018 року укладеного з Тернопільським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, винесено висновок, яким у результаті виконання незалежної оцінки було встановлено: ринкова вартість об`єкта оцінки нежитлового приміщення, загальною площею 260,20 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на дату оцінки (без ПДВ) становить 497695,00 грн, в еквіваленті за курсом долару НБУ на дату оцінки становить 17675,21 доларів США.

20 листопада 2018 року старшим державним виконавцем направлено сторонам виконавчого провадження для виконання копію висновку про вартість майна від 02 листопада 2018 року.

22 листопада 2018 року відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області направлено заявку на реалізацію арештованого державним виконавцем майна, а саме нежитлового приміщення, загальною площею 260,2 кв. м, що належить боржнику ОСОБА_1

04 квітня 2019 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Карнатою Р. О. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії державного виконавця є неправомірними, а результати оцінки цього майна - заниженими та такими, що не відповідають реальному стану нерухомого майна та об`єктивним цінам, що склалися на ринку нерухомості у цей час.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України «Про виконавче провадження», або Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання (згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про виконавче провадження»).

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (абзац другий частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною першою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави для визнання незаконними дій державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корнат Р. О., щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 та задоволення скарги в цій частині.

Відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Суб`єктами оціночної діяльності є суб`єкти господарювання, зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 384 ЦПК України та статтею 58 Закону № 1404-VIII встановлено 10-денний строк на оскарження оцінки майна з моменту отримання повідомлення про результати рецензування.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк із дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Частиною третьою статті 12 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону № 1404-VIII для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Національний стандарт № 1) регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження.

При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Відповідно до статті 36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільше повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19).

Вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що експертна оцінка у формі письмового звіту про оцінку майна боржника та висновок про ринкову вартість майна (нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) від 02 листопада 2018 року є необ`єктивною та такою, що порушує вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і така вартість (ціна) не може використовуватися при реалізації спірного майна.

Суд апеляційної інстанції зробив обгрунтований висновок про те, що визначення вартості майна боржника проведено з недотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання неправомірними дій державного старшого виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната Р. О. щодо проведення оцінки нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду в частині визнання неправомірними дії державного старшого виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната Р. О. щодо проведення оцінки нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених вимог. В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Згідно з частинами першою та третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 137 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуТернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року в частині визнання неправомірними дій державного старшого виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната Руслана Олександровича, щодо проведення оцінки нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій державного старшого виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната Руслана Олександровича, щодо проведення оцінки нежитлового приміщення загальною площею 260,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк