Постанова
Іменем України
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 755/4207/21-ц
провадження № 61-20931св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач)., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Михайло Андрійович,
стягувач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
Встановив:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М. А., стягувач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») та просив визнати неправомірними та скасувати акти приватного виконавця від 26 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 62797085 про проведені електронні торги з продажу чотирьох земельних ділянок, постанови від 26 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 62797085 про зняття арешту з майна - земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220888000:04:001:0297, 3220888000:04:001:0302, 3220888000:04:001:0303, 3220888000:04:001:0304.
Скарга мотивована тим, що 12 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим М. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62797085 про примусове виконання виконавчого листа № 2-2712/1/2011, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 14 серпня 2018 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 316500,03 доларів США та 435536,47 грн, судові витрати зі сплати державного мита 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
24 лютого 2021 року Київським апеляційним судом винесено постанови у справі № 2-2712/2011, якими скасовано ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року та 24 січня 2019 року про поновлення стягувачу ПАТ АБ «Укргазбанк» пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва на підставі якого було видано виконавчий лист № 2-2712/1/2011 вступило в законну силу 24 жовтня 2012 року. Датою закінчення встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на дату винесення рішення) строку пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, було 24 жовтня 2013 року.
26 лютого 2021 року він звернувся до приватного виконавця Корольова М. А. із заявою про необхідність повернення виконавчого листа № 2-2712/1/2011 стягувачу.
26 лютого 2021 року приватним виконавцем Корольовим М. А. видано чотири акти про проведені електронні торги з продажу земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 , а також дві постанови про зняття арешту з майна, яким є чотири належні боржнику земельні ділянки.
Вважав, що вказані документи видані приватним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 2 частини четвертої статті 4 якого передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Всупереч вимогам закону приватний виконавець продовжив здійснення виконавчого провадження вже після скасування ухвал суду, якими було поновлено пропущений строк пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 2021 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду за заявою його представника в частині вимог про визнання неправомірними та скасування актів приватного виконавця від 26 лютого 2021 року про проведені електронні торги з продажу земельних ділянок.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 2021 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, суд першої інстанції виходив із недоведеності порушення прав та свобод заявника і правомірності дій приватного виконавця, оскільки виключні переліки підстав для повернення виконавчого документа стягувача та закінчення виконавчого провадження визначені статтями 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», якими не передбачено такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу в рамках відкритого виконавчого провадження або закінчення виконавчого провадження, як скасування судом ухвали про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М. А. від 26 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 62797085 про зняття арешту з майна - земельної ділянки з кадастровим № 3220888000:04:001:0297.
Визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва від 26 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 62797085 про зняття арешту з майна - земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220888000:04:001:0302, 3220888000:04:001:0303, 3220888000:04:001:0304.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що після скасування 24 лютого 2021 року апеляційним судом ухвал суду першої інстанції, якими задоволено заяви стягувача про продовження строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, у приватного виконавця не було передбачених законом підстав вчиняти виконавчі дії на виконання судового рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання у якого стягувачем пропущено.
Апеляційний суд врахував, що боржник ОСОБА_1 повідомляв про зазначені обставини приватного виконавця у заяві, яку останній отримав 26 лютого 2021 року, чого ним в судовому засіданні під час апеляційного перегляду не заперечувалося, однак приватний виконавець обставин скасування ухвал Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року та від 24 січня 2019 року не перевірив і безпідставно прийняв постанови від 26 лютого 2021 року, якими зняв арешт із земельних ділянок із кадастровими номерами: 3220888000:04:001:0302, 3220888000:04:001:0303, 3220888000:04:001:0304, відчуженими на електронних торгах, які наразі оскаржуються ОСОБА_1 як попереднім власником указаного нерухомого майна в порядку позовного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рішення суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині визнання неправомірними та скасування постанов приватного виконавця про зняття арешту з майна, у іншій частині не оскаржується, тому не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 березня 2020 року в справі № 459/2618/17 (провадження № 61-47902св18), від 04 червня 2019 року в справі № 916/190/18, від 09 лютого 2021 року в справі № 908/1152/18, від 30 червня 2021 року в справі № 927/889/18 щодо дослідження доказів; у постанові від 28 травня 2019 року в справі № 905/2458/16 щодо обов`язку суду при здійсненні судового контролю за виконанням судового рішення, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. Крім того, АБ «Укргазбанк» посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України щодо відсутності висновку Верховного Суду про повернення виконавчого документа стягувачу (в рамках відкритого виконавчого провадження) або закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням судом ухвали про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, з урахуванням, що повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження визначені статтями 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження».
06 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Павліченко М. С., подав до Верховного Суду заяву про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу, посилаючись на те, що ухвалу про відкриття провадження у справі та копії касаційної скарги і додані до неї документи вони не отримували.
Відповідно до частини першої статті 395 ЦК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк на подання відзиву, встановлений судом, є процесуальним строком, який може бути продовжений судом за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно з відзивом.
Частиною четвертою статті 183 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвала Верховного Суду від 31 січня 2022 року про відкриття касаційного провадження з копією касаційної скарги та додатками отримана ОСОБА_1 23 квітня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що на час розгляду справи представник ОСОБА_1 - адвокат Павліченко М. С., не надав доказів поважності причин пропуску строку на подачу відзиву, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження відповідачу строку для подання відзиву на касаційну скаргу.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» підлягає задоволенню частково.
Встановлені обставини справи
Судами встановлено, що на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року у справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили 05 жовтня 2012 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 05 жовтня 2015 року, Дніпровським районним судом м. Києва 14 серпня 2018 року видано виконавчий лист в справі № 2-2712/1/2011.
Ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 18 листопада 2018 року та від 24 січня 2019 року, задоволено заяви ПАТ «Укргазбанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлено заявнику трирічний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року в справі № 2-2712/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором.
Постановою від 12 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим М. А. відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-2712/1/2011, виданого 14 серпня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Украгазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 316500,03 доларів США та 435536,47 грн, судових витрат зі сплати державного мита в сумі 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Відповідно до протоколів проведення електронних торгів 01 лютого 2021 року та 22 лютого 2021 року, за наслідками проведення яких було відчужено належні ОСОБА_1 земельні ділянки, площею 0,0516 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0302, площею 0,0499 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0303, площею 0,0517 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0304.
26 лютого 2021 року приватним виконавцем Корольовим М. А. складено чотири акти про проведені прилюдні торги 22 лютого 2021 року, за наслідками проведення яких було продано чотири земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220888000:04:001:0297, 3220888000:04:001:0302, 3220888000:04:001:0303, 3220888000:04:001:0304.
26 лютого 2021 року приватним виконавцем Корольовим М. А. у ВП № 62797085 на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зняття арешту з майна, а саме: земельної ділянки площею 0,057 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0297, цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення садівництва, за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада.
26 лютого 2021 року приватним виконавцем Корольовим М. А. у ВП № 62797085 на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зняття арешту з майна, а саме: земельних ділянок площею 0,0516 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0302, площею 0,0499 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0303, площею 0,0517 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0304, цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення садівництва, за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада (а. с. 31 - 32 т. 1, 39 - 40 т. 2).
Постановами Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року в справі № 2-2712/11 апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено. Ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року та від 19 листопада 2018 року скасовано та прийнято постанови, якими відмовлено у задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк», заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (а. с. 8 - 18 т. 1).
26 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М. А. із заявою, в якій боржник повідомляв, що 24 лютого 2021 року Київським апеляційним судом скасовано ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 18 листопада 2018 року та від 24 січня 2019 року, якими було поновлено пропущений стягувачем строк пред`явлення виконавчого листа від 14 серпня 2018 року № 2-2712/1/2011 до примусового виконання. Цією заявою доводив до відома приватного виконавця про необхідність на підставі статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» повернути виконавчий лист № 2-2712/1/2011 стягувачу, терміново зупинити укладення договорів купівлі-продажу належних йому земельних ділянок за результатом проведення електронних торгів 23 лютого 2021 року ДП «СЕТАМ».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М. А. від 03 березня 2021 року об`єднано виконавчі провадження № 62797085, 64720697 у зведене виконавче провадження № 64720931.
Листом від 18 березня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов М. А. повідомив ОСОБА_1 на його заяву від 25 лютого 2021 року про відсутність передбачених законом підстав для повернення виконавчого документа стягувачу та ненадання доказів до заяви про повернення виконавчого документа стягувачу.
Судами також встановлено, що на розгляді Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М. А., Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_5 , треті особи, без самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство акціонерний банк « Укргазбанк», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Козій А. В., про визнання електронних торгів недійсними.
Ухвалами Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2021 року та від 22 червня 2021 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»
(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових
осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судами встановлено, що відповідно до протоколів проведення електронних торгів 01 лютого 2021 року та 22 лютого 2021 року, за наслідками проведення яких було відчужено належні ОСОБА_1 земельні ділянки, площею 0,0516 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0302, площею 0,0499 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0303, площею 0,0517 га, кадастровий номер 3220888000:04:001:0304.
На час розгляду даної справи, прилюдні торги недійсними не визнані.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
На виконання пункту 2 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» 26 лютого 2021 року приватним виконавцем Корольовим М. А. винесено постанову про зняття арешту з майна.
Звертаючись до суду з даною скаргою на дії приватного виконавця, ОСОБА_1 як на підставу для визнання неправомірними та скасування постанов приватного виконавця про зняття арешту з майна від 26 лютого 2021 року посилався на незаконне продовження приватним виконавцем здійснення виконавчого провадження вже після скасування апеляційним судом постановами від 24 лютого 2021 року ухвал суду, якими було поновлено пропущений строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та посилався на пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що вона встановлює підстави повернення виконавчого документу стягувачу до відкриття виконавчого провадження, яке презюмується відкритим у відповідності до діючого законодавства.
Враховуючи вище зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що всі дії вчинені в рамках виконавчого провадження № 62797085, вчиненні відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» і судом не встановлено, що приватним виконавцем Корольовим М. А. порушено права та свободи боржника ОСОБА_1 .
Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах закону.
Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.
Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.
Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Постановив:
Відмовити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , у продовженні строку на подання відзиву на касаційну скаргу.
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року в частині визнання неправомірними та скасування постанов про зняття арешту з майна скасувати, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 2021 року в цій частині залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун М. Ю. Тітов