№ 755/5671/17

Постанова

Іменем України

06 лютого 2020року

м. Київ

справа № 755/5671/17-ц

провадження № 61-4930св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором підряду,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором підряду на проведення ремонтних робіт. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 20 липня 2016 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір підряду № 1/20-07-2016 на проведення ремонтних робіт, згідно з умовами якого відповідач прийняв на себе зобов`язання виконати ремонтні роботи «під ключ» на об`єкті, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площа квартири 99,8 кв. м, згідно кошторису. Термін закінчення робіт сторони визначили 08 грудня 2016 року. Загальна вартість робіт за договором складає 200 000 грн. Позивачем проведені розрахунки з виконавцем на загальну суму 160 000 грн та здійснено оплату матеріалів на загальну суму 48 545 грн.

Проте, відповідач не здав ремонтні роботи у домовлений термін, а також не належним чином виконав роботи, передбачені договором. Добровільно усунути виявлені недоліки відповідач відмовився, на направлену позивачем 07 лютого 2017 року претензію відповідач не відреагував.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що в разі невиконання виконавцем взятих на себе зобов`язань з порушенням термінів більше ніж на 3 місяці, виконавець зобов`язується повернути всі кошти, що були отримані замовником за раніше виконані їм роботи згідно цього договору, а також штраф у розмірі 50% від загальної вартості робіт за договором.

Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача кошти в сумі 260 000 грн, з яких: повернення коштів за раніше виконані роботи в сумі 160 000 грн та штрафні санкції в сумі 100 000 грн.

Оскільки відповідач прострочив грошове зобов`язання з повернення сплачених позивачем коштів в рахунок оплати вартості робіт, позивач також просив стягнути інфляційні втрати та три проценти річних за період з 09 грудня 2016 року по 07 квітня 2017 року в сумі 4 800 грн та 1 577,26 грн відповідно.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року у складі судді Чех Н. А. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 260 000 грн, судовий збір в сумі 2 600 грн, витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав належним чином умови договору підряду, в добровільному порядку виконавець недоліки не усунув. 07 лютого 2017 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія з вимогою перерахувати кошти в сумі 75 000 грн для виправлення недоліків іншою особою, проте, відповідач проігнорував вимоги позивача. Вважаючи такі обставини встановленими, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач має нести відповідальність, передбачену п.5.3 договору підряду, і з останнього на користь позивача підлягає стягненню 160 000 грн які виплачені позивачем відповідачу за виконану роботу, та штрафні санкції в сумі 100 000 грн - 50 % від загальної вартості робіт.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики залишено без задоволення..

Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення місцевого суду суд апеляційної інстанції виходив з того, що передбачена договором відповідальність виконавця настає у разі невиконання останнім зобов`язань за договором з порушенням термінів більше ніж на три місяці, а у січні 2017 року, тобто до спливу трьох місяців з дати визначеної в договорі, відповідач був позбавлений доступу до об`єкту, тому відсутні підстави для покладання на відповідача відповідальності, передбаченої умовами договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанцій скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що місцевий суд задовольняючи часткового його позовні вимоги дійшов до правильного висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення, а суд апеляційної інстанції помилково скасував правильне рішення по суті спору.

Доводом касаційної скарги є те, що, на думку заявника, не складення акту передання робіт та не підписання його сторонами свідчать про те, що роботи за договором підряду завершені відповідачем та передані позивачу не були. Кошторис має бути складений підрядником, а тому його відсутність є виключно виною відповідача.

Заявник вказує, що сама по собі зміна замків у квартирі не свідчить про позбавлення відповідача доступу до об`єкту і про відсутність можливості належним чином виконати покладені на нього зобов`язання, тобто про відсутність вини, так само це не свідчить про те, що відповідачем вживалися будь-які дії, спрямовані на отримання такого доступу та завершення ремонтних робіт. Будь-які перешкоди для виконання зобов`язань за договором підряду у період часу з 08 грудня 2016 року до січня 2017 року відповідачу не чинилися. Жодних доказів того, що відповідачем після 08 грудня 2016 року вчинялись якісь дії для виконання договору підряду або докази відсутності можливості вчинення таких дій надано не було.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дніпровського районного суду м. Києва.

01 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить здійснювати розгляд справи за його участі.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Ураховуючи те, що триває стадія попереднього розгляду, під час якої судове засідання не проводиться, повідомлення учасників не передбачено ЦПК України, підстави для задоволення клопотання про розгляд справи за участю позивача відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судами встановлено, що 20 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір підряду № 1/20-07-2016. За умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання виконати ремонтні роботи «під ключ» в квартирі АДРЕСА_2 , площею 99,8 кв. м.

Загальна сума договору становить 200 000 грн. Перший транш до початку робіт у розмірі 40 000 грн; другий транш - після закінчення робіт з прокладання електрики і сантехніки у розмірі 40 000 грн; третій транш - після штукатурки та підвісних стель в розмірі 40 000 грн; четвертий транш - після закінчення робіт зі шпаклювання та укладання плитки у розмірі 40 000 грн; п`ятий транш - після повного закінчення робіт у розмірі 40 000 грн.

Термін виконання робіт - чотири з половиною місяці: початок - 23 липня 2016 року; закінчення - 08 грудня 2016 року.

Відповідач зобов`язався виконати ремонтні роботи згідно всіх будівельних і естетичних норм згідно кошторису (повний ремонт квартири з електрикою та сантехнікою, демонтаж і монтаж стін). А саме: стеля - зашивка гіпсокартоном, армування, шпаклювання, поклейка холста, фарбування, прокладення вент каналу на плиту (при необхідності); стіни - ґрунтування, штукатурка, шпаклювання, армування стиків бетону і цегли, фарбування; підлога-стяжка (при необхідності), укладання плитки, затирка швів, укладання паркетної дошки та плінтуса, вирівнювання підлоги, укладання і шліфовка фанери, прокладання теплої підлоги від опалення у санвузлі, перенесення радіаторів; електрика - розводка силових і слабкострумових мереж, встановлення електричної арматури, встановлення точкового освітлення та люстр; встановлення силового щитка, автоматів та слабкострумного щитка; санвузол - розводка сантехніки, укладання плитки та затирка швів, гідроізоляція (при необхідності), встановлення сантехніки.

Не входить в обов`язки виконавця виготовлення та встановлення дверей, меблів, зварювальні роботи, доставка габаритних матеріалів, вивіз сміття.

Виконавець зобов`язувався усунути за власний рахунок та у терміни, погоджені з замовником, допущені з вини виконавця недоліки в роботах, які будуть виявлені замовником, в тому числі вартість зіпсованих матеріалів. У випадку виконання робіт з відхиленням від проекту, виконавець за свої кошти виправляє дефекти. В разі, якщо виконавець не виконає взяті на себе зобов`язання по виконанню ремонтних робіт «під ключ» за цим договором з порушенням термінів більше ніж на три місяці, виконавець зобов`язується повернути всі кошти, що були отримані замовником за раніше виконані ним роботи згідно цього договору, та сплатити штраф у розмірі 50% від загальної вартості робіт за договором.

Позивачем було сплачено відповідачу наступні кошти: за виконані роботи 26 липня 2016 року - 40 000 грн, 07 вересня 2016 року - 40 000 грн; 15 листопада 2016 року - 40 000 грн, 12 грудня 2016 року - 4 000 грн; на матеріали: 26 липня 2016 року - 10 000 грн, 08 вересня 2016 року - 20 000 грн, 20 вересня 2016 року - 10 000 грн, 15 листопада 2016 року - 5 545 грн, 15 листопада 2016 року - 5 545 грн, 15 листопада 2016 року - 3 000 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої' статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положеннями частин першої та третьої статті 857 ЦК України підтверджено обов`язок підрядника виконати роботу відповідно до умов договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимог, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із частинами першою та третьою статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення містяться і в частинах першій-п`ятій статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якою, зокрема, передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків. Зазначені вимоги можуть бути пред`явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що позивач змінив замки після того як закінчився строк виконання відповідачем ремонтних робіт, а саме у січні 2017 року, і з того часу відповідач був позбавлений можливості виконувати ремонтні роботи у квартирі позивача.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини у цій справі та правові норми, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що передбачена договором відповідальність виконавця настає у разі невиконання останнім зобов`язань за договором з порушенням термінів більше ніж на три місяці, а з січня 2017 року, тобто до спливу трьох місяців з дати визначеної в договорі, відповідач був позбавлений доступу до об`єкту, тому відсутні підстави для покладання на відповідача відповідальності, передбаченої умовами договору.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України, згідно з якою установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки такі судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська