Постанова
Іменем України
17 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 755/6124/22-ц
провадження № 61-10667 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник- ОСОБА_1 ;
заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ);
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Борисової О. В., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Заява мотивована тим, що з грудня 2003 року вона та ОСОБА_3 почали спільно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та дружина, за її місцем реєстрації.
Разом із ОСОБА_3 вона прожила разом 18 років, він став батьком її двом синам від першого шлюбу.
На час війни, яка розпочалась 24 лютого 2022 року, ОСОБА_3 перебував за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не встиг евакуюватися та орієнтовно загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Встановлення цього юридичного факту їй необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_3 , орієнтовно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з грудня
2003 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишено без розгляду.
Роз`яснено ОСОБА_1 , що вона має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при розгляді справи
у порядку окремого провадження виявлено спір про право, який має вирішуватись у порядку позовного провадження, а тому залишив заяву
ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв його рідний брат - ОСОБА_2 , як було виявлено під час розгляду справи, і останній не визнає ні факту спільного проживання, ні права заявниці на спадкове майно, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви без розгляду, так як виник спір про право.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нову постанову про задоволення її заяви щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що вона разом з
ОСОБА_3 , який помер орієнтовно ІНФОРМАЦІЯ_1 , прожили
18 років, спільних дітей не мали. На підтвердження факту спільного проживання та ведення спільного господарства надано суду належні докази. ОСОБА_2 , який є братом померлого, не надав суду жодного доказу щодо наявності будь якого спору з нею та заперечення, що вона з померлим проживали однією родиною багато років. Вважає, що оскільки вона з ОСОБА_3 проживали багато років разом і вели спільне господарство, має право встановити факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення прийняте з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц (провадження
№ 14-139цс18) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня
2019 року у справі № 536/1039/17 (провадження № 14-610цс18).
Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем необхідно заявниці для вирішення питання про право на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який помер орієнтовно ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємець за законом четвертої черги.
Судом встановлено, що 07 червня 2022 року рідний брат спадкодавця - ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області із заявою про прийняття спадщини, відповідно до спадкової справи № 28/2022.
У матеріалах спадкової справи наявний заповіт, складений ОСОБА_3 за яким, належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , заповів брату -
ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право,
а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що вказаний факт, який просить встановити
ОСОБА_1 не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки інший спадкоємець також звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а отже є спір про право, який має вирішуватися у порядку позовного, а не окремого провадження.
Верховний Суд зазначає, що залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем не позбавляє права останньої звернутися до суду для вирішення цього питання у порядку позовного провадження.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник