Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 755/9398/16-ц
провадження № 61-1830св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Київська місцева прокуратура № 4, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року у складі судді Чех Н. А. та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Махлай Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Дніпровського району м. Києва, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду.
Позов мотивований тим, що 19 жовтня 2012 року Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві (далі - Дніпровський РУ ГУ МВС України в м. Києві) порушено кримінальну справу № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання з метою використання при продажу товарів, підроблених марок акцизного збору (частина перша статті 199 КК України).
У рамках зазначеної кримінальної справи 25 жовтня 2012 року проведено обшук у приміщенні на АДРЕСА_1 , в результаті незаконного, без рішення суду, погодження на це прокурора, без опису, вилучено комп`ютерну, кадрову та бухгалтерську документацію, алкогольні напої належного йому (позивачу) приватного підприємства «Виробничо- дистриб`юторська компанія «Дім вина «СКАЛА» (далі - ПП «ВДК «Дім вина «СКАЛА»).
За фактом незаконного виготовлення та використання підроблених акцизних марок відносно нього 26 жовтня 2012 року порушено кримінальну справу № 04-33441, у зв`язку з чим ним були подані численні скарги до прокурора міста і до суду, та заяви про злочин.
У результаті активних дій щодо захисту своїх прав, у лютому 2014 року він отримав під підпис копію постанови про передачу вилученого майна, прийняту Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17 жовтня 2013 року.
Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 10 квітня 2014 року винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42013110040000307 від 29 березня 2014 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 23 квітня 2014 року винесено постанову про закриття кримінального провадження щодо нього, як генерального директора ПП «ВДК «Дім вина «СКАЛА» у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 199 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42013110040000307 від 29 березня 2014 року.
Зазначає, що продовж 2012-2017 років протиправними діями та бездіяльністю відповідача, який не забезпечив належний конституційний захист його прав та законних інтересів, а в даному випадку сприяв та сам вчиняв щодо нього (позивача) протиправні дії разом з іншими органами державної влади в Україні, йому завдано моральну шкоду.
Постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2012 року у справі № 2а-6215/12/2670, від 31 жовтня 2012 року у справі № 2а/13869/12/2670, від 18 грудня 2012 року у справі № 2а/14341/12/2670, від 19 грудня 2012 року у справі № 2а-16281/12/2670, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у справі № 755/3209/16-ц, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року у справі № 910/30336/15, повністю встановлено протиправність дій Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві та прокуратури Дніпровського району м. Києва.
На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги (т. 3 а. с. 20 - 27), ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь 2 764 800,00 грн у відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду, у зв`язку з протиправним порушенням 19 жовтня 2012 року та 26 жовтня 2012 року кримінальної справи № 04-33441 за ознаками злочину передбаченого частиною першою статті 199 КК України, які відповідно до постанов Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10 та 23 квітня 2014 року закрито; протиправним проведенням 25 жовтня 2012 року обшуку власності позивача - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; незаконним та протиправним вилученням у позивача під час обшуку, без рішення суду, упродовж тривалого строку, власності позивача (комп`ютерної техніки, кадрової та бухгалтерської документації, алкогольних напоїв) та 12 000,00 грн у відшкодування витрат за проведення судової експертизи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
У решті позову відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач зазнав моральних страждань внаслідок незаконного знаходження 18 місяців під слідством та судом у вчинені кримінальних правопорушень.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення місцевого суду Державна казначейська служба України, Київська міська прокуратура № 4, ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року апеляційні скарги залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року Державна казначейська служба України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, задоволено частково клопотання Державної казначейської служби України про зупинення виконання судових рішень.
Зупинено виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано те, що позивач подав численні позовні заяви з приводу свого притягнення до кримінальної відповідальності та вже отримав відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду у справі № 755/3209/16-ц за його позовом до Дніпровського районного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.
У березні 2019 року ОСОБА_1 надіслав заперечення на касаційну скаргу, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
У квітні 2019 року Київська місцева прокуратура № 4 надіслала пояснення в порядку статті 174 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 19 жовтня 2012 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання з метою використання при продажу товарів, підроблених марок акцизного збору, за частиною першою статті 199 КК України.
У рамках даної кримінальної справи 25 жовтня 2012 року проведено обшук у приміщенні позивача на АДРЕСА_1, і незаконно, без рішення суду, погодження на це прокурора, без опису, вилучено комп`ютерну, кадрову та бухгалтерську документацію, алкогольні напої належного позивачеві ПП «ВДК «Дім вина «СКАЛА».
Відносно ОСОБА_1 26 жовтня 2012 року порушена кримінальна справа № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та використання підроблених акцизних марок, на що позивачем подані численні скарги до прокурора міста і до суду та заяви про злочин.
У лютому 2014 року позивач отримав під підпис копію постанови про передачу вилученого майна, винесену Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17 жовтня 2013 року.
Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 10 квітня 2014 року винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42013110040000307 від 29 березня 2014 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 23 квітня 2014 року винесено постанову про закриття кримінального провадження щодо генерального директора ПП «ВДК «Дім вина «СКАЛА» ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю його в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 199 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42013110040000307 від 29 березня 2014 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач зазнав моральних страждань внаслідок незаконного знаходження під слідством та судом у вчинені кримінальних правопорушень.
Проте зазначені висновки є помилковими та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За приписами частин шостої, сьомої статті 1176 ЦК України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Аналіз Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» дає підстави дійти висновку про те, що право на відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, за рахунок коштів Державного бюджету України, можливе лише у випадку, коли правопорушення вчинено спеціальним суб`єктом (працівник правоохоронного органу, прокуратури) і набуло вигляду незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян тощо.
Подвійного відшкодування шкоди громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян тощо, за один і той самий період перебування під судом і слідством Законом не передбачено.
Із матеріалів справи відомо, що у лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровського районного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду (справа № 755/3209/16-ц т. 6 - 7).
Просив суд стягнути на його користь з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України 273 715, 00 грн у відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31 травня 2016 року позов ОСОБА_1 до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві особі Комісії з припинення Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування , прокуратури і суду у розмірі 100 000,00 грн.
У решті позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі № 755/3209/16-ц суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебував під слідством 18 місяців, довів факт спричинення йому моральної шкоди незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду, у зв`язку з протиправним порушенням 19 жовтня 2012 року та 26 жовтня 2012 року кримінальної справи № 04-33441 за ознаками злочину передбаченого частиною першою статті 199 КК України, які відповідно до постанов Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10 та 23 квітня 2014 року закрито; протиправним проведенням 25 жовтня 2012 року обшуку власності позивача - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; незаконним та протиправним вилученням у позивача під час обшуку, без рішення суду, упродовж тривалого строку, власності позивача (комп`ютерної техніки, кадрової та бухгалтерської документації, алкогольних напоїв).
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 у червні 2016 року звернувся до суду з позовом до прокуратури Дніпровського району м. Києва, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду, просив суд стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь 2 764 800,00 грн у відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду, у зв`язку з протиправним порушенням 19 жовтня 2012 року та 26 жовтня 2012 року кримінальної справи № 04-33441 за ознаками злочину передбаченого частиною першою статті 199 КК України, які відповідно до постанов Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10 та 23 квітня 2014 року закрито; протиправним проведенням 25 жовтня 2012 року обшуку власності позивача - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; незаконним та протиправним вилученням у позивача під час обшуку, без рішення суду, упродовж тривалого строку, власності позивача (комп`ютерної техніки, кадрової та бухгалтерської документації, алкогольних напоїв) та 12 000,00 грн у відшкодування витрат за проведення судової експертизи.
Проте, звертаючись до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду, зазначивши іншого відповідача, а саме прокуратуру Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_1 не врахував, що державою на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у справі № 755/3209/16-ц здійснено відшкодування за вчинення тих же дій, за один і той самий період.
Враховуючи, що державою здійснено відшкодування на підставі судового рішення, аподвійне відшкодування шкоди за вчинення тих же дій, за один і той самий період Законом не передбачено, позов ОСОБА_1 до прокуратури Дніпровського району м. Києва, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги є обґрунтованими, рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Верховний Суд дійшов висновку, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, проте допущено неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Керуючись статтями 402 409 412 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року скасувати.
У позові ОСОБА_1 до прокуратури Дніпровського району м. Києва, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук