Постанова
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 756/5130/14-ц
провадження № 61-9909св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Житлово-будівельний кооператив «Академічний-15»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 11 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року Житлово-будівельний кооператив «Академічний-15» (далі - ЖБК «Академічний-15») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року позов ЖБК «Академічний-15» задоволено.
Стягнуто у рівних частках із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ЖБК «Академічний-15» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 33 261,93 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 09 червня 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року змінено, зменшено суму заборгованості за житлово-комунальні послуги до 30 190,23 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року та рішення Апеляційного суду
іста Києва від 09 червня 2015 року скасовано, справу передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року позов ЖБК «Академічний-15» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Академічний-15» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 червня 2011 року до 01 лютого
2014 року у розмірі 6 964,94 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЖБК «Академічний-15» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 червня 2011 року до 01 лютого
2014 року у розмірі 6 964,94 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЖБК «Академічний-15» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 червня 2011 року до 01 лютого
2014 року у розмірі 6 964,94 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ЖБК «Академічний-15» задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ЖБК «Академічний-15» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з червня 2011 року по січень 2014 року, по 12 899,20 грн з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Академічний-15» заборгованість за договором від 03 лютого 2012 року № 21 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 4 071,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст поданої заяви про роз`яснення судового рішення
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про роз`яснення постанови Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року, в якій просив роз`яснити на підставі яких розпорядчих правових актів зроблені розрахунки заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення холодної та гарячої води.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що питання роз`яснення рішення розглядається судом, що його ухвалив. Оскільки Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 ліквідовано Апеляційний суд міста Києва і Апеляційний суд Київської області та утворено Київський апеляційний суд, початком роботи якого визначено 03 жовтня 2018 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про роз`яснення рішення суд ухваленого судом, що був ліквідований, не підлягає задоволенню.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення Апеляційного суду міста Києва, оскільки відповідно до змісту частини шостої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року, усі нерозглянуті апеляційні скарги, заяви, клопотання, подані до Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області передано до новоутвореного Київського апеляційного суду, а тому саме Київський апеляційний суд мав розглядати його заяву про роз`яснення судового рішення Апеляційного суду міста Києва. Крім того, до складу колегії суддів, які відмовили у задоволенні його заяви, входило одразу двоє суддів, які здійснювали перегляд рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку ( Соколова В. В. та Поліщук Н. В. ). Таким чином, на думку заявника, відмовляючи у роз`ясненні судового рішення, Київський апеляційний суд порушив його право на доступ до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року, з посиланням на те, що Апеляційний суд міста Києва ліквідовано, а тому заява про роз`яснення рішення цього суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до змісту частин першої, другої та третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.
Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІПерехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах»ліквідовано Апеляційний суд міста Києва й Апеляційний суд Київської області, та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 «Про переведення суддів» переведено суддів Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області на роботу на посадах суддів Київського апеляційного суду.
Відповідно до змісту частини шостої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов`язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань у паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.
03 жовтня 2018 року в газеті «Голос України» за № 185 опубліковано повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Київського апеляційного суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Отже, особа, яка подає заяву про роз`яснення судового рішення до новоствореного суду, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 271 ЦПК України), які надають їй право на законне та справедливе вирішення її заяви по суті, оскільки замість ліквідованих судів (Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області) утворено Київський апеляційний суд, який забезпечує здійснення правосуддя на тій самій території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць).
Ліквідація Апеляційного суду міста Києва, який ухвалив судове рішення, та утворення замість нього нового суду (Київського апеляційного суду) не повинно створювати перешкод учасникам провадження у доступі до суду. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства в їх сукупності матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в контексті «права на справедливий суд».
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства. Згідно з частинами 2, 3 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Суд апеляційної інстанцій наведеного не урахувавта дійшов помилкового висновку про неможливість розгляду заяви заявника про роз`яснення судового рішення у зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду міста Києва та утворенням Київського апеляційного суду, виявивши надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, що позбавило заявника права на справедливий розгляд його заяви про роз`яснення судового рішення,а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обгрунтованою.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому воно підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 406 409 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. І. Усик
В. В. Яремко