Постанова
Іменем України
27 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 756/8168/21
провадження № 61-12388св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року у складі судді Яценко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року в складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Коцюрби О. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У травні 2021 року представник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3 (батька заявника), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганська, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Луганську.
Заява мотивована тим, що державна реєстрація смерті ОСОБА_3 не була проведена на території України, оскільки відповідно до відмови у проведенні державної реєстрації смерті від 29 квітня 2021 року № 1572/21.7-9 Оболонського районного у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заявник для підтвердження факту смерті пред`явив документ, форма якого не відповідає встановленій формі документів відповідно до законодавства України та не є підставою для проведення державної реєстрації смерті.
Враховуючи зазначене, представник ОСОБА_1 просила встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганська, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Луганську.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 липня
2021 року, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив
з того, що 26 травня 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства із заявою про встановлення факту смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганська, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Луганську.
Водночас рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 жовтня
2020 року у справі № 756/13351/20 заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганська, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Луганську.
Ураховуючи наявність цього судового рішення, яке набрало законної сили, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі статті 186 ЦПК України.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, вважав їх обґрунтованими, оскільки на час вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження у справі існувало рішення, що набрало законної сили, яким вже встановлено факт смерті батька заявника. Доводи заявника про те, що у постановленому рішенні зазначено по батькові покійного « ОСОБА_3 »,
а згідно з даними паспорта громадянина України правильним є « ОСОБА_3 », на переконання суду апеляційної інстанції, не дають правових підстав до повторного ухвалення судового рішення про встановлення факту смерті батька заявника. Посилання скаржника на те, що сторони та предмети заяв були різними, апеляційний суд вважав необґрунтованим, оскільки ці обставини під час апеляційного розгляду не підтверджено.
Аргументи учасників справи
У липні 2021 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України. Закриття провадження у справі - це форма закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення, яка застосовується через відсутність у позивача (заявника) права на пред'явлення позову або в зв`язку з ліквідацією спору, що перешкоджає повторному зверненню до суду з тотожнім позовом. Тобто, перелік підстав для відмови у відкритті провадження є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Представник заявника зазначає, що на даний час не існує рішення чи ухвали суду про закриття провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , що свідчить про неправильне застосування судом норм процесуального права у спірних правовідносинах.
Під час ухвалення рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у справі № 756/13351/20 сторони та предмет заяви були різними, зокрема у справі № 756/13351/20 заінтересованою особою був Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), тоді як у цій справі заінтересованою особою є Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Крім того, зазначеним рішенням суду встановлено факт смерті ОСОБА_3 , а предметом окремого провадження у справі, що розглядається, є встановлення факту смерті ОСОБА_3 .
Суди належної уваги на зазначені обставини не звернули, чим грубо порушили норми процесуального права та дійшли передчасного висновку про відмову
у відкритті провадження.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 30 липня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє
у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Суди встановили, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у справі № 756/13351/20 заяву ОСОБА_1 було задоволено, встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганська, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Луганську. Тобто предметом вимог заяви ОСОБА_1 було встановлення факту смерті його батька ОСОБА_3 .
У цій справі, предметом заяви є такі самі вимоги та з тих самих підстав, як і у справі № 756/13351/20, за якою встановлено факт смерті батька заявника.
Встановивши зі змісту рішення Оболонського районного суду міста Києва від
27 жовтня 2020 року у справі № 756/13351/20 та заяви ОСОБА_1 , яка подана у травні 2021 року до Оболонського районного суду міста Києва, що в обох справах брав участь той самий заявник, вимоги ОСОБА_1 мають один і той самий зміст і заявлені з одних і тих самих підстав, суди дійшли правильного висновку, що на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження у справі вже існувало рішення, яке набрало законної сили, яким встановлено факт смерті батька заявника.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що в раніше ухваленому рішенні суду у справі № 756/13351/20 по батькові покійного зазначено: « ОСОБА_3 », а згідно з даними паспорта громадянина України правильним є « ОСОБА_3 », що, на думку заявника, вказує на відмінність предмета вимог, колегія суддів відхиляє, оскільки неоднакове написання по батькові однієї і тієї ж особи може свідчити про описку, яка за наявності для цього підстав може бути виправлена судом. Разом з цим у попередній і повторно поданій заяві йшлося про встановлення факту смерті однієї і тієї самої особи - батька заявника.
Доводи скаржника про те, що сторони та предмет заяв були різними, оскільки
у справі № 756/13351/20 заінтересованою особою був Марківськнй районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), тоді як у цій справі заінтересованою особою є Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), є безпідставними, оскільки факт смерті батька заявника - ОСОБА_3 встановлено, а відповідне судове рішення набрало законної сили. Водночас заява про встановлення факту смерті може бути подана до будь-якого суду України за межами тимчасово окупованої території, незалежно від місця проживання заявника (частина перша статті 317 ЦПК). При цьому положення статті 317 ЦПК України не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400 401 406 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар