№ 757/11406/20-ц

Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

місто Київ

справа № 757/11406/20-ц

провадження № 61-18856св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Державне підприємство «Харківський бронетанковий завод»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності»,

треті особи: Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трімен Україна»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у складі судді Козлова Р. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року Державне підприємство «Харківський бронетанковий завод» (далі - ДП «Харківський бронетанковий завод», підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - ДП «Український інститут інтелектуальної власності»), треті особи: Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трімен Україна» (далі - ТОВ «Трімен Україна»), про визнання патенту недійсним та зобов'язання вчинити дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що ДП «Харківський бронетанковий завод» є спеціалізованим підприємством, яке здійснює виробництво і ремонт військових транспортних засобів, виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів, технічні випробування та дослідження, експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Згідно з наказом від 26 січня 2015 року № 52 на підприємстві розпочато роботи над модернізацією приладів розвідки і нагляду, у тому числі щодо

ТПН-1. На підставі зазначеного наказу, головним інженером ДП «Харківський бронетанковий завод» ОСОБА_2 прийнято технічне розпорядження від 20 січня 2016 року № 5, яким затверджено конкретний план дій щодо модернізації нічного прицілу ТПН1-42-23 та створення дослідницького зразка. На підставі технічного розпорядження від 20 січня 2016 року № 5 на підприємстві відкрито замовлення № 39/52.

З метою створення дослідницького зразка, підприємство залучило певні фірми постачальників комплектуючих необхідних для проведення модернізації нічного прицілу ТПН1-42-23, зокрема і ТОВ «Трімен Україна», яке на підставі договору від 30 квітня 2015 року № 304 поставило ДП «Харківський бронетанковий завод» комплект тепловізійного каналу та каналу передачі даних для приладу ТПН-1 до якого входило наступні комплектуючі: тепловізійний модуль;об`єктив; захисна германієва пластина;вбудований в окуляр, РК дисплей;перетворювачі; електро-монтажний комплект;комплект передачі даних (передатчик, приймач, монітор); матеріали.

Протягом 2015-2016 років з використанням отриманих комплектуючих працівниками підприємства проведені роботи з модернізації танкового нічного прицілу ТПН1-49-23 до виду ТПН1-ТПВ та зібрано дослідницький зразок.

14 листопада 2016 року ДП «Харківський бронетанковий завод» отримало свідоцтво про реєстрацію танкового прицілу нічного ТПН1-ТПВ (національний номенклатурний номер 5855-61-013- 1505 ). Наказом Міністра оборони України №665 від 08 грудня 2016 року танковий приціл нічний ТПН1-ТПВ (національний номенклатурний номер 5855-61-013-1505 ) допущено до експлуатації у Збройних Силах України.

Після допуску прицілу до експлуатації у Збройних Силах України, у липні 2017 року підприємство встановило дослідний зразок на виріб танк Т-80 заводський № НОМЕР_3 в рамках виконання державного замовлення для Міністерства оборони України, що підтверджується актом відновлення №56/0284 від 07 липня 2017 року та калькуляціями витрат на виконання цього замовлення. Усі витрати з виготовлення та встановлення танкового прицілу нічного ТПН1-ТПВ зараховані та оплачені Міністерством оборони України.

12 вересня 2018 року ОСОБА_1 подав до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України заявку № u201809216 на реєстрацію корисної моделі, об`єктом якої був ІНФОРМАЦІЯ_1. 26 грудня 2018 року на підставі наданої відповідачем заявки та документів, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видало патент № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» та здійснило його державну реєстрацію, відомості про що 26 грудня 2018 року опублікувало в офіційному бюлетені «Промислова власність» за № 24, внаслідок чого ОСОБА_1 належать виключні права на використання вказаної вище корисної моделі.

На переконання позивача, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видало ОСОБА_1 патент України на корисну модель № НОМЕР_1 з істотним порушенням чинного законодавства, оскільки патент України на корисну модель № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони, передбаченими статтею 7 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3687-XII«Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 3687-XII), оскільки сукупність ознак ректального супозиторію стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до відповідної установи. З опису до патенту на корисну модель НОМЕР_1 убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 складається з блока головного дзеркала (БГД), основного корпусу (OK), блока керування, інтерфейсів та балістики (БКІБ), окулярного вузла (OB) та високовольтного джерела живлення (ВЖД). Додатково в склад комплекту додано інфрачервоне вікно головного дзеркала (ГЧВ), основний корпус (OK) з доопрацюваннями, інфрачервоний об`єктив (ІЧО), тепловізійний модуль на основі міктроболометричної матриці (ТММб), пульти і органи керування та корекції (ПОКК), мікромонітор-навідник (ММН), а джерело живлення виконане на основі ВЖД, складається з двох частин: внутрішньої (ВнДЖ) та зовнішньої (ЗЖД).

В подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ «Трімен Україна» був укладений ліцензійний договір на використання корисної моделі за патентом України від 28 грудня 2018 року № НОМЕР_1, на підставі якого ТОВ «Трімен Україна» отримало виключні майнові права на патент № НОМЕР_1 щодо виготовлення продукції із застосуванням корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1»; застосування такої продукції; пропонування її для продажу, в тому числі через Інтернет; продаж такої продукції; інше введення такої продукції в цивільний оборот, а також застосування процесу, що охороняється патентом при виготовлені продукції тощо.

У січні 2020 року позивач отримав позовну заяву від ТОВ «Трімен Україна» з вимогою до ДП «Харківський бронетанковий завод» припинити використовувати у будь-який спосіб об`єкт інтелектуальної власності - корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на яку захищенні патентом України № НОМЕР_1. За таких обставин, реєстрація патенту № НОМЕР_1 порушує права позивача на ведення господарської діяльності та може мати наслідком зупинення ремонтних робіт при виконанні оборонного замовлення для Міністерства оборони України.

Посилаючись на наведене, позивач просив:

- визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» від дати публікації відомостей про його видачу;

- зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі запис про визнання недійсним зазначеного патенту та опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» від дати публікації відомостей про його видачу.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року, позов задоволено.

Визнано недійсним патент України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» від дати публікації відомостей про його видачу.

Зобов`язано ДП «Український інститут інтелектуальної власності» внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі запис про визнання недійсним зазначеного патенту та опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» від дати публікації відомостей про його видачу.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз наданого ДП «Харківський бронетанковий завод» висновку від 27 серпня 2020 року № 60-01, складеного експертом Петренком С. А. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, у сукупності з іншими доказами у справі, дає підстави для висновку про невідповідність спірної корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 Закону № 3687-XII. Наведене, згідно з частиною першою статті 33 Закону № 3687-XII, є підставою для визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Вирішуючи вимогу про зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомостей про визнання недійсним зазначеного патенту, суд урахував, що 14 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 16 червня 2020 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» (далі - Закон № 703-IX), яким визначено повноваження національного органу інтелектуальної власності. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267-Р «Про національний орган інтелектуальної власності» від 13 жовтня 2020 року № 1267-р на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 703-IX визначено відповідальним за виконання функції національного органу інтелектуальної власності ДП «Український інститут інтелектуальної власності». Зважаючи на наведене, суд вважав наявними підстави для зобов'язання уповноваженого органу, а саме ДП «Український інститут інтелектуальної власності», внести запис до Державного реєстру патентів на корисні моделі стосовно визнання недійсним вказаного патенту та опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» від дати публікації відомостей про його видачу.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив про відсутність визначених процесуальним законом підстав для прийняття на стадії розгляду справи судом апеляційної інстанції нового доказу, а саме наданого ОСОБА_1 експертного висновку від 14 вересня 2021 року № 065/21, оскільки такий висновок не був предметом дослідження в суді першої інстанції, і відповідач не довів наявність виняткового випадку для його прийняття апеляційним судом.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просив рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначив:

- пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не урахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 21 липня 2020 року у справі № 910/19256/16, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19;

- пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України - відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 7 Закону № 3687-XII, пункту 6.5.2.1. Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 року № 197 (далі - Правила № 197);

- пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України - не судами наявних у справі доказів, необґрунтована відмова в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи доказів необхідних для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 та пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК Українита витребувано матеріали справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» не ґрунтуються на належних та достатніх доказах. У постанові від 21 липня 2020 року у справі № 910/19256/16 Верховний Суд зазначив, що питання щодо відсутності патентоздатності має вирішуватися з урахуванням тих самих критеріїв перевірки новизни, що й питання стосовно її наявності. Критерії перевірки новизни, вимоги до формули і порядок проведення (зміст) експертизи визначені Правилами № 197, а тому висновок щодо відповідності винаходу умовам патентоздатності не може суперечити приписам цих Правил.

Суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили та не дослідили наданий ДП «Харківський бронетанковий завод» висновок експерта від 27 серпня 2020 року № 60-01 на відповідність проведеного експертом дослідження вимогам Правил № 197 та в цілому критеріям встановлення відсутності чи наявності новизни корисної моделі. Заявник вказував на те, що висновок експерта від 27 серпня 2020 року № 60-01, у порушення частини першої статті 102 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не містить детального опису проведених досліджень, текст висновку експерта містить формальне цитування ознак корисної моделі № НОМЕР_1 і бездоказове зазначення про їх відомість, без наведення обґрунтування такого твердження. У висновку експерта відсутнє підтвердження того, що джерело інформації про танковий приціл ТПН1-ТПВ є таким, з яким будь-яка особа може ознайомитися, тоді як насправді отримати інформацію з відкритих джерел про пристрій за національним номенклатурним номером 5855-61-013-1505 неможливо, оскільки така інформація не міститься у відкритих джерелах, тим більше, що в чинному на дату проведення експертного дослідження законодавстві, поняття «національний номенклатурний номер» було відсутнім.

Надаючи оцінку висновку експерта від 27 серпня 2020 року № 60-01,суди неправильно застосували статтю 7 Закону № 3687-XII, відповідно до якої рівень техніки включає всі відомості які стали загальновідомими у світі до дати подання заявки до Установи та пункт 6.5.2.1. Правил № 197, відповідно до якого при визначенні рівня техніки загальнодоступними вважаються відомості, що містяться в джерелах інформації, з якими будь-яка особа може ознайомитися.

Заявник зауважив, що на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо правильного застосування статті 7 Закону № 3687-XII та пункту 6.5.2.1. Правил № 197, а саме про те, які відомості мають вважатися загальнодоступними, і які джерела інформації мають вважатися такими, з якими будь-яка особа може ознайомитися.

Заявник також посилався на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19 щодо застосування пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України, та взагалі не мотивував відмову в прийнятті наданого ним висновку експерта від 14 вересня 2021 року № 065/21 за критерієм його істотного значення для правильного вирішення справи.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Справа надійшла до суду касаційної інстанції у червні 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх встановлено, що ДП «Харківський бронетанковий завод» є спеціалізованим підприємством, що здійснює виробництво і ремонт військових транспортних засобів, виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів, технічні випробування та дослідження, експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Згідно з наказом від 26 січня 2015 року № 52 на підприємстві розпочато роботи щодо модернізації приладів розвідки і нагляду, в тому числі модернізації танкових прицілів серії ТПН-1. На підставі зазначеного наказу, головним інженером ДП «Харківський бронетанковий завод» ОСОБА_2 прийнято технічне розпорядження від 20 січня 2016 року № 5, яким затверджений конкретний план дій щодо модернізації нічного прицілу ТПН1-42-23 та створення його дослідницького зразка.

З метою створення дослідницького зразка, ДП «Харківський бронетанковий завод» залучило фірми постачальників комплектуючих необхідних для проведення модернізації нічного прицілу ТПН 1-42-23, серед якихі ТОВ «Трімен Україна», якезгідно з договором від 30 квітня 2015 року №304 поставило ДП «Харківський бронетанковий завод» комплект тепловізійного каналу та каналу передачі даних для приладу ТПН-1, до якого входили наступні комплектуючі: тепловізійний модуль;об`єктив;захисна германієва пластина; вбудований в окуляр, РК дисплей;перетворювачі; електро-монтажний комплект;комплект передачі даних (передатчик, приймач, монітор); матеріали.

Протягом 2015-2016 років, працівники ДП «Харківський бронетанковий завод» з використанням отриманих комплектуючих провели роботи з модернізації танкового нічного прицілу ТПН1-49-23 до виду ТПН1-ТПВ та зібрали дослідницький зразок.

14 листопада 2016 року ДП «Харківський бронетанковий завод» отримало свідоцтво про реєстрацію танкового прицілу нічний ТПН1-ТПВ (національний номенклатурний номер 5855-61-013-1505 ), який наказом Міністра оборони України від 08 грудня 2016 року допущено до експлуатації у Збройних Силах України.

У липні 2017 року підприємство встановило дослідний зразок на виріб танк

Т-80 заводський № НОМЕР_3 в рамках виконання державного замовлення для Міністерства оборони України, що підтверджується актом відновлення від 07 липня 2017 року № 56/0284 та калькуляціями витрат. Усі витрати з виготовлення та встановлення танкового прицілу нічного ТПН1-ТПВ оплачені Міністерством оборони України.

12 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України із заявкою № u201809216 про реєстрацію корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1».

26 грудня 2018 року на підставі поданої ОСОБА_1 заявки, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видало патент № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» та здійснило його державну реєстрацію, відомості про що 26 грудня 2018 року опублікувало в офіційному бюлетені «Промислова власність» за № 24.

28 грудня 2018 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Трімен Україна» укладений Ліцензійний договір на використання корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1, за умовами якого ТОВ «Трімен Україна» отримало виключні майнові права на патент № НОМЕР_1 щодо виготовлення продукції із застосуванням корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1»; застосування такої продукції; пропонування її для продажу, в тому числі через Інтернет; продаж такої продукції; інше введення такої продукції в цивільний оборот або зберігання такої продукції в зазначених вище цілях, а також застосування процесу, що охороняється патентом, при виготовлені продукції.

У січні 2020 року ТОВ «Трімен Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА.РПА» (далі - ТОВ «ЮА.РПА»), ДП «Харківський бронетанковий завод», Міністерства оборони України, у якому просило:

- зобов`язати ТОВ «ЮА.РПА» припинити порушення прав ТОВ «Трімен Україна» на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на яку засвідчені патентом України НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ТОВ «ЮА.РПА» припинити використовувати у будь-якій спосіб об`єкт інтелектуальної власності - корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на яку засвідчені патентом України № НОМЕР_1, а саме: припинити виготовляти прилад ТРN1-49-23UM із застосуванням корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1»; припинити відтворювати ознаки, включені до формули корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» у своїх приладах; припинити застосовувати прилади, що містять корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» з будь-якою метою; припинити будь-яке інше введення приладу ТРN1-49-23UM в цивільний оборот або його зберігання; вилучити з цивільного обороту прилад

TPN1-49-23UM; припинити будь-яке застосування корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» у своїй господарській діяльності;

- зобов`язати ДП «Харківський бронетанковий завод» припинити порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Трімен Україна» на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на яку захищені патентом України № НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ДП «Харківський бронетанковий завод» припинити використовувати у будь-якій спосіб об`єкт інтелектуальної власності - корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на яку захищені патентом України № НОМЕР_1, а саме: припинити виготовляти прилад «приціл танковий нічний ТПН1-49-23-ТПВ» із застосуванням корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1»; припинити відтворювати ознаки, включені до формули корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1»; припинити застосовувати прилади, що містять корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» з будь-якою метою; припинити будь-яке інше введення приладу «приціл танковий нічний ТПН1-49-23-ТПВ» в цивільний оборот або його зберігання; вилучити з цивільного обороту прилад «приціл танковий нічний

ТПН1-49-23-ТПВ»; припинити будь-яке застосування корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» у своїй господарській діяльності;

- заборонити Міністерству оборони України видавати накази про допуск до експлуатації та накази про прийняття зразка військової техніки на озброєння щодо приладу «приціл танковий нічний ТПН1-49-23ТПВ» та приладу нічного бачення TPN1-49-23UM.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 лютого 2020 року відкрито провадження у справі № 910/1006/20 та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з висновком експерта № 60-01, складеним 27 серпня 2020 року судовим експертом Петренком С. А. за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, сукупність ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки на неї.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема винаходи, корисні моделі, промислові зразки (частина перша статті 420 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 7 Закону № 3687-XII , якій кореспондує стаття 460 ЦК України, корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.

Статтею 462 ЦК України передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (стаття 469 ЦК України).

Згідно зі статтею 33 Закону № 3687-XII патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Установивши невідповідність корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на яку засвідчені патентом України № НОМЕР_1, умовам патентоздатності за критерієм «новизна», суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання оспорюваного патенту недійсним та зобов`язання ДП «Український інститут інтелектуальної власності» внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі запис про визнання недійсним зазначеного патентута опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Таким чином, у цивільному процесі, побудованому на принципі змагальності, збір і підготовка доказів на підтвердження позовних вимог чи заперечення сторони щодо заявлених до неї вимог, покладається законом на сторони. Суд оцінює надані сторонами докази, і не збирає їх самостійно.

Перевіряючи наявність/відсутність новизни спірної корисної моделі, суд першої інстанції дослідивши зміст висновку експерта від 27 серпня 2020 року № 60-01, обґрунтовано зазначив, що він є належним та допустимим доказом щодо предмету доказування у зазначеній справі.

Згідно з цим висновком перевірку новизни (встановлення належності до рівня техніки) корисної моделі експерт здійснював шляхом порівняння сукупності ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 з сукупністю ознак найбільш близького аналогу - танкового прицілу нічного ТПН1-ТПВ (національний номенклатурний номер 5855-61-013-1505 ). Зазначене дослідження та його результати експерт навів у таблиці 1.

Відповідно до пункту 9.3. Правил № 197 експертиза запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності проводиться у порядку, установленому пунктами 6.4, 6.5.1 і 6.5.2 цих Правил, в обсязі опублікованих формули і опису до деклараційного патенту.

Згідно з пунктом 6.5.2 Правил № 197: перевірку новизни здійснюють щодо всієї сукупності ознак, наведених у формулі винаходу (підпункт 6.5.2.3.); об`єкти, що стали відомими до дати подання заявки (або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету), для визначення новизни повинні враховуватися лише окремо. Відомості про об`єкт можуть бути наведені як в одному, так і в різних джерелах інформації (підпункт 6.5.2.4.); на визнання заявленого винаходу новим не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію протягом 12 місяців до дати подання заявки до Державної служби, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов`язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену в застосуванні цього положення (підпункт 6.5.2.7.).

За результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 27 серпня 2020 року № 60-01 експерт, ґрунтуючись на наведених у таблиці 1 результатах дослідження дійшов висновку, що на дату подання заявки на винахід за патентом України № НОМЕР_1 були відомі всі ознаки формули корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», тому корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом № НОМЕР_2 не відповідає умові патентоздатності «новизна».

Наведена методологія проведення перевірки «новизни» корисної моделі передбачена Методичним рекомендаціям з окремих питань проведення експертизи заявки на винахід (корисну модель), у пункті 24.2.3 Розділу ХХІV «Перевірка новизни» зазначено, що винахід не визнається новим, якщо з рівня техніки виявлено об`єкт, в якому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. При цьому не має значення форма представлення ознаки: словесна, математична, графічна, символічна тощо. Еквівалентними визнаються ознаки, які відрізняються формою їх утілення, але виконують ту саму функцію за тим самим принципом у той самий спосіб, і при цьому сприяють досягненню технічного результату такого ж виду і якості.

Доказів, які б спростовували правильність та повноту зазначеного висновку експерта, відповідач суду першої інстанції не надав, і не заявляв клопотання про призначення у справі експертизи об`єкта інтелектуальної власності - корисної моделі за патентом України від 28 грудня 2018 року НОМЕР_1 на відповідність її умовам патентоздатності, визначених статтею 7 Закону № 3687-XII.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає безпідставними твердження заявника про неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 910/19256/16 щодо перевірки наявності/відсутності новизни корисної моделіта критерії такої перевірки.

Необґрунтованими також є посилання ОСОБА_1 про відсутність на дату подання касаційної скарги висновку Верховного Суду щодо правильного застосування статті 7 Закону № 3687-XII та пункту 6.5.2.1. Правил № 197, а саме про те, які відомості мають вважатися загальнодоступними, і які джерела інформації мають вважатися такими, з якими будь-яка особа може ознайомитися, оскільки висновок про невідповідність спірної корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на яку засвідчені патентом України № НОМЕР_1, умовам патентоздатності за критерієм «новизна» ґрунтується на результатах порівняння сукупності ознак незалежного пункту формули корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 з найбільш близьким аналогом (прототипом) - танковим прицілом нічного ТПН1-ТПВ (національний номенклатурний номер 5855-61-013-1505 ), що, як зазначено вище, узгоджується з методологією проведення експертизи запатентованої моделі на відповідність умовам патентоздатності.

Посилання заявника на порушення апеляційним судом норм процесуального права щодо порядку прийняття та дослідження на стадії апеляційного розгляду як доказу висновку експерта від 14 вересня 2021 року № 065/21, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиву на неї.

За змістом частини третьої цієї норми докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відмовляючи у прийнятті наданого відповідачем на стадії апеляційного розгляду нового доказу - висновку експерта від 14 вересня 2021 року № 065/21, апеляційний суд обгрунтовано вказав, що ОСОБА_1 не довів поважності причин ненадання такого доказу до суду першої інстанції. Протилежне суперечило б принципу змагальності та диспозитивності сторін.

У касаційній скарзі не викладено аргументів, які б давали підстави вважати, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про прийняття як доказу висновку експерта від 14 вересня 2021 року № 065/21, а тому необгрунтованими є посилання заявника на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19 щодо застосування пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України.

Підсумовуючи, Верховний Суду констатує, що доводи заявника щодо неповноти з'ясування судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, за своєю суттю зводяться до непогодження зі встановленими обставинами та спрямовані на переоцінку доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції. У зазначеному аспекті, Верховний Суд зауважує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, що відповідає висновками, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволеннякасаційної скарги ОСОБА_1 .

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, понесені заявником судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 400 409 410 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко