ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 757/12712/22-к
провадження № 51- 2460 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 14 липня 2022 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний був вчинити у визначені КПК України строки, в кримінальному провадженні № 42019000000001566 від 22 липня 2019 року.
Скасовано постанову прокурора від 17 січня 2022 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420190000000001566 від 22 липня 2019 року.
Постановлено зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 42019000000001566 від 22 липня 2019 року вчинити процесуальну дію, передбачену ч. 1 ст. 282 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме відновити досудове розслідування для проведення процесуальних дій; вчинити процесуальну дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК, на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року закрито у зв`язку з тим, що вказане рішення слідчого судді відповідно до приписів ст. 309 КПК оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому вказує, що слідчий суддя, вийшовши за межі наданих йому повноважень, прийняв рішення, яке не передбачене КПК, оскільки під час постановлення ухвали слідчий суддя вправі зобов`язати прокурора лише вчинити певну дію, а не прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження стосовно підозрюваного. Вважає, що ухвала підлягає перегляду в апеляційному порядку на підставі пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК. Для підтвердження своєї позиції посилається на постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 січня 2019 року (справа № 183/6229/18, провадження
№ 51-8447км18), об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року (справа № 646/3986/19, провадження № 3335кмо20), Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 5 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к, провадження № 51-3781км21) та Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 серпня 2022 року (справа № 757/61433/21-к, провадження № 51-372км22).
Захисник ОСОБА_8 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому просить ухвалу апеляційного суду залишити без зміни та відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом. Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Частиною 6ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1ст. 7 цього Кодексу.
Закриваючи провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржене рішення слідчого судді не входить до переліку ухвал, зазначених у ст. 309 КПК, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а тому воно не підлягає апеляційному перегляду.
Однак із цією позицією колегія суддів касаційної інстанції погодитися не може.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
За результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні слідчий суддя відповідно до положень ст. 307 КПК міг: скасувати рішення прокурора, зобов`язати прокурора вчинити певну дію, зобов`язати припинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень втручатись у повноваження прокурора в кримінальному провадженні, визначені положеннями ч. 2 ст. 283 КПК.
Натомість, у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя скасував постанову прокурора про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000001566 від 22 липня 2019 року та зобов`язав його вчинити процесуальну дію, передбачену ч. 1 ст. 282 КПК, а саме відновити досудове розслідування для проведення процесуальних дій; вчинити процесуальну дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 283 КПК, яка визначає форми закінчення досудового розслідування, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Разом з тим, з положень частини 4 ст. 284 КПК убачається, що прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим або п`ятим цієї частини.
Системне ж тлумачення кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 283 284 КПК, свідчить, що право обрати ту чи іншу форму закінчення досудового розслідування належить до виключних повноважень прокурора в кримінальному провадженні, а його реалізація відбувається у формі прийняття ним відповідного процесуального рішення.
Таким чином, ухваливши рішення про зобов`язання прокурора вчинити процесуальну дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, слідчий суддя вийшов за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарги на бездіяльність прокурора, які визначені положеннями ст. 307 КПК, та втрутився в дискреційні повноваження прокурора, визначені положеннями ст. 283 КПК, а тому постановив рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законом.
Наведене узгоджується зі сталою практикою, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 серпня 2022 року (справа № 757/61433/21-к, провадження № 51-372 км 22) та від 05 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к, провадження № 51-3781 км 21), на що обґрунтовано звертає увагу прокурор у своїй касаційній скарзі.
Право ж на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягало забезпеченню на підставі положень п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, які його гарантують з огляду
на ч. 6 ст. 9 КПК, якою встановлено, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК. Аналогічні правові позиції виклав Верховний Суд України в постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 5-142кс(15)17, з яким погодилась і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справах № 237/1459/17
та 243/6674/17-к.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року, якою закрито провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3