ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 757/16894/23-к
провадження № 51- 3162 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року про повернення апеляційної скарги на вирок Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023105060000104, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борушківці Житомирського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст.76 цього Кодексу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду та повернуто апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.
Своє рішення мотивував тим, що 05 вересня та 27 листопада 2023 року суд першої інстанції направляв копію вироку на адресу Печерської окружної прокуратури м. Києва, відтак про існування вироку прокурору стало відомо значно раніше, аніж 14 грудня 2023 року, як він про це зазначає. Крім того, прокурор був обізнаний про розгляд обвинувального акту щодо ОСОБА_6 в порядку ст.382 КПК України, тому мав можливість дізнатись результат розгляду справи, зокрема й через Єдиний державний реєстр судових рішень, де вирок було оприлюднено 29 серпня 2023 року.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі сторона обвинувачення, посилаючись на істотні порушення вимог КПК України, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про пропуск прокурором строку на апеляційне оскарження, оскільки вирок щодо ОСОБА_6 постановлено за результатами спрощеного провадження, в порядку ст. 382 КПК України, тому згідно ч. 3 ст. 395 цього Кодексу строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення, яке надійшло до Печерської окружної прокуратури м. Києва 14 грудня 2023 року, відтак апеляційна скарга подана стороною обвинувачення 08 січня 2024 року у встановлений законом строк.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засідання вимоги касаційної скарги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
За нормами ч.1 ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Мотиви суду
За загальним правилом, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України).
Якщо вирок суду було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, у разі розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні (ст. 382 КПК України), то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, що визначено положеннями ч. 3 ст. 395 КПК України.
При вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого законом строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Тобто, для прийняття процесуального рішення про повернення апеляційної скарги із зазначеної підстави, апеляційному суду необхідно в кожному випадку детально та ретельно з`ясовувати, по-перше, чи вирок місцевого суду ухвалено з викликом особи, чи без такого, по-друге, дату отримання особою копії оскаржуваного судового рішення.
Лише встановлена сукупність цих відомостей може слугувати процесуальним приводом для повернення апеляційної скарги, поданої на вирок місцевого суду, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 309 КК України був скерований до суду разом із клопотанням прокурора про проведення спрощеного провадження щодо кримінального проступку в порядку ст. 382 КПК України.
За результатами спрощеного провадження місцевий суд 18 липня 2023 року ухвалив вирок, яким ОСОБА_6 було засуджено за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
08 січня 2024 року прокурор подав на вирок суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій зазначав, що його копія надійшла на адресу прокуратури лише 14 грудня 2023 року, тому вважав, що строк апеляційного оскарження не минув, але альтернативно, посилаючись на суперечливу практику апеляційного суду, просив поновити строк на апеляційне оскарження вироку на цій підставі.
Суд апеляційної інстанції відмовив прокурору у поновленні строку на апеляційне оскарження і повернув йому апеляційну скаргу з тих мотивів, що місцевим судом двічі направлялась копія вироку на адресу прокуратури 05 вересня та 27 листопада 2023 року, тому прокурор мав можливість дізнатись про результати розгляду справи значно раніше, аніж 14 грудня 2023 року. До того ж, 29 серпня 2023 року вирок було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Проте, із такими висновками неможливо погодитись.
Як зазначено у висновку об`єднаної палати ККС ВС викладеному в постанові від 22 січня 2024 року (справа № 757/1624/22-к), відповідно до абз. 2 ч. 3 ст.395 КПК України, якщо вирок в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання нею копії вироку незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції не з`ясував, коли саме прокурор отримав копію вироку, постановленого без його участі.
У матеріалах справи міститься супровідний лист від 05 вересня 2023 року про направлення копії вироку учасникам судового провадження, в тому числі й стороні обвинувачення. Проте, будь-якого підтвердження щодо вручення адресатам цього відправлення у справі немає. Інший супровідний лист підтверджує, що місцевий суд 27 листопада 2023 року повторно направляв копію вироку на запит Печерської окружної прокуратури міста Києва, на їх поштову адресу. Звертаючись із апеляційною скаргою, прокурор долучав копію вказаного супровідного листа районного суду з відміткою про реєстрацію в прокуратурі та зазначав, що згідно даних електронного документообігу ІС «СЕД» копія вироку щодо ОСОБА_6 від 18 липня 2023 року вперше надійшла до Печерської окружної прокуратури м. Києва лише 14 грудня 2023 року, однак ці твердження залишились неспростовані.
Отже, суд апеляційної інстанції належним чином не встановив початок і закінчення перебігу строку на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_6 , як наслідок дійшов передчасного висновку про пропуск прокурором цього строку і повернув йому апеляційну скаргу.
Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки такі порушення могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для його скасування.
У зв`язку із цим та керуючись статтями 434 436 438 441 442 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
З цих підстав Суд ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3