ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 757/21961/21-к
провадження № 51-4585км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від
31 серпня 2021 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня
2021 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на транспортний засіб автомобіль «Toyota Hi Ice», номер кузова НОМЕР_1 ,
2011 року випуску, зареєстрований на праві власності на ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речового доказу шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування ним із забороною будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, іншим юридичним та фізичним особам, державним і приватним установам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, продажу) права власності на зазначене рухоме майно та нерухоме майно.
Київський апеляційний суд ухвалою від 31 серпня 2021 року повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді та відсутністю клопотання про його поновлення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду
і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає висновок апеляційного суду про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, необґрунтованим.
Стверджує, що цей строк пропущений не був, оскільки ухвалу слідчого судді про арешт майна було постановлено без виклику власника майна в судове засідання, ОСОБА_4 отримав її від слідчого 9 червня 2021 року, після чого ухвалу було оскаржено протягом визначених кримінальним процесуальним законом п`яти днів.
Зауважує, що, повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд порушив права скаржника на справедливий суд та доступ до правосуддя.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У частині 1 ст. 438 КПК зазначено, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим
і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами п. 4 ч. 3 ст.399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Суд апеляційної інстанції, повернувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року про накладення арешту, зазначив, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про його поновлення. Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи адвоката про те, що копію ухвали слідчого судді слідчий надав власнику майна 9 червня 2021 року, а тому строк подачі апеляційної скарги слід рахувати від цієї дати, при цьому суд зазначив, що отримання ксерокопії судового рішення від органу досудового розслідування не передбачено інструкцією з діловодства та ст. 395 КПК.
Однак ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги адвоката
ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_4 не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Згідно з п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Така позиція повністю узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 4 листопада 2019 року (провадження №
51-9550кмо18, справа № 760/12179/16-к), відповідно до якого, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Отже, вирішуючи питання про дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, строку апеляційного оскарження, передбаченого ст. 395 КПК, суд повинен чітко встановити початок перебігу цього строку та момент його закінчення, а також час вчинення учасником провадження дій щодо подання апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів провадження, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із правил ч. 3 ст. 395 та п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, указавши, що відповідно до штрих-кода на конверті адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу 12 червня 2021 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 23 квітня 2021 року, а клопотання про поновлення пропущеного строку не заявив.
Разом з тим поза увагою апеляційного суду залишилось те, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва з урахуванням приписів ч. 2 ст. 172 КПК постановив ухвалу від 23 квітня 2021 року без виклику власника майна ОСОБА_4
у зв`язку з ймовірністю вчинення дій, спрямованих на відчуження та розтрату цього майна. Також апеляційний суд не врахував положень ч. 7 ст. 173 КПК, відповідно до яких копія ухвали слідчого судді надсилається заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення, не звернув уваги на відсутність у матеріалах провадження відомостей про направлення ухвали слідчого судді від 23 квітня 2021 року, а крім того не зважив на той факт, що в матеріалах кримінального провадження немає жодних відомостей про отримання власником майна або його представником копії ухвали слідчого судді.
Отже, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, послався на те, що початковим моментом обчислення строків на апеляційне оскарження є отримання копії судового рішення, і належним чином не з`ясував та не перевірив вимог кримінального процесуального законодавства, не встановив дати отримання копії судового рішення скаржником, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про подання апеляційної скарги з пропуском строку апеляційного оскарження.
Тобто, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування цього рішення.
У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що ухвала судді апеляційного суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у цьому суді, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити законне йобґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433 434 435 436 438 441 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року про повернення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною
та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3