№ 757/220/23-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року

м. Київ

справа № 757/220/23

провадження № 61-3178св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА»;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року у складі судді Вовка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Мережко М. В., Поліщук Н. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА» (далі - ПАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА») про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що між сторонами 17 вересня 2021 року укладено договір страхування автомобілямарки «Audi Q7», 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , щодо ризику страхового випадку, зокрема, незаконного заволодіння транспортним засобом.

Орієнтовно в березні 2022 року відбувся страховий випадок, викрадено транспортний засіб у місті Гостомель. Відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на підпункт 3.2.5. підпункт 3.2. розд. 3 договору страхування, оскільки відшкодуванню не підлягають збитки, які настали у разі бойових або військових дій (незалежно від того, була оголошена війна чи ні), вторгнення військ, дій засобів ведення війни. Проте, як зазначає позивач, у котеджному містечку звідки викрали автомобіль, таких дій не відбувалось, а тому вказаний пункт договору не підлягає застосуванню.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з

ПАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 2 670 400 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року (повний текст якого складено 02 лютого 2024 року), позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що відмова ПАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» у виплаті страхового відшкодування позивачу є обґрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Крім того заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу з Печерського районного суду міста Києва.

04 квітня 2024 року справа № 757/220/23 надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що в процесі розгляду справи, обґрунтовуючи безпідставність відмови відповідача виплачувати страхове відшкодування, в суді першої інстанції, позивач надав суду лист Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області від

03 квітня 2023 року, в якому було вказано, що: «в березні 2022 року війська російської федерації не перебували на правому березі селища Гостомель, в районі вул. Дачна». Зазначений доказ суд першої інстанції проігнорував (не надав оцінку), у свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначений доказ не прийняв до уваги, зазначивши: «обставини бойових дій у період воєнного стану поширюються на всю територію населеного пункту».

Вважає, що основним (і єдиним спірним, з позиції позивача) аргументом сторін та судів першої та апеляційної інстанції які прийняли сторону відповідача є розбіжність у висновках: - чи підпадає під виключення із страхового відшкодування обставина наявності бойових дій на певній території населеного пункту незалежно від існування причинно - наслідкового зв`язку між бойовими діями та завданими страхувальнику збитками та, якщо так, то які саме території (населені пункти) підпадають під визначення «таких територій, де мали місце бойові дії»?

Звертає увагу, що відповідач у справі та суди попередніх інстанцій вважають, що існування бойових дій в смт. Гостомель (в березні 2022 року) є загальновідомим фактом який не потребує додаткового доказування і незалежно від наявності причинно-наслідкових зв`язків між такими діями та завданими страхувальнику збитками такі обставини (бойові дії) є відповідно до умов страхового договору виключенням із страхового відшкодування.

Наголошує, що існування бойових дій на конкретно визначених територіях має бути юридично встановленою (підтвердженою) обставиною, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між бойовими діями та завданням страхувальнику збитків - обов`язковою складовою для застосування такої умови страхового договору як виключення із страхового відшкодування.

Вважає, що між обставинами (бойовими діями), що мали місце в районі аеропорту «Гостомель» та страховою подією в котеджному містечку «Канадське село» відсутній причинно наслідковий зв`язок і позиція відповідача свідчить виключно про наміри ухилитись від виконання зобов`язань за страховим договором.

Заявник касаційної скарги не може погодитись із позицією судів першої та апеляційної інстанції щодо загальновідомих обставин ведення бойових дій в селищі Гостомель у період коли сталася страхова подія, оскільки статус «територій де велись бойові дії» набувається такими територіями з моменту їх офіційного визнання такими, оскільки Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій відповідно до постанови КМУ від 06 грудня 2022 року № 364 наказом від 22 грудня 2022 року № 309 затвердило перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно з цим переліком м. Буча до складу територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії, а також до складу територій можливих бойових дій не включено.

Таке включення de jure мало місце лише 22 грудня 2022 року, тобто станом на дату відмови у виплаті страхового відшкодування 17 листопада 2022 року, самостійне визначення відповідачем статусу селища Гостомель як території, що перебувала в окупації, не мало під собою жодної правової підстави та було передчасним.

Звертає увагу, що суд апеляційної інстанції не досліджував обставини взаємовідносин родини позивача із родиною батьків дружини позивача (родини ОСОБА_2 із родиною ОСОБА_3 ), також суд не досліджував взаємовідносини позивача із безпосереднім власником домоволодіння де сталося викрадення застрахованого ТЗ ( ОСОБА_4 із ОСОБА_5 ), і взагалі, в контексті спору, особливості зазначених взаємовідносин не є (і не були) тими обставинами які підлягали дослідженню у цьому судовому спорі, адже несвоєчасність повідомлення про страхову подію не була підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2024 року представник ПАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» - адвокат Корнілов Л. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючисьна те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що відповідно до укладеного договору добровільного страхування від 17 вересня 2021 року № 3000/261/000151, ОСОБА_1 застрахував у ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» транспортний засіб марки «Audi Q7», 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , щодо ризику страхового випадку, зокрема, незаконного заволодіння транспортним засобом. Договір складається з сертифікату та оферти добровільного страхування наземного транспорту № 846/10-023, яка є невід`ємною частиною договору, затверджена страховиком від 16 жовтня 2020 року.

Згідно з сертифікатом/заявою акцепт № 3000/261/000151 добровільного страхування транспортного засобу від 17 вересня 2021 року, розмір страхового платежу, який сплачено позивачем, складав 102 009,30 грн, розмір страхової суми, у випадку настання страхового випадку, становив 2 670 400, 00 грн (а. с.5-6,40-41).

Матеріали справи містять копію оферти добровільного страхування наземного транспорту № 846/10-023 та умов добровільного страхування з підписом ОСОБА_1 на кожній сторінці (а. с.44-56).

Відповідно до підпункту 3.2.5 пункту 3.2 Розділу 3 умов добровільного страхування страховому відшкодуванню не підтягають збитки, які настали у разі: бойових або військових дій (незалежно від того, була оголошена війна чи вторгнення військ, дії засобів ведення війни, громадянської війни, терористичних актів, антитерористичних операцій та/або операцій об`єднаних сил, заколоту, революції, повстання, бунту, страйку, локауту, громадських (масових) заворушень, військового чи протиправного захоплення влади та/або тимчасової неможливості (повної або часткової) здійснення своїх повноважень органами державної (місцевої) влади, конфіскації, арешту, реквізиції, знищення або пошкодження застрахованого майна за розпорядженнями чи у разі його використання існуючими юридично чи фактично органами військової або цивільної влади, правоохоронними органами, в тому числі в блокадах доріг, переслідуванні тощо. При цьому вважається, що всі можливі види вчинених протиправних дій є невід`ємною складовою частиною вище перелічених дій/подій (виключень) і фактично пов`язані з їх настанням.

Відповідно до підпункту 6.2.9 пункту 6.2 розділу 6 умов добровільного страхування страхувальник зобов`язаний у разі настання події, яка має ознаки страхового випадку, діяти відповідно до умов розділу 7 оферти та повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений пунктом 7.1.1 оферти.

Згідно з підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 розділу 7 умов добровільного страхування у разі настання події, що має ознаки страхового випадку із транспортним засобом страхувальник/ особа, допущена до користування транспортним засобом, зобов`язані: негайно, але не пізніше 48 (сорока восьми) годин (у випадку незаконного заволодіння транспортним засобом страхувальника протягом 6 (шести) годин), з моменту, як тільки йому стане відомо про настання події, повідомити страховика за телефоном 0 800 500 381 (для дзвінків в межах України) або за телефоном +38 044 364 12 06 (для дзвінків в Україну з-за кордону) з подальшим письмовим повідомленням у формі заяви на виплату страхового відшкодування в строки, зазначені в пункті 7.1. 7 оферти.

Відповідно до підпункту 7.1.9 пункту 7.1 розділу 7 умов добровільного страхування в разі незаконного заволодіння транспортним засобом страхувальника - протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту, як страхувальник/ особа, допущена до користування транспортним засобом довідався про настання події (у випадку прибуття представника страховика до страхувальника - негайно) вчинити наступні дії: надати страховику пояснення, які стосуються незаконного заволодіння транспортним засобом; передати страховику свідоцтво про реєстрацію транспортним засобом (або інший документ, що встановлює право власності на транспортний засіб у разі, коли транспортний засіб не підлягає державній реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку) та повний комплект ключів від транспортним засобом, повний комплект карток активних і пасивних активаторів всіх електронних та електронно - механічних засобів (пристроїв) проти викрадення, усіх ключів від механічних засобів проти викрадення та пультів управління охоронною сигналізацією, що застосовується на застрахованому транспортному засобі (за винятком випадків, коли їх залучено до матеріалів кримінального провадження, що підтверджується відповідними процесуальними документами на підтвердження їх вилучення у страхувальника та залучення до матеріалів кримінального провадження), крім випадків, коли вони були викрадені шляхом грабежу чи розбою разом з транспортним засобом, про що подається копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Факт такої передачі фіксується в акті прийому-передачі, що складається страховиком і підписується сторонами.

Згідно з підпунктом 7.1.7 пункту 7.1 Розділу 7 умов добровільного страхування у разі настання події, що має ознаки страхового випадку із транспортним засобом страхувальник/особа, допущена до користування транспортним засобом, зобов`язані: подати письмову заяву на виплату страхового відшкодування не пізніше 3 (трьох) місяців з моменту, як страхувальник довідався або повинен був довідатись про страховий випадок. Якщо страхувальник за своїм фізичним станом внаслідок страхового випадку не має можливості письмово оформити заяву на виплату страхового відшкодування, він повинен підтвердити це документально.

Подати заяву на виплату страхового відшкодування може уповноважена страхувальником особа.

Відповідно до підпункту 6.2.17 пункту 6. 2 розділу 6 умов добровільного страхування страхувальник зобов`язаний: не залишати документи на транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, технічний паспорт, тимчасовий реєстраційний талон, сервісну книжку та інші документи), ключі/дублікати ключів, карт доступу у застрахованому транспортному засобі. У випадку викрадення застрахованого транспортного засобу за наявності в ньому документів на транспортний засіб та/або ключів/дублікатів, карт доступу виплата страхового відшкодування не здійснюється, крім випадків незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом через грабіж чи розбій.

Згідно з підпунктом 11.1.6 пункту 11.1 розділу 11 умов добровільного страхування підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є: невиконання страхувальником (особою, допущеною до користування транспортним засобом) будь-яких обов`язків за договором без поважних на це причин.

Відповідно до підпункту 11.1.7 пункту 11.1 розділу 11 умов добровільного страхування підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є: недотримання страхувальником та/або особами, допущеними до користування транспортного засобу, дій, зазначених у розділі 7 цієї оферти.

З талону-повідомлення єдиного обліку № 3270 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08 квітня

2022 року, вбачається, що ОСОБА_6 повідомив, що у період часу з 25 лютого

2022 року до 05 квітня 2022 року невідомі особи проникли до приватних гаражів, що розташовані на території домоволодіння ОСОБА_7 за адресою: вул. Дачна, 64, смт. Гостомель звідки викрали 5 автомобілів: Audi A8 д.н.з. НОМЕР_2 ; Audi A8 д.н.з. НОМЕР_3 ; Кадилак д.н.з. НОМЕР_4 ; Mersedes S580 д.н.з. НОМЕР_5 ; Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 (а. с.7,64).

У витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 27 травня

2022 року зареєстроване кримінальне провадження: 42022111350000052, надходження заяви визначено датою 25 травня 2022 року, заявник ОСОБА_7 , правова кваліфікація правопорушення: частина третя статті 289 КК України; виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: невстановлені особи, можливо військовослужбовці ЗСУ, у період часу з 08 березня 2022 року до 22 березня 2022 року незаконно заволоділи транспортними засобами, що знаходились на території приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Audi A8, 2011 р. в., д.н.з. НОМЕР_2 ; Audi A8, 2004 р. в., д.н.з. НОМЕР_3 , належать Консульству Республіки Ісландія в Україні; Mersedes-Benz Maybach s580, 2021 р. в., д.н.з. НОМЕР_5 , який належить Почесному консулу Республіки Ісландія в Україні ОСОБА_7 ; Audi Q7, 2021 р. в., д.н.з. НОМЕР_1 , який належить громадянину ОСОБА_1 (а. с.9,69).

В листах Київської Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 30 травня 2022 року № 15/1298 вих. 22 та від 05 травня 2022 року № 15/1298 вих. 22 підтверджуються обставини внесення відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження: 42022111350000052 та проведення досудового розслідування

(а. с.10, 65).

В листі відділу поліції № 2 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області від 23 червня 2022 року вказано про внесення транспортних засобів, в тому числі Audi Q7 , 2021 р. в., д.н.з. НОМЕР_1 , до ІТС ІПНП підсистеми «Гарпун» до категорії «Розшук транспортного засобу у зв`язку з незаконним заволодінням» (а. с.11).

05 липня 2022 року о 15:52 год ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» про настання 01 квітня 2022 року страхового випадку, незаконного заволодіння транспортним засобом Audi Q7, 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Місце настання події: Київська обл., Гостомель, вул. Дачна, 64, котеджне містечко «Канадське село» (а. с.12-13,37-38).

Заява про сплату страхового відшкодування була подана позивачем ОСОБА_1 до страхової компанії 07 липня 2022 року (а. с.14,36).

В поясненнях від 11 липня 2022 року позивач вказав, що зникнення транспортного засобу виявив тесть ОСОБА_7 на початку квітня 2022 року. На запитання «Де знаходилося свідоцтво про реєстрацію та повний комплект ключів? Чи може страхувальник нам їх надати у разі потреби?» - зазначено наступну відповідь «свідоцтво було в машині, ключі були в пограбованому будинку. Надати не можу, у зв`язку із їх викраденням» (а. с.5,39).

В листі Київської Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 15 серпня 2022 року № 15/2833 вих. 22, наданому на запит ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» підтверджуються обставини внесення відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження: 42022111350000052 та проведення досудового розслідування. Також вказано на те, що Київською спеціалізованою прокуратурою процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях за фактами мародерства у березні

2022 року в смт Гостомель Київської області не здійснюється (а. с.62-63).

В листі Київської Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 15 серпня 2022 року № 15/2832 вих. 22, адресованому Генеральному штабу ЗСУ вказується про направлення запиту ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» щодо надання інформації про бойові дії та перебування військовослужбовців на території смт. Гостомель Бучанського району Київської області в березні 2022 року (а. с.67).

В листі від 25 серпня 2022 року тимчасово виконуючий обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 вказує, що в період з 08 березня 2022 року по 22 березня 2022 року населений пункт смт. Гостомель Бучанського району Київської області перебував під тимчасовою окупацією військових формувань російської федерації, в цей же період там тривали бойові дії. Інформація щодо перебування підрозділів ЗСУ по АДРЕСА_1 у період з 08 березня 2022 року по 22 березня 2022 року у військовій частині НОМЕР_6 відсутня (а. с.66).

04 листопада 2022 року позивачем відповідачу була направлена претензія в порядку досудового врегулювання спору щодо отримання страхової суми передбаченої договором від 17 вересня 2021 року № 3000/261/00151 (а. с.16).

Листом ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» від 17 листопада 2022 року вих. № 3251/24-101 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність правових підстав для визнання заявленого випадку страховим та здійснення відшкодування, з посиланням на підпункт 3.5 пункту 3.2 розд. 3 договору, так як збитки настали внаслідок бойових або військових дій, наявності обставин тимчасової неможливості здійснення своїх повноважень органами державної (місцевої) влади (а. с.17-18, 70-71).

В листі Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області від 03 квітня 2023 року, адресованому Голові Асоціації Почесному консулу Ісландії в Україні ОСОБА_7 вказано, що за наявною у них інформацією, в березні 2022 року війська російської федерації не перебували на правому березі селища Гостомель, в районі ЖК «Канадське містечко» у тому числі за адресою: вул. Дачна, оскільки були зупинені на рубежі річки Ірпінь (а. с.95,96).

В наданій копії сторінок 1 та 11 паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_7 ОСОБА_4 наявні відмітки про перетин кордону

14 червня 2022 року, 15 червня 2022 року, 22 вересня 2022 року. Інші дані в наданій копії відсутні (а. с.83).

З талону-повідомлення єдиного обліку № 1910 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13 березня

2023 року, вбачається, що ОСОБА_10 повідомив, що у період часу з 08 березня 2022 року до 20 березня 2022 року невстановлена особа проникла до будинку за адресою: АДРЕСА_1 та здійснила крадіжку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 на автомобіль «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.84).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, яка передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20)).

Згідно із частинами першою, третьою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина перша статті 6 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).

Статтею 17 Закону України «Про страхування» визначено: «Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Правила страхування повинні містити: предмет договору страхування; порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; страхові ризики; виключення із страхових випадків і обмеження страхування; строк та місце дії договору страхування; порядок укладення договору страхування; права та обов`язки сторін; дії страхувальника у разі настання страхового випадку; перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування».

Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом; надавати відповідним підрозділам Національної поліції інформацію про укладення договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов`язки страховика.

Положеннями статті 21 Закону України «Про страхування» визначені обов`язки страхувальника, а саме страхувальник зобов`язаний: своєчасно вносити страхові платежі; при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору; вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку; повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов`язки страхувальника.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним (стаття 981 ЦК України).

Відповідно до статті 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Суди встановили, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року

№ 64/22 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи судом.

Суди встановили, що між сторонами у справі був укладений договір добровільного страхування предметом якого був транспортний засіб марки «Audi Q7», 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , щодо ризику страхового випадку, зокрема, незаконного заволодіння транспортним засобом.

Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що відшкодуванню не підтягають збитки, які настали, зокрема, у разі бойових або військових дій (незалежно від того, була оголошена війна чи вторгнення військ, дії засобів ведення війни, військового чи протиправного захоплення влади та/або тимчасової неможливості (повної або часткової) здійснення своїх повноважень органами державної (місцевої) влади. При цьому вважається, що всі можливі види вчинених протиправних дій є невід`ємною складовою частиною вище перелічених дій/подій (виключень) і фактично пов`язані з їх настанням.

Позивач звертає увагу, що у період часу з 25 лютого 2022 року до 05 квітня 2022 року невідомі особи викрали належний йому транспортний засіб марки «Audi Q7»,

2021 р. в., д.н.з. НОМЕР_1 , який був предметом договору страхування, та ці обставини викрадення підтверджуються зверненнями до органів поліції, перше з яких було здійснено 08 квітня 2022 року іншою особою ніж позивач.

Загально відомими є обставини введення в Україні воєнного стану з 24 лютого

2022 року та ведення активних бойових дій в Бучанському районі Київської області і зокрема у смт. Гостомель у період з 24 лютого 2022 року до 01 квітня 2022 року.

Суди встановили, що смт. Гостомель Бучанського району Київської області перебувало під тимчасовою окупацією військових формувань російської федерації, та проведення в цей період у ньому бойових дій наведено і в листі від 25 серпня

2022 року тимчасово виконуючого обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 .

Доводи позивача, що лист Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області від 03 квітня 2023 року, в якому вказано, що в березні 2022 року війська російської федерації не перебували на правому березі селища Гостомель, в районі вул. Дачна є доказом відсутності воєнного стану на частині селища, відхилено судами попередніх інстанції, оскільки обставини бойових дій у період воєнного стану поширюються на всю територію населеного пункту.

Умовами укладеного договору страхування, сторонами були визначені виключення за яких страхове відшкодування страхувальником не проводиться, зокрема, у разі бойових або військових дій незалежно від того, була оголошена війна чи вторгнення військ, дії засобів ведення війни.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки обставини викрадення застрахованого транспортного засобу відбулись у період ведення в регіоні бойових дій цей випадок не є страховим випадкам в розумінні умов укладеного між сторонами договору. Обставини укладення між сторонами договору, погодження його умов визнаються сторонами у справі, його дійсність не оспорювалась, а отже він є правомірним. У зв`язку з цим, укладений між сторонами договір є обов`язковий до виконання обома його сторонами, а відтак страховик обґрунтовано на цій підставі відмовив у здійсненні страхової виплати.

Суди встановили, що за умовами договору страхувальник у разі настання страхового випадку, як він вважає, зобов`язаний був негайно, але не пізніше

6 (шести) годин, з моменту, як тільки йому стало відомо про настання події, повідомити страховика та протягом 5 (п`яти) календарних днів вчинити дії. Позивач вказував, що обставини викрадення транспортного засобу відбулись у період

з 24 лютого 2022 року до 05 квітня 2022 року, звернення до страхової компанії з повідомленням ним було здійснено 05 липня 2022 року. Судами попередніх інстанцій критично оцінено твердження позивача про те, що про обставини викрадення транспортного засобу йому стало відомо лише 05 липня 2022 року і Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки сама по собі відсутність позивача на території України, з урахуванням сучасних засобів зв`язку та обставин звернення до органів поліції раніше, не свідчить про те, що позивач не знав і не міг знати про обставини викрадення належного йому транспортного засобу і не мав можливості здійснити повідомлення до страхової компанії в порядку визначеному умовами договору.

Враховуючи викладене, заявлена в касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, є необґрунтованою.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З урахуванням того, що інші наведені в касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, а також надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара